Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №522/7577/26-Е — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: страхування, з них

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №522/7577/26-Е

Суддя: Мазун І. А.

Справа № 522/7577/26-Е Провадження № 2/521/6878/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання – Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНТЕР-ПОЛІС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

До Хаджибейського районного суду міста Одеси звернулося Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНТЕР-ПОЛІС» з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу та просило суд стягнути з відповідача суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 18 500,00 грн, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 15.08.2025 року в м. Одесі, по вул. Люстдорфська відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Toyota реєстраційний № НОМЕР_1 та транспортного засобу Mercedes, реєстраційний № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Toyota реєстраційний № НОМЕР_1 була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 223407730. Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Відповідно до Постанови Суду № 947/31440/25 Відповідача було визнано винним у адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Відповідно до Постанови Суду № 947/31868/25 Відповідача було визнано винним у адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення. З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся Страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страхові акти. На підставі вище зазначеного страхових актів ПрАТ «СК «ІНТЕР-ПОЛІС» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 18 500,00 грн.

Оскільки, відповідно до постанови суду № 947/31868/25, Відповідач не мав водійського посвідчення та керував транспортним засобом без права на керування, то у ПрАТ «СК «ІНТЕР-ПОЛІС» виникло право подати регресний позов на фактично виплачену суму до водія.

Ухвалою від 04 червня 2026 року суд відкрив провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням до судового засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзиву, заяв, заперечень до суду не надав, у зв`язку з чим, враховуючи, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 15.08.2025 року в м. Одесі, по вул. Люстдорфська відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Toyota реєстраційний № НОМЕР_1 та транспортного засобу Mercedes, реєстраційний № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Toyota реєстраційний № НОМЕР_1 була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 223407730.

Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Відповідно до Постанови Київського районного суду м.Одеси від 29.09.2025р. у справі № 947/31440/25 Відповідача було визнано винним у адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до Постанови Київського районного суду м.Одеси від 13.10.2025р № 947/31868/25 Відповідача було визнано винним у адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до з ч. 6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Виходячи з вищезазначених норм, суд вважає доведеними факти винуватості ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, а також факт, що Відповідач не мав водійського посвідчення та керував транспортним засобом без права на керування.

З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся Страхувальник та надав всі необхідні документи.

На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страхові акти. На підставі вище зазначеного страхових актів ПрАТ «СК «ІНТЕР-ПОЛІС» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 18 500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 03.11.2025 року № 4818.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до положень ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі статтею 38.1.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин), страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Київського районного суду м.Одеси від 13.10.2025р. у справі суду № 947/31868/25, Відповідач не мав водійського посвідчення та керував транспортним засобом без права на керування, то у ПрАТ «СК «ІНТЕР-ПОЛІС» виникло право подати регресний позов на фактично виплачену суму до водія.

Отже право регресної вимоги виникло у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНТЕР-ПОЛІС» з моменту виплати страхового відшкодування в сумі 18 500,00 грн.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, як встановлено судом, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНТЕР-ПОЛІС» відшкодувало потерпілій особі у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини власника транспортного засобу, який всупереч вимогам Закону на час події керував транспортним засобом.

Враховуючи наведені норми матеріального права та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволення в повному розмірі.

У порядку ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені останньою та документально підтверджені судові витрати за розгляд цієї справи, що складаються із витрат по сплаті судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 993, 1166, 1191, 1194 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНТЕР-ПОЛІС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНТЕР-ПОЛІС» (код ЄДРПОУ 19350062) завдані збитки у розмірі 18 500,00 грн (вісімнадцять тисяч п`ятсот грн 00 коп.), а також судові витрати в сумі 2662,40 грн.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 24 вересня 2026 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua