Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №307/3528/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа №: 307/3528/26

Провадження № 3/307/973/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 29 липня 2026 року, приблизно о 15 год. 30 хв. по вул. Головній у с-щі. Буштино, Тячівського району, Закарпатської області, в приміщенні Буштинської селищної ради, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння – ображав нецензурними словами ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП. справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Даний протокол надійшов до суду 01 вересня 2026 року, його розгляд призначено на 23 вересня 2026 року та відкладено на 13 жовтня 2026 року; повідомлено ОСОБА_1 за допомогою судових повісток, надісланих за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення від 29 липня 2026 року та за допомогою оголошення, розміщеного на Веб - порталі Судової влади України, про що свідчить відповідна довідка.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, 13 жовтня 2026 року до суду не прибув, від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи і тому, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справу розглянуто під час її відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Судом у свою чергу вжито всіх передбачених заходів щодо дотримання прав особи на участь у судових засіданнях та повідомленнях про судовий розгляд, що виразилося в неодноразовому відкладенні судових засідань.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім цього, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 126 КУпАП за обов`язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи зазначене та з метою запобігання затягування строків розгляду справи, відсутність імперативної заборони розгляду справ про адміністративне правопорушення передбачене 126 КУпАП (ст.268 КУпАП) та, враховуючи завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд вважає можливим здійснити розгляд справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, а саме за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про хуліганство" №10 від 22 грудня 2006 року, при розгляді адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановити всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з`ясувати чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з`ясувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

Із протоколу про адміністративне правопорушення від 29 липня 2026 року відомо, що ОСОБА_1 29 липня 2026 року, приблизно о 15 год. 30 хв. по вул. Головній у с-щі. Буштино, Тячівського району, Закарпатської області, в приміщенні Буштинської селищної ради, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння – ображав нецензурними словами ОСОБА_2 (а. с. 1).

Протокол про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 , складене на бланку відповідного зразку із серійним номером ВАД № 771467 29 липня 2026 року уповноваженою на те особою, у ньому викладена суть адміністративного правопорушення, опис встановлених обставин, він містить підпис працівника поліції, інформацію про роз`яснення прав, ознайомлення з місцем розгляду справи (а. с.1).

Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Між тим, жодних клопотань щодо незгоди з діями працівників поліції з приводу складання протоколу під час його складання ОСОБА_1 не викладено та заявлено не було, зокрема про залучення адвоката.

ОСОБА_1 відмовився від підпису протоколу та отримання його копії про що свідчить відмітка і відповідних графах протоколу (а. с. 1).

Із письмових пояснень та заяви потерпілого ОСОБА_2 від 29 липня 2026 року відомо, що ОСОБА_3 29 липня 2026 року, приблизно о 15 год. 30 хв., у приміщенні Буштинської селищної ради, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння почав голосно кричати та виражатися нецензурними словами, на що ОСОБА_2 зробив йому зауваження, після чого ОСОБА_3 почав нецензурно його ображати та погрожувати фізичною розправою; просив притягнути ОСОБА_4 до відповідальності (а. с. )

Враховуючи викладене, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні дрібного хуліганства, а саме за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян доведена дослідженими під час судового розгляду доказами.

Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, є підстави застосовувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції ст. 173 КУпАП, яке є необхідне і достатнє для попередження нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти штраф у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665,60 грн.

Постанову для відома надіслати особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.

У разі несплати штрафу у зазначений строк - постанову надіслати для виконання до відділу Державної виконавчої служби України міністерства юстиції за територіальністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк звернення до виконання – три місяці.

Суддя Л.Р.Сас