Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №521/10122/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 521/10122/26

Провадження 3/521/3349/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Маркарова С.В.,

розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до відповідальності

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1

АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_1

за ч. 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

07.06.2026 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки LAND ROVER RANGE ROVER номерний знак НОМЕР_2 по Київському шосе, 1 в м. Одесі, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, відмовився.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ 10.10.2001 № 1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції сама по собі є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст. 130 КУпАП.

Правопорушник в судове засідання не з`явився.

Захисник правопорушника адвокат Туровський В.В. стверджував, що адміністративні матеріали не містять достатніх доказів вчинення водієм адміністративного правопорушення, оскільки поліцією не зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Окрім того, при вирішенні справи захисник просив суд врахувати аналогію кримінального законодавства, не застосовуючи до ОСОБА_1 як до особи, яка не має посвідчення водія позбавлення права керування транспортними засобами.

Розгляд справи закінчений 04.10.2026, проголошення постанови призначено судом на 12.10.2026.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина правопорушника у вчинені адміністративного правопорушення підтверджується :

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 686398

- відеофіксацією порушення на 2-х дисках

- направленням водія на огляд на стан сп`яніння

Так, об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП є, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявні по справі докази відповідають вимогам статті 251 КУпАП, за якою доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Досліджений судом відеозапис сумнівів у суду не викликає.

Так, з відеозапису порушення, зокрема вбачається що :

Водій керував автомобілем без посвідчення водія із перевищенням дозволеної швидкості руху.

Зупинення правопорушника працівниками патрульної поліції не суперечило статтям 31, 35 Закону України «Про національну поліцію».

Запах алкоголю з порожнини рота правомірно викликав у працівників патрульної поліції сумніви в стані водія на предмет його сп`яніння.

Ознаки сп`яніння встановлені «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015.

Такі ознаки виявляються саме поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки та визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів, тощо.

Ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп`яніння.

Чинні норми КУпАП та спільної Інструкції МВС та МОЗ № 1452/735 не зобов`язують поліцейського доводити водієві, які саме ознаки у нього виявлено, перед тим як запропонувати тест.

Працівниками патрульної поліції правопорушнику роз`яснена суть інкримінуємого правопорушення, його наслідки.

Водій не заперечував, що керував транспортним засобом із порушення низки пунктів ПДР, зокрема швидкісного режиму руху, відсутністю права керування транспортним засобом.

Водій свідомо відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки як за допомогою газоаналізатору Драгер, так і в медичній установі.

Підставою відмови стало твердження водія, яке озвучено ним працівникам патрульної поліції, пройти огляд самостійно без їх участі в зручній для ОСОБА_1 медичній установі в інший час, що вочевидь суперечить чинному законодавству України, яке не наділяє водія правом обирати медичний заклад для проведення огляду в зручний для нього час без участі працівників патрульної поліції.

Так, за «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9.11.2015 № 1452/735 на місці зупинки поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.

Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту).

Так, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться виключно у присутності поліцейського, який зупинив транспортний засіб, і лише в уповноважених (спеціально визначених місцевими органами влади) медичних закладах.

Поліція зобов`язана доставити водія туди протягом 2 годин з моменту виявлення ознак сп`яніння.

У разі відмови водія проходити огляд на місці (за допомогою алкотестера) та відмови їхати з патрульними до визначеної лікарні з мотивів «пройду огляд сам пізніше» складання адміністративного протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП за ознаками відмови на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння є правомірним.

Так, процедура складання адміністративних матеріалів патрульною поліцією дотримана.

При вирішенні справи, суд враховує, що відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен розуміти правовий статус водія, виконувати обов`язки водія, та на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Зазначене відповідає усталеній позиції ЄСПЛ, практика якого згідно статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 використовується судами як джерело права.

З матеріалів справи чітко встановлюється суть правопорушення, його склад в діях водія.

Вина правопорушника є результатом вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.

Посвідчення водія правопорушнику не видавалось (довідка відповідно до звірки з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика» УПП в Одеській області).

При накладення адміністративного стягнення суд в порядку статті 33 КУпАП враховує, зокрема, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини.

Розглядаючи доводи захисника про застосування судом аналогії кримінального законодавства без застосування до ОСОБА_1 як до особи, яка не має посвідчення водія позбавлення права керування транспортними засобами, суд виходить з наступного :

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП є безальтернативною.

КУпАП не передбачена можливість накладення судом адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, визначеної в санкції певної норми або не накладення одного з видів стягнень, передбачених санкцією відповідної норми як обов`язкових.

Наведений вище підхід узгоджується із п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», яким визначено, що судам за правилами КУпАП основні й додаткові стягнення застосовуються чітко в межах санкцій відповідних норм.

Суд не може застосувати норми КПК, КК України за аналогією у справах про адміністративні правопорушення, оскільки це прямо суперечить конституційному принципу законності та природі притягнення особи до відповідальності.

Процедура розгляду справ про адмінправопорушення чітко врегульована Розділом IV КУпАП.

Суд не має права самостійно розширювати свої повноваження або змінювати процесуальну форму, запозичуючи інструменти з кримінального судочинства.

Аналогія закону та аналогія права є інструментами приватного права (цивільного, господарського), де діє принцип «дозволено все, що не заборонено законом».

У сфері ж публічного права, адміністративного та кримінального діє зворотний принцип «дозволено лише те, що прямо передбачено законом».

Застосування аналогії для визначення процесуальних повноважень суду, обов`язків сторін чи обмеження прав громадян у справах «карального» характеру (а ст. 130 КУпАП за суворістю стягнень прирівнюється ЄСПЛ до «кримінального обвинувачення») є категорично недопустимим.

Провадження в кожному виді судочинства здійснюється за власними процесуальними правилами. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються виключно за правилами КУпАП.

Відсутність у КУпАП певного механізму вважається законодавчим обмеженням або кваліфікованим мовчанням законодавця, а не прогалиною, яку суду дозволено заповнювати нормами КПК, КК.

Керуючись статтею 33, ч. 1 ст. 130, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір 665 грн. 60 коп.

Згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови суду, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою ст. 307 КУпАП - у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу – 34 000 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси.

Канцелярії суду - копію постанови направити правопорушнику, УПП в Одеській області ДПП, виконавчій службі за місцем проживання правопорушника для відома та виконання.

Суддя Світлана МАРКАРОВА