Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №569/23268/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/23268/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі головуючого судді Кучиної Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін адміністративну спpаву за позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради, третя особа: Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

25 вересня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить поновити йому строк на оскарження постанови Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради про притягнення його до адміністративної відповідальності, на підставі якої відкрито виконавче провадження № 81706340; визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в рамках виконавчого провадження № 81706340, закрити справу про адміністративне правопорушення за повною відсутністю події і складу правопорушення; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665,60 грн.

В обгрунтування позову зазначає, що 18 серпня 2026 року з мобільного додатка державних послуг «Дія» йому випадково стало відомо про факт винесення стосовно нього постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та відкриття Відділом державної виконавчої служби у місті Рівному виконавчого провадження № 81706340 з примусового стягнення коштів. Реквізити самої постанови, її повний зміст та докази відповідачем приховано, а її копія йому взагалі не надсилалася і не вручалася.

Внаслідок дій відповідача, у межах виконавчого провадження № 81706340 з нього було стягнено грошові кошти у загальному розмірі 1 848 грн. Просить позов задоволити.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 вересня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради, третя особа: Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишено без руху.

30.09.2026 від позивача ОСОБА_1 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, яка зареєстрована 01.10.2026 за вх. № 69840/26-вх, згідно якої просить відкрити провадження у справі та витребувати у відповідача постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, на підставі якої відкрито виконавче провадження № 81706340.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Витребувано у Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради належним чином засвідчену копію постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, на підставі якої відкрито виконавче провадження № 81706340.

У відзиві на позовну заяву від 06.10.2026 представник відповідача Колесник Л.С. зазначає, що як видно із матеріалів адміністративної справи, розташованих на сайті Рівненської міської ради, за посиланням https://rivnerada.gov.ua/inspector/, (далі – фотознімки), які додаються до відзиву, слідує, що особа, яка керувала транспортним засобом (водій) Renault DUSTER, д.н.з НОМЕР_1 , порушила правила зупинки, а саме: здійснила зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій та створила перешкоду дорожньому руху, чим порушила п. 15.9 «и» ПДР України та ч. 3 ст. 122 КУпАП. На фотознімках, зроблених 19.12.2025 року о 10:50:47, 10:51:18, 10:51:30, 10:52:52 годині зображено транспортний засіб, який належить позивачу, а саме Renault DUSTER, д.н.з НОМЕР_1 , які підтверджують факт зупинки транспортного засобу ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території. Відтак вважає позовні вимоги безпідставними.

У відповіді на відзив від 06.10.2026 позивач зазначає, що він постійно та безвиїздно проживає за адресою своєї реєстрації ( АДРЕСА_1 ) разом із своєю матір`ю-пенсіонеркою. Вони постійно перебувають вдома. Жодних повідомлень чи рекомендованих листів від АТ «Укрпошта» вони не отримували. Відтак, перекладання відповідачем вини поштового оператора на позивача є свідченням правового волюнтаризму та намаганням прикрити власне процесуальне порушення.

У запереченнях на відповідь на відзив від 07.10.2026 представник відповідача Колесник Л.С. зазначає, що позивач помилково ототожнює лазерний віддалемір Bosch GLM 500 із технічним засобом фото- чи відеофіксації, хоча у цій справі він використовувався для вимірювання відстані, а не для здійснення фото- чи відеофіксації адміністративного правопорушення.

Крім того, твердження позивача про відсутність повірки приладу спростовується свідоцтвом № 12А/333, яким підтверджено повірку лазерного віддалеміра BOSCH GLM-500, його відповідність вимогам експлуатаційної документації. Свідоцтво було чинним на дату проведення вимірювання - 19 грудня 2025 року.

Доводи позивача щодо неналежного вручення поштового відправлення не свідчать про невиконання Департаментом вимог частини сьомої статті 279-1 КУпАП та не спростовують факту належного направлення постанови позивачу.

У додаткових письмових поясненнях від 08.10.2026 позивач зазначає, що у текстовій частині заперечень відповідач стверджує про здійснення заміру відстані та вказує одне конкретне цифрове значення 4.758 м. Натомість на долученій самим же відповідачем фотографії дисплея вимірювального приладу Bosch GLM 500 зафіксовано абсолютно інше цифрове значення метражу 1.157 м.

У тексті заперечень відповідач посилається на свідоцтво про повірку № 124/346 від 22.08.2025 (або № 12А/346 від 29.08.2025). Проте, до матеріалів справи відповідач додає документ із зовсім іншим реквізитом - свідоцтво № 12A/333 від 22.08.2025.

Така суперечність у реквізитах унеможливлює ідентифікацію приладу, яким нібито здійснювався замір, та свідчить про підміну метрологічних документів.

На фотознімку зафіксовано виключно екран віддалеміра в руці інспектора з показником 1.157 m. Проте на фото абсолютно відсутня фіксація лазерного променю або світлової точки (плями) від нього на кузові чи колесі автомобіля позивача.

Фотознімок не дозволяє встановити: 1. Куди саме в момент затискання кнопки вимірювання був спрямований прилад? 2. Чи здійснювався цей замір взагалі відносно автомобіля позивача (Renault Duster, д.н. НОМЕР_2 ), чи інспектор направив прилад на власну ногу, асфальт, бордюр, сусідню стіну чи будь-який інший об`єкт за рогом будівлі? 3. Яке саме просторове відношення має цифра 1.157 m до обставин нібито вчиненого правопорушення?

Вказує, що імперативна норма ч. 7 ст. 279-1 КУпАП пов`язує набрання постановою законної сили не з фактом її «направлення», а днем набрання постановою законної сили є день її вручення адресату або повернення з позначкою про неможливість вручення / відмову від отримання.

Поштовий трекінг «23.04.2026 - Невдала спроба вручення інші причини» свідчить про свідчить про організаційне недбальство АТ «Укрпошта» (листоноша навіть не виходив за адресою і не залишив бланк ф. 22), а не про відмову або ухилення позивача. Направлення постанови до ДВС без вручення адресату є передчасним та протиправним свавіллям.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що з постанови серії RVN № 2539705 від 20.12.2025 до повідомлення RVN 2539705 від 19.12.2025 року слідує, що інспектор з паркування Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради Котуль Ольга Анатоліївна, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановила, що 19.12.2025 р. о 10:51:53 за адресою: вулиця Кавказька, 13, Рівне, Рівненська область, Україна, особа, яка керувала транспортним засобом (водій) Renault DUSTER д.н.з НОМЕР_1 порушила правила зупинки, а саме: здійснила зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від місця виїзду з ближче до прилеглої території та створює перешкоду дорожньому руху, чим порушила п. 15.9 «и» ПДР України та ч. 3 ст. 122 КУпАП. Вимір здійснено ручним лазерним світловіддалеміром Вosch GLM 500. Фотозйомка (відеозапис) проводилася за допомогою технічного засобу: Samsung SM-A165F/DS8.

Згідно п. 15.9 (и) зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КУпАП ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно -рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивачем заперечується факт порушення ним вимог п.п. 15.9 и) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке, передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Як видно із матеріалів адміністративної справи, розташованих на сайті Рівненської міської ради, за посиланням https://rivnerada.gov.ua/inspector/, (далі – фотознімки), які додаються до відзиву, слідує, що особа, яка керувала транспортним засобом (водій) Renault DUSTER, д.н.з НОМЕР_1 , порушила правила зупинки, а саме: здійснила зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій та створила перешкоду дорожньому руху, чим порушила п. 15.9 «и» ПДР України та ч. 3 ст. 122 КУпАП. На фотознімках, зроблених 19.12.2025 року о 10:50:47, 10:51:18, 10:51:30, 10:52:52 годині зображено транспортний засіб, який належить позивачу, а саме Renault DUSTER, д.н.з НОМЕР_1 .

Разом з тим, надані відповідачем фотознімки не підтверджують факт зупинки транспортного засобу ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території.

На фото 1065020_REAR зображено інспектора, який тримає в руці віддалемір з показником 1.157 м, однак з доданих фотознімків неможливо встановити, від якої саме точки до якої здійснювалося вимірювання, де проходить уявна лінія виїзду з прилеглої території.

На одному фотознімку зафіксовано виключно екран віддалеміра в руці інспектора з показником 1.157 m. Проте, на фото абсолютно відсутня фіксація лазерного променю або світлової точки (плями) від нього на кузові чи колесі автомобіля позивача.

Фотознімок не дозволяє встановити: куди саме в момент затискання кнопки вимірювання був спрямований прилад та чи здійснювався цей замір взагалі відносно автомобіля позивача (Renault Duster, д.н. НОМЕР_2 ), чи інспектор направив прилад на будь-який інший об`єкт? Яке саме просторове відношення має цифра 1.157 m до обставин нібито вчиненого правопорушення?

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказано мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Статтями 245, 246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі, яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності діють змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положення ст. 7 КАС України передбачає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

При цьому, суд зауважує, що особливості розгляду вказаної категорії справ, не має суперечити вимогам ст. 280 КУпАП.

Вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише в разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Позиція сторін має бути визначеною юридично і доведеною безспірними доказами, якими в даній справі є конкретні документи та матеріали.

Відповідно до ч. 9 ст. 285 КУпАП особливості вручення постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), визначаються статтями 279-1, 279-2, 279-5, 279-6 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення, що не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня її винесення, надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14 - 2 цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). За зверненням особи постанова про накладення адміністративного стягнення, що вважається виконаною, надсилається рекомендованим листом на її адресу протягом п`яти днів з моменту отримання звернення.

Судом встановлено, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності серії RVN № 2539705 від 20.12.2025 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП була надіслана позивачу 22.04.2026 за адресою: м. Рівне, вул. Данила Галицького, 2, кв. 190, 33018, з повідомленням про вручення згідно списку рекомендованих листів до відправлення АТ "Укрпошта", що також підтверджується трекінгом АТ "Укрпошта" R0 6715 2740 74 від 11.05.2026.

Таким чином, постанова відносно позивача була винесена 20.12.2025, а надіслана йому 22.04.2026 (через 4 місяці після її винесення), тобто не протягом десяти днів з дня її винесення, що є суттєвим порушенням вимог ч. 7 ст. 279-1 КУпАП.

Отже, позивач ОСОБА_1 був позбавлений можливості бути обізнаним про притягнення його до адміністративної відповідальності поза межами встановленого законом строку, а відтак користуватися наданими йому правами щодо свого захисту в даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210 - 1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279 - 1-279 - 9 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що з матеріалів справи безспірно не вбачається, від якої саме точки та до якої здійснювалось вимірювання відстані, де була здійснена зупинка автомобіля ОСОБА_1 , де саме проходить лінія виїзду з прилеглої території, а відтак, відповідачу необхідно додатково дослідити матеріали адміністративного правопорушення на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення та вчинених замірів, позначення прилеглої території, та дотриматись вимог процесуального законодавства щодо інформування особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про винесення відносно нього постанови у встановлений законом строк.

Під час оцінки обставин справи суд також враховує, що відповідач при винесенні постанови не дослідив особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, не з`ясовано чи притягувався він раніше до відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Водночас принцип рівності не означає однакового підходу до осіб, які перебувають у різних життєвих обставинах. Навпаки, особливості фізичного стану особи повинні бути належним чином враховані під час вирішення питання про її відповідальність та оцінки її поведінки.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що державні органи повинні уникати надмірного формалізму та забезпечувати реальну, а не декларативну можливість особи захищати свої права. Зокрема, у справі Bellet v. France Суд зазначив, що рівень доступу до суду, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на судовий захист з огляду на принцип верховенства права. Надмірно формальний підхід, який перешкоджає особі реалізувати своє право на захист, не відповідає вимогам статті 6 Конвенції.

За таких обставин оцінка дій ОСОБА_1 виключно через призму лише порушення правил зупинки чи стоянки без врахування його особи суперечитиме принципам справедливості, пропорційності та індивідуалізації юридичної відповідальності, які є складовими принципу верховенства права.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, винесення оскаржуваної постанови серії RVN № 2539705 від 20.12.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП було передчасним.

Відтак, належним способом захисту порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови про накладання адміністративного стягнення та направлення справи на новий розгляд до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради.

Під час розгляду матеріалів справи необхідно: встановити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, її характеризуючі ознаки (чи є він особою з інвалідністю, чи є учасником бойових дій), вік, обставини, що пом`якшують чи обтяжують притягнення її до адміністративної відповідальності, встановити, чи заподіяно шкоду майну або іншим особам, а також чи є підстави для застосування іншого стягнення, таким чином, забезпечивши його право бути вислуханим та об`єктивного розгляду матеріалів, додатоково дослідити матеріали адміністративного правопорушення на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення та вчинених замірів, позначення прилеглої території, та дотриматись вимог процесуального законодавства щодо інформування особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про винесення відносно нього постанови у встановлений законом строк.

Також суд зазначає, що позовні вимоги про визнання вказаної постанови незаконною задоволенню не підлягають, оскільки при розгляді справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд обмежений повноваженнями, визначеними ч. 3 ст. 286 КАС України.

Щодо стягнення судового збору, суд виходив із такого.

09 вересня 2026 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2026, яким роз`яснив, що Закон України «Про судовий збір» не передбачає обов`язку платити судовий збір за подання позовів про скасування адмінштрафів та відповідних апеляційних скарг.

З квитанції про сплату № 3433-1234-1828-1674 від 15.09.2026 слідує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Таким чином, позивачу слід повернути сплачений ним судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 9, 19, 72 - 77, 140, 241 - 246, 255, 286, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради про притягнення його до адміністративної відповідальності серії RVN № 2539705 від 20.12.2025.

Позов ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради, третя особа: Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволити частково.

Скасувати постанову серії RVN № 2539705 від 20 грудня 2025 року, винесену інспектором з паркування Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради Котуль Ольгою Анатоліївною про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн, а справу направити на новий розгляд до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач - Департамент муніципальної варти Рівненської міської ради, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Степана Бандери, 44, код ЄДРПОУ 44350009.

Суддя Н. Г. Кучина