Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №943/1602/26 — Буський районний суд Львівської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер №943/1602/26

Провадження №3/943/538/2026

13 жовтня 2026 року м. Буськ

Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника відділення поліції №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого на АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 122-2, ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

12 серпня 2026 року о 17:30 год. на вул. Садова, 17 у с. Циків Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 ович керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 із явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук), а від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 12 серпня 2026 року о 19:45 год. на вул. Садова, 3 у с. Циків Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 ович керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 12 серпня 2026 року о 17:30 год. на вул. Садова, 17 у с. Циків Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 ович, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався у безпечності, здійснивши наїзд на огорожу, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження із матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.9 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, яке передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того, 12 серпня 2026 року о 17:30 год. на вул. Садова, 17 у с. Циків Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 ович, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце такої пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, яке передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Крім того, 12 серпня 2026 року о 19:45 год. на вул. Садова, 3 у с. Циків Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 ович, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану проблисковими маячками синього та червоного кольорів та спеціальним звуковим сигналом, чим порушив вимоги п. 2.4 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Постановою судді від 21.08.2026 року, від 25.08.2026 року, від 22.09.2026 року вищевказані справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122-2, ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 овича об`єднані в одне провадження відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, незважаючи на повідомлення його судом про час і місце розгляду справи, а клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Відтак, на підставі ст. 268 КУпАП, дану справу розглянуто у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до вимог п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №744005 від 12.08.2026, яким підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння; роздруківкою приладу «Драгер» (результат тесту – позитивний 2,34% проміле), а також актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 12.08.2026, якими за результатами алкотесту в ОСОБА_1 підтверджено стан алкогольного сп`яніння, зокрема: проба позитивна 2,34% проміле, де роздруківка приладу «Драгер» була засвідчена підписом ОСОБА_1 , тобто із результатом такого огляду він погодився, хоча від підписання акту огляду від 12.08.2026 він відмовився.

Крім того, згідно положення п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №744091 від 12.08.2026, яким підтверджено факт керування ОСОБА_1 , транспортним засобом із явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю із порожнини рота та тремтіння пальців рук), а від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився під відеозапис. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився під відеозапис, чого ним не спростовано, а від надання будь-яких пояснень у вказаному протоколі та його підписання ОСОБА_1 відмовився. Також вина ОСОБА_1 у скоєнні даного адміністративного правопорушення доводиться письмовим направленням поліцейського ОСОБА_2 від 12.08.2026 року до КНП «Буська ЦРЛ» для визначення стану алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 згідно з виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння.

Крім того, відповідно до пункту 2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися із дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР України.

Також, в силу приписів пункту 8.9 «б» ПДР України вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.

Частиною першою статті 122-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Відтак, суд вважає, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану проблисковими маячками синього та червоного кольорів та спеціальним звуковим сигналом, чим порушив приписи пунктів 2.4, 8.9 «б» ПДР України, що підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №744017 від 12.08.2026, яким підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконавши вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану проблисковими маячками синього та червоного кольорів та звуковим сигналом.

Крім того, в силу приписів пункту 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Приписами статті 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відтак, суд вважає, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №744077 від 12.08.2026, яким підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , де під час руху заднім ходом ОСОБА_1 не переконався у безпечності, здійснивши наїзд на огорожу, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження із матеріальними збитками, що є порушенням вимог пункту 10.9 ПДР України. Крім того, вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення доводиться схемою місця ДТП від 12.08.2026, а також заявою ОСОБА_3 від 12.08.2026, який просив притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який на транспортному засобі «Лада», НОМЕР_1 заїхав у його паркан, звалив два стовпчики та пошкодив 10 метрів сітчатої огорожі, після чого зник із місця ДТП.

Крім того, статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Згідно п. 2.10 «а» ПДР України передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відтак, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки він залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №744069 від 12.08.2026, схемою місця ДТП від 12.08.2026, а також заявою ОСОБА_3 від 12.08.2026, який просив притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який на транспортному засобі «Лада», НОМЕР_1 заїхав у його паркан, звалив два стовпчики та пошкодив 10 метрів сітчатої огорожі, після чого зник із місця ДТП.

Окрім того, вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаних адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, також доводиться долученими до протоколів матеріалами відеофіксації правопорушень (диски DVD-R), із яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який після переслідування екіпажем поліції був ними зупинений після невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, завчасно поданої за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів, про що об`єктивно слідує із дослідженого відеозапису події. Крім того, як убачається із відеозапису, що ОСОБА_1 втікав від працівників поліції, різко пришвидшувався та здійснював небезпечні маневри на дорозі, а після його зупинки, він вказаного не заперечував, повідомивши, що зніс огорожу із сітки, за що потерпілий Сушко хоче в нього 10000 грн. в якості відшкодування. Разом із тим, як убачається із дослідженого відеозапису події, що в ході спілкування із поліцейським та встановлення особи ОСОБА_1 , що у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, проти чого він не заперечував. Відтак, йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер» чи в медичному закладі КНП «Буська ЦРЛ», на що ОСОБА_1 погодився та пройшов такий огляд на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», який за результатами алкотесту в ОСОБА_1 виявив стан алкогольного сп`яніння – 2,34% проміле, із чим ОСОБА_1 погодився та не заперечував проти цього результату. Згодом поліцейським було роз`яснено права ОСОБА_1 , передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також його відсторонено від керування транспортним засобом, про що повідомлено поліцейським на місці зупинки.

Крім того, із відеозапису події вбачається фіксування поліцейськими факту ДТП за участю ОСОБА_1 на місці події, де йому потерпілий ОСОБА_3 висловлює претензії за пошкоджений у нього паркан, внаслідок скоєної ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди, де останній повідомив поліцейському обставини вказаної пригоди та здійснення ним наїзду заднім ходом автомобіля ВАЗ 2108 на огорожу та залишив місце ДТП, оскільки домовився про відшкодування із власником огорожі ОСОБА_3 , який також написав заяву про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за пошкодження ним паркану, який пошкодив йому огорожу та залишив місце ДТП. Разом із тим, як слідує із указаного відеозапису події, що у ході спілкування із ОСОБА_1 , де останній повідомив про вживання ним алкогольних напоїв до ДТП, а також вживає вже третій день, а на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер водій ОСОБА_1 спершу погодився, однак згодом передумав та відмовився від такого огляду на місці події за допомогою газоаналізатора Драгер, після чого він також відмовився під відеозапис від пропозиції поліцейського пройти такий огляд у лікарні, за наслідками чого поліцейським складено протокол відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак погодився після чого він також відмовився під відеозапис від пропозиції поліцейського пройти такий огляд у лікарні в Буську, за наслідками чого поліцейським складено протоколи відносно нього за ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відтак, досліджені та перевірені вищенаведеними доказами обставини, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, що узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).

Крім того, слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Отже, із представлених вище доказів, які у своїй сукупності є логічними та послідовними, об`єктивно убачається те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а також керував транспортним засобом із ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, а також ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не виконав вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, а також ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та іншого майна та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний.

Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення із числа вчинених.

Санкцією частини першої статті 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, санкцією частини першої статті 122-2 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Крім того, санкцією частини першої статті 122-4 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Крім того, санкцією статті 124 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Обставини, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинені адміністративні правопорушення, у відповідності до вимог ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

Таким чином, ураховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що з метою виправлення правопорушника та запобіганню вчинення ним нових правопорушень, ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення із числа вчинених (ч. 1 ст. 122-2, ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП), тобто за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, оскільки відносно правопорушника винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відтак у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на користь держави, що відповідає положенню ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 7, 28, 29, 34, 35, 36, 40-1, 122-2, 122-4, 124, 130, 245, 266, 268, 279, 280, 283, 284, 288, 299, 301, 304, 307, 308 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) в дохід держави із позбавленням його права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, у разі оскарження - після залишення скарги без задоволення.

Суддя І. Б. Кос