Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №518/680/26 — Ширяївський районний суд Одеської області

Ширяївський районний суд Одеської області

07.10.2026Справа №: 518/680/26 Провадження № 2/518/534/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

Ширяївський районний суд Одеської області в складі головуючого судді Тарасенко М.С., за участю секретаря судового засідання Логвенюк О.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення надміру сплачених коштів,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримував пенсію по інвалідності. Однак, згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 18.07.2025 № ЦО-18410, відповідачу з 21.03.2024 не було встановлено групу інвалідності. Унаслідок цього за період з 21.03.2024 по 31.07.2025 виникла переплата пенсії у розмірі 44999,75 грн. Оскільки відповідач у добровільному порядку надміру виплачені кошти не повернув, а рішення про невстановлення інвалідності є чинним, зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набуте майно.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву з проханням справу розглянути у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не заявився, надав заяву згідно якої просив розгляд справи проводити за його відсутністю, проти задоволення позовних вимог заперечує, просить відмовити у повному обсязі, посилаючись на обставини вказані в відзиві.

Відповідач у відзиві зазначає, що інвалідність йому встановлена на підставі огляду МСЕК від 21.03.2024 року до 01.04.2025 р. з встановленням дати чергового переогляду 19.03.2025р. За таких підстав вважає, що отримував пенсію на підставі підтверджених медичних висновків, без жодного порушення з його сторони. З огляду на це, отримані ним пенсійні виплати в сумі 44999,75 грн набуті на належній правовій підставі та не підлягають поверненню в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим відповідач просить суд відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області у задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та їх заперечень, на підставі наявних у ній доказів, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області перебував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та з 21.03.2024 року отримував пенсію по інвалідності відповідно Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вперше пенсію по інвалідності 3 групи загального захворювання відповідачу було призначено з 21.03.2024 відповідно до виписки КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» з акту огляду МСЕК від 21.03.2024 серії 12ААГ №947771.

Через електронну інформаційну взаємодію ЄІССС 30.06.2025 отримано Рішення84/25/4007 від 27.06.2025щодо подовження 3 групи інвалідності з 01.04.2025.

Разом з тим, відповідно до інформації з Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоровя України№, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 18.07.2025 № ЦО18410 ОСОБА_1 було не встановлено групу інвалідності з 21.03.2024.

Відповідач мав встановлену групу інвалідності, яка давала право на пенсійне забезпечення, після рішення експертної команди про невтановлення інвалідності з 21.03.2024 він втратив таке право відповідно до чинного законодавства, зокрема до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням викладених фактів, за період з 21.03.2024 по 31.07.2025 виникла переплата пенсії в сумі 44999,75 грн. у зв`язку з чим винесено рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 08.08.2025 №2907.

Предметом даного спору є вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення з ОСОБА_1 виплачених коштів у розмірі 44999,75 грн. на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набутого майна.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного страхування, а також ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій.

Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннях районах, містах і районах у містах.

Отже, Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області виступає органом, уповноваженим державою виконувати відповідні функції у даних правовідносинах.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 81 КПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Згідно ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до п. 3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України № 64 від 21.03.2003 року із змінами, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до ст. 50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено дві підстави для повернення пенсіонером сплачених йому пенсійних виплат: коли має місце зловживання з боку самого пенсіонера, який надав недостовірні дані, що впливають на призначення пенсії; або коли такі дані були наданні страхувальником.

Зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій, або отримання пенсії у більшому, ніж визначено законом, розмірі.

Згідно зі ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні ч. 1 ст. 103 Закону №1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25.10.2016 року у справі №686/26486/14-а та постановах Верховного Суду від 25.09.2018 року у справі №340/644/15-а та від 21.02.2020 року у справі №173/424/17(2-а/173/41/2017).

Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.

Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суду слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

Правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-91цс14 у постанові від 02.07.2014 року визначено, що до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

Тобто, до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №753/15556/15-ц та постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі №607/4570/17-ц зазначено, що: «правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум».

Обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у п.1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Суд зазначає, що позивачем не доведено факт зловживань з боку відповідача ОСОБА_1 , його винуватості чи недобросовісності щодо надання недостовірних даних та отримання пенсії, оскільки правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.

В п. 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 року зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії» (постанова Верховного Суду від 05.02.2018 року у справі № 556/1231/17).

Для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії мав достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 року у справі №489/205/16-а та від 03.10.2019 року у справі №487/3380/16-а.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не може нести відповідальність за зміст та достовірність офіційних документів, і на відповідача ОСОБА_1 може бути покладений обов`язок про повернення надміру виплаченої пенсії лише у випадку встановлення і доведення об`єктивними даними зловживань з його боку, тобто наявність об`єктивно встановленої вини в наданні недостовірних даних.

Матеріали справи не містять відомостей, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняте рішення про призначення пенсії та сам факт сплати надміру виплаченої пенсії, були здійснені внаслідок поведінки відповідача, яка б містила ознаки зловживань чи за своїм характером була недобросовісною, а відтак, суд зазначає, що виплачені пенсійні виплати не підлягають поверненню.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за подання вказаного позову до суду слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення надміру сплачених коштів - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М. Тарасенко