Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №570/3044/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/3044/26

Номер провадження 2/570/2495/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В.,

за участю секретаря судового засідання Ярошик І.Р.,

учасники справи — не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

16 червня 2026 року до Рівненського районного суду Рівненської області звернулась ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд: стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини — доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3 500,00 грн щомісячно з проведенням її індексації відповідно до закону, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Короткий зміст заяв по суті справи. Аргументи учасників справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що перебувала з відповідачем у шлюбі, який було розірвано рішенням Рівненського районного суду Рівненської області 15.05.2026 року. У шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу донька проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні, вона самостійно забезпечує її усім необхідним. Відповідач проживає окремо, він є працездатною особою працездатного віку, не має інвалідності та інших обмежень праці, проте офіційно не працевлаштований та не має постійного чи стабільного доходу. Добровільно матеріальної допомоги на утримання доньки не надає. Спільної угоди про сплату аліментів між сторонами не досягнуто.

Відзив на позов до суду не надходив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 18.06.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження у даній справі, призначено судове засідання за участю сторін.

У судове засідання 01.10.2026 сторони не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Від позивачки надійшла заява про розгляд справи у її відсутність за наявними у справі матеріалами. Позовну заяву підтримує.

Відповідач у судове засідання на неодноразові виклики суду не з`явився, завчасно та належним чином повідомлявся про час та дату судового розгляду, про причини неявки до суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або ж про розгляд справи без його участі до суду не подавав, відзив до суду не направляв.

На адресу реєстрації місця проживання відповідача неодноразово направлялися судові виклики, які поверталися до суду не врученими, з відміткою «адресат відсутній».

Так, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи наведене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та з метою не допущення порушення права учасників на справедливий розгляд справи в розумні строки, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, на підставі документів та доказів, що наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що 04.05.2019 року сторони у справі уклали шлюб про що Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області складено відповідний актовий запис №535 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Згідно рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 15.05.2026 року шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано.

Від шлюбу позивачка та відповідач мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видане Дядьковицькою сільською радою Рівненського району Рівненської області, актовий запис №27.

Відповідно до Довідок про реєстрацію місця проживання №635/02-14 від 03.08.2021 року та №895/02-14 від 28.09.2021 року Дядьковицької сільської ради, ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_3 зареєстровані по АДРЕСА_1 .

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст.141 Сімейного кодексу України (далі -СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до положень ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ч.3 ст.181СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У ст.182СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: - стан здоров`я та матеріальне становище дитини; - стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; - наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; - наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; - доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; - інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст.184СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Згідно статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Судом враховано матеріальне становище позивача та відповідача, встановлено, що утриманням доньки ОСОБА_3 займається позивач, а також те, що обов`язок по утриманню дитини покладається на обох батьків.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну особу для дітей віком до 6 років становить 2 817 гривень.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Своїми процесуальними правами сторони розпорядились на власний розсуд.

Відповідно до ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідач, будучи батьком малолітньої дитини, зобов`язаний утримувати її до досягнення нею повноліття, при цьому розділяючи цей обов`язок з матір`ю, оскільки законодавча вимога передбачає - обов`язок по утриманню дитини обома батьками.

Відповідач не надає позивачу коштів на утримання дитини, що є підставою для стягнення аліментів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов слід задоволити у повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст.191СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Виходячи з вимог ст.430 ЦПК України, суд вважає, що слід допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що сторони не позбавлені можливості у разі зміни матеріального стану звернутися до суду з позовом про збільшення або зменшення розміру аліментів.

Розподіл судових витрат між сторонами.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп. слід стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів — задоволити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 30.05.2019 року, орган, що видав 5624, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 13 жовтня 2026 року, у зв`язку надмірним навантаженням та перебуванням судді у відпустці.

Суддя Гладишева Х.В.