Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №702/992/26 — Монастирищенський районний суд Черкаської області

Суд: Монастирищенський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №702/992/26

Суддя: Жежер Ю. М.

Справа № 702/992/26

Провадження № 2/702/980/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.10.2026 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Жежер Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.,

сторони – не з`явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Монастирище цивільну справу за позовом комунального підприємства "Теплокомуненерго" міста Монастирище до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги в розмірі 17 518,38 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що протягом періоду часу з 01.10.2023 до 31.07.2026, включно, комунальним підприємством “Теплокомуненерго” міста Монастирище надавалися послуги з постачання теплової енергії, з технічного обслуговування внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, абонентського обслуговування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , в тому числі і для квартири АДРЕСА_2 .

Власниками квартири АДРЕСА_3 на праві спільної часткової власності є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Таким чином, власники є співвласниками одного нерухомого майна та одночасно споживачами житлово – комунальних послуг, які надавалися позивачем до вказаного приміщення.

Особовий рахунок на послуги з постачання теплової енергії, з технічного обслуговування внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, абонентського обслуговування багатоквартирного житлового будинку для квартини АДРЕСА_3 відкрито на ОСОБА_1 .

Між КП “Теплокомуненерго” міста Монастирище і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договорів про надання послуг з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем теплопостачання укладено не було.

Фактично послуги з постачання теплової енергії, послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та абонентського обслуговування для квартири відповідача, що знаходиться в структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 за період з 01.10.2023 до 31.07.2026 надавалися, тобто зобов`язання відповідача за відсутності укладених договорів виникає на підставі дії закону.

Станом на 01.08.2026 відповідачі за період з 01.10.2023 до 31.07.2026 включно заборгували підприємству за спожиті послуги 23 116,07 грн.

11.05.2026 за № 139 відповідачам було направлено досудове попередження з вимогою сплатити наявний борг. В добровільному порядку борг не сплачено.

Відповідачам нараховано інфляційні втрати на суму 2 396,51 грн та 3% річних від простроченої суми в розмірі 764,99 грн.

Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить по 1/3 частці у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_3 , загальна сума заборгованості за спожиту теплову енергію та послуги в розмірі 26 277,57 грн, яка складається з 23 116,07 грн основного боргу, 2 396,51 грн інфляційних втрат та 764,99 грн 3 % річних, підлягає розподілу між відповідачами відповідно до їх часток у праві власності. Таким чином, з кожного з відповідачів підлягає стягненню по 1/3 зазначеної заборгованості, а загалом з обох відповідачів — 2/3 від загальної суми, що становить 17 518,38 грн, у тому числі 15 410,71 грн основного боргу, 1 597,67 грн інфляційних втрат та 510,00 грн 3 % річних.

Просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь комунального підприємства “Теплокомуненерго” міста Монастирище 15 410,71 грн боргу за спожиті комунальні послуги, 1 597,67 грн інфляційних втрат та 510,002 грн 3% річних, а всього 17 518,38 грн, а саме: 8 759,19 грн з ОСОБА_1 та 7 759,19 грн із ОСОБА_2 та стягнути судовий збір в розмірі 1 664,00 грн із кожного відповідача.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 15.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням справи до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду подав клопотання про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явилися. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені за зареєстрованим місцем проживання; жодних заяв чи клопотань не подавали, правом на надання відзиву на позов не скористалися.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову.

Оскільки, відповідно до вимог ст. 279 ЦПК України, справа розглядається без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Перевіривши викладені у заяві по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (із змінами) № 2189-VIII від 09.11.2017 (далі Закон № 2189 від 09.11.2017) передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1, п. 2 ч. 2 ст. Закону № 2189 від 09.11.2017, обов`язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг одночасно покладено як на споживача (відповідача), так і на виконавця (позивача).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2189 від 09.11.2017 індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

Колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Таким чином, споживачем житлово - комунальних послуг в розумінні Закону № 2189 від 09.11.2017 є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно з Інформацією сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» від 18.08.2026, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками по 1/3 частини квартири АДРЕСА_3 (а.с. 7).

Тобто, відповідачі ОСОБА_1 в розмірі 33,33%, а ОСОБА_2 в розмірі 33,33% є власниками квартири АДРЕСА_3 .

Відповідно до відповіді на запит з Єдиного державного демографічного реєстру № 3282106 від 07.09.2026, ОСОБА_2 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_3 (а.с. 68).

Згідно з відповіддю Монастирищенської міської ради, ОСОБА_1 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_3 (а.с. 69).

Стаття 156 Житлового кодексу УРСР, встановлює права і обов`язки членів сім`ї власника жилого будинку (квартири) та передбачає, що члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку(квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Члени сім`ї власника будинку (квартири) зобов`язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території та проведенню ремонту.

Згідно з ст. 162 ЖК України у будинках (квартирах), що належить громадянинові плата за користування житловим приміщенням встановлюється угодою сторін, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Оскільки, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири в певних частинах, а тому відповідно до ст. 156, 162 ЖК України зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири, відповідно до розміру своїх часток та відповідно до Закону № 2189 від 09.11.2017 є споживачами житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 13 Закону № 2189 від 09.11.2017 договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, якщо інше не передбачено законом.

Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Згідно з змістом позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з 01.10.2023 до 31.07.2026.

Договору з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії (із здійсненням обслуговування і поточному ремонту внутрішньобудинкової системи теплопостачання) у період часу з 01.10.2023 до 31.07.2026 матеріали справи не містять.

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2189 від 09.11.2017 споживач здійснює оплату за спожиті житлово – комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Таким чином, за період з 01.10.2023 до 31.07.2026 споживачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не звільняється від оплати отриманих ними житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з довідкою № 485, виданою 31.07.2024 виконавчим комітетом Монастирищенської міської ради, послуги з постачання теплової енергії, абонентського та технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання для усіх споживачів міста Монастирище та села Нове Місто упродовж періоду з червня 2021 по червень 2024 років, включно, надавалися комунальним підприємством «Теплокомуненерго» міста Монастирище безперебійно та якісно (а.с. 10).

Відповідно до довідки № 202, виданою 07.04.2025 виконавчим комітетом Монастирищенської міської ради, послуги з постачання теплової енергії, абонентського та технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання для усіх споживачів міста Монастирище та села Нове Місто упродовж періоду з липня 2024 по березень 2025 років, включно, надавалися комунальним підприємством «Теплокомуненерго» міста Монастирище безперебійно та якісно (а.с. 10 зворотна сторона).

Згідно з довідкою, виданою виконавчим комітетом Монастирищенської міської ради, послуги з постачання теплової енергії, абонентського та технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання для усіх споживачів міста Монастирище та села Нове Місто упродовж періоду з березня 2025 до лютого 2026 років, включно, надавалися комунальним підприємством «Теплокомуненерго» міста Монастирище безперебійно та якісно (а.с. 11).

Відповідно до рішення Монастирищенської міської ради № 209 від 04.10.2023 «Про початок опалювального сезону 2023 - 2024 років» розпочато опалювальний сезон 2023 - 2024 років житлових і адміністративних будинків, дитячих навчальних закладів та інших установ при умові зниження середньодобової температури зовнішнього повітря до +8 С і нижче протягом трьох діб та з урахуванням правового режиму воєнного стану (а.с. 40).

Згідно з рішенням Монастирищенської міської ради № 249 від 25.09.2024 «Про початок опалювального сезону 2024 - 2025 років» розпочато опалювальний сезон 2024 - 2025 років житлових і адміністративних будинків, дитячих навчальних закладів та інших установ при умові зниження середньодобової температури зовнішнього повітря до +8 С і нижче протягом трьох діб та з урахуванням правового режиму воєнного стану (а.с. 40 зворотна сторона).

Відповідно до рішення Монастирищенської міської ради № 290 від 24.09.2025 «Про початок опалювального сезону 2025 - 2026 років» розпочато опалювальний сезон 2025 - 2026 років житлових і адміністративних будинків, дитячих навчальних закладів та інших установ при умові зниження середньодобової температури зовнішнього повітря до +8 С і нижче протягом трьох діб та з урахуванням правового режиму воєнного стану (а.с. 41).

Крім цього, надання послуг з постачання теплової енергії через єдину централізовану систему опалення в житловий будинок по АДРЕСА_1 , в тому числі і у квартиру АДРЕСА_2 підтверджується: витягами із звіту з вироблення та відпуску теплової енергії за жовтень 2023, березень 2024, листопад 2024, жовтень 2025, лютий 2026, актами комісії про готовність теплового господарства до роботи в опалювальні періоди 22023 – 2024, 2024 – 2025, 2025 – 2026 роки, 2025 – 2026 років; актами фіксації початку та завершення опалювальних сезонів 2023 – 2024, 2024 – 2025, 2025 – 2026 роки; показами загальнобудинкового засобу обліку теплової енергії багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 30 – 31, 33 – 37).

Відповідно до ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» № 2633-IV від 02.06.2005 (із змінами) (далі Закон № 2633-IV від 02.06.2005) споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості в судовому порядку.

Згідно з ст.7 Закону № 2189 від 09.11.2017, ст. 67, 68 Житлового кодексу України передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а також встановлено обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2189 від 09.11.2017 відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм Закону споживачі зобов`язанні оплатити житлово-комунальні послуги якщо вони фактично користувались ними як на виконання умов договору так і отриманих споживачем до укладення відповідного договору.

Так, судом встановлено, що між позивачем та відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не укладено договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (із здійсненням обслуговування і поточному ремонту внутрішньобудинкової системи теплопостачання), разом з тим, споживач у період часу із 01.10.2023 до 31.07.2026 фактично користувалися житлово - комунальними послугами з постачання теплової енергії та обслуговуванням внутрішньобудинкових систем теплопостачання, що підтверджується довідками № 485, № 202 та б/н, виданих 31.07.2024 та 07.04.2025 та без дати виконавчим комітетом Монастирищенської міської ради про надання за адресою споживача комунальним підприємством «Теплокомуненерго» міста Монастирище безперебійно та якісно послуг з централізованого постачання теплової енергії.

А тому споживачі зобов`язані оплачувати житлово -комунальні послуги, отримані ними до укладення відповідного договору та у період дії договору, якими вони фактично користувався.

Позиція суду повністю узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у справі № 712/8916/17 від 07.07.2020.

Рішеннями виконавчого комітету Монастирищенської міської ради № 3 від 21.12.2020, № 183 від 31.08.2023, № 247 від 24.10.2023, № 247 від 25.09.2024, № 408 від 23.12.2024, № 28 від 25.02.2025 та № 259 від 27.08.2025 було встановлено тарифи для потреб населення на теплову енергію, на послугу з централізованого опалення тощо та було проведено їх коригування (а.с. 14 – 15, 42 - 53).

Рішеннями виконавчого комітету Монастирищенської міської ради № 131 від 31.05.2023, № 108 від 24.04.2024, № 135 від 29.04.2026, затверджено перелік об`єктів приєдананого теплового навантаження системи опалення споживачів, теплову енергію яким надає комунальне підприємство «Теплокомуненерго» м. Монастирище, в тому числі і для АДРЕСА_1 (а.с. 18 - 23).

Так, судом встановлено, що позивач в повному обсязі виконав свої зобов`язання по наданню послуг. Доказів протилежного, зокрема, ненадання відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 послуг, надання неякісних послуг тощо, судом не встановлено.

Однак, відповідачі належним чином зобов`язання по оплаті послуг з теплопостачання не виконують, внаслідок чого утворилася заборгованість за отримані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення і технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.10.2023 до 31.07.2026 в розмірі 26 277,57 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_4 , яка надана позивачем та приймається судом до уваги, як належний та допустимий доказ, при цьому, відповідачем зазначений розрахунок заборгованості не оспорений, не спростований, контррозрахунок заборгованості суду не надано (а.с. 9).

Позивач 11.05.2026 надіслав відповідачам досудове попередження з вимогою оплати заборгованість за надані послуги станом на 01.05.2026 ( а.с. 8).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов про стягнення з відповідача ОСОБА_1 5 136,91 грн, з відповідача ОСОБА_2 в розмірі 5 136,91 грн, а в загальному розмірі 15 410,71 грн на користь позивача боргу за спожиті житлово – комунальні послуги, із врахуванням розміру часток відповідачів, підлягає до задоволення повністю.

Позивач, пред`являючи вимоги про стягнення основної суми боргу, просив у тому числі, стягнути інфляційні втрати в розмірі 1 597,67 грн та три проценти річних від простроченої суми – 510,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 2189 від 09.11.2017 у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово – комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закріплена у ч.1 ст. 26 Закону № 2189 від 09.11.2017 правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та 3 % річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.

Згідно з розрахунком суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення платежу по ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (вул. Соборна, 105), який наданий позивачем (а.с. 9), станом на 01.07.2026 відповідачі мають заборгованість по оплаті наданих послуг: сума основного боргу - 23 116,07 грн, інфляційні за час прострочення зобов`язання – 2 396,51 грн, 3% річних від простроченої суми – 764,99 грн, які нараховані на основну суму боргу.

Разом з тим, указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває по цей час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування 06.03.2022 року і застосовується з 24.02.2022.

Постанова в такій редакції, яка встановлювала мораторій на стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних була чинною до 01.01.2024, тобто з 24.02.2022 до 01.01.2024 заборонено нарахування компенсаційних нарахувань на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до розрахунку заборгованості вимоги позивача про стягнення з відповідачів 3-х відсотків річних та інфляційних втрат нараховані з 01.01.2024 до 31.07.2026 включно, а тому підлягають до задоволення.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення компенсаційних санкцій підлягають до задоволення: інфляційних втрат у розмірі 1 597,67 грн (від розміру частки), 3-х % річних від простроченої суми в розмірі 510,00 грн (від розміру частки).

Отже, позов підлягає до задоволення в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 15 410,71 грн, інфляційних втрат розмірі 1 597,67 грн, 3% річних від простроченої суми в розмірі 510,00 грн, а всього в сумі 17 518,38 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір за подачу позову в сумі 3 328,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому підляє стягненню із відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 280-284, 352, 354, 355, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов комунального підприємства "Теплокомуненерго" міста Монастирище до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь комунального підприємства "Теплокомуненерго" міста Монастирище за період з 01.10.2023 до 31.07.2025 борг за спожиті житлово – комунальні послуги в загальному розмірі 17 518 (вісімнадцять тисяч п`ятсот вісімнадцять) грн 38 коп в таких частках: з ОСОБА_1 в розмірі 8 759 (вісім тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) грн 19 коп та з ОСОБА_2 в розмірі 8 759 (вісім тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) грн 19 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства "Теплокомуненерго" міста Монастирище сплачений судовий збір в розмірі 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства "Теплокомуненерго" міста Монастирище сплачений судовий збір в розмірі 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: комунальне підприємство «Теплокомуненерго» міста Монастирище, місцезнаходження: вул. Суворова, 3 м. Монастирище Черкаської області, ідентифікаційний код 25584373, НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя Юлія ЖЕЖЕР

Оригінал: reyestr.court.gov.ua