Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №766/1532/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 766/1532/26

Провадження № 2/521/4508/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Мазун І.А.

за участю секретаря судового засідання – Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплаченої додаткової грошової винагороди за службу у період дії воєнного стану, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебуває справа за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплаченої додаткової грошової винагороди за службу у період дії воєнного стану.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що підполковник ОСОБА_1 в 2023 році проходив військову службу на посаді заступника начальника – головного інженера Миколаївського КЕУ. У період липень-вересень 2023 року йому було нараховано додаткову грошову винагороду на загальну суму 70451,61грн, з яких фактично виплачено 69394,84 грн (з урахуванням утримання військового збору).

Нарахування та виплата зазначеної винагороди здійснювалися на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022р., наказів Міністерства оборони України та відповідних наказів начальника Миколаївського КЕУ, що підтверджується бухгалтерськими документами, розрахунковими відомостями та платіжними інструкціями.

За результатами внутрішнього аудиту Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв за період роботи з 01.10.2021р. по 31.03.2025р. встановлено, що у зазначений період виплата додаткової винагороди здійснювалася за відсутності належного документального підтвердження безпосереднього виконання військовослужбовцями бойових (спеціальних) завдань у районах ведення бойових дій. У зв`язку з цим такі виплати визнано безпідставними, а органу запропоновано вжити заходів щодо відшкодування завданих державному бюджету збитків.

Представник відповідача надав до суду відзив, за яким просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що спірні кошти мають характер виплат як засобу до існування та були виплачені позивачем добровільно. Позивач не довів ані рахункової помилки, ані недобросовісності (вини) відповідача. За таких обставин зміст ст. 1215 ЦК України унеможливлює повернення спірної суми коштів, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Представник позивача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв Кушнір Юлія Вікторівна у судовому засіданні просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача подала до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнала та просила у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Судом встановлено, що відповідач проходив у 2023р. військову службу на посаді заступника начальника – головного інженера Миколаївського КЕУ, що підтверджується наказом Командувача Сил логістики №112 від 02.06.2023р. та Наказу начальника Миколаївського КЕУ №8 від 15.06.2023р. про призначення на посаду.

У період липень-вересень 2023 року відповідачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018р. «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцями Збройних Сил України та деяким іншим особам» та Наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 про внесення змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, Наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 про внесення змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам; Окремого доручення Міністра оборони України від 06.03.2023 № 5718/з; Наказів начальника Миколаївського КЕУ № 37 від 18.08.2023 р. за липень 2023 р., № 45 від 01.09.2023 р. за серпень 2023 р., № 60 від 09.10.2023 р. за вересень 2023 р..

Нарахування та виплата додаткової грошової винагороди за липень-вересень 2023 р. підполковнику ОСОБА_1 підтверджується бухгалтерською довідкою № 536 від 02.02.2026 р. З довідки вбачається період за який нараховано додаткову грошову винагороду (липень-вересень 2023 р.), дата та номер наказів начальника Миколаївського КЕУ на виплату додаткової грошової винагороди, кількість днів за яку нараховано винагороду із конкретними датами, сума нахованої винагороди, військовий збір 1,5%, сума додаткової винагороди, яка фактично виплачена, дата та номер відомості про виплату додаткової винагороди в АТ КБ «ПриватБанк».

Нарахування додаткової грошової винагороди за липень 2023 р. (01.07.2023 р.– 31.07.2023 р.) підполковнику ОСОБА_1 , здійснено згідно наказу начальника Миколаївського КЕУ № 37 від 18.08.2023 р. складає 30 000, 00 грн., з відрахуванням військового збору 1,5 % - 450, 00 грн., виплачена сума складає 29 550,00 грн

Згідно розрахункової відомості № 6/2 на виплату грошового забезпечення офіцерам Миколаївського КЕУ в вересні (за серпень) 2023 року (Форма 13), з якої вбачається, що додаткова грошова винагорода ОСОБА_1 нарахована за липень 2023 р. в розмірі 30000,00 грн. Фактичне перерахування грошового забезпечення ОСОБА_1 в розмірі 86 990,03 грн., в тому числі додаткової грошової винагороди в розмірі 29 550,00 грн. підтверджується відомістю розподілу виплат № 230906PB000034245590 від 06.09.2023 р., платіжною інструкцією № 976 від 05.09.2023 р., та випискою з рахунку позивача за 06.09.2023 р. За серпень 2023 р. - Нарахування додаткової грошової винагороди за серпень 2023 р. (01.08.2023 р.– 17.07.2023 р., 17 календарних дні) підполковнику ОСОБА_1 , здійснено згідно наказу начальника Миколаївського КЕУ № 45 від 07.09.2023 р. складає 16 451,61 грн., з відрахуванням військового збору 1,5 % - 246,77 грн., виплачена сума складає 16 204,00 грн. Втім, вищевказана сума була перерахована відповідачу двома платежами. 1) Згідно розрахункової відомості № 6/2 на виплату грошового забезпечення офіцерам Миколаївського КЕУ в жовтні (за вересень) 2023 року (Форма 13), з якої вбачається, що додаткова грошова винагорода ОСОБА_1 нарахована за серпень 2023 р. в розмірі 15 483,87 грн. Фактичне перерахування грошового забезпечення ОСОБА_1 в розмірі 73 538,74 грн., в тому числі додаткової грошової винагороди в розмірі 15 251,61 грн. підтверджується відомістю розподілу виплат № 231009PB000034878088 від 09.10.2023 р., платіжною інструкцією № 1087 від 05.10.2023 р., та випискою з рахунку позивача за 07.10.2023 р. 2) Згідно розрахункової відомості № 6/2 на виплату грошового забезпечення офіцерам Миколаївського КЕУ в вересні (за серпень) 2023 року (Форма 13), з якої вбачається, що додаткова грошова винагорода нарахована ОСОБА_1 частково за серпень 2023 р. в розмірі 967,74 грн. Фактичне перерахування додаткової грошової винагороди ОСОБА_1 в розмірі 953,22 грн. підтверджується відомістю розподілу виплат № НОМЕР_1 від 19.09.2023 р., платіжною інструкцією № 1038 від 15.09.2023 р., та випискою з рахунку позивача за 16.09.2023 р. За вересень 2023 р. - Нарахування додаткової грошової винагороди за вересень 2023 р.(05.09.2023 р. – 28.09.2023 р., 24 календарних дні) підполковнику ОСОБА_1 , здійснено згідно наказу начальника Миколаївського КЕУ № 60 від 09.10.2023 р. складає 24 000,00 грн., з відрахуванням військового збору 1,5 % - 360, 00 грн., виплачена сума складає 23 640,00 грн. Згідно розрахункової відомості № 6/2 на виплату грошового забезпечення офіцерам Миколаївського КЕУ в жовтні (за вересень) 2023 року (Форма 13), з якої вбачається, що додаткова грошова винагорода ОСОБА_1 нарахована за вересень 2023 р. в розмірі 24 000,00 грн. Фактичне перерахування грошового забезпечення ОСОБА_1 в розмірі 23 640,00 грн., підтверджується відомістю розподілу виплат № 231031PB000035294470 від 31.10.2023 р., платіжною інструкцією № 1194 від 30.10.2023 р., та випискою з рахунку позивача за 31.10.2023 р. Таким чином, загальний розмір виплаченої відповідачу додаткової грошової винагороди за липень-вересень 2023 р. складає 69 394, 84 грн.

За результатом проведеного внутрішнього аудиту в Квартирно експлуатаційному відділі міста Миколаїв за період роботи з 01.10.2021 по 31.03.2025 р., 4 територіальним управлінням внутрішнього аудиту (далі - аудит) складено аудиторський звіт від 24.07.2025 № 520/16/аз (зі змінами). Серед рекомендацій і пропозицій вищевказаного звіту нараховано втрати (збитки) державному бюджету, які полягають в безпідставно виплаченій додаткової грошової винагороди військовослужбовцям яку проходили службу в Миколаївському КЕУ за липень-вересень 2023 р., в тому числі і ОСОБА_1 .. Аудитом досліджено дотримання Миколаївським КЕУ норм Постанови № 168 та інших нормативно-правових актів (розпоряджень, окремих доручень) Міністерства оборони України під час виплати додаткової грошової винагороди за безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів

У період з липня по вересень 2023 року військовослужбовцям Миколаївського КЕУ, в тому числі і ОСОБА_1 , виплачувалася додаткова винагорода в розмірі 30,00 тис. грн за участь у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави. Виплати здійснювалися на підставі наказів керівника Миколаївського КЕУ. Аудитом встановлено, що у порушення вимог абз. 2 п.2 розд. XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення № 260, через відсутність документального підтвердження фактичного виконання військовослужбовцями Миколаївського КЕУ у виконанні бойових (спеціальних) завдань, військовослужбовців безпідставно включено до наказів на виплату додаткової грошової винагороди у розмірі 30,00 тис. грн. За результатами встановлене порушення кваліфіковано як безпідставна виплата додаткової грошової винагороди. На запит аудиту до командувача Сил логістики ЗСУ (вих. Від 21.05.2025 № 520/904) щодо перебування Миколаївського КЕУ у складі угрупування військ (сил) Сил оборони держави, надано відповідь (від 27.05.2025 № 370/5943), у якій зазначено, що угрупування сил і засобів логістичного забезпечення ЗСУ створено на підставі бойового розпорядження Головнокомандувача ЗСУ від 15.02.2023 № 11461. Згідно з наказом командувача Сил логістики ЗСУ від 18.02.2023 р. № 2т-сд «Про створення угрупування сил і засобів логістичного забезпечення Збройних Сил України», Миколаївське КЕУ з 15.02.2023 р. перебувало у складі угрупування сил і засобів логістичного забезпечення ЗСУ. Також у відповіді зазначено, що начальнику Миколаївського КЕУ визначалися завдання з логістичного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій наступними: розпорядження командувача угрупування сил і засобів логістичного забезпечення ЗС України від 17.03.2023 № 370/ПУ/1292 дск та бойовими розпорядженнями командувача того ж угрупування від 06.07.2023 р. № 370/ПУ/4421 дск, від 10.11.2023 р. № 370/ПУ/156т/ОКП та від 30.01.2024 № 370/ПУ/156т/ОКП та від 30.01.2024 № 30.01.2024.№ 370/146т/ОКП. Згідно із зазначеним, в умовах воєнного стану Миколаївське КЕУ мало брати участь у заходах логістичного забезпечення, зокрема: організація роботи з відновлення пошкоджених будівель і споруд; надання допомоги військовим частинам у тиловому забезпеченні (у межах повноважень). Відповідно до вимог п. 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення № 260 та відповіді КСЛ від 27.05.2025 № 370/5943, виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Миколаївського КЕУ, в тому числі і ОСОБА_1 повинна була здійснюватися лише у разі виконання ними зазначених завдань безпосередньо в районах ведення бойових дій. Згідно наказів Головнокомандувача ЗС України «Про визначення районів ведення бойових дій» від 01.08.2023 № 210, від 01.09.2023 № 247 та від 01.10.2023 р. № 273 відповідно у липні, серпні та вересні 2023 р. у Миколаївській області до району ведення воєнних (бойових) дій відносилася територія Очаківської міської територіальної громади на Кінбурській косі (вищевказані накази додаються до позовної заяви). Так, попри наявність, бойового розпорядження командувача Угрупування сил і засобів логістичного забезпечення ЗС України від 06.07.2023 № 370/ПУ/4421ДСК, яке визначало завдання з логістичного забезпечення, бойові накази начальника Миколаївського КЕУ, що б мали деталізувати ці завдання та організувати їх виконання на рівні установи, не видавалися. Як наслідок не визначалися конкретні виконавці; не встановлювалися час, місце, спосіб і обсяг виконання завдань; завдання не доводилися до особового складу в установленому порядку; не здійснювалося документальне оформлення процесу виконання бойових (спеціальних) завдань. На вимогу аудиту щодо надання рапортів командира підрозділу (групи) з інформацією про участь кожного військовослужбовця у виконанні бойових (спеціальних) завдань, були надані лише рапорти начальника Миколаївського КЕУ на ім`я командира в/ч НОМЕР_2 . У зазначених рапортах наявна інформація про виконання начальником завдань з логістичного забезпечення, з посилання на відповідні розпорядження вищого командування. Разом із тим, рапорти з інформацією про виконання військовослужбовцями бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням конкретних періодів, до аудиту не надано. Це, у свою чергу, унеможливлює підтвердження факту безпосереднього виконання зазначеними особами, в тому числі і ОСОБА_1 , завдань з логістичного забезпечення в районах ведення бойових дій. Отже, представлені до аудиту документи не містили інформації щодо виконання військовослужбовцями Миколаївського КЕУ завдань з логістичного забезпечення в районах ведення бойових дій або бойових (спеціальних завдань). А відсутність таких підтверджень свідчить про безпідставне нарахування додаткової винагороди військовослужбовцям Миколаївського КЕУ.

За результатом аудиту встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовцям установи у досліджуваному період нараховувалося та виплачувалося відповідно до вимог чинного законодавства. Водночас нарахування та виплата додаткової винагороди у розмірі 30 тис.грн. окремим військовослужбовцям здійснювалися за відсутності належних документальних підтверджень фактичного виконання зазначених завдань у районах ведення бойових дій, що є порушенням вимог Порядку нарахування грошового забезпечення № 260 та Постанови № 168. Тому, за результатом проведеного аудиту до КЕВ м. Миколаїв надана пропозиція від 4 територіального управління внутрішнього аудиту, яка викладена в аудиторському звіті № 520/16/аз від 24.07.2025 р. — прийняти рішення щодо відшкодування безпідставних виплат додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Миколаївського КЕУ на загальну суму 538 006,45 грн (з них переплата додаткової винагороди — 384 290,32 грн та як наслідок надмірно перераховано ЄСВ (22%) - 84 534, 87 грн і ПДФО (18%) - 69 172, 26 грн. З яких підполковнику ОСОБА_1 додаткова грошова винагорода була нарахована за службу на період дії воєнного стану у липні вересні 2023 р. в загальній сумі 70 451,61 грн. (виплачено 69 394,84 грн + 1056,77 грн. військовий збір 1,5%)

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення до суду з даним позовом стали висновки внутрішнього аудиту, відповідно до яких встановлена відсутність належного документального підтвердження фактичного виконання військовослужбовцями Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління, у тому числі відповідачем, бойових (спеціальних) завдань у районах ведення бойових дій, що, на думку позивача, свідчить про безпідставність нарахування та виплати додаткової грошової винагороди.

Суд зазначає, що заявлені позовні вимоги фактично спрямовані на повернення грошових сум, які були нараховані та виплачені відповідачу як складова грошового забезпечення військовослужбовця - додаткова грошова винагорода за відповідні періоди служби.

Як установлено судом, виплата зазначених коштів була здійснена позивачем добровільно, в межах наданих йому повноважень, на підставі відповідних наказів, із дотриманням установленого порядку, у тому числі з утриманням обов`язкових платежів. За своєю правовою природою такі кошти є грошовими сумами, наданими фізичній особі як засіб до існування.

Відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата та платежі, що прирівнюються до неї, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, якщо їх виплата проведена добровільно, за відсутності рахункової помилки з боку платника та недобросовісності з боку набувача.

Аналіз змісту позовної заяви свідчить про те, що позивач не посилається на наявність рахункової (лічильної) помилки при здійсненні спірних виплат. Доводи позову зводяться до оцінки правомірності підстав для нарахування додаткової винагороди та належності їх документального підтвердження. Водночас такі обставини не можуть бути віднесені до рахункових помилок у розумінні статті 1215 ЦК України.

Правова позиція щодо розмежування рахункових помилок та помилок у застосуванні права викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 501/2500/15-ц, відповідно до якої рахунковими є виключно помилки в арифметичних обчисленнях (подвійне нарахування, неправильне підсумовування тощо), тоді як помилки у правозастосуванні чи процедурі нарахування до таких не належать.

Крім того, позивачем не доведено наявності недобросовісності з боку відповідача. Матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідач вчиняв будь-які протиправні або винні дії, спрямовані на отримання спірних коштів, зокрема подавав недостовірні відомості, вводив в оману уповноважених осіб чи іншим чином зловживав правом.

Посилання позивача на результати внутрішнього аудиту не можуть бути достатньою підставою для задоволення позову, оскільки такі висновки стосуються внутрішньої оцінки порядку документального оформлення виплат і не підтверджують наявності передбачених статтею 1215 ЦК України виключних умов для повернення грошових сум.

Більше того, з аналізу змісту аудиторського звіту вбачається, що виплата грошового забезпечення відповідачу здійснювалася позивачем добровільно, а обставини, які б свідчили про рахункову помилку чи недобросовісність відповідача, не встановлені.

Можливі порушення порядку оформлення або прийняття рішень не можуть автоматично покладатися на відповідача як отримувача виплат. Відповідальність за прийняття управлінських рішень несе орган (посадові особи), який їх приймав, а не особа, яка діяла в межах службових відносин і отримала виплату.

Суд також враховує, що обов`язок доказування обставин, які обґрунтовують вимоги позову, відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України покладається на позивача. Водночас позивач не довів наявності жодної з виключних підстав, які б уможливлювали повернення спірних сум.

За таких обставин суд дійшов висновку, що спірні грошові кошти є виплатами, які прирівнюються до заробітної плати, були отримані відповідачем добросовісно та виплачені позивачем добровільно, а відтак відповідно до статті 1215 ЦК України не підлягають поверненню.

Щодо судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 (12-26гс22) зазначила, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».

Таким чином, при подачі позовної заяви до суду з використанням системи «Електронний суд» позивач мав сплати судовий збір в сумі 2662,40 грн. Згідно матеріалів позивач звернувся до суду з позовною заявою 10.02.2026 року.

Позивачем 17 грудня 2025 року за платіжною інструкцією № 876 було сплачено судовий збір сумою 3028,00 грн. Таким чином, була здійснена переплата судового збору в сумі 365,60 грн, яка підлягає поверненню з державного бюджету.

Керуючись ст.ст.1212,1215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 76-78, 83, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплаченої додаткової грошової винагороди за службу у період дії воєнного стану залишити без задоволення.

Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526, адреса: 65001, м. Одеса, вул. Садова, 1-А, а/с 92), повернути Квартирно-експлуатаційному відділу міста Миколаїв (місцезнаходження: м. Миколаїв, пр. Миру, 62-а, ЄДРПОУ 08029523) зайво сплачений судовий збір в сумі 365,60 гривень, який було сплачено 17 грудня 2025 року за платіжною інструкцією № 876 сумою 3028,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 12 жовтня 2026 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А. МАЗУН