Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №559/3132/22 — Демидівський районний суд Рівненської області

Суд: Демидівський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Грабіж

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №559/3132/22

Суддя: Мельник Д.В.

Справа № 559/3132/22

номер провадження 1-кп/558/14/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року селище Демидівка Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області в складі:

суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022181040000344 від 01.09.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Дубно Рівненської області, зареєстрований за місцем проживання у АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , освіта професійно-технічна, непрацюючий, неодружений, батько неповнолітньої дитини, раніше судимого,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.186, ч.2 ст.289, ч.4 ст.185 Кримінального Кодексу України,-

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 , обвинувачувається у тому, що він 31.08. 2022 року, близько 21 години 00 хвилин, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в період дії воєнного стану, шляхом відкриття незамкнених дверей, проник до будинку за адресою АДРЕСА_3 , де користуючись відсутністю нагляду за своїми діями з боку потерпілого та інших сторонніх осіб, умисно, таємно, повторно в умовах воєнного стану, викрав з кімнат будинку каву в упаковці з надписом «Kanis & Gunnink Medium Roast Koffiebonen вагою 1 кг., вартістю 308,61 гривень, каву в упаковці з надписом «Crema Moreno Gebrande Koffiebonen Medium Roast» вагою 1,2 кг., вартістю 337,69 гривень, фен марки «Philips Essential Care Compact 1600w», вартістю 351,33 гривень, хлібопічку марки «Moulinex SERIE B07 700w», вартістю 2550,00 гривень, з яким пішов до виходу з господарства. Однак, в момент, коли ОСОБА_3 намагався покинути територію господарства з викраденим майном, його дії були виявлені потерпілою ОСОБА_6 , яка стала його наздоганяти. Про те, не реагуючи на переслідування, усвідомлюючи, що його дії виявлені потерпілою ОСОБА_6 , відкрито продовжив свої дії, а саме почав бігти далі по вулиці, з викраденим майном, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 , майнову шкоду на загальну суму 3547,63 гривень.

Після чого, ОСОБА_3 разом з викраденим, ігноруючи переслідування потерпілої та вимоги зупинитися, почав тікати далі по вулиці Івасюка, міста Дубно, вчинивши усі дії, які вважав необхідними для заволодіння майном потерпілої, про те не зміг розпорядитися викраденим, оскільки внаслідок переслідування потерпілої, залишив вказані викрадені речі на вулиці, а сам втік з місця події.

Також, ОСОБА_3 , у вересні 2022 року в денну пору доби (більш точного часу та дати суловим розглядом не встановлено), керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, в період дії воєнного стану, шляхом пошкодження навісного замка вхідних дверей, проник до гаражного приміщення № НОМЕР_1 , що знаходиться в гаражному кооперативі по вулиці Добролюбова, місто Дубно, Рівненської області, де незаконно заволодів автомобілем марки «Opel Kadett», 1990 року випуску, з реєстраційними номерами НОМЕР_2 , з номером кузова НОМЕР_3 , вартістю 16 452,00 гривень, який належить ОСОБА_7 , якого він повантажив на інший автомобіль, та в подальшому продав, тобто розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій, ОСОБА_7 , матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_3 реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, в період дії Указу Президента України від 26.07. 2023 року №451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", 15.08. 2023 року, у нічну пору доби, точний час в судовому розгляді не вдалося встановити, шляхом віджиму вхідних дверей, проник в закрите приміщення ательє «Стиль-Н», що знаходиться за адресою місто Дубно, вулиця Семидубська, будинок №2, Рівненської області, де скориставшись відсутністю нагляду за його діями з боку власника та інших сторонніх осіб, керуючись корисливим мотивом, умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, здійснив крадіжку грошових коштів в сумі 15500 гривень, 40 Євро, що в еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 15.08.2023 становить 1600 гривень 24 копійки та 390 доларів США, що в еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 15.08.2023 становить 14261 гривень 75 копійок, які належать ОСОБА_8 .

В подальшому ОСОБА_3 , непомітно залишив приміщення ательє «Стиль-Н», що за адресою: м. Дубно, вул. Семидубська, будинок №2, Рівненської області, перевів викрадене майно у своє протиправне володіння та отримав можливість розпоряджатися ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 31361 гривень 99 копійок.

Поряд з тим, ОСОБА_3 реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в період дії Указу Президента України від 02.05. 2023 року №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», 24.06.2023 року близько 02 год. 00 хв., шляхом віджиму вхідних дверей, проник в закрите приміщення магазину «Цигарки», що за адресою: вулиця Сурмичі, будинок №88, місто Дубно, Рівненської області, де скориставшись відсутністю нагляду за його діями з боку власника та інших сторонніх осіб, керуючись корисливим мотивом, умисно, таємно, повторно, здійснив крадіжку грошових коштів в сумі 2000 гривень, електронних цигарок з надписом «Barz 300», в загальній кількості 9 штук, вартістю 102,67 гривні за одну штуку, загальною вартістю 924 гривні, електронних цигарок з надписом «Elf Bar 1800» в кількості 3 штук, вартістю 345,00 гривні за одну штуку, загальною вартістю 1035 гривень, електронних цигарок з надписом «Elf Bar 1500», в кількості 3 штук, вартістю 341,67 гривні за одну штуку, загальною вартістю 1025 гривень, електронних цигарок з надписом «Elf Bar 900», в кількості 2 штук, вартістю 921,67 гривень за одну штуку, загальною вартістю 1843,34 гривень, електронних цигарок з надписом «Elf Bar 800», в кількості 5 штук, вартістю 241,67 гривень за одну штуку загальною вартістю 1208,35 гривень, 2 пачки цигарок з надписом «Marvel», вартістю 90,50 гривень за одну штуку, загальною вартістю 181 гривні, 30 пачок цигарок з надписом «PASSAGE», вартістю 50 гривень за одну штуку, загальною вартістю 1500 гривень, 10 пачок цигарок з надписом «Київ», вартістю 69 гривень за одну штуку, загальною вартістю 690 гривень, 10 пачок цигарок з надписом «Strong Армійський», вартістю 63,60 гривні за одну штуку загальною вартістю 636 гривень, 10 пачок цигарок з надписом «Compliment», вартістю 67,53 загальною вартістю 675,3 гривень.

В подальшому ОСОБА_3 , непомітно залишив приміщення магазину «Цигарки», що за адресою: АДРЕСА_4 , перевів викрадене майно у своє протиправне володіння та отримав можливість розпоряджатися ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 11717,99 гривень.

Потерпілі по справі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 звернулися до суду із письмовими заявами про судовий розгляд справи у їх відсутність. Потерпілі немають матеріальних претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 та повністю покладаються на суд щодо призначення йому виду та міри покарання (а.с.34, 35, 73, 74 т. 12).

Вважаючи на позицію учасників судового провадження, керуючись нормами ст.325 КПК України, суд приходить до висновку про можливість з`ясування обставин справи при її розгляді, де потерпілими є ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у їх відсутність.

У відповідності до норм ст.349 КПК України, суд з`ясував думку учасників судового провадження щодо тих доказів, які потрібно дослідити та про порядок їх дослідження. Суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289, ч.4 ст.185 України, так як вони ніким із учасників судового провадження не оспорюються. По вищевказаних кримінальних правопорушеннях суд ухвалив допитати обвинуваченого, дослідити долучені до матеріалів кримінального провадження документи, що характеризують обвинуваченого як особу, з`ясувавати питання, що вирішуються при ухваленні вироку.

Суд з`ясував, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню і переконався у добровільності їх позиції.Учасникам судового провадження роз`яснено, що при відмові від дослідження доказів, які ніким не оспорюються, вони будуть позбавлені можливості оскаржити їх в апеляційному порядку.

При цьому, щодо обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, суд визнав за необхідне дослідити всі докази та обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю та щиро розкаявся у їх вчиненні. ОСОБА_3 підтвердив обставини, вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 186 КК України, ч.2 ст.289 КК України, ч.4 ст. 185 КК України згідно пред`явленого йому обвинувачення.

При винесенні вироку по справі, обвинувачений ОСОБА_3 просить взяти до уваги те, що він має на утриманні неповнолітнього сина, повністю усунув спричинену потерпілим шкоду, будь-яких претензій до нього вони немають та просять суворо його не карати.

Потерпіла по справі ОСОБА_6 суду показала, що проживає в АДРЕСА_3 . Обвинувачений ОСОБА_3 проживає по сусідству з нею на протязі 7-10 років, відносини між ними нормальні, в родинних зв`язках не перебувають.

З її слів, 31.08.2022 року близько 20.00 години вечора вона зі своїм малолітнім сином поверталася до свого будинку на АДРЕСА_3 . В цей час з її домогосподарства вийшов, як вона потім з`ясувала, ОСОБА_3 із речами в підодіяльнику. Спочатку ОСОБА_6 його не впізнала, а потім її син ОСОБА_10 сказав, що то є ОСОБА_3 .

В подальшому, зі слів ОСОБА_6 вона почала кричати і ОСОБА_3 залишив на дорозі підодіяльник з викраденими з її дому речами: дві пачки кави, фен та хлібопічка. На думку потерпілої ОСОБА_6 , ОСОБА_3 її не бачив, так як залишивши викрадені речі, не втікав.

Потерпіла ОСОБА_6 будь-яких претензій до ОСОБА_3 немає, просить його суворо не карати.

Допитавши обвинуваченого та потерпілу, дослідивши документи, висновки експертів та інші докази, з`ясувавши питання, що вирішуються при ухваленні вироку, суд вважає доведеною у ході судового розгляду винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 186 КК України, а саме у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з проникненням у житло, в умовах воєнного стану; ч.2 ст.289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, з проникненням у приміщення; ч.4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану.

Відповідно до письмового витягу з кримінального провадження № 12022181040000344 від 01.09.2022 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою потерпілої ОСОБА_6 було внесено відомості про те, що в період часу з 20.00 години по 21.15 годину 31.08.2022 року ОСОБА_3 , проник в належний ОСОБА_6 житловий будинок АДРЕСА_3 та намагався здійснити з нього крадіжку майна, проте свої дії до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі. Попередня правова кваліфікація дій ОСОБА_3 визначена за ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України ( а.с.1 т. 2).

31.08.2022 року о 22.00 годині потерпіла ОСОБА_6 звернулася до Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області із заявою про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення щодо її майна (а.с.9 т.2).

Із дослідженого судом протоколу огляду місця події від 31.08.2022 року, фототаблиці та відеозапису до нього встановлено, що місцем вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, є житловий будинок АДРЕСА_3 .

Згідно ч.1 ст.237 КПК України, під час проведення даної слідчої дії слідчим зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, наявність слідів взуття на підлозі будинку, наявність слідів пальців рук та наявність в коридорі будинку речей, які ОСОБА_3 намагався викрасти (дві упаковки кави та хлібопічка) (а. с. 16-24 т. 2).

З гідно висновку експерта №СЕ-19/118-22/10601-Д від 15.11.2022 року за результатами проведеної судової трасологічної експертизи встановлено наступне. Два сліди пальців рук найбільшими розмірами по вісях 12х18мм, 20х23 мм, які були вилучені 31.08.2022 року в ході огляду місця події за адресою АДРЕСА_3 , залишені середнім пальцем лівої руки та великом пальцем лівої руки особи, дактолоскопічна карта якої заповнена на ім`я ОСОБА_3 (а.с.91-108 т.2).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.09.2022 року, потерпіла ОСОБА_6 впізнала із наданих їй чотирьох осіб обвинуваченого ОСОБА_3 . Потерпіла підтвердила, що саме ОСОБА_3 здійснив розкрадання майна із належного їй приватного будинку в АДРЕСА_5 Рівненської області (а.с.85, т.2).

Під час досудового розслідування кримінальної справи з потерпілою ОСОБА_6 06.09.2022 року було проведено слідчий експеримент. Під час слідчого експерименту ОСОБА_6 відтворила обставини, за яких вона 31.08.2026 року побачила обвинуваченого ОСОБА_3 , який виходив з її подвір`я з викраденими речами. З її слів, побачивши її, ОСОБА_3 почав тікати та залишив викрадені речі на дорозі(а.с.85 т.2).

Надані потерпілою ОСОБА_6 показання під час судового розгляду в окремих обставинах не відповідають фактичним даним, які вона показала на досудовому розслідуванні під час проведення з нею 06.09.2022 року слідчого експерименту. Вищевказані розбіжності суд мотивує тривалим проміжком часу між вчиненням обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України та безпосереднім допитом потерпілої ОСОБА_6 в суді.

Винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, підтверджується і іншими дослідженими в ході судового розгляду справи доказами.

Суд робить висновок, що обвинувачений ОСОБА_3 під час розкрадання належного потерпілій ОСОБА_6 майна, розпочинав діяння таємно, а в подальшому був виявлений потерпілою.

Згідно висновку Верховного Суду по справі №15/16742/16-к, крадіжка визнається закінченим злочином з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним (заховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо).

Дії, розпочаті як таємне викрадення чужого майна, але виявлені потерпілим чи іншими особами і попри це продовженні винною особою з метою заволодіння майном або його утримання, належить кваліфікувати як грабіж.

Крім того, згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, котра у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені й оцінюються як викрадення.

Норми ч.6 ст.368 КПК України вказують, що обираючи та застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права , викладені у постановах Верховного суду.

Дослідженні судом вищевказані докази, учасниками кримінального провадження не оспорювалися, є такими, що зібрані у відповідності до вимог діючого кримінального процесуального кодексу та підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, у відповідності з ч.1 ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України, вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15, ч.4 ст.186 КК України, відноситься до категорії тяжких.

Обвинувачений ОСОБА_3 є особою раніше судимою. Вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28.11.2023 року його визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та із застосуванням ст..ст.71,72 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5(п`ять) років 1(один) місяць. Вирок набрав законної сили, початком строку відбування покарання визначено 01.09.2023 рік (а.с.76 т.14).

Обвинувачений ОСОБА_3 у лікарів нарколога та психіатра на диспансерному обліку не перебуває (а.с.111 том 11).

За місцем проживання в місті Дубно Рівненської області обвинувачений ОСОБА_3 характеризується позитивно (а.с.107 т.11).

Обвинувачений ОСОБА_3 є батьком малолітньої дитини( а.с.20 т.14).

Під час судового розгляду даної кримінальної справи обвинувачений ОСОБА_3 24.06.2026 року здійснив добровільне перерахування грошових коштів в сумі 8 000 гривень в об`єднану штурмову бригаду «ІНФОРМАЦІЯ_2. Дані обставини характеризують обвинуваченого ОСОБА_3 як особу з активною громадянською позицією (а.с.185 т.13).

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, у відповідності до п. п. 1,2 ч.1 ст.66 КК України, є його щире каяття, усунення заподіяної шкоди (а.с.34-74 том 12).

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, суд керується вимогами ч.ч.1,2 ст.65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, призначається покарання у межах, встановлених у санкції частини статті Особливої частини цього кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення і дане покарання має бути необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд виходить із вимог ст.50, 65 КК України щодо призначення покарання та, у відповідності до ч.5 ст.9 КПК України, враховує позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

При цьому, норми ч.1 ст.69 КК України вказують, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують його покарання, суд вважає, що ОСОБА_3 , для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, керуючись нормами ст.69 КК України, необхідно призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у виді позбавлення волі менш ніж сім років без конфіскації майна.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, у відповідності з ч.1 ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України, вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 289 КК України, відноситься до категорії тяжких.

Обвинувачений ОСОБА_3 є особою раніше судимою. Вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28.11.2023 року його визнано винним у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та із застосуванням ст..ст.71,72 КК України призначено у виді позбавлення волі на строк 5(п`ять) років 1(один) місяць. Вирок набрав законної сили, початком строку відбування покарання визначено 01.09.2023 рік (а.с.76 т.14).

Обвинувачений ОСОБА_3 у лікарів нарколога та психіатра на диспансерному обліку не перебуває (а.с.111 т. 11).

За місцем проживання в місті Дубно Рівненської області обвинувачений ОСОБА_3 характеризується позитивно (а.с.107 т.11).

Обвинувачений ОСОБА_3 є батьком малолітньої дитини( а.с.20 т.14).

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, у відповідності до п. п. 1,2 ч.1 ст.66 КК України, є його щире каяття, усунення заподіяної шкоди (а.с.34-74 т.12).

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, суд керується вимогами ч.ч.1,2 ст.65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, призначається покарання у межах, встановлених у санкції частини статті Особливої частини цього кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення і дане покарання має бути необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, інші фактичні обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_3 , для виправлення та попередження нових злочинів, необхідно призначити покарання у межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, у відповідності з ч.1 ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України, вчинені обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст. 185 КК України, відносяться до категорії тяжких.

Обвинувачений ОСОБА_3 є особою раніше судимою. Вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28.11.2023 року його визнано винним у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та із застосуванням ст..ст.71,72 КК України призначено у виді позбавлення волі на строк 5(п`ять) років 1(один) місяць. Вирок набрав законної сили, початком строку відбування покарання визначено 01.09.2023 рік (а.с.76 т.14).

Обвинувачений ОСОБА_3 у лікарів нарколога та психіатра на диспансерному обліку не перебуває (а.с.111 том 11).

За місцем проживання в місті Дубно Рівненської області обвинувачений ОСОБА_3 характеризується позитивно (а.с.107 т.11).

Обвинувачений ОСОБА_3 є батьком малолітньої дитини( а.с.20 т.14).

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, у відповідності до п. п. 1,2 ч.1 ст.66 КК України, є його щире каяття, усунення заподіяної шкоди (а.с.34-74 том12).

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, суд керується вимогами ч.ч.1,2 ст.65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, призначається покарання у межах, встановлених у санкції частини статті Особливої частини цього кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення і дане покарання має бути необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, інші фактичні обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_3 , для виправлення та попередження нових злочинів, необхідно призначити покарання у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч.4 ст.185 КК України, керуючись ч.6 ст.368 КПК України, вважаючи на вимоги пункт №20 Постанови Пленуму Верховного суд України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» із змінами від 06.11.2009 року, суд не застосовує правила призначання покарання за сукупністю злочинів (ст.70 КК України), так як вчинені обвинуваченим два кримінальні правопорушення кваліфікуються за однією частиною статті Кримінального кодексу України (ч.4 ст.185 КК України).

Цивільний позов по справі не заявлявся, підстав для застосування відносно юридичних осіб заходів кримінально - правового характеру немає.

Вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28.11.2023 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та із застосуванням ст..ст.71,72 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5(п`ять) років 1(один) місяць. Вирок набрав законної сили, початком строку відбування покарання визначено 01.09.2023 рік (а.с.76 т.14).

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 14.12.2023 року обвинувачений ОСОБА_3 , як засуджений за вироком суду від 28.11.2023 року, залишений в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» до завершення судового розгляду даного кримінального провадження(а.с.195 т.1).

У відповідності до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 129, 369-371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України, ст.ст.12, 65, 66, 67, 69, 69-1, 185, 186, 289 Кримінального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 Кримінального кодексу України та керуючись ч.1 ст. 69 Кримінального кодексу України, призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України, а саме у виді позбавлення волі на строк 5(п`ять) років 6(шість) місяців.

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1(один) місяць без конфіскації майна.

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5(п`ять) років.

На підставі ч.1 ст.70 Кримінального кодексу України, шляхом поглинання більш суворого покарання менш суворим покарання, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

На підставі ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту міру покарання за вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28.11.2023 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5(п`ять) років 7 (сім) місяців.

Початок строку відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_3 обчислювати з 01.09.2023 року, згідно вироку Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28.11.2023 року, який набрав законної сили 29.12.2023 року.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в сумі 20 256 (двадцять тисяч двісті п`ятдесят шість) гривень 32 копійки.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21.10.2022 року на тимчасово вилучене майно (речовий доказ), а саме на автомобіль марки «Opel Kadett», реєстраційний № НОМЕР_2 , жовтого кольору з номером кузова НОМЕР_3 , та повернути даний речовий доказ потерпілій ОСОБА_7 .

Речові докази по справі, а саме каву в упаковці з надписом «Kanis & Gunnink Medium Roast Koffiebonen», каву в упаковці з надписом «Crema Moreno Gebrande Koffiebonen Medium Roast», фен марки «Philips Essential Care Compact 1600w», хлібопічку марки «Moulinex SERIE B07 700w» повернути потерпілій ОСОБА_6 .

Речові докази два фрагменти сліду взуття, шість слідів пальців рук, дактилокарту потерпілої ОСОБА_6 , відбитки пальців рук на дактилокарті обвинуваченого ОСОБА_3 зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Речові докази по справі, а саме: фото тимчасового реєстраційного талону на автомобіль марки «Opel Kadett», 1990 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_2 , жовтого кольору з номером кузова НОМЕР_3 , а також фото тимчасового реєстраційного талону на автомобіль марки «Opel Kadett», 1990 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_2 , жовтого кольору з номером кузова НОМЕР_3 зберігати при матеріалах даного кримінального провадження.

Речові докази по справі, а саме слід взуття, який поміщено до спецпакету НПУ ЕХР0133894 (після проведення експертизи поміщено до спецпакету Експетртна служба МВС України № 2749053), слід пальця руки, який поміщено до спецпакетy НПУ ЕХР0164698 (після проведення експертизи поміщено до спецпакетy Експертна служба МВС України № 2706533), пачку з під цигарок з надписом «Marvel», яка поміщена до спецпакетy НПУ INZ2060588, знищити.

Електронну сигарету марки «BАRZ 300 1.3 мл, кавуновий льодяник», електронну сигарету марки «BАRZ 300 1.3 мл, лимон грейпфрут», електронну сигарету марки «BАRZ 300 1.3 мл, кола з льодом», електронну сигарету марки «BАRZ 300 1.3 мл, блакитна малина», електронну сигарету марки «ELFBAR 1500 4.8 мл (ЯГ ЛМНД)», електронну сигарету марки «ELFBAR 1500» повернути потерпглому ОСОБА_9

DVD-диск, на якому запис з камери спостереження в АДРЕСА_6, Ргвненської

області залишити при матеріалах даної кримінальної справи..

Джинсові шорти, які поміщено до спецпакетy НПУ WAR 1781651 кросівки ciporo кольору марки «Royyana» повернути обвинуваченому ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Демидівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку, не пізніше наступного дня після ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_11

Оригінал: reyestr.court.gov.ua