Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №712/8061/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа №712/8061/26

Провадження №2/712/4509/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Чапліної Н.М., за участі секретаря судового засідання Дрінясової П.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Заруби С.О.,

представника відповідача - адвоката Тараненко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 через представника – Зарубу С.О., звернулася до Соснівського районного суду м.Черкаси з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісяця, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення сином повноліття.

У обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 22 листопада 2014 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 2026. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Через погіршення стосунків між сторонами, відповідачем було скеровано до суду позовну заяву про розірвання шлюбу, та наразі розгляд справи призначений на 11 червня 2026 року. Спільний син проживає з позивачем та знаходяться на її утриманні, відповідач надає матеріальну допомогу на утримання сина, однак суми, які він перераховує, не є фіксованими, а сплачуються ним в тому розмірі, в якому він вважає за доцільне. Виходячи з вищевикладеного позивач звертається до суду за захистом прав неповнолітнього сина на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини.

15.06.2026 суд ухвалив відкрити провадження у справі та призначити її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання з розгляду справи по суті.

29.06.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив позовні вимоги задовольнити частково, зменшивши суму аліментів.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказав, що спільний з позивачем син ОСОБА_4 проживає разом із сторонами за місцем проживання позивача та відповідача та знаходиться на спільному утриманні, а не тільки на утриманні позивача. Квартира, у якій проживають є особистою приватною власністю відповідача. При цьому, основна частина витрат на утримання сина сплачується відповідачем і значно перевищує встановлений чинним законодавством розмір аліментів. Також, відповідачем у повному обсязі сплачуються комунальні послуги та послуги на утримання квартири АДРЕСА_1 . Окрім сина ОСОБА_4 відповідач має ще одну неповнолітню дитину – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перебуває на повному його утриманні, оскільки мати проживає у Німеччині та не бере фактичної участі у вихованні сина. На його утримання відповідачем щомісячно в добровільному порядку перераховуються грошові кошти на відкритий на ім`я дитини рахунок. Крім того, відповідач допомагає батькам-пенсіонерам: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

02.09.2026 до суду від представника відповідача адвоката Тараненка М.О. надійшли заява про долучення доказів та додаткові пояснення у справі, у яких представник відповідача вказав, що позивач, відповідач та їхній малолітній син фактично проживають за однією адресою, користуються одним житлом та ведуть спільний побут. Відповідач забезпечує потреби дитини не лише шляхом грошових переказів позивачці а й безпосередньо: бере участь в оплаті житла та побутових витратах, придбанні продуктів, одягу, ліків та інших речей, потрібних дитині. Саме така сукупність дій є виконанням обов`язку батька щодо утримання сина у грошовій та натуральній формах.

14.09.2026 до суду від представника позивача адвоката Заруби С.О. до суду надійшли додаткові пояснення у справі, сформовані у системі «Електронний суд» 11.09.2026, у яких представник позивача вказала, що кошти, які перераховувалися відповідачем, не мали систематичного та фіксованого характеру. Розмір таких платежів не був постійним, а перерахування коштів здійснювалося нерегулярно та залежно від конкретних обставин. При цьому позивач також брала безпосередню участь у матеріальному забезпеченні дитини та самостійно несла значну частину витрат, пов`язаних з її утриманням.

У судовому засіданні позивач підтримала позовну заяву у повному обсязі з підстав, викладених у заявах по суті справи, зазначила, що проживають із сином у квартирі спільно з відповідачем, однак син перебуває на її утриманні, потреби дитини оплачує вона. Комунальні послуги сплачує відповідач, є військовослужбовцем, має ще одну неповнолітню дитину від попереднього шлюбу. Шлюб із відповідачем рішенням суду за його позовом наразі розірваний. Вона працює. Відповідач іноді надає кошти на дитину, однак вони не є достатніми та регулярними. При необхідності витрат, після здійснення таких з власних коштів, позивач надавала чеки відповідачу, він перераховував кошти, якщо вважав за потрібне, однак такі витрати не є систематичними та фіксованими, пов`язані з потребою постійного їх відстоювання.

Представник позивача підтримала позовну заяву у повному обсязі з підстав, викладених у заявах по суті справи, зазначила, що син сторін знаходиться на утриманні позивача, саме позивач несе витрати на потреби дитини. Сторони спільне господарство не ведуть. Докази, надані представником відповідача з порушення строку, акт про фактичне спільне проживання та ведення спільного господарства, складений депутатом Черкаської міської ради не відображає дійсні обставини. Доказів утримання сина саме відповідачем не надано. Відповідач дійсно іноді перераховує кошти на потреби сина, однак після понесення таких витрат позивачем, їх обґрунтування, та якщо буде вважати за потрібне, що ставить позивача у скрутне становище та не відповідає інтересам дитини.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовної заяви, зазначив, що позивач, відповідач та їх син проживають спільно в одній квартирі, яка належить відповідачу. Відповідач працює, є військовослужбовцем, має ще одну неповнолітню дитину від попереднього шлюбу, шлюб з позивачем розірваний. Відповідач повністю оплачує комунальні послуги, за необхідності перераховує кошти позивачу, на ім`я дитини відкрив рахунок, на якій перераховує кошти. За необхідності надає дитині кошти безпосередньо. Отже, відповідач спільно проживає та утримує сина ОСОБА_4 , що підтверджено доказами, наданими стороною відповідача, тому вимоги позивача є безпідставними. Просив не брати до уваги докази, надані стороною позивача разом із додатковими поясненнями у справі, оскільки вони надані з порушенням строку подання доказів. Вказав, що позовна заява є не обґрунтованою, тому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 22.11.2014, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Шлюб розірваний рішенням суду, про що повідомили сторони у судовому засіданні.

Сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до витягу з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до платіжних інструкцій від 08.10.2025, 14.11.2025, 08.12.2025, 14.01.2026, 10.03.2026, 09.04.2026, 12.04.2026, 25.04.2026, 08.05.2026, 10.06.2026 ОСОБА_2 регулярно перераховує ОСОБА_5 кошти в сумах близько 5-6 тис. грн щомісяця.

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав від 13.12.2012 КП «ЧООБТІ» ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_3 .

До справи долучені копії паспортів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5

ОСОБА_2 здійснені перекази коштів ОСОБА_1 відповідно до платіжних інструкцій: від 27.01.2026 на суму 1616,08 грн, від 06.02.2026 – 2704,52 грн, від 12.02.2026 – 1085, 43 грн, від 06.03.2026 – 3911,56 грн, від 18.03.2026 – 1472, 36 грн, 30.03.2026 – 1596, 98, від 08.04.2026 – 448,24 грн, від 22.04.2026 – 1258,29 грн, від 25.04.2026 – 917,52, від 09.05.2026 – 2148,74, від 24.05.2026 – 1492,96, 13.09.2025 – 1407,04 грн, 08.06.2026 – 1533,67, призначення платежу здебільшого вказане: оплата по чеках за продукти та одяг для Ореста.

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_3 відкритий рахунок.

Відповідно до акта № 1 від 25.08.2026, складеного депутатом Черкаської міської ради Гладким Г.А. на підставі звернення ОСОБА_2 під час перевірки 25.08.2026 шляхом особистого відвідування житлового приміщення, спілкування з мешканцями будинку та ознайомлення з наданими документами встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 фактично та постійно проживають: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , станом на дату складання акту користуються спільним житлом, ведуть спільний побут і господарство, ОСОБА_2 проживає разом із сином та безпосередньо бере участь у його повсякденному утриманні: займається дитиною, придбаває продукти харчування, одяг, ліки та предмети побуту, оплачує житлово-комунальні , освітні та інші витрати на дитину.

Відповідно до акта виконаних робіт від 14.01.2026 вартість лікування ОСОБА_3 складає 2750 грн.

Відповідно до наданих стороною позивача чеків (більше 50), датованих квітнем - серпнем 2026 року здійснені оплати медичних послуг, канцтоварів, одягу, мобільного зв`язку, освітніх послуг, інших витрат.

До справи долучені матеріали обстеження умов проживання дитини Службою у справах дітей Черкаської міської ради, з якої вбачається, що дитина та батьки проживають разом, між сторонами наявні конфлікти.

Заперечення представника відповідача щодо прийняття доказів, наданих стороною позивача разом із додатковими поясненнями з огляду на неподання таких доказів разом із позовом суд відхиляє, оскільки додаткові пояснення та долучені до них докази сторона позивача подала у відповідь на клопотання сторони відповідача про долучення доказів, що подане після відзиву, тому суд приймає до уваги докази, подані обома сторонами.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені Сімейним Кодексом України.

Згідно положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Частиною першою статті 12 вказаного Закону визначено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989,- держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аліменти це обов`язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім`ї інших, які потребують цього.

За положеннями ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (ст. 182 СК України).

У судовому засіданні встановлено, що дитина разом з батьком та матір`ю мешкають в одній квартирі, шлюб між сторонами розірваний.

Позивач вказала, що син знаходиться на її утриманні, відповідач надає матеріальну допомогу на утримання сина, однак суми, які він перераховує, не є фіксованими, а сплачуються ним в тому розмірі, в якому він вважає за доцільне, у зв`язку з чим просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісяця, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення сином повноліття.

З наданих сторонами платіжних документів та аргументів сторін вбачається, що витрати на потреби дитини здійснює саме позивач. Відповідач здійснює сплату коштів позивачу на потреби дитини, однак між сторонами наявний спір з цього приводу, тому позовна заява у частині необхідності стягнення коштів з відповідача на користь позивача у фіксованому розмірі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Наданий стороною відповідача акт про фактичне спільне проживання та ведення спільного господарства суд оцінює критично. Акт відображає, що сторони фактично проживають в одному приміщенні, однак не є достатнім доказом спільного ведення побуту, витрат саме батька безпосередньо на потреби дитини та не узгоджується з іншими доказами у справі, зокрема, висловленими позиціями сторін та платіжними документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи, що відповідач має ще одну неповнолітню дитину, на утримання якої витрачає кошти, вимога позивача щодо розміру частки аліментів підлягає до часткового задоволення.

Враховуючи вище зазначене, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 26.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

За положеннями ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає обов`язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 26.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення про стягнення аліментів у частині виплати за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 )

Повний текст судового рішення виготовлений 07.10.2026.

Суддя Н.М. Чапліна