Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №548/1921/26 — Хорольський районний суд Полтавської області

Суд: Хорольський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №548/1921/26

Суддя: Коновод О. В.

Справа № 548/1921/26

Провадження № 2/548/1011/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/повний текст/

12.10.2026 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Коновод О.В.

за участю : секретаря судового засідання -Матвієнко О.А.

представника позивача - адвоката Нестеренко Н.М.

представника відповідача - адвоката Бондаренка С.Г.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засідання у залі суду м. Хорол у порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи: ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у майні зі стягненням компенсації вартості частки та визнання права власності

встановив:

Позиції учасників справи, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області із позовом до ОСОБА_2 , за участі третьої особи: ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у майні зі стягненням компенсації вартості частки та визнання права власності.

Позовні вимоги обгрунтовує наступним.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 20.03.2000 року, виданого органом приватизації при Хорольській міській раді на підставі розпорядження від 15.03.2000 року № 19 квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 по 1/4 частці кожному. Право власності на зазначене житло зареєстровано Комунальним підприємством «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 20.03.2000 року, номер запису 3121 в книзі № 15.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 17.09.2014 року (актовий запис № 59), виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції у Полтавській області.

26 серпня 2014 року позивачка, ОСОБА_1 , звернулася до приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Вовк А.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Під час оформлення спадкових прав позивачці стало відомо, що ще 21 серпня 2014 року приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Вовк А.М. була заведена спадкова справа № 79/2014 на підставі заяви рідної сестри позивачки - ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті матері.

Згідно з довідкою приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Вовк А.М. № 119/01-16 від 13 вересня 2024 року станом на 13 вересня 2024 року інших заяв про прийняття спадщини або про відмову від її прийняття до спадкової справи не надходило.

Звернення ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини стало для позивачки несподіваним, оскільки спірна квартира була приватизована на чотирьох осіб, а саме: матір позивачки - ОСОБА_4 , позивачку - ОСОБА_1 , її чоловіка - ОСОБА_5 та сина - ОСОБА_3 . ОСОБА_2 не брала участі у приватизації зазначеної квартири та ніколи не була її співвласницею та не проживала в ній.

Крім того, ще за життя мати позивачки, ОСОБА_4 , маючи намір справедливо розподілити належне їй майно між своїми дітьми, у 2008 році уклала договір дарування, за яким передала у власність сестрі, ОСОБА_2 , належний їй житловий будинок загальною площею 75,5 кв. м, житловою площею 59,4 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначені обставини підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 471427688 від 06.04.2026 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 22633192). Саме у цьому житловому будинку ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована.

З огляду на ці обставини позивачка обґрунтовано вважала, що після смерті матері ОСОБА_2 не претендуватиме на спадкування частки у спірній квартирі та не звертатиметься із заявою про прийняття спадщини щодо цього майна.

02.09.2015 року позивачка звернулася з заявою до приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Вовк А.М. про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .

02.09.2015 року приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Вовк А.М. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом серія НАР № 531213, зареєстровано в реєстрі за № 710 на 1/8 частку квартири номер АДРЕСА_3 .

Станом на день подання даної позовної заяви іншим спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину щодо зазначеного майна нотаріусом не видавалися. Водночас ОСОБА_2 , яка у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , протягом тривалого часу, а саме 12 років не звернулася за отриманням свідоцтва про право на спадщину та не здійснила державну реєстрацію свого права на успадковану частку нерухомого майна.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер чоловік позивачки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 01.10.2024 року (актовий запис № 450), виданим Хорольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

11.06.2025 року позивачка звернулася з заявою до приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Вовк А.М. про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 .

11.06.2025 року приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Вовк А.М. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом серія НСХ № 714402, зареєстровано в реєстрі за № 432 на 1/4 частку квартири номер АДРЕСА_3 .

Таким чином, станом на день звернення до суду позивачці на праві власності належить 5/8 часток квартири АДРЕСА_3 , її сину - ОСОБА_3 - 1/4 частка, а ОСОБА_2 є спадкоємицею 1/8 частки зазначеної квартири, право на яку вона набула шляхом прийняття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину не оформила.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Отже, незважаючи на те, що ОСОБА_2 не отримала свідоцтва про право на спадщину та не здійснила державну реєстрацію свого права, вона є особою, яка прийняла спадщину, а тому з моменту відкриття спадщини набула права на відповідну 1/8 частку спірної квартири. Саме тому вона є належним відповідачем у даній справі, а спір підлягає вирішенню відповідно до положень статті 365 ЦК України.

На переконання позивачки, у даному випадку наявні всі передбачені статтею 365 ЦК України підстави для припинення права власності ОСОБА_2 на 1/8 частку квартири.

Зокрема, частка відповідача є незначною та не може бути виділена в натурі без непропорційного зменшення вартості та функціонального призначення квартири. Спільне володіння та користування квартирою є фактично неможливим, оскільки відповідач у квартирі не проживає, участі в її утриманні не бере, витрат на оплату житлово-комунальних послуг не несе, а між співвласниками відсутні нормальні сімейні відносини та взаєморозуміння, що виключає можливість досягнення домовленості щодо порядку користування спірним майном.

Припинення права власності відповідача на зазначену частку не завдасть їй істотної шкоди, оскільки вона фактично не користується спірною квартирою та забезпечена іншим житлом. Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 471427688 від 06.04.2026 року ОСОБА_2 є власником не лише житлового будинку, подарованого їй за життя матір`ю, а й іншого об`єкта нерухомого майна, а саме житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 57 кв.м., житловою площею 35,4 кв.м., з господарськими будівлями: погріб літ. В, сарай літ Б, сарай літ. В, вбиральня літ. Г, огорожа літ. № 1, колодязь літ. №2.

Відповідно до технічного паспорта на квартиру, виготовленого ТОВ «Бюро технічної інвентаризації міжрегіональне» 04 серпня 2015 року, загальна площа квартири становить 58,2 кв.м., з яких житлова площа 36,5 кв.м. Квартира має три житлові кімнати площею 7,4 кв.м, 17,3 кв.м. та 11,8 кв.м., які є суміжними, а також кухню, коридор, вбиральню, ванну кімнату, комору, що належать до приміщень загального користування і не можуть бути предметом самостійного виділу.

Виходячи з розміру частки ОСОБА_2 - 1/8, арифметично встановлюється, що її частка в житловій площі становить лише 4,56 кв.м. (36,5:8 = 4,56 кв.м).

Отже, жодна із житлових кімнат квартири не відповідає площі, яка припадає на частку відповідача. Найменша житлова кімната має площу 7,4 кв.м., що істотно перевищує площу, еквівалентну 1/8 частці квартири. Відповідно, технічно виділити житлове приміщення площею 4,56 кв.м. шляхом переобладнання чи реконструкції неможливо без порушення конструктивних елементів будинку, що прямо заборонено ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення».

Чинне законодавство України встановлює нормативи мінімальної житлової площі на одну особу. Так, відповідно до ст. 47 Житлового кодексу України (15 лютого набрав чинності Закон № 4751-IX «Про основні засади житлової політики». З дня набрання чинності Законом № 4751-IX втратив чинність Житловий кодекс, крім статей 31 - 42, 43 - 46, 47 - 49, 51 - 53, 57 - 60, 71, 72, 127 - 132-2, що продовжують діяти до дня початку функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи.) норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу. Вказані державні стандарти мають обов`язковий характер і прямо застосовуються при оцінці можливості виділу частки в натурі. Отже, навіть за мінімальним нормативом у 13,65 кв.м на одну особу частка сестри площею 4,6 кв.м не відповідає житловим стандартам і не дозволяє створити окреме житлове приміщення.

Таким чином, 1/8 частка ОСОБА_2 є незначною, а її виділ у натурі є фактично та технічно неможливим.

Не менш важливою обставиною є неможливість спільного володіння та користування спірною квартирою.

На сьогодні позивачці належить 5/8 часток квартири, її сину, ОСОБА_3 - 1/4 частка, тобто разом вони є власниками 7/8 часток спірного житла та проживають у ньому.

Натомість ОСОБА_2 у зазначеній квартирі ніколи не проживала, фактично нею не користувалася, участі в утриманні житла не брала, комунальні платежі не сплачувала, ремонтів не здійснювала, жодних витрат, пов`язаних зі збереженням чи поліпшенням квартири, не несла та не виявляла інтересу до користування цим майном.

За таких обставин реалізація ОСОБА_2 права користування своєю 1/8 часткою є неможливою без одночасного користування приміщеннями загального користування - кухнею, коридором, ванною кімнатою, вбиральнею та іншими приміщеннями, а також без фактичного використання більшої за її частку житлової частини квартири, яка належить позивачці та її синові.

Фактично це призведе до порушення прав інших співвласників, оскільки відповідач, володіючи лише 1/8 часткою, не матиме можливості користуватися квартирою виключно в межах своєї частки.

Крім того, між позивачкою та відповідачем тривалий час відсутні сімейні відносини, вони не підтримують спілкування та відповідно не можуть дійти згоди щодо викупу позивачкою зазначеної частки у її сестри, що об`єктивно виключає можливість позасудового врегулювання даного спору.

Більше того, у сестри немає жодних об`єктивних потреб у проживанні саме в зазначеній квартирі, адже вона ніколи там не проживала та відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 471427688 від 06 квітня 2026 року, ОСОБА_2 є власником двох житлових будинків із господарськими будівлями, розташованих за адресами: АДРЕСА_4 , та АДРЕСА_2 , тобто забезпечена іншим нерухомим майном житлового призначення.

Водночас для позивачки дана квартира є єдиним житлом, у якому вона проживає понад 26 років.

Крім того, позивачка готова виплатити відповідачу повну грошову компенсацію вартості її частки.

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості № 201-20260729-0012152180 від 29 липня 2026 року оціночна вартість квартири становить 494 723 грн. 32 коп.

Відповідно, вартість 1/8 частки квартири становить 61 840 грн. 42 коп., які позивачка готова внести на депозитний рахунок суду до ухвалення рішення у справі відповідно до вимог частини другої статті 365 ЦК України.

Отже, у даному випадку наявні всі передбачені статтею 365 ЦК України умови для припинення права власності відповідача на 1/8 частку квартири, а саме: частка є незначною; її виділ у натурі є неможливим; спільне володіння і користування майном є об`єктивно неможливим; припинення права власності не завдасть відповідачу істотної шкоди, оскільки вона отримає повну грошову компенсацію вартості своєї частки та забезпечена іншим житлом.

Позивачка також зазначає, що з даним позовом до суду звертається саме вона, ОСОБА_1 , оскільки спір виник у зв`язку з прийняттям спадщини після смерті її матері - ОСОБА_4 . Саме внаслідок відкриття спадщини виникло право ОСОБА_2 на 1/8 частку спірної квартири та, відповідно, виникли правовідносини спільної часткової власності між нею та відповідачем щодо цієї спадкової частки.

Натомість син, ОСОБА_3 , є співвласником квартири не в порядку спадкування, а на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 20 березня 2000 року, тобто його право власності виникло внаслідок приватизації квартири та жодним чином не пов`язане зі спадковими правовідносинами після смерті ОСОБА_4 .

Крім того, син не є особою, права чи законні інтереси якої порушені саме у зв`язку з виникненням у відповідача права власності на спадкову частку квартири. Під час обговорення питання судового захисту він повідомив, що підтримує позовні вимоги, однак не вбачає необхідності самостійно звертатися до суду з аналогічним позовом, оскільки спір стосується саме спадкових правовідносин, що виникли після смерті матері позивачки. З огляду на це ОСОБА_3 залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Таким чином, саме позивачка є особою, чиї права та законні інтереси як спадкоємця і співвласника спірного майна безпосередньо порушуються існуванням права відповідача на незначну частку квартири, що й обумовлює право на звернення до суду з даним позовом про припинення права власності на частку у спільному майні відповідно до статті 365 ЦК України.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 05.08.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

24.08.2026 року представник відповідача- адвокат Бондаренко С.Г. подав до суду відзив, в якому зазначив, що відповідач визнає позов у частині відмови від права власності на 1/8 частину квартири за ринковою вартістю, яка складає станом на серпень 2026 року за " Висновком про середню оціночну ( ринкову) вартість майна : трикімнатної квартири та 1/8 частки квартири, що розташована на першому поверсі п"ятиповерхового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 " від 17.08.2026 року, складає 842 400 грн.. Відповідно вартість 1/8 частини вказаної квартири складає 105 300 грн.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Нестеренко Н.М. в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити з підстав викладених у ньому.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась. Представник відповідача адвокат Бондаренко С.Г. зазначив, що відповідач визнає позов у частині відмови від права власності на 1/8 частину квартири за ринковою вартістю, яка складає станом на серпень 2026 року за " Висновком про середню оціночну ( ринкову) вартість майна : трикімнатної квартири та 1/8 частки квартири, що розташована на першому поверсі п"ятиповерхового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 " від 17.08.2026 року, складає 842 400 грн.. Відповідно вартість 1/8 частини вказаної квартири складає 105 300 грн.

Заслухавши пояснення позивачки, представників сторін, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні фактичні обставини справи, зміст відповідних спірних правовідносин та застосовує до них такі норми права.

До правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ч.1 ст. 317, ч.1 ст.319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Відповідно до ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Відповідно до положень ст.ст.317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ч.1 ст.321 ЦК України, ст.41 Конституції України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України, як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою у праві власності на спільне майно вцілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно із ч.1 ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Оскільки у спірних правовідносинах 5/8 частки позивача є більшою та значною, частка відповідача становить 1/8, тому таку частку відповідача, з огляду на технічні характеристики житлової квартири, підтверджені наданими доказами, суд визначає як незначну.

Таким чином, на підставі аналізу доказів у справі, суд дійшов висновку, що частка відповідача ОСОБА_2 у спірній житловій квартирі є незначною, спільне володіння та користування сторін майном є неможливим, можливість реального поділу спірної квартири відсутня.

Судом встановлено, що спірна квартира перебуває у користуванні позивача, відповідач у вказаній квартирі не проживає. Крім того, сторони не проживають спільно і не ведуть спільне господарство, а встановлені обставини свідчать про неможливість спільного володіння та користування майном.

Доказів того, що відповідач користується спірною квартирою, приймає участь в її утриманні та не має іншого житла у власності, суду не надано.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, так як припинення частки відповідачки на житловий будинок, яка складає 1/8 із виплатою її вартості, не призведе до порушення прав та інтересів відповідачки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 зроблено такий висновок щодо застосування норм права (п. 95): приписи статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.

Позивачем ОСОБА_1 надано докази сплати вартості 1/8 частки спірної квартири 31 липня 2026 року та 08 жовтня 2026 року на депозитний рахунок Державної казначейської служби України м. Київ, одержувач ТУ ДСА України в Полтавській області, рахунок отримувача UA478201720355269001500015950, код отримувача 26304855 отримувача 820172; платник ОСОБА_1 ; квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №31-21303612/С від 31 липня 2026 року на суму 61 840,42 (шістдесят одну тисячу вісімсот сорок гривень 42 коп.); квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №08-21592836/С від 08 жовтня 2026 року на суму 43 459,58 (сорок три тисячі чотириста п"ятдесят дев"ять гривень 58 коп); призначення платежу: судовий депозит за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи: ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у майні зі стягненням компенсації вартості частки та визнання права власності .

Враховуючи усе вищенаведене, а також те, що позивач вніс грошові кошти на депозитний рахунок в якості компенсації відповідачу вартості 1/8 частки у спірному майні, суд дійшов висновку про задоволення позову, а саме: припинення права власності ОСОБА_2 на 1/8 частку квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 715424453248) та визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частку квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 715424453248), виплативши ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ) грошову компенсацію вартості припиненої 1/8 частки квартири квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 715424453248) за рахунок коштів, внесених ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ) 31 липня 2026 року та 08 жовтня 2026 року на депозитний рахунок Державної казначейської служби України м. Київ, одержувач ТУ ДСА України в Полтавській області, рахунок отримувача UA478201720355269001500015950, код отримувача 26304855 отримувача 820172; платник ОСОБА_1 ; квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №31-21303612/С від 31 липня 2026 року на суму 61 840,42 (шістдесят одну тисячу вісімсот сорок гривень 42 коп.); квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №08-21592836/С від 08 жовтня 2026 року на суму 43 459,58 (сорок три тисячі чотириста п"ятдесят дев"ять гривень 58 коп); призначення платежу: судовий депозит за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи: ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у майні зі стягненням компенсації вартості частки та визнання права власності .

Враховуючи вищевикладене, повно та об`єктивно оцінивши зібрані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись Відповідно до ст.ст.317, 319, 321, 373, 376, 391 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 211, 223, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України,суд,-

у х в а л и в:

Задовольнити позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ), представник позивача: адвокат Нестеренко Наталія Миколаївна (ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_9 , тел.: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ), представник відповідача - адвокат Бондаренко Станіслав Григорович ( адреса: м. Одеса, пров. І. Луценка Героїв, 14, офіс 202, РНОКПП: НОМЕР_7 ), за участі третьої особи: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ) про припинення права власності на частку у майні зі стягненням компенсації вартості частки та визнання права власності.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/8 частку квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 715424453248).

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частку квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 715424453248).

Виплатити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ) грошову компенсацію вартості припиненої 1/8 частки квартири квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 715424453248) за рахунок коштів, внесених ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ) 31 липня 2026 року та 08 жовтня 2026 року на депозитний рахунок Державної казначейської служби України м. Київ, одержувач ТУ ДСА України в Полтавській області, рахунок отримувача UA478201720355269001500015950, код отримувача 26304855 отримувача 820172; платник ОСОБА_1 ; квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №31-21303612/С від 31 липня 2026 року на суму 61 840,42 (шістдесят одну тисячу вісімсот сорок гривень 42 коп.); квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №08-21592836/С від 08 жовтня 2026 року на суму 43 459,58 (сорок три тисячі чотириста п"ятдесят дев"ять гривень 58 коп); призначення платежу: судовий депозит за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи: ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у майні зі стягненням компенсації вартості частки та визнання права власності .

Стягнути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 13.10.2026 року.

Суддя: О.В. Коновод

Оригінал: reyestr.court.gov.ua