Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №947/18300/26
Суддя: Мурзенко М. В.
Справа № 947/18300/26
Номер провадження № 2/521/6582/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 року
Хаджибейський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді Мурзенко М.В.
при секретарі Корнієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
До Київського районного суду м. Одеси звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що 02 жовтня 2019 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою в електронній формі було укладено кредитний договір № 1185876, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачці кредит в сумі 6 000 грн. на умовах строковості та платності, відповідачкою зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконано, внаслідок чого утворилась заборгованість в загальній сумі 18078 грн. 00 коп., в т.ч. 6000 грн. 00 коп.- заборгованість за кредитом, 9318 грн. 00 коп.- відсотки за користування кредитом, заборгованість по штрафах/пені— 2760 грн. 00 коп.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 05 травня 2026 року справу передано за підсудністю на розгляд Хаджибейського районного суду м.Одеси.
Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 28 травня 2026 року по справі було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачкою подано відзив на позовну заяву, в кому просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на відсутність заборгованості, пропуск позивачем строків позовної давності.
В судове засідання учасники процесу не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені, при поданні позову представник позивача просив розглянути справу за його відсутності.
Справу розглянуто в змішаній (паперовій та електронній формі).
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ТОВ «Мілоан» та відповідачкою 02.10.2019 р. в електронній формі було укладено кредитний договір № 1185876 (далі- «кредитний договір»), відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачеві кредит в сумі 6 000 грн (п 1.2. кредитного договору) строком на 15 днів (п. 1.3. кредитного договору) до 17.10.2019 р. (п. 1.4. кредитного договору) зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,01 % в день (п. 1.5.2 кредитного договору), стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом— 2,5 % в день (п. 1.6. кредитного договору).
Згідно п. 2.2.3. кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним в. 1.4., якщо Позичальника, всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена в п. 1.5.2. процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку, встановлену п. 1.6. Договору. Якщо визначена п. 1.5.2. процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня, наступного за днем, визначеним п. 1.4. продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. Договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено кредитором в односторонньому порядку. Після зупинення нарахування процентів кредитор вправі в будь-який момент відносити до моменту повного виконання позичальником зобов`язань за договором.
Факт перерахунку коштів підтверджується випискою АТ «КБ «Приватбанк» (а.с. 41зв.).
З наявного в матеріалах електронної справи розрахунку заборгованості за кредитом ТОВ «Мілоан» вбачається, що нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалось в період з 03.10.2019 р. по 02.01.2020 р. включно. При цьому за період з 03.10.2019 р. по 17.10.2019 р та в період з 20.10.2019 по 03.11.2019 р.— за ставкою 0,01 % в день, за період з 18.10.2019 р по 19.10.2019 р. та з 04.11.2019 р. по 02.01.2020 р.— за ставкою 2,5 % в день. З вказаного розрахунку також вбачається, що відповідачкою 19.10.2019 р. сплачено комісію в сумі 1680 грн. 00 коп.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.
Згідно ст. 652 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб`єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов`язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Примірник договору, укладеного у вигляді електронного документа, та додатків до нього (за наявності) вважається отриманим клієнтом, якщо договір за домовленістю особи, яка надає фінансові послуги, і клієнта або за вибором клієнта направлений на електронну адресу клієнта чи направлений йому в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення. Договір, укладений у вигляді електронного документа, та додатки до нього (за наявності) повинні містити відомості про клієнта, у тому числі зазначені ним контактні дані. Положення цього абзацу не застосовується до договорів, зазначених у пункті 4 цієї частини.
У разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що будь - який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
Таким чином, скріпивши Договір підписами, у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання повернути отримані кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Судом встановлено, що відповідачем взяті на себе зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів належним чином не виконано, докази сплати відповідачем коштів на погашення кредиту, окрім зазначених в розрахунку ТОВ «Мілоан» в матеріалах справи відсутні.
17 січня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 45-МЛ (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за укладеним кредитним договором, що підтверджується також актом приймання-передачі реєстру боржників від 17.01.2020 р., платіжної інструкції № 17414 від 17.01.2020 р., витягу з реєстру боржників, згідно якого заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 18 078 грн., в т.ч. залишок по тілу кредиту— 6000 грн., залишок по відсотках— 9318 грн. 00 коп., заборгованість по штрафах/пені 2760 грн. (копії наявні в матеріалах справи).
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та відсотками в заявленій до стягнення сумі, оскільки суму кредиту не повернуто, нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалось ТОВ «Мілоан» згідно умов кредитного договору.
Водночас суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по штрафах/пені, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що таке нарахування здійснено відповідно до умов кредитного договору (період, за який нараховано штраф/пеню, ставку, посилання на умови кредитного договору).
Суд відхиляє доводи сторони відповідчки про відсутність заборгованості за кредитом, оскільки з наданих нею копій постанов про закінчення виконавчого провадження № 67092463 від 27.08.2024 р., № 67648969 від 27.08.2024 р. (а.с. 36, 37) вбачається, що вказані за вказаними виконавчими провадженнями здійснювалось стягнення за виконавчими написами на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», а не на користь кредитора за кредитним договором.
Також відхиляє суд відхиляє доводи відповідачки про пропуск позовної давності з огляду на наступне.
Згідно ст.. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, який набув чинності 02.04.2020 р., розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651, скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Також Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, який набув чинності 17.03.2022 р., розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» № 3450-IX від 08.11.2023, який набув чинності 30.01.2024 р., пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в наступній редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» Закону № 4434-IX від 14.05.2025, який набув чинності 04.09.2025 р., пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено.
Враховуючи викладене, перебіг строку позовної давності почався 18.10.2019 р., перервався з 02.04.2020 р. по 03.09.2025 р., й на час звернення позивача з позовом до суду 30.04.2026 р.не сплив.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2255 грн. 93 коп., пропорційно до задоволеної частини вимог.
Також позивачем було заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн. 00 коп.
На підтвердження вказаних витрат було надано копію договору про надання правничої (правової) допомоги № 0107 від 01.07.2025 р. з АО «Апологет», Акту наданих послуг № Д/21060 від 14.04.2026 р., згідно якого вартість наданих послуг складає 8 000 грн., детальний опис наданих послуг до вказаного акту, з якого вбачається, що були надані наступні послуги:
-усна консультація Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором— 0 год. 30 хв.;
- ознайомлення з матеріалами кредитної справи— 2 год. 00 хв.;
- погодження правової позиції Клієнта у справі— 0 год. 30 хв.;
- складення позовної заяви з урахуванням правової позиції Клієнта— 3 год. 30 хв.;
- подання заяви до суду від імені Клієнта 1 шт.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Суд зауважує, що послуги щодо усної консультації клієнта, ознайомлення з матеріалами справи, погодження позиції клієнта у справі не є окремими судовими витратами й охоплюються основною послугою зі складання відповідного судового документа.
Таким чином, підтвердженими в межах справи є послуги щодо складення та подання до суду позовної заяви тривалістю 3 год. 30 хв.
Враховуючи викладене, виходячи з вартості послуг АО «Апологет» та підтвердженого обсягу послуг, розподілу між сторонами підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4307 грн. 69 коп. (8000 грн. / 6 год. 30 хв. * 3 год. 30 хв.).
Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини вимог, а саме в сумі 3650 грн. 03 коп.
Керуючись ст.ст.4,5,12,13,81,89,137, 141,258-259,263-265,268 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 1185876 від 02 жовтня 2019 року року в загальному розмірі 15 318 (п`ятнадцять тисяч триста вісімнадцять) гривень 00 копійок, з яких:
- 6 000 грн. 00 коп. – прострочена заборгованість за кредитом;
- 9318 грн. 00 коп. –заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2255 (дві тисячі двісті п`ятдесят п`ять) гривень 93 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4307 (чотири тисячі триста сім) гривень 69 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги після закінчення його апеляційного перегляду, якщо за його результатами рішення було залишено без змін.
Повний текст рішення складено 12 жовтня 2026 року.
Головуючий:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua