Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №449/945/25 — Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа № 449/945/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2026м.Перемишляни

Перемишлянський районний суд Львівської області у складі:

головуючої-судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

потерпілої: ОСОБА_6 ,

представника потерпілого: ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Перемишляни кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12025142450000064 від 10.06.2025року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження—с. Кореличі Львівського району Львівської області, українця, громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, не є депутатом, раніше не судимого, місце реєстрації та проживання — АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2025 року приблизно о 12 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у будинку своєї сестри ОСОБА_4 , що в АДРЕСА_2 , під час раптово виниклого конфлікту, умисно, з метою завдання невизначеної шкоди здоров`ю ОСОБА_6 , завдав останній, декілька ударів кулаками обох рук по спині, грудях та животі. Після чого, ОСОБА_4 продовжуючи свої протиправні дії, штовхнув ОСОБА_6 внаслідок чого остання впала на підлогу та ОСОБА_4 продовжував наносити удари руками на ногами по різних частинах тіла.

Своїми діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_6 синець на внутрішній поверхні верхньої третини правого плеча, садно та синець на внутрішній поверхи верхньої третини правого плеча, садно та синець на задній поверхні ділянки правого ліктьового суглобу, синець на задній поверхні правого передпліччя, у верхній третині, синець на правій молочній залозі у верхньо-внутрішнього квадранту, два синці на лівій бічній поверхні грудної клітки, в проекції 6-го міжреберного проміжку, по лівій середній пахвовій лінії, синець на лівій задній поверхні грудної клітки, в проекції нижнього краю лівої лопатки, два синці на правій задній поверхні грудної клітки, в проекції нижнього краю правої лопатки між правими лопатковою та прихребтовою лініями, синець та садно на правій задній поверхні тулуба, у поперековій ділянці по лопатковій лінії с косо-вертикально розташований синець наближений до овальної форми бурого кольору, синець куприкової ділянки праворуч, синці внутрішньо-верхнього квадранту лівої сідниці, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №25/2025 від 10 червня 2025 року є легкими тілесними ушкодженнями.

Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , вину по ч.1ст.125 КК України визнав частково, а саме те, що штовхнув потерпілу - ОСОБА_6 . Цивільний позов визнав частково в розмірі 2000 гривень. Повідомив, що 07.06.2025року він приїхав в помешкання сестри – ОСОБА_4 , яка є його власником, що в с. Кореличі, з метою надання їй допомоги по господарству. Перебуваючи у кімнаті своєї сестри, пив каву, в цей час зайшла в коридор будинку ОСОБА_6 і відмикала свою кімнату. Він звернувся до неї і сказав їй, що хоче сьогодні переночувати в тій кімнаті, що вона зачинила і вважає її своєю, бо не повернеться сьогодні до м. Тернополя. Потерпіла розвернулася і сказала в його адрес нецензурну лексику. Він зловив ручку дверей її кімнати, яку вона закривала лівою рукою, відпихаючи її від дверей, щоб відчинити двері. Він відштовхнув її від дверей, де позаду неї стояла табуретка, вона зачепилася за табуретку і впала на підлогу. Він відкрив двері, зайшов в кімнату, подивився і тоді вийшов з кімнати в коридор. ОСОБА_6 встала з підлоги і з нецензурною лайкою накинулася руками зверху на нього, на його голову. Била його руками по голові, чотири рази, дряпала нігтями по шиї. До цього моменту матері потерпілої в будинку ще не було. В момент побиття його по голові зайшла в будинок матір потерпілої, а його сестра і почала бити його своєю палкою по голові, двічі. Він зловив палицю і його друга сестра – ОСОБА_4 вийшла із своєї кімнати і затягнула його в свою кімнату разом з палицею. Вони удвох зачинилися в її кімнаті. Потерпіла разом із своєю матір`ю стукали по дверях і вигукували нецензурну лайку та вимагали повернути їм палицю. Він викликав поліцію. Відчинив двері коли приїхали працівники поліції. Згодом, приїхав син потерпілої з молотком і погрожував йому.

Незважаючи на визнання обвинуваченим своєї вини частково, винність ОСОБА_4 в кримінальному правопорушенні, вчиненому при викладених вище обставинах, доведена зібраними в ході досудового слідства та підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами у справі:

даними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_6 про те, обвинувачений ОСОБА_4 являється рідним братом її матері, з яким вона не спілкується близько 8-9 років. 07.06.2025 року вона приїхала в село до своєї тітки, маминої рідної сестри, до будинку свого дідуся і бабусі. Її матір оформила все спадкове майно на свою сестру, а її тітку – ОСОБА_4 , а тітка заповіла все це майно її сину. Влітку, вона щотижня, через тиждень приїздить та доглядає свої грядки. 07.06.2026 року, коли вона зайшла в будинок і почала відчиняти замок своєї кімнати обвинувачений накинувся на неї, зі спини, з кулаками, щоб відібрати у неї колодку, якою замикає двері в свою кімнату, бо хотів там переночувати. Кинув її, штовхнув, вона впала на коридорі і вдарилася до стола чи табуретки. Коли вона впала боком, ОСОБА_4 підбіг до неї і почав її копати в груди, живіт і руками наносив удари в грудну клітку, живіт і намагався відібрати колодку. В коридорі, де вона впала на кріслі сиділа її мама – ОСОБА_8 , яка в руках тримала свою палицю та почала відбивати обвинуваченого від неї. Однак, ОСОБА_4 вихопив з рук матері палицю і пішов з такою до кімнати іншої своєї сестри – ОСОБА_4 і вони закрилися з середини. Всі події тривали 2-3 хв. Згодом, обвинувачений викликав поліцію, така прибула на місце події близько 20 хвилин;

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що потерпіла являється її донькою, а обвинувачений її рідний брат. 07.06.2025 року вона приїхала в с. Кореличі разом із своєю донькою, садити грядки. ОСОБА_6 несла дві сумки, а вона трималася її. Донька завела її в коридор, посадила на крісло, щоб відкрити колодку. ОСОБА_4 вискочив з протилежної кімнати, взяв її доньку за голову і кинув на землю, так, що голова потерпілої була розташована біля її ніг і копав її ногами, бив зверху руками. Кричав до неї, що вона злодійка і навіщо закрила кімнату, бо він хотів у ній спати. Тоді, вона підвелася і замахнулася на нього палкою чи вдарила його не знає. Обвинувачений вирвав з її рук паличку і втік до кімнати з якої вискочив. Вона підійшла до дверей тієї кімнати і просила його повернути їй паличку. Відкрилася кімната і з усієї сили ОСОБА_4 штовхнув в груди доньку, кинув її знову на підлогу і почав бити її ногами і кулаками. Вона схопила обвинуваченого за волосся, можливо вона і штовхнула його кулаком в обличчя. Вона відтягнула ОСОБА_4 з потерпілої. Обвинувачений підвівся і пішов до кімнати, а вони з донькою до своєї кімнати. Це тривало кілька хвилин. Згодом, ОСОБА_4 викликав поліцію. Вона вийшла на вулицю, сіла на крісло, обвинувачений підійшов до неї і почав її з крісла перевертати, копнув її в коліно, штовхнув в груди. На тілі її доньки були синці;

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що потерпіла являється її премінницею, а обвинувачений її рідний брат. Повідомила, що до її помешкання, що в с. Кореличі приїхав її рідний брат, точної дати вона не пригадує і хотів зайти до кімнати тієї, що закрила на застібку ОСОБА_6 , разом із своєю матір`ю і вони його не впустили. ОСОБА_6 штовхала ОСОБА_4 і не впускала до кімнати. Вона перебувала у своїй кімнаті, двері якої були відчинені і все бачила. Потерпіла штовхала обвинуваченого на коридор, де стояло крісло, обоє перечепилися за крісло і впали на підлогу, почалася бійка. Її сестра – ОСОБА_8 почала бити ОСОБА_4 своєю палицею. Обвинувачений забрав у неї палицю. Вона взяла ОСОБА_4 в свою кімнату і зачинила двері. Брат викликав поліцію. Зазначила, що вони билися, шарпалися, штовхалися кулаками обоє, як обвинувачений так і потерпіла. Повідомила, що щотижня ОСОБА_6 приїжджає до її господарства, на город і з неї знущається, чинить сварку;

- висновком експерта №25/2025 Державної спеціалізованої установи “Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи” Відділення у м. Бібрка Львівського району у громадянки ОСОБА_6 , були виявлені тілесні ушкодження: синець на внутрішній поверхні верхньої третини правого плеча; садно та синець на задній поверхні ділянки правого ліктьового суглобу; синець на задній поверхні правого передпліччя, у верхній третині; синець на правій молочній залозі у верхньо -внутрішнього квадрату; два синці на лівій бічній поверхні грудної клітки, в проекції 6-го міжреберного проміжку,по лівій середній паховій лінії; синець на передній поверхні живота по умовній середній лінії; синець на лівій задній поверхні грудної клітки, в проекції нижнього краю лівої лопатки; два синці на правій задній поверхні грудної клітки, в проекції нижнього краю правої лопатки між правими лопатковою та прихребтовою лініями; синець та садно на правій задній поверхні тулуба, у поперековій ділянці по лопатковій лінії є косо-вертикально розташований синець наближений до овальної форми, бурого кольору;синець куприкової ділянки праворуч; синці у внутрішньо-верхнього квадрату лівої сідниці. Тілесні ушкодження в ділянці правої верхньої кінцівки, передньої поверхні грудної клітки, живота, задньої поверхні тулуба, куприкової ділянки та лівої сідниці у гр-ки ОСОБА_6 , могли утворитися в місцях травматичних впливів твердими тупими предметами, з обмеженими травмуючими поверхнями,які прийшлися: 4—в ділянку задньої поверхні губи, по одному в ділянку куприка та лівої сідниці. Не виключається можливість утворення даних тілесних ушкоджень у гр-ки ОСОБА_6 , в результаті травматичних впливів тупими предметами якими могли бути кулаки та ноги. Дані тілесні ушкодження у гр-ки ОСОБА_6 , як такі, що викликали розлад здоров`я не більше ніж на 6 днів, кваліфікувати як легкі тілесні ушкодження (згідно п. 2.3.5 діючих “Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень”, затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України, від 17.01.1995 р. №6). З огляду на морфологічні характеристики ушкоджень,не виключається можливість утворення тілесних ушкоджень у гр-ки ОСОБА_6 , у строк – 07.06.2025р. і за обставин, вказаних нею при огляді;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.06.2025року, згідно якого потерпілій запропоновано розказати, як відбулась подія 07.06.2025року на що остання повідомила, що вони приїхали з матір`ю на земельну ділянку, де садять город, за місцем проживання ОСОБА_9 взявши сумки, вони пішли до своєї кімнати, де зберігають речі, відкривши двері вона почула голос ОСОБА_10 , якого не бачила років 5 та він до неї наближався та звинував у крадіжці. Тоді, ОСОБА_10 підійшов ззаду, взяв її за шию та кинув на підлогу біля дерев`яного крісла, продовжував наносити удари кулаками. Матір ОСОБА_11 це побачила і почала захищати потерпілу і намагалася нанести удар, щоб він залишив потерпілу. Проте, удару не нанесла, тоді ОСОБА_10 забрав палицю і пішов в кімнату з ОСОБА_12 , де зачинилися, викликали поліцію. Згодом, ОСОБА_10 вийшов з кімнати, вдарив в груди та потерпіла намагалася відхилитися від нього. Її матір ОСОБА_11 пішла на вулицю та сиділа на кріслі. ОСОБА_10 вибіг з будинку та почав обурюватися до ОСОБА_11 і побіг до ОСОБА_13 та погрожував. ОСОБА_10 свій лікоть приставив до обличчя ОСОБА_13 та руками чіпався до шиї та погрожував їй;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.06.2025року, за участю свідка ОСОБА_8 , згідно якого свідкові запропоновано розказати, як відбулася подія 07.06.2025року, близько 12.00 години. Повідомила, що вони приїхали на грядки. Зайшовши до кімнати, де в них речі, донька відкривала двері. Підбігає брат- ОСОБА_10 , бере за шию і кидає на підлогу та коли ОСОБА_13 була на підлозі ОСОБА_10 продовжував наносити удари руками, ногами. Тоді, вона хотіла відігнати ОСОБА_10 від ОСОБА_13 , хотіла вдарити палицею, проте, не вдалося. ОСОБА_14 забрав палицю і закрився в кімнаті та ОСОБА_11 просила віддати палицю. Після чого, ОСОБА_13 намагалася забрати матір. В цей момент, ОСОБА_10 вибігає з кімнати і наносить удар в груди та ОСОБА_13 падає на землю. Тоді, ОСОБА_11 взяла за волосся ОСОБА_10 і вдарила кілька раз по обличчі. ОСОБА_10 копнув в коліно. ОСОБА_11 сиділа надворі і продовжився конфлікт з братом та ОСОБА_10 розізлився і хотів кинути ОСОБА_11 з крісла та пішов до її доньки ОСОБА_13 , яка була в саді та чіпав її за обличчя, погрожував;

Проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, витлумачивши відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви на користь обвинуваченого, суд вважає доведеним, що, ОСОБА_4 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України.

Проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, витлумачивши відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви на користь обвинуваченого, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового слідства за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, кваліфіковано правильно, оскільки орган котрий проводив досудове розслідування за наявних для цього об`єктивних підстав вжив всіх необхідних заходів для з`ясування та встановлення істини у кримінальній справі, здобувши усіх можливих доказів та давши правильну оцінку, як показанням свідків, так і висновкам проведеної експертизи, і прийшов до правильного висновку про кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.1 ст. 125 КК України.

Характер, хронологія і послідовність дій обвинуваченого, а також об`єктивна спроможність дорослої людини оцінювати життєву ситуацію, на думку суду, дає підстави вважати, що ОСОБА_4 дійсно вчинив кримінальне правопорушення умисно.

Обираючи покарання обвинуваченому суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних правопорушеннями наслідків, а також те, що обвинувачений вину у вчиненні правопорушень визнав частково, раніше не судимий, є особою поважного віку, вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.125 КК України. Пом`якшуючих і обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить.

Потерпіла ОСОБА_6 подала заяву, згідно якої просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень та 20 тисяч витрат на правову допомогу.

Зазначила, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , вона зазнала фізичних страждань та порушення її психоемоційного стану. Окрім фізичного болю, потерпіла перебувала у тяжкому психоемоційному стані: зазнала важкого відчуття приниження та образи, проявів тривожності, страху, пережила порушення сну, дратівливість, переживання, депресивний стан. При згадці про цю подію у позивачки продовжуються досі переживання та відчуття приниження. Звертає увагу суду на те, що ситуація ускладнена тим, що тілесних ушкоджень позивачці завдав її рідний дядько, від якого вона не очікувала такої агресії та ненависті. Покликається на те, що своїми діями обвинувачений спричинив потерпілій біля 15 синців та саден, а саме: синець на внутрішній поверхні верхньої третини правого плеча, садно та синець на задній поверхні правого ліктьового суглобу, синець на задній поверхні правого передпліччя, синець на правій молочній залозі, два синці на лівій бічній поверхні грудної клітки, синець на лівій задній поверхні грудної клітки, синець та садно на правій задній поверхні тулуба, синець у поперековій ділянці по лопатковій лінії, синець куприкової ділянки, синці внутрішньо-верхнього квадрату лівої сідниці. В обгрунтування позову покликається на вимоги ст. ст. 23, 1166, 1167 ЦК України та просить такий задовольнити.

На підставі ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає серед іншого у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно п.9 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за №4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вимога потерпілої щодо моральних збитків підлягає до часткового задоволення, оскільки судом встановлено, що у ході вчинення кримінального правопорушенням ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_6 синець на внутрішній поверхні верхньої третини правого плеча, садно та синець на внутрішній поверхи верхньої третини правого плеча, садно та синець на задній поверхні ділянки правого ліктьового суглобу, синець на задній поверхні правого передпліччя, у верхній третині, синець на правій молочній залозі у верхньо-внутрішнього квадранту, два синці на лівій бічній поверхні грудної клітки, в проекції 6-го міжреберного проміжку, по лівій середній пахвовій лінії, синець на лівій задній поверхні грудної клітки, в проекції нижнього краю лівої лопатки, два синці на правій задній поверхні грудної клітки, в проекції нижнього краю правої лопатки між правими лопатковою та прихребтовою лініями, синець та садно на правій задній поверхні тулуба, у поперековій ділянці по лопатковій лінії с косо-вертикально розташований синець наближений до овальної форми бурого кольору, синець куприкової ділянки праворуч, синці внутрішньо-верхнього квадранту лівої сідниці.

Суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого спричинили потерпілій моральні страждання через фізичний біль, страх, інші переживання та незручності.

Пунктом 6.4 Методичних рекомендацій «Відшкодування моральної шкоди» (лист Міністерства юстиції від 13 травня 2004 року № 35-13/797) роз`яснено, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, тим більше, якщо така компенсація стосується юридичної особи. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним.

Отже, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди одразу визначається потерпілим у позовній заяві, хоча остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди приймається судом. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Відтак, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи глибину душевних страждань, характер вчинених відповідачем протиправних дій, що призвели до заподіяння шкоди, вимоги розумності та справедливості, майновий стан обвинуваченого, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково, розмір моральних збитків слід визначити у розмірі 20 000грн.

За змістом п.1 ч.1 ст.118 КПК України, до процесуальних витрат належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.48 постанови № 10 Пленуму ВССУ від 17 січня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Главою 8 КПК України визначено процесуальні витрати у кримінальному провадженні, ст.120 КПК України до них віднесено витрати на правову допомогу, частиною 2 даної статті передбачено, що витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, відповідач.

У разі ухвалення обвинувального вироку, відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Відповідно до п. 5 Договору про надання правової допомоги від 02.07.2025 року та Додаткового Договору від 13.10.2026року до Договору про надання правової допомоги від 02.07.2025 року сторони дійшли згоди, що п. Договору про надання правової допомоги адвокатом від 02.07.2025року викласти в наступній редакції – ціна послуг визначається сторонами в розмірі 20 000 гривень.

Згідно Актів надання послуг від 04.09.2025року та від 13.10.2026року загальна вартість наданих послуг становить 20 000 гривень.

Згідно квитанції № 8118084130 від 02.07.2025 та квитанції № 3276233262 від 13.10.2026 року слідує здійснення оплата потерпілим за надання правової допомоги в розмірі 20 0000 гривень.

Виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача в користь позивача 10 000 грн витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 20000 /двадцять тисяч/ грн. моральної шкоди та 10 000 (десять тисяч) гривень витрати на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Перемишлянський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

СуддяОСОБА_1