Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №448/1486/26 — Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/1486/26

Провадження № 2/448/1003/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

30.09.2026 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоуса Ю.Б.,

при секретарі судового засідання Романченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Яксманицький Роман Степанович, про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що його батькам ОСОБА_2 і ОСОБА_3 належав на праві спільної сумісної власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області, тобто по 1/2 частці кожному.

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на зазначену вище частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами. Стверджує, що спадщину спадкодавця (1/2 частку спірного будинковолодіння) прийняли його дружина ОСОБА_3 та, він, син ОСОБА_1 , позивач по справі. Факт прийняття ними спадщини стверджується спільним проживанням із спадкоємцем. З огляду на викладене, дружині спадкодавця ОСОБА_3 належить 3/4 спірного будинковолодіння, а йому, позивачу – 1/4 такого будинковолодіння.

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно (3/4 частку спірного будинковолодіння). Ствердив, що після смерті ОСОБА_3 . cпадщину прийняв він, позивач. З огляду на що вважає, що він, позивач, став власником спірного будинковолодіння в цілому.

Покликається на те, що з метою оформлення своїх спадкових прав позивач звернувся до нотаріуса, однак у позасудовому порядку отримати свідоцтво про право на спадщину на спірний житловий будинок не має можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на дане будинковолодіння.

З огляду на наведене, та з врахуванням того, що він, позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , спадщину прийняв у встановленому порядку, просить суд визнати за ним право власності на спірний житловий будинку з господарськими будівлями і спорудами.

Ухвалою від 13.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь).

Ухвалою від 22.09.2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак в прохальній частині позову міститься вимога про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача – Мостиської міської ради Львівської області в судове засідання не з`явився, однак надіслав заяву, в якій зазначив, що визнає позовні вимоги.

Третя особа – приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Яксманицький Р.С., про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак в судове засідання не з`явився, проте надіслав клопотання про здійснення розгляду даної справи у його відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Судом встановлено, що батькам позивача - подружжю ОСОБА_2 і ОСОБА_3 належав на праві спільної сумісної власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області, тобто по 1/2 частці кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 .

До складу даної спадщини входило право на 1/2 частку спірного будинковолодіння за вищевказаною адресою.

Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_2 за життя своїм майном не розпорядився, заповіту не склав. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Згідно матеріалів справи, зокрема довідки, виданої виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області, спадкодавець ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ним проживали, в тому числі дружина ОСОБА_3 і син ОСОБА_1 .

Тобто, в силу ст.1268 ЦК України дружина і син спадкодавця ОСОБА_2 – ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , вважаються такими, що прийняли спадщину. Інші можливі спадкоємці - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_1 , на спадкове майно не претендують, що стверджується матеріалами справи, а саме поданими нотаріусу заявами про відмову від спадщини.

Таким чином, ОСОБА_3 стала власником 3/4 частки (1/2+1/4) у спірному будинковолодінні, а позивач ОСОБА_1 – 1/4 частки у такому будинковолодінні.

ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 .

До складу даної спадщини входило право на 3/4 частки спірного будинковолодіння за вищевказаною адресою.

Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавиця ОСОБА_3 за життя своїм майном не розпорядилася, заповіту не склала. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Як вбачається із довідки, виданої виконавчим комітетом Мостиської міської ради Яворівського району від 03.03.2026 року, - ОСОБА_3 на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті разом із нею проживав, в тому числі син ОСОБА_1 , позивач.

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, ОСОБА_1 не заявив про відмову від даної спадщини.

Тобто, у відповідності до вимог ст.1268 ЦК України, син спадкодавиці ОСОБА_3 – ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті матері - та став фактичними власниками спірного будинковолодіння в цілому.

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Слід зазначити те, що нотаріусом позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину на дане спадкове майно - спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, така відмова була зумовлена відсутністю належних правовстановлюючих документів, виданих на ім`я спадкодавиці. Нотаріус роз`яснив позивачу можливість реалізації права на спадкування вказаного житлового будинку в судовому порядку.

Отже, через відсутність належних правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок позивач не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв`язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.

Оскільки у даному випадку питання про право позивача на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку у зв`язку з вищевикладеними обставинами, тому це питання можливо вирішити у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на те, що на час відкриття спадщини спадкодавиці ОСОБА_3 належало право на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що безспірно встановлено судом, а також приймаючи до уваги, що таке право перейшло в порядку спадкування за законом до позивача ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що є всі підстави для визнання за останнім право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Яксманицький Роман Степанович, про визнання права власності, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Мостиська міська рада Львівської області, місцезнаходження: 81300, Україна, Яворівський район, Львівська область, м.Мостиська, вул.Грушевського, буд.6, код ЄДРПОУ: 26307500;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Яксманицький Роман Степанович, (місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Яворівського району Львівської області).

Повний текст рішення складено 12.10.2026 року.

Суддя Ю.Б.Білоус