Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №334/7459/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 14.10.2026

Справа № 334/7459/26

Провадження № 2-о/334/296/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Бредіхіна Ю.Ю.,

присяжних Прігожиної Г.В., Соловйова С.А.,

за участю секретаря Іванової А.О.,

заявника ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

представника заявника адвоката Кузнецової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення фізичної особи померлою (загиблою),

установив:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Кузнецової А.С. звернулась до суду із заявою про оголошення свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим. В обґрунтування своєї заяви вказав на те, що ОСОБА_3 був призваний на військову службу під час мобілізації 19 жовтня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Проходив службу на посаді старшого стрільця 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Спірне Донецької області, під час виконання бойового завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, солдат ОСОБА_3 зник безвісти. Згідно з актом та витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2023 року № 427 за результатами службового розслідування встановлено, що 21.11.2022 року під час запеклого та тривалого обстрілу позицій ВОП «Лисий» з артилерійських систем та танків з боку збройних формувань РФ, був здійснений прорив переважаючими силами противника. Через інтенсивний вогонь підрозділ був вимушений здійснити відхід, під час якого зв`язок та візуальний контакт із солдатом ОСОБА_3 було втрачено. Інвентарне майно та особисті речі солдата залишилися на неконтрольованій території та були знищені щільним артилерійським вогнем.

Протиправних дій чи ознак сп`яніння з боку військовослужбовця службовим розслідуванням не виявлено. За фактом зникнення безвісти правоохоронними органами було розпочато кримінальне провадження № 12022082050002116 від 30.11.2022 року за ч. 1 ст. 115 КК України. Також ОСОБА_3 внесений до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, номер витягу ВГ/В-20260629-17, дата набуття статусу — 03.05.2024 року.

Оголошення померлим ОСОБА_3 заявнику необхідно для реалізації своїх спадкових прав та отриманні соціальних гарантій.

Заінтересована особа – Міністерство оборони України подало пояснення відповідно до яких згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, для селища Спірне Соледарської міської територіальної громади період активних бойових дій, що розпочався 29 вересня 2022 року, закінчився 09 квітня 2025 року; з 10 квітня 2025 року територія віднесена до тимчасово окупованих. З огляду на дату звернення із заявою - 01 серпня 2026 року - питання дотримання мінімального шестимісячного строку має оцінюватися судом саме з урахуванням наведеного висновку Великої Палати Верховного Суду та офіційно визначених часових меж активних бойових дій.

Також представник Міністерства оборони України вказав на те, що окремою вимогою заявник просить встановити, що смерть ОСОБА_3 пов`язана із захистом Батьківщини, участю у забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, за відсутності ознак протиправної поведінки.

Водночас Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, встановлює спеціальну процедуру визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), у тому числі тих, що призвели до загибелі (смерті), з військовою службою та захистом Батьківщини. Відповідні постанови приймаються військово-лікарськими комісіями. Пункт 21.30 розділу II Положення № 402 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 18 серпня 2023 року № 490) окремо передбачає, що коли причину смерті не встановлено, ВЛК приймає постанову про причинний зв`язок смерті військовослужбовця з військовою службою.

Отже, норми статті 46 ЦК України та глави 4 розділу IV ЦПК України наділяють суд повноваженням вирішити питання про оголошення фізичної особи померлою, а за наявності законних підстав - визначити день її вірогідної смерті. Разом з тим ці норми не встановлюють для суду в такій справі спеціальної компетенції підміняти передбачену Положенням № 402 процедуру прийняття ВЛК постанови про причинний зв`язок смерті з військовою службою або захистом Батьківщини. Тому при вирішенні четвертої вимоги доцільно врахувати межі предмета окремого провадження та компетенцію спеціально уповноваженого органу військово-лікарської експертизи.

Заінтересована особа – ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав заяву ОСОБА_1 у повному обсязі.

Інші заінтересовані особи не скористались своїм правом на подання пояснень щодо суті.

Суд, дослідивши надані докази, дійшов до таких висновків.

Заявник ОСОБА_1 , є матір`ю військовослужбовця Збройних Сил України солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження та шлюб батьків.

ОСОБА_3 був призваний на військову службу під час мобілізації 19 жовтня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Проходив службу на посаді старшого стрільця 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Спірне Донецької області, під час виконання бойового завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, солдат ОСОБА_3 зник безвісти.

Згідно з актом та витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2023 року № 427 за результатами службового розслідування встановлено, що 21.11.2022 року під час запеклого та тривалого обстрілу позицій ВОП «Лисий» з артилерійських систем та танків з боку збройних формувань РФ, був здійснений прорив переважаючими силами противника. Через інтенсивний вогонь підрозділ був вимушений здійснити відхід, під час якого зв`язок та візуальний контакт із солдатом ОСОБА_3 було втрачено. Інвентарне майно та особисті речі солдата залишилися на неконтрольованій території та були знищені щільним артилерійським вогнем. Протиправних дій чи ознак сп`яніння з боку військовослужбовця службовим розслідуванням не виявлено.

За фактом зникнення безвісти правоохоронними органами було розпочато кримінальне провадження № 12022082050002116 від 30.11.2022 року за ч. 1 ст. 115 КК України.

ОСОБА_3 внесений до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, номер витягу ВГ/В-20260629-17, дата набуття статусу — 03.05.2024 року.

Відповідно до витягу з Інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими Координаційного штабу № 2026-33-6696 від 13.04.2026 року, облікова категорія особи — «Пошук Особи» (відомості про перебування в полоні чи загибель відсутні).

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, для селища Спірне Соледарської міської територіальної громади період активних бойових дій, що розпочався 29 вересня 2022 року, закінчився 09 квітня 2025 року; з 10 квітня 2025 року територія віднесена до тимчасово окупованих.

Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Статтею 305 ЦПК України визначено, що заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Цивільного кодексу фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Оголошення особи померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ, є те що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Як роз`яснено у п. 13 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року за №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

На відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість і зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини-матеріально-правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку - дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

За змістом приписів ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Відповідно до ст. 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Згідно ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це.

Надані суду докази підтверджують той факт, що ОСОБА_3 зник безвісті 21 листопада 2022 року під час участі в активних бойових діях. З того часу жодних відомостей про нього немає.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.12.2022 № 490/6057/19-ц виснувала, що встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії РФ проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією РФ. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника, а саме: отримання загиблим статусу жертви міжнародного збройного конфлікту з подальшим отриманням членами сім`ї загиблого допомоги від гуманітарних організацій та можливості звернення членів сім`ї загиблого до міжнародних судів із відповідними вимогами.

Судом встановлено і це не оспорюється учасниками справи, що з моменту зникнення ОСОБА_3 21.11.2022 року і до теперішнього часу минуло понад три роки, жодних відомостей про місце його перебування чи перебування його тіла немає, оскільки територія н.п. Спірне Донецької області перебуває під контролем чи під постійним інтенсивним вогнем ворога. За таких обставин проведення відповідної процедури військово-лікарською комісією фактично неможливе.

Ураховуючи саме ці конкретні факти та обставини зникнення безвісті ОСОБА_3 , суд відхиляє доводи Міністерства оборони України про те, що встановити причинний зв`язок смерті особи у судовому порядку.

На підставі викладеного, оцінивши наведені заявником обставини та мету, з якою їй необхідно оголосити особу померлою, а також надані та безпосередньо досліджені докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви.

Керуючись статтями 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення фізичної особи померлою (загиблою) задовольнити.

Оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , померлим.

Датою смерті ОСОБА_3 вважати день його ймовірної загибелі під час бойового зіткнення ІНФОРМАЦІЯ_3 , а місцем смерті район населеного пункту Спірне Донецької області.

Встановити, що смерть ОСОБА_3 пов`язана із захистом Батьківщини, участю у забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації проти України за відсутності ознак протиправної поведінки.

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін

Присяжні Г.В. Прігожина

С.А. Соловйов