Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №694/2742/26 — Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/2742/26

Провадження № 3/694/648/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.10.2026 року м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, не працюючої, адреса: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановила:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 25 серпня 2026 року серії ЕПР 1 №754578, 25.08.2026 о 10.15 год в с.Стецівка по вул. Дружби, 15а, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Лексус НХ350Н н.з. НОМЕР_1 , а саме: рухаючись заднім ходом з гаражного приміщення, не обрала безпечну відстань лівого краю приміщення, внаслідок чого відбулося пошкодження крила, переднього бамперу та накладки, (крило (підкрило), та лівий колесний диск. Внаслідок таких дій автомобіль пошкоджено, а власник автомобіля понесла матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 10.9 ПДР.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі правопорушника враховуючи, що ст.268 КУпАП не передбачена обов`язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Згідно практики Європейського Суду з прав людини, зокрема Рішення від 03.04.2008р. справа "Пономарьов проти України", сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України ).

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, надані докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до положень п. 10.9 Правил дорожнього руху України, вимагає від водія під час руху заднім ходом не створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, а за потреби звертатися по допомогу до інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

За таких обставин, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони вказаного правопорушення є шкода заподіяна іншим особам у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Проте, протокол та матеріали справи не містять відомостей про вид та розмір заподіяної шкоди будь-кому, окрім ОСОБА_1 , яка сама є власницею автомобіля, тому суд приходить до висновку про недоведеність наявності обов`язкової ознаки об`єктивної сторони у вигляді шкоди.

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 754578 від 25.08.2026 та інших матеріалів справи, ОСОБА_1 жодного із перелічених у статті 124 КУпАП порушень не допустила, а лише внаслідок необачного виїзду з гаражу пошкодила свій власний транспортний засіб (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_1 ).

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких i узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 вiд 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення вiд 18 січня 1978 року у справі Iрландія проти Сполученого Королівства (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25).

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 247 п.1 ч.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, з наведеного слід зробити висновок, що зібрані докази виключають наявність в діях ОСОБА_1 суб`єктивної та об`єктивної ознаки правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно неї має бути закрита за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 124, 247, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ольга Юліанівна Смовж