Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №693/1884/25 — Жашківський районний суд Черкаської області

Справа № 693/1884/25

2/693/92/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13.10.2026 м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Защитинської.Т.І.,

за участю: секретаря судового засідання Чумак Р.М.,

прокурора Семеруня О.І.

представників позивача Ментей І.М., Семенюк І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду м. Жашків цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Жашківської міської ради в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та накладення арешту на житло та майно дітей, третя особа Служба у справах дітей Жашківської міської ради,

У С Т А Н О В И В:

Виконавчий комітет Жашківської міської ради (далі - позивач), який діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_3 (далі – відповідач) про позбавлення батьківських прав та накладення арешту на житло та майно дітей, третя особа Служба у справах дітей Жашківської міської ради.

Позовні вомоги обґрунтовані тим, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо виховання, утримання та забезпечення належних умов проживання і розвитку своїх малолітніх дітей.

Мати дітей, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відповідач самостійно виховував дітей.

Однак, як встановили перевірки Служби у справах дітей та КЗ «ЦНСП», відповідач неналежно виконував свої обов`язки, а саме, у будинку не створені умови для проживання дітей, зокрема, відсутнє тепло, відключене електропостачання, дівчатка не чесані та відсутні запаси їжі, діти не проходили планові медичні огляди, порушений графік щеплення, на огляд батько до медичного закладу дітей не приводив, ухилявся від оформлення соціальних виплат та влаштування дітей до дошкільного закладу.

17.10.2025 малолітні діти відповідача вилучені з сім`ї та проходили обстеження й лікування в дитячому відділенні лікарні, після чого у жовтні 2025 року влаштовані до патронатної сім`ї.

Заходи соціально-психологічного супроводу та профілактичні бесіди позитивного результату сім`ї ОСОБА_5 не дали, відповідач систематично невиконував умови індивідуального плану.

Враховуючи все вищевикладене, а також те, що службою у справах, КЗ «ЦНСП» вжито всіх доступних заходів впливу на відповідача, які не дали позитивного результату, комісією з питань захисту прав дитини виконавчого комітету прийнято рішення про доцьльність позбавлення батьківських прав відповідача.

Позивач вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача забезпечить стабільний та гармонійний розвиток дітей, усуне негативний вплив способу життя батька на дітей, в даному випадку позбавлення батьківських прав відповідатиме найкращим інтересам дітей.

Ухвалою Жашківського районного суду від 16.12.2025 відкрито провадження у цій справі та призначене підготовче засідання.

16.02.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Жашківського районного суду від 24.03.2026 зупинено провадження у справі, так як відповідач перебував на військовій службі у ЗСУ.

30.07.2026 ухвалою Жашківського районного суду відновлено провадження по справі за клопотанням позивача, оскільки відповідач ОСОБА_3 числиться у сприсках СЧЗ та пербуває у м. Жашків.

У судові засідання відповідач не з`явився, про час і місце їх проведення повідомлявся належним чином, в тому числі через СМС інформування, жодних клопотань до суду не надав.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Суду пояснила, що вона працює начальником Служби у справах дітей Жашківської міської ради, родина відповіда постійно перебувала в полі зору служби, у серпні 2024 року під час пологів померла дружина відповідача ОСОБА_7 . Відповідач залишився виховувати трьох малолітніх доньок, в тому числі новонароджену ОСОБА_8 . Власного житла відповідач не мав, із дітьми жив у будинку знайомих, фахівці служби та працівники центру соціальних служб вчили відповідача як поводитись із немовлям, надавали дитячі речі, продукти харчування та ліки. Однак, відповідач не створив належних умов проживання своїм малолітнім донькам. До моменту вилучення дітей із сім`ї відповідач не зміг оформити соціальні виплати на дітей, влаштувати старших дівчат ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в дитячий садочок, натомість до свого місця проживання забрав хворого батька ОСОБА_11 , на пенсію якого фактично і жила родина, та саме він і глядів дітей. Із відповідачем постійно проводились бесіди щодо вжиття ним заходів для належного виховання та утримання дітей, які не дали позитивних результатів. 17.10.2025 малолітніх ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 вилучено у відповідача, спочатку дівчатка лікувались в лікарні, потім їх помістили в патронатну родину, проте відповідач жодного разу не відвідав доньок. З часу вилучення дівчат у батька покращився їх стан здоров`я, розвитку та соціалізації.

У судовому засіданні прокурор Семерунь О.І. не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи.

Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі батько знаситься ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі батько знаситься ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в графі батько знаситься ОСОБА_3 .

Мати малолітніх дітей ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 малолітніх ОСОБА_12 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 поставлено в Службі у справах дітей на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

22.07.2025 фахівцями служби проведено обстеження умов проживання родини відповідача, із акту встановлено, що сім`я проживає в орендованому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , умови проживання незадовільні, в будинку брудно, недостатня кількість продуктів харчування.

19.09.2025 фахівцями служби проведено обстеження умов проживання родини відповідача, із акту встановлено, що сім`я проживає в орендованому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , умови проживання незадовільні, в будинку брудно, недостатня кількість продуктів харчування, на час обстеження діти перебували із дідусем ОСОБА_13 , 1955 року народження, який сам потребує стороннього догляду.

06.10.2025 фахівцями служби проведено обстеження умов проживання родини відповідача, із акту встановлено, що сім`я проживає в орендованому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , умови проживання незадовільні, в будинку брудно, не має світла, продукти харчування відсутні, діти брудні.

Згідно із Актами проведення оцінки рівня безпеки дитини від 17.10.2025 в присутності працівників служби у справах дітей, відділу соціальної роботи, медичного працівника, інспектора ювенальної поліції Уманського РУП ГУНП в Черкаській області малолітні діти ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 вилучені з сім`ї та проходили обстеження і лікування в дитячому відділенні лікарні.

Рішенням виконавчого комітету Жашківської міської ради від 28.10.2026 № 287 малолітніх ОСОБА_12 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 відібрано у відповідача, оскільки залишення дітей із ним є небезпченим для їх життя, здоров`я та морального виховання.

Згідно із Висновком органу опіки та піклування Жашківської міської ради від 21.11.2025 відповідача доцільно позбавити батьківських прав щодо його малолітніх дітей, оскільки це відповідатиме найкращим інтересам дітей.

З огляду на вище викладене, судом встановлено факт винної поведінки відповідача тобто факт свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків.

До вказаного висновку суд прийшов, проаналізувавши наведені вище докази на відповідність їх критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності та проаналізувавши відповідні норми права.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), в судовому засіданні досліджено кожний доказ, що міститься в матеріалах цивільної справи і відповідає вимогам належності, допустимості і достовірності.

Судом забезпечено учасникам справи принцип процесуальної рівності сторін і надано можливість кожній стороні довести ті обставини, на які вона посилається.

Разом з тим, суд констатує факт, що відповідач не скористався правом заперечити щодо позову та подати відзив на позовну заяву про позбавлення його батьківських прав, що свідчить про небажання виправити свою поведінку щодо виховання дітей.

Так, у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №209/2821/15-ц (провадження №61-2357св18), від 21.11.2018 у справі №201/6232/17 (провадження №61-41214св18) визначено поняття ухилення батьків від виконання своїх обов`язків та зазначено про необхідність встановлення судом доведеності факту винної поведінки відповідача у спорі вказаної категорії.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, зокрема, щодо невиконання батьком обов`язків щодо належного піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, які регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, що ратифікована Постановою ВР України №789-ХІІ від 27.02.1991, і є частиною національного законодавства України.

Держави-учасниці Конвенції забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї… (ст.9 Конвенції про права дитини).

Статтями 18, 27 Конвенції про права дитини встановлено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Так, згідно із ст. 19 Конвенції про права дитини держави - учасниці зобов`язані вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження або експлуатації з боку батьків чи будь-якої іншої особи.

Згідно із ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Ст. 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов`язків щодо неї.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є не право згідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Згідно із абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

В цій цивільній справі судом встановлено, що відповідач свідомо із серпня 2024 року не створив належних та безпечних умов життя своїм малолітнім донькам, незважаючи на підтримку та соціальний супровід служб не зміг реалізувати свої батьківські обов`язки, що призвело до вилучення дітей 17.10.2025 із сім`ї, оскільки подальше перебування дівчаток із батьком несло загрозу їх життю та здоров`ю.

Представник позивача ОСОБА_6 суду вказала, що відповідач після влаштування доньок у патронатну сім`ю жодного разу їх не провідав.

Тобто судом встановлено, що заходи впливу, застосовані до відповідача з боку Служби у справах дітей, виявились безрезультатними, він свідомо та умисно не виконує свої батьківські обов`язки.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне позбавити відповідача батьківських прав щодо його малолітіх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Позивач, у позовній заяві також просив накласти заборону на відчуження всього майна, яке на праві приватної власності належить відповідачу та право користування яким мають його доньки.

Однак, до позовної заяви не долучено жодних доказів, які б свідчили про наявність у власності відповідача майна, до того ж суд зауважує, що із досліджених в судовому засідання документів, встановлено, що до моменту вилучення у відповідача дітей, він із ними жили орендованих будинках.

Окрім цього позивачем не конктеризовано на яке майно слід накласти заборону, позовна заява не містить обгртування цієї вимоги, тому ця позовна вимога не підлягає задоволенню.

При зверненні до суду із позовною заявою орган опіки на піклування діяв в інтересах малолітніх дітей та згідно із п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, враховуюч, що позовні вимоги суд задовольняє частковово із відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 1331, 20 гривень.

Враховуючи викладене, інтереси дітей та вимоги статей 150, 155, 164-166 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. 12, 13, 81, 259, 263-265,268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Виконавчого комітету Жашківської міської ради в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, накладення арешту на майна – задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав щодо малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Передати малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під опіку органу опіки та піклування Жашківської міської ради Черкаської області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331, 20 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. І. Защитинська