Суд: Хорольський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №548/1639/26
Суддя: Лідовець Т. М.
Справа № 548/1639/26
Провадження № 2/548/878/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.10.2026 м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Лідовець Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Манжос Т. В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» (далі- ТОВ «Ум Факторинг») звернулося до Хорольського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Ум Факторинг» зазначило, що 08.04.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1425201, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» зобов`язалося надати позичальникові кредит у розмірі 3000,00 грн шляхом перерахування їх на поточний рахунок позичальника зі строком на 360 днів, позичальник мав зобов`язання повернути кредитні кошти у строк, визначений договором. Товариство свої зобов`язання виконало, натомість позичальник не виконала, внаслідок чого в останньої виникла заборгованість у розмірі 13800 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту – 3000 грн, за відсотками – 10 300 грн.
Позивач стверджує, що на підставі укладеного договору факторингу 18 грудня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» передала право вимоги за кредитним договором № 1425201 від 08.04.2024 до ТОВ «Ум Факторинг».
З метою захисту своїх прав та законних інтересів позивач просить стягнути заборгованість за вказаними кредитним договором у загальній сумі у розмірі 13800 грн, судові витрати у розмірі 2662,40 грн судового збору.
Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 03.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач про розгляд справи повідомлялася належним чином. Правом на відзив ОСОБА_1 не скористалася.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 08.04.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort»№ 1425201, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» зобов`язалося надати позичальникові кредит у розмірі 3000,00 грн шляхом перерахування їх на поточний рахунок позичальника зі строком на 360 днів, із застосуванням стандартної процентної ставки у розмірі 2,5% на день та зниженої процентної ставка — 0.01%, яка застосовується, якщо споживач до 08.05.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (а. с. 25).
ОСОБА_1 шляхом застосування одноразового ідентифікатора K681 підписала кредитний договір, Додаток №1 до Договору № 1425201, що є невід`ємною частиною укладеного договору, та Паспорт споживчого кредиту (а. с. 19, 25-27).
ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 3000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера — ТОВ «Пейтек», вих. № 20250708-878 від 08.07.2025 (а. с. 18).
Зарахування коштів у сумі 3000 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , підтверджується повідомленням АТ «ПриватБанк» № 0.1.0.0.0/7-260715/93568-БТ від 19.07.2026 (а. с. 44).
Згідно з розрахунком заборгованості за Договором № 1425201 від 08.04.2024, підготовленого позивачем, у ОСОБА_1 перед кредитором існує заборгованість за тілом кредиту — 3000 грн, за процентами — 10800 грн, всього 13800 грн (а. с. 12-16).
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором відповідно до умов кредитного договору, 18 грудня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Ум Факторинг», як фактором, було укладено договір факторингу № 18/12/2024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором до відповідача.
Відповідно до Витягу з Акта прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № /18/12/2024 від 18.12.2024 ТОВ «ФК «Ум Факторинг» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 1425201 від 08.04.2024 у загальному розмірі заборгованості 13800 грн (а. с. 43-47).
У порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, та у зв`язку із цим, станом на день пред`явлення позову до суду становила 13 800 грн, що включає заборгованість за сумою кредиту – 3000 грн, заборгованість за відсотками, що нараховані позивачем відповідно до вимог частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», - 10800 грн (а. с. 16).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України).
За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.
Відповідно до положень статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Положеннями статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Порядок укладання договорів в електронній формі регулюється Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Так, згідно зі статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Зі встановлених обставин справи вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «Ум Факторинг» виступає правонаступником кредитодавця (виконавцем послуги кредитування) ТОВ «Селфі Кредит», а відповідач ОСОБА_1 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати відсотків за його користування.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов до висновку, що отриманий кредит у розмірі 3000 грн у встановлений договором строк відповідач ОСОБА_1 у повному розмірі не повернула. Отже, вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо розміру заборгованості за нарахованими процентами суд погоджується із заявленим розміром заборгованості у розмірі 10800 грн з огляду на таке. Право на нарахування процентів, умови, розміри та періоди дії ставок визначено умовами кредитного договору. Як вбачається із розрахунку, наданого позивачем, проценти нараховувалися за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, у період з 08.08.2024 до 03.04.2025 відповідно до вимог частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», та не містить платежів, що не передбачені умовами кредитного договору.
За наведених обставин, з урахуванням порушення позичальником умов кредитного договору № 1425201 від 08.04.2024 щодо своєчасного і повного погашення заборгованості, ненадання відповідачем доказів про її погашення у повному розмірі, правомірності набуття прав вимоги ТОВ «Ум Факторинг» до боржника ОСОБА_1 , суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 13800 грн, що складається: 3000 грн - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту), 10800 грн - заборгованість за нарахованими відсотками, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки вимоги позивача задоволені у повному обсязі, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» суму заборгованості за Договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1425201 від 08.04.2024 у розмірі 13800 (тринадцять тисяч вісімсот) гривень, що складається із: заборгованості за основним боргом - 3000 (три тисячі) гривень, заборгованості за нарахованими відсотками - 13 800 (тридцять тисяч вісімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг», м. Київ, вул. Майдан Незалежності 2, оф. 712, ЄДРПОУ 40274286;
відповідач — ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Т. М. Лідовець
Оригінал: reyestr.court.gov.ua