Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №513/28/26 — Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/28/26

Провадження № 2/513/448/26

Саратський районний суд Одеської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Ніколенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в особі представника Сечко Сергія Володимировича до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

у с т а н о в и в:

у січні 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» завдані збитки у розмірі 13125,50 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 20 травня 2024 року о 08 годині 10 хвилин у м. Одеса, вул. Ак.Заболотного, 35, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «Kia K5», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та транспортного засобу «Hуundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_2 . Постановою Суворовського районного суду міста Одеси від 20 червня 2024 року у справі №523/9943/24 ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Kia K5» державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ СК «ПЗУ Україна» полісом обов`язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР.216214490. Власник пошкодженого автомобіля «Hуundai Sonata» державний номерний знак НОМЕР_2 , звернувся до позивача з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду за заявою про страхове відшкодування. Дану заяву було розглянуто, пошкодження автомобіля «Hуundai Sonata» державний номерний знак НОМЕР_2 , визнано страховим випадком у зв`язку з чим, на підставі: протокол технічного огляду КТЗ від 23 травня 2024 року, ремонтна калькуляція №42311 від 20 травня 2024 троку; страховий акт №42311/ та розпорядження № 42311/1/1 на виплату страхового відшкодування. Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за пошкодження автомобіля марки «Hуundai Sonata» державний номерний знак НОМЕР_2 , в розмірі 26251,00 грн, згідно платіжної інструкції від 30 травня 2024 року № 00118900.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 28 січня 2026 року цивільну справу прийнято до провадження, та призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача до суду не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив не надав.

За правилами ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач також викликалася до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади.

За положеннями ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до частини 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, суд ухвалив, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР.216214490, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Kia K5» державний номерний знак НОМЕР_1 – ОСОБА_2 , була застрахована в ПрАТ СК «ПЗУ Україна».

20 травня 2024 року о 08 год. 10 хв. ОСОБА_1 у порушення п.10.2 Правил дорожнього руху керуючи автомобілем "Кіа К5" з д.н.з. НОМЕР_3 в м. Одеса, вул. Ак.Заболотного,35, при виїзді з придворової території будинку, не надав перевагу в русі автомобілю Hyundai Sonata: д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням гр. ОСОБА_3 , який рухався по вул. Ак Заболотного та скоїв з ним зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Винним в вчиненні дорожньо- транспортної пригоди постановою Суворовського районного суду міста Одеси від 20 червня 2024 року (справа №523/9943/24) визнано водія транспортного засобу «Kia K5» ОСОБА_1 на якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Відповідно до постанови Суворовського районного суду міста Одеси від 06 травня 2026 року, у постанові винесеній 20 червня 2024 року виправлено описку у прізвищі особи з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 ».

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Кіа К5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на момент дорожньо-транспортної пригоди була забезпечена ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» Полісом №ЕР.216214490.

21 травня 2024 року внаслідок настання страхового випадку ОСОБА_3 як водій пошкодженого транспортного засобу «HYUNDAI SONATA», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , звернувся до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про страхове відшкодування (№ справи 52681), та поясненнями до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяви про страхове відшкодування від 21 травня 2024 року (№ справи 52681).

28 травня 2024 року ОСОБА_5 як власник пошкодженого транспортного засобу «HYUNDAI SONATA», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , звернулась до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» із заявою про погодження з сумою страхового відшкодування в розмірі 26251,00 грн.

До позовної заяви також долучено: протокол технічного огляду КТЗ від 23 травня 2024 року, ремонтна калькуляція №42311 від 20 травня 2024 року, Страховий акт №42311/1, Розпорядження №42311/1/1 на виплату страхового відшкодування.

В матеріалах справи міститься платіжна інструкція в національній валюті № 00118900 від 30 травня 2024 року, з якої вбачається, що платник ПрАТ СК «ПЗУ Україна» здійснив перерахування на рахунок отримувача ОСОБА_5 у сумі 26251,00, призначення платежу: Страхове відшкодування без ПДВ, дог. ЕР.216214490 від 10-08-23. №0118900.

Вирішуючи цей спір про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування суд виходить з такого.

Відносини у сфері страхування регулюються Законом України «Про страхування» від 07.03.1996 року № 85/96-ВР (надалі - ЗУ «Про страхування»), який спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, а також главою 67 ЦК України.

Частиною 2 ст. 8 ЗУ «Про страхування» визначено, страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Аналогічні положення закріплені також у п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, згідно якого страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 року по справі № 755/18006/15 зазначила, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1 Закону України «Про страхування»).

Згідно ст. 979 ЦК України, договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів.

Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування).

Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.

За змістом ч. 1 ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Об`єктом страхування можуть бути:

- життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення;

- майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати;

- відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (ст. 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (ч. 1 ст. 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно зі ст. 6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого (статті 9, 22- 31, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком замість завдавача шкоди. За умов, передбачених у статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статті 1191 ЦК України, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоду.

За змістом ч. 1 ст. 108 Закону України «Про страхування», страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Положеннями ч. 1 ст. 993 ЦК України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 108 ЗУ «Про страхування» визначено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до положень ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надав суду відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне задовольнити позов ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 12 ЦПК України, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Судові витрати, в силу приписів ст. 133 ЦПК України, складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час звернення до суду з позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Зважаючи на задоволення позову, судові витрати позивача в частині сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 82, 128, 133, 141, 265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 15, 22, 979, 980, 988, 993, 999, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в особі представника Сечко Сергія Володимировича до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (ЄДРПОУ 20782312) 13125,50 (тринадцять тисяч сто двадцять п`ять) гривень (п`ятдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ЄДРПОУ 20782312, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 40.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя К. Ю. Рязанова