Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №565/2441/25 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/2441/25

Провадження № 1-кп/565/50/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181050000323 від 07.09.2025 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кузнецовськ (нині - Вараш) Рівненської області, громадянина України, не працюючого, раніше судимого 07.04.2025 року вироком Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області за ч.4 ст.185, ч.2 ст.389, ст.70 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку терміном на 1 (один) рік, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи засудженим 07.04.2025 року вироком Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області за ч.4 ст.185, ч.2 ст.389, ст.70 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку терміном на 1 (один) рік, маючи таким чином судимість за вчинення кримінального правопорушення, яка відповідно до ст.89 КК України не знята та не погашена, на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив та повторно вчинив новий умисний злочин проти власності, за наступних обставин.

06.09.2025 року, приблизно о 23 год. 00 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , куди був запрошений напередодні потерпілим ОСОБА_6 , а саме, у кухні квартири, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи відкритий характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи присутність інших осіб у приміщенні квартири та розуміючи, що його дії є помітними для них, в умовах воєнного стану, введеного по всій території України, з метою подолання опору потерпілого, наніс ОСОБА_6 один удар кулаком правої руки в область голови та не менше десяти ударів правою ногою по тулубу, голові та обличчю, тим самим заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді забійної рани тім`яно-скроневої ділянки голови справа, забійної рани слизової верхньої губи зліва, садна обличчя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, застосувавши таким чином насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, після чого, пішов у коридор, де знаходилась сумка чорного кольору, яка належала ОСОБА_6 , та відкрито викрав грошові кошти, які знаходились у сумці, в загальній сумі 5000,00 грн., після чого, покинув приміщення квартири з викраденим майном, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на вищевказану суму.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав, надав показання, у яких категорично заперечив свою причетність до вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, показав, що зранку 06.09.2025 року він приїхав у місто Вараш до органу пробації на відмітку, оскільки засуджений 07.04.2025 року вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області за ч.4 ст.185, ч.2 ст.389, ст.70 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку терміном на 1 (один) рік. Перебуваючи в приміщенні відділу пробації, йому повідомили, що не працює комп`ютерна система і попросили прийти на відмітку наступного дня. У цей день до нього зателефонував його знайомий ОСОБА_6 , який запросив його до себе в гості. Він купив два літри пива і пішов за місцем проживання ОСОБА_6 . Коли він прийшов до квартири потерпілого, десь біля 17 год. 00 хв., то побачив, що той клеїть у квартирі шпалери, також у квартирі була присутня їх спільна знайома ОСОБА_7 . Утрьох вони сіли в кухні за стіл, почали спілкуватися, при цьому, вживали спиртні напої, він пив пиво, а ОСОБА_6 з ОСОБА_7 пили горілку. Також він, на прохання потерпілого, допоміг йому клеїти шпалери. Біля 22 год. 00 хв. ОСОБА_6 з ОСОБА_7 почали між собою сваритись, у подальшому їх сварка переросла в бійку. Побачивши це, він залишив квартиру потерпілого і пішов через лісопосадку в напрямку автовокзалу. По дорозі він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_8 і попросився у нього переночувати, на що той погодився. Біля 23 год. 00 хв. він прийшов до ОСОБА_8 , із його телефону зателефонував матері і попросив переказати йому кошти на картку ОСОБА_8 , що його матір і зробила. ОСОБА_8 вийшов, зняв кошти і передав йому, яку саме суму не пам`ятає. Далі вони з ОСОБА_8 сиділи, пили чай, а вранці він пішов до автовокзалу. Перебуваючи в районі автовокзалу, йому зателефонували з поліції, він повідомив працівникам поліції своє місцезнаходження. По приїзду, поліція його затримала.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що вдень 06.09.2025 року до нього зателефонував його знайомий ОСОБА_4 , який повідомив, що зайде до нього за місцем проживання, для того, щоб віддати мотошолом. Близько 21 год. 00 хв. до нього додому прийшов ОСОБА_4 , однак ніякого мотошолому не приніс. Він запросив ОСОБА_4 до квартири, із собою обвинувачений приніс два літри пива. У цей час у нього в квартирі знаходилась його знайома ОСОБА_7 , з якою ОСОБА_4 також знайомий. Усі разом вони сиділи на кухні, вживали спиртне і спілкувалися. Також, на його прохання, ОСОБА_4 допоміг йому клеїти шпалери, оскільки він у квартирі робив ремонт. У подальшому, ОСОБА_4 попросив позичити йому 2500,00 грн. на проживання в хостелі, на що він обвинуваченому відмовив. Після цього, ОСОБА_4 , знаходячись позаду нього, почав штовхати його в кухню, при цьому, наніс йому сильний удар в потиличну ділянку голови, в результаті чого він впав на підлогу і тимчасово втратив свідомість. Після того, як він прийшов у свідомість та перебував у лежачому положенні на підлозі, ОСОБА_4 продовжив наносити йому удари ногами в різні частини тіла. У цей час, ОСОБА_7 намагалась зупинити ОСОБА_4 і погрожувала викликати поліцію. Після цього, ОСОБА_4 сильно розлютився і почав бити посуд, який знаходився в коридорі, а також перевіряти вміст сумок, які знаходились на вішаку в коридорі, шукаючи грошові кошти. Знайшовши в барсетці кошти в сумі 5000,00 грн., ОСОБА_4 їх викрав і залишив приміщення квартири. Далі він викликав працівників поліції, які, по приїзду, завезли його в лікарню, де йому зашили рану на голові, також діагностували перелом носа. Крім цього, працівники поліції провели огляд місця події і зафіксували обстановку в квартирі. Також зауважив, що вночі ОСОБА_4 знову приходив до нього, голосно стукав у двері, однак він дверей обвинуваченому не відчинив. ОСОБА_6 переконаний, що ОСОБА_4 застосував до нього насильство виключно з метою подальшого заволодіння грошовими коштами, оскільки він відмовив йому в позиці.

Відповідаючи на запитання, потерпілий ствердив, що він працює на Рівненській АЕС і має кошти. 05.09.2025 року, він переказав зі своєї банківської картки на картку свого брата ОСОБА_9 9900,00 грн., оскільки не зміг зі свої картки зняти кошти. 06.09.2025 року він разом із братом їздили в будівельний магазин, де купували будівельні матеріали для ремонту його квартири. Решту коштів в сумі 5000,00 грн. він особисто зняв у банкоматі з картки свого брата і поклав їх у свою барсетку, де вони і знаходились, саме ці кошти і викрав ОСОБА_4 .

Потерпілий ОСОБА_6 зазначив, що ОСОБА_4 майнової шкоди йому не відшкодував, тому він має намір звернутись до суду із позовом про стягнення майнової шкоди. Також просив суворого покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 .

Суд, дослідивши і проаналізувавши показання обвинуваченого, потерпілого, дослідивши та оцінивши інші докази у справі в сукупності, приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Із показань свідка ОСОБА_7 встановлено, що на початку вересня 2025 року, точної дати не пам`ятає, вона перебувала в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_6 , який запросив її на каву. Ввечері, цього ж дня, до ОСОБА_6 прийшов ОСОБА_4 , з яким вона також знайома, і приніс із собою пиво. Усі разом вони сиділи на кухні, спілкувались і вживали спиртне. Далі вона пішла в кімнату, а ОСОБА_6 з ОСОБА_4 почали на кухні клеїти шпалери. Через деякий час, вона почула сварку між потерпілим та обвинуваченим, в ході якої ОСОБА_4 вимагав у ОСОБА_6 гроші, які йому необхідні для проживання в хостелі, але ОСОБА_6 йому відмовив. У подальшому, вона стала свідком конфлікту, який розпочався між ОСОБА_4 і ОСОБА_6 в приміщенні кухні. Зокрема вона бачила, як ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 удар рукою в область голови, від чого потерпілий впав на підлогу і втратив свідомість, після чого, обвинувачений почав наносити ОСОБА_6 удари ногами в різні частини тіла. Після одного із ударів, у ОСОБА_6 із рани на голові почалась сильна кровотеча. Вона почала кричати на ОСОБА_4 і погрожувати викликати поліцію, на що останній також висловив у її адресу погрози. Після цього, вона пішла у кімнату і сховалась за диваном, а ОСОБА_4 почав шукати в квартирі гроші. При цьому, вона бачила, як обвинувачений оглянув кишені одягу ОСОБА_6 , що висів у коридорі, оглянув якісь коробки, а потім знайшов у чорній шкіряній сумці потерпілого гроші, які викрав. Вона помітила, що кошти були номіналом по 500 гривень і по 1000 гривень. Далі, ОСОБА_4 залишив квартиру, вона зачинила за ним двері. Потім вона підійшла до ОСОБА_6 , який знаходився на підлозі, і почали обливати його водою, намагаючись змити кров. Після того, як ОСОБА_6 піднявся з підлоги, то викликав працівників поліції та швидку допомогу. Працівники поліції приїхали швидко і, на прохання ОСОБА_6 , доправили його до лікарні. Також працівники поліції провели огляд квартири і відібрали у неї пояснення.

Із показань свідка ОСОБА_9 встановлено, що на початку вересня 2025 року, точної дати не пам`ятає, його брат - потерпілий ОСОБА_6 не зміг зі своєї банківської картки зняти грошові кошти, тому здійснив переказ коштів зі свої банківської картки на його банківську картку для подальшого зняття готівки в банкоматі. ОСОБА_9 зазначив, що ОСОБА_6 здійснив дві транзакції переказу грошових коштів на його банківську картку сумами 5000,00 грн. та 4500,00 грн. У подальшому, наступного дня, він разом із братом знімали належні ОСОБА_6 грошові кошти в банкоматі, якими саме купюрами не пам`ятає, і ОСОБА_6 розпоряджався ними на свій розсуд, зокрема йому відомо, що частина коштів була витрачена братом на придбання будівельних матеріалів, оскільки ОСОБА_6 у квартирі робив ремонт. Разом з цим, ОСОБА_9 зазначив, що на наступний день, після зняття коштів, він прийшов до брата, де побачив на підлозі в кухні кров, речі в квартирі були розкидані. На його запитання, брат пояснив, що його побив ОСОБА_4 і викрав у нього 5000,00 грн.

Із показань свідка ОСОБА_10 встановлено, що вона є бабою обвинуваченого ОСОБА_4 . Свідок показала, що ввечері 06.09.2025 року її онук ОСОБА_4 зателефонував їй і повідомив, що буде ночувати у свого знайомого ОСОБА_8 . Наступного дня, вранці, їй зателефонували з поліції і запитали, де може знаходитися її онук, на що вона відповіла, що ОСОБА_4 перебуває у свого знайомого ОСОБА_8 . У подальшому, від працівників поліції вона дізналася, що ОСОБА_4 затримали за підозрою у злочині.

Із показань свідка ОСОБА_11 , до якого застосовані заходи безпеки, встановлено, що він добре знайомий з ОСОБА_4 , бачив його востаннє на початку вересня 2025 року, вночі, після 00 год., в стані алкогольного сп`яніння, поблизу школи №3, що по мікрорайону Перемоги, міста Вараш, Рівненської області. ОСОБА_4 запитав у нього, чи не знає він, де можна придбати наркотичні засоби, а саме - солі, на що він відповів, що така інформація йому не відома. Водночас, ОСОБА_4 зауважив, що має достатньо коштів для придбання наркотичних засобів та продемонстрував близько 10 зіжмаканих купюр, у тому числі і номіналом 1000 гривень, скільки саме, точно сказати не зміг. Одну із купюр номіналом 1000 гривень ОСОБА_4 поклав йому в кишеню, однак він повернув ту купюру ОСОБА_4 назад і ще раз наголосив, що йому невідомо, де можна придбати наркотичні засоби. Після цього, вони з ОСОБА_4 розійшлись.

Стосовно свідка ОСОБА_11 застосовані і дотримані вимоги Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

Із показань свідка - інспектора СРПП Вараського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_12 встановлено, що за фактом реагування на повідомлення ОСОБА_6 про нанесення останньому тілесних ушкоджень та викрадення грошових кошів, він разом із колегою прибули на місце події, а саме - до квартири АДРЕСА_3 , за місцем проживання заявника - ОСОБА_6 . У вказаній квартирі, на той час, також знаходилась ОСОБА_7 . Перебуваючи у даній квартирі, ОСОБА_6 , на їх прохання, розповів про обставини події, щодо нанесення йому тілесних ушкоджень та викрадення грошових коштів. Після цього, ними було прийнято рішення про виклик слідчо-оперативної групи. Вони з колегою дочекались приїзду слідчо- оперативної групи, після чого, поїхали на інші виклики.

Із показань свідка - начальника СВ Вараського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_13 встановлено, що на початку вересня 2025 року, точної дати не пам`ятає, він у складі слідчо-оперативної групи прибув на місце події, а саме - до квартири АДРЕСА_3 , за місцем проживання заявника - ОСОБА_6 . У даній квартирі, крім ОСОБА_6 знаходилась ОСОБА_7 . Слідчо-оперативною групою було здійснено огляд вказаної квартири. У ході огляду даної квартири було виявлено на підлозі в приміщенні кухні плями бурого кольору, зовні схожі на кров. При цьому, ОСОБА_6 пояснив, що це дійсно кров, яка належить йому, і яка потрапила на підлогу внаслідок побиття його ОСОБА_4 . Крім цього, потерпілий вказав, що ОСОБА_4 викрав у нього грошові кошти в сумі 5000,00 грн. Зазначені пояснення ОСОБА_6 були підтверджені поясненнями присутньої в квартирі ОСОБА_7 . За наслідками огляду вказаної квартири, був складений протокол огляду місця події, у якому детально зафіксовано обстановку в квартирі, зафіксовано плями бурого кольору, зовні схожі на кров, також здійснено фіксацію (фотографування) обстановки в квартирі. У подальшому, за даним фактом 07.09.2025 року були внесені відомості до ЄРДР і розпочато досудове розслідування.

Із показань свідка ОСОБА_8 встановлено, що на початку вересня 2025 року, точної дати не пам`ятає, до нього біля 23 год. 00 хв. зателефонував його знайомий ОСОБА_4 і попросився переночувати, на що він дав згоду. Прийшовши до нього, ОСОБА_4 попросив у нього телефон, щоб зателефонувати матері. Він йому надав свій телефон, ОСОБА_4 зателефонував матері і попросив скинути для нього грошові кошти, при цьому, надав матері для переказу номер його, ОСОБА_8 , банківської картки. Через деякий час, на його банківську картку прийшли грошові кошти від матері ОСОБА_4 , яка саме сума вказати не зміг. Після цього, вони з ОСОБА_4 сиділи на кухні, пили чай і спілкувались. Вранці ОСОБА_4 пішов з його квартири.

Відповідаючи на запитання прокурора, свідок ствердив, що вони з ОСОБА_4 того вечора нікуди не виходили, сиділи на кухні, пили чай і спілкувались.

При цьому, відповідаючи на запитання головуючої, свідок вказав, що виходив того вечора до банкомату для зняття коштів, які матір ОСОБА_4 переказала на його банківську картку для останнього, де саме здійснював зняття коштів, свідок вказати не зміг.

Із протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 07.09.2025 року (а.с.12 матеріалів досудового розслідування) встановлено, що ОСОБА_6 повідомив про те, що 06.09.2025 року ОСОБА_4 , діючи умисно, застосувавши фізичне насильство щодо нього, яке полягало у нанесенні тілесних ушкоджень, відкрито здійснив викрадення належних йому грошових коштів в сумі 5000,00 грн.

Суд зауважує, що ОСОБА_6 у заяві прямо вказав, що відносно нього вчинив злочин ОСОБА_4 .

Відповідно до виписок із банківської картки № НОМЕР_1 АТ «Державний ощадний банк України», виданій на ім`я ОСОБА_6 (а.с.22-23 матеріалів досудового розслідування) слідує, що ОСОБА_6 здійснив дві операції переказу грошових коштів зі своєї банківської картки на банківську картку брата ОСОБА_9 № НОМЕР_2 АТ «Державний ощадний банк України», а саме: 05.09.2025 року, о 14:18:22, в сумі 5000,00 грн. та 05.09.2025 року, о 14:23:46, в сумі 4900,00 грн.

Відповідно до виписок із банківської картки № НОМЕР_2 АТ «Державний ощадний банк України», виданій на ім`я ОСОБА_9 (а.с.134-135 матеріалів досудового розслідування) слідує, що ОСОБА_9 отримав на свою банківську картку переказані братом ОСОБА_6 грошові кошти, а саме: 05.09.2025 року, о 14:18:22, в сумі 5000,00 грн. та 05.09.2025 року, о 14:23:46, в сумі 4900,00 грн.

Відповідно до виписок із банківської картки № НОМЕР_2 АТ «Державний ощадний банк України», виданій на ім`я ОСОБА_9 (а.с.136-137 матеріалів досудового розслідування) слідує, що ОСОБА_9 здійснив дві операції зняття готівкових коштів зі своєї картки, а саме: 06.09.2025 року, о 12:46:42, в сумі 500,00 грн. та 06.09.2025 року, о 16:58:09, в сумі 4500,00 грн.

Відповідно до інформації АТ «Державний ощадний банк України» від 12.09.2025 року за №115.2.9-13/117987/2025 (а.с.142 матеріалів досудового розслідування) встановлено, що зняття коштів по банківській картці № НОМЕР_3 відбувалась з банкомату АТ «Державний ощадний банк України» 06.09.2025 року, о 12:46 та 16:58, розташованому за адресою: місто Вараш, мікрорайон Перемоги, №33 (фотоматеріали додаються).

Згідно протоколу огляду речей від 23.09.2025 року, із фототаблицями, (а.с.144-149 матеріалів досудового розслідування) встановлено, що 06.09.2025 року, о 12:46 та 16:58, із банкомату АТ «Державний ощадний банк України», розташованому за адресою: місто Вараш, мікрорайон Перемоги, №33, знімав грошові кошти потерпілий ОСОБА_6 .

Вказаними банківськими операціями підтверджено наявність, станом на 17 год. 00 хв. 06.09.2025 року, у потерпілого ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 5000,00 грн.

З протоколу огляду місця події від 07.09.2025 року, із фототаблицями, (а.с.26-40 матеріалів досудового розслідування) встановлено, що місцем огляду є приміщення однокімнатної квартири АДРЕСА_3 . У ході огляду, вказану квартиру було оглянуто, зафіксовано обстановку в кімнатах, зафіксовано наявність в кухні на підлозі майже по всій довжині від входу до балкону плями бурого кольору, зовні схожі на кров, у вигляді капель, які в деяких місцях розтерті по підлозі. Зі слів ОСОБА_6 , зафіксованих в протоколі, слідує, що виявлена на підлозі кров належать йому та виникли внаслідок нанесення йому тілесних ушкоджень знайомим. Також, у ході огляду, ОСОБА_6 повідомив, що вказаний знайомий викрав у нього з барсетки, яка знаходилась у коридорі на дерев`яному вішаку, 5000,00 грн., після чого залишив приміщення квартири.

Згідно висновку судово-медичного експерта №91 від 07.09.2025 року (а.с.45 матеріалів досудового розслідування) встановлено, що у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани тім`яно-скроневої ділянки голови справа, забійної рани слизової губи зліва, садна обличчя. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету, можливо від ударів руками або ногами, та відносяться до розряду легких тілесних ушкоджень.

Із дослідженого протоколу слідчого експерименту від 07.09.2025 року за участю потерпілого ОСОБА_6 , із фототаблицями, (а.с.50-58 матеріалів досудового розслідування) слідує, що ОСОБА_6 , в присутності понятих, детально розповів та показав, як саме ОСОБА_4 вчинив щодо нього кримінальне правопорушення, зазначивши час, місце та спосіб вчинення злочину, свою поведінку та поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 до, під час та після вчинення кримінального правопорушення. Ці дані підтверджуються і співвідносяться із показаннями, наданими в суді самим потерпілим ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_7 .

Із дослідженого протоколу слідчого експерименту від 07.09.2025 року за участю свідка ОСОБА_7 , із фототаблицями, (а.с.59-66 матеріалів досудового розслідування) слідує, що ОСОБА_7 , в присутності понятих, детально розповіла та показала, як саме ОСОБА_4 вчинив щодо ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, зазначивши час, місце та спосіб вчинення злочину, поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_6 до, під час та після вчинення кримінального правопорушення. Ці дані підтверджуються і співвідносяться із показаннями, наданими в суді потерпілим ОСОБА_6 та самим свідком ОСОБА_7 .

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.09.2025 року (а.с.69-70 матеріалів досудового розслідування) встановлено, що ОСОБА_4 затримано, в порядку ст.208 КПК України, - 07.09.2025 року, о 13 год. 53 хв. У ході обшуку, в присутності понятих, у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Nokia», з серійним номером 1: НОМЕР_4 , серійний номер 2: НОМЕР_5 , із наявною сім карткою за а.н. НОМЕР_6 ; мобільний телефон марки «Samsung»; SIN:RPQ9542311Y - IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_8 ; банківську картку номер НОМЕР_9 .

Згідно результатів тестування приладом «Drager Alcotest 6820» (а.с.82 матеріалів досудового розслідування), стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_4 о 17 год. 03 хв. 07 вересня 2025 року становив 0,46‰, о 17 год. 25 хв. 07 вересня 2025 року становив 0,36‰.

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 07.09.2025 року, проведеного в КНП ВМР «Вараська багатопрофільна лікарня» (а.с.83 матеріалів досудового розслідування) слідує, що ОСОБА_4 07.09.2025 року, о 17 год. 00 хв., перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до постанови про визнання та прилучення до кримінального провадження речових доказів від 07.09.2025 року (а.с.85-87 матеріалів досудового розслідування), до матеріалів кримінального провадження №12025181050000323 від 07.09.2025 року прилучено в якості речових доказів: мобільний телефон марки «Nokia», з серійним номером 1: НОМЕР_4 , серійний номер 2: НОМЕР_5 , із наявною сім карткою за а.н. НОМЕР_6 ; мобільний телефон марки «Samsung»; SIN:RPQ9542311Y - IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_8 ; банківську картку номер НОМЕР_9 .

Враховуючи вищевикладене, суд, керуючись законом та внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні усіх обставин кримінального провадження, оцінивши досліджені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, в умовах воєнного стану, а кваліфікацію діянь ОСОБА_4 за ч.4 ст.186 КК України - правильною.

Разом з тим, суд, надаючи оцінку показанням свідка ОСОБА_10 , зазначає, що свідок є рідною бабою обвинуваченого ОСОБА_4 , тобто є заінтересованою особою, її показання є суперечливими, не підтверджені об`єктивними доказами і спростовані наведеними вище доказами, що покладені судом в основу висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, а тому визнає їх недостовірними і такими, що направлені на захист онука та на уникнення ним відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Разом з тим, суд, надаючи оцінку показанням свідка ОСОБА_8 , зазначає, що його показання є суперечливими, так свідок ОСОБА_8 , відповідаючи двічі на одне і теж запитання прокурора та головуючої, надав дві різні відповіді, крім того, не зміг пояснити, чому саме кошти переказувались на його, ОСОБА_8 , банківську картку, а не на банківську картку самого ОСОБА_4 , наявність якої підтверджено протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.09.2025 року, зокрема вилученням у ОСОБА_4 банківської картки номер НОМЕР_9 , дійсної до 06.2027 року, ОСОБА_8 не зміг вказати, яка сума коштів була переказана для ОСОБА_4 його матір`ю і де саме він здійснив зняття цих коштів, та такими, що не підтверджені об`єктивними доказами і спростовані наведеними вище доказами, що покладені судом в основу висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, а тому визнає їх недостовірними.

При цьому, показання потерпілого ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_11 , до якого застосовані заходи безпеки, є послідовними та підтверджені об`єктивними доказами, а тому визнаються судом достовірними.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 у судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 у судовому засіданні також не встановлено.

Разом із цим, суд враховує те, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став і в період іспитового строку вчинив новий злочин, не працює, не має власних доходів, без зареєстрованого місця проживання, що підтверджується довідкою Вараської міської ради за №2623-7100-01-31-7112-25 від 23.09.2025 року, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, що підтверджується довідкою КНП «Вараська багатопрофільна лікарня» за №1479 від 19.09.2025 року.

Із врахуванням наведеного, для досягнення визначеної у ч.2 ст.50 КК України мети покарання, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів - в межах санкції статті особливої частини Кримінального кодексу України, за якою кваліфіковано його дії.

Окрім того, судом встановлено, що 07 квітня 2025 року ОСОБА_4 був засуджений ОСОБА_14 ) міським судом Рівненської області за ч.4 ст.185, ч.2 ст.389 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку терміном на 1 (один) рік.

Вказаний вирок набрав законної сили 08 травня 2025 року.

У період відбуття даного покарання обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, тому згідно ст.71 КК України суд вважає за необхідне частково приєднати невідбуте покарання по вироку Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області від 07 квітня 2025 року до основного покарання.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №8 «Про внесення змін та доповнень до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»» у п.6 зазначає, що … у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст.75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Частина 4 ст.71 КК України визначає, що покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 на шлях виправлення не став, а вчинив нове кримінальне правопорушення під час іспитового строку, суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе лише в ізоляції від суспільства.

При вирішенні, згідно із п.2 ч.4 ст.374 КПК України, питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд керується тим, що даним вироком суду визнається доведеним обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину та йому призначається покарання у виді позбавлення волі.

Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне продовжити до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_4 відповідно до ухвали Вараського міського суду Рівненської області від 18 серпня 2026 року.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 слід рахувати із дня затримання - 07 вересня 2025 року.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів по справі слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

На підставі ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання по вироку Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області від 07 квітня 2025 року, остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у виді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Продовжити до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_4 відповідно до ухвали Вараського міського суду Рівненської області від 18 серпня 2026 року.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати із дня затримання - 07 вересня 2025 року.

Речові докази у справі: мобільний телефон марки «Nokia», з серійним номером 1: НОМЕР_4 , серійний номер 2: НОМЕР_5 , із наявною сім карткою за а.н. НОМЕР_6 ; мобільний телефон марки «Samsung»; SIN:RPQ9542311Y - IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_8 ; банківську картку номер НОМЕР_9 - повернути власнику ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Вараський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію даного вироку, негайно після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити, що інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1