Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №546/633/26 — Решетилівський районний суд Полтавської області

Суд: Решетилівський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №546/633/26

Суддя: Романенко О. О.

єдиний унікальний номер справи 546/633/26

номер провадження 2/546/676/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Лободи Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 546/633/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

05.06.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області через електронний кабінет електронного суду надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просить суд :

1. Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін;

2. Витребувати з АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» 01011, Україна, м. Київ, вул. Лєскова, 9 наступну інформацію: чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжну карту N НОМЕР_2 ; надати виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти N НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 31.12.2024 року по 05.01.2025 року з відображенням часу зарахування коштів; надати інформацію чи було зарахування 15000,00 грн. 31.12.2024 року на платіжну картку НОМЕР_2 ; надати інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою N НОМЕР_2 в період з 31.12.2024 року по 05.01.2025 року.

3. Стягнути з Відповідача на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» код ЄДРПОУ 41915308, заборгованість за Договором № 5216129 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 31.12.2024 р. станом на 21.04.2026 року у розмірі 55842,62 гривень, яка складається з: 14999,96 гривень - заборгованість за кредитом; 33342,66 гривень - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до Кредитного договору; 7500,00 грн. заборгованість за штрафом; 0,00 грн. заборгованість за комісією, а також судові витрати у розмірі 2662,40 грн. та 10000,00 грн. витрат на правову допомогу.

4. Провести розгляд справи без участі представника Позивача за наявними в матеріалах справи документами та витребуваними доказами. Проти заочного рішення не заперечуємо.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного Договору № 5216129 про надання споживчого кредиту від 31.12.2024 року (далі - Кредитний договір) між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" (далі - Первісний Кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач/Позичальник), Відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_2 емітовану АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,95 % від суми кредиту за кожен день користування.

Кредитні кошти у розмірі 15000,00 грн. були перераховані Відповідачу 31.12.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_2 .

Згідно положень Кредитного договору, Відповідач зобов`язаний у встановлений Договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором.

Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості, що наданий Первісним кредитором.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань заборгованість за Кредитним договором становить 55842,62 гривень, яка складається з:

- 14999,96 грн. - заборгованість за кредитом;

- 33342,66 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до Кредитного договору;

- 7500,00 грн. - заборгованість за штрафом;

- 0,00 грн. - заборгованість за комісією.

19.12.2025 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" (Кредитор) та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (далі по тексту - Новий кредитор, Позивач), укладено Договір факторингу № 19/12/25 від 19.12.2025 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №5216129 про надання споживчого кредиту від 31.12.2024 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 05.06.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

У порядку визначеному ч. 6 ст.187 ЦПК України судом 08.06.2026 направлено запит до органу реєстрації з метою з`ясування зареєстрованого місця проживання відповідача, відповідь на який 17.06.2026.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено відкрите підготовче засідання на 08:30 год 22.07.2026. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

07.07.2026 та 20.07.2026 на виконання вимог ухвали від 22.06.2026 від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» надійшли витребувані докази.

Ухвалою суду від 22.07.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 09:00 год 19.08.2026.

У судове засідання 13.10.2026 сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлявся завчасно та належним чином, у позовній заяві виклав клопотання у якому просив здійснити розгляд справи без участі позивача та представника, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.12).

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи, був повідомлений належним чином, шляхом направлення конвертів з повістками за встановленим зареєстрованим місцем проживання відповідача, повістки на 19.08.2026 та 13.10.2026 відповідно до рекомендованих поштових повідомлень отримав особисто (а.с.97, 102).

Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи інших заяв по суті або з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не надав заперечень проти зазначених у позові обставин.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим, враховуючи письмову згоду представника позивача, на підставі ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 13.10.2026 проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст. ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.12.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 52161295440078 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с.15-28).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаних при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту/ІТС Товариства.

Відповідно до п. 1.2.1,. та 1.3. Договору, сума кредиту 15000,00 грн, строк кредиту 360 днів. Періодичність сплати процентів - кожні 30 днів.

Згідно з п.1.4., комісія за надання кредиту становить 1500,00 грн, тип комісії - разова, тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах:

- Стандартна процента ставка становить 0,95% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору;

- Знижена процентна ставка становить 0,6650% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: Якщо Клієнт до 29.01.2025 року (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає (пункт 1.6. договору): за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 67800,00 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 66 517,50 гривень.

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (пункт 1.9. договору).

Відповідно до п. 2.1. кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку Клієнта, зазначену Клієнтом в Особистому кабінеті, що має наступні реквізити № НОМЕР_3 .

Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".(пункт 3.1. договору).

До періоду розрахунку процентів включається день надання кредиту та день фактичного повернення кредиту. У випадку, якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день (пункт 3.2. договору).

Пунктами 4.1. та 4.2. визначено, що Сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту, сплата комісії та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору. Клієнт має право повністю або частково достроково повернути кредит.

Клієнт здійснює платежі за Договором у розмірі та у строки визначені цим Договором. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за цим Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у черговості згідно зі ст.19 Закону України «Про споживче кредитування, а саме (пункт 4.6. договору):

- у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми Кредиту та прострочені проценти за користування кредитом.

- у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом;

- у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору.

Підпункт 5.1.3. передбачає, що товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором, або договір факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта, але з обов`язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону про кредитування, що забезпечить доведення до відома споживача такого факту.

У випадку невиконання та/або неналежного виконання Клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф: у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежного виконання зобов`язання на кожен 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання. Фактом невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань Клієнтом є не здійснення ним сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки сплати платежів, встановлені Договором (Графіком платежів/новим графіком платежів). (пункт 6.3. договору).

Штрафні санкції за Договором нараховуються в момент сплати. У випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон/обмежень) на нарахування штрафних санкцій - штраф протягом періоду дії такого мораторія (заборони) не нараховується та Клієнтом не сплачується. Нарахування штрафних санкцій відновлюється після скасування мораторіїв/обмежень (пункт 6.4. договору).

Відповідно до п.9.7. Цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на Договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим Сторонами в Договорі про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів), в Особистий кабінет/Мобільний застосунок «Credit7» для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом Одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. На підписаний Сторонами Договір уповноваженим працівником Товариства накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу.

Всі додатки, додаткові договори/угоди до цього Договору, підписані Сторонами є невід`ємною частиною Договору. (пункт 9.12. договору).

Договір містить реквізити сторін, та підписаний одноразовим ідентифікатором 79280 31.12.2025 о 12:13:23 зі сторони ОСОБА_1 (а.с. 15-28).

Вказані в договорі особисті дані відповідача, а саме дата народження, РНОКПП, зареєстроване місце проживання, номер банківської карки та номер телефону відповідають встановленим судом, а саме наданим у відповіді на запит та на виконання вимог ухвали суду відомостях. Зазначені відомості первісний кредитор міг отримати лише від відповідача.

Також, відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора було підписано: Додаток № 1 до договору № 5216129 від 31.12.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, а саме графік платежів. Відповідно даного графіку, дата повернення позики та сплати нарахованих процентів - 25.12.2025. Сума кредиту - 15000,00 грн, сума нарахованих процентів - 50017,50 грн, комісія за надання кредиту -1500,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту відповідно становить 66517,50 грн (а.с.28-29); Додаток № 2 до договору № 5216129 від 31.12.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, а саме інформаційне повідомлення (а.с.29 оборот), та Паспорт споживчого кредиту, відомості в якому відповідають зазначеним у договорі (а.с.30-32).

Також судом встановлено, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за договором про споживчий кредит виконало, що підтверджуєтеся довідкою № № 1-1912 від 19.12.2025, згідно якої між ТОВ «УПР» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено договір на переказ коштів, відповідно до якого 31.12.2025 о 12:14:09 на платіжну картку № НОМЕР_4 , було перераховано кошти в сумі 15 000,00 грн (а.с. 133).

Окрім того, вищевказане підтверджується наданими АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», на виконання вимог ухвали суду від 22.06.2026, доказами. Відповідно до наданої банком інформації картка № 4149510099562151 емітована на ім`я ОСОБА_1 . Також з наданої банком інформації вбачається, що 31.12.2024 о 12:14 год відбулося зарахування коштів у сумі 15 000,00 грн (а.с.82, 87).

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Підпункт 5.1.3. передбачає, що товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором, або договір факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта, але з обов`язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону про кредитування, що забезпечить доведення до відома споживача такого факту.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Судом також встановлено, що 19.12.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 19/12/2025 за плату відступило, а ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до Відповідач (а.с.51-55).

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19/12/2025 від 19.12.2025 ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 55842,62 грн, що складається з заборгованості за основною сумою боргу - 14999,96 грн, заборгованості за відсотками - 33342,66 грн, заборгованості за пенею - 7500,00 грн, сума заборгованості за комісією - 00,00 грн (а.с.59).

Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненому первісним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» станом на 19.12.2025, загальна сума боргу ОСОБА_1 становила 55842,62 грн, що складається з заборгованості за основною сумою боргу - 14999,96 грн, заборгованості за відсотками - 33342,66 грн, заборгованості за пенею - 7500,00. Відповідно до даного розрахунку відповідачем здійснювалися сплати заборгованості на загальну суму 17316,64 грн, з яких 1500,00 грн - зараховано на оплату комісії за надання кредиту, 0,04 грн - на оплату тіла кредиту, 15816,60 грн - на оплату процентів за користування кредитом. Нарахування відсотків здійснювалося в межах строку кредитування за відсотковими ставками: Зниженою 0,6650 % в день (по 99,75 грн) у період з 31.12.2025 по 29.01.2025 та Стандартною 0,95 % в день (по 142,49 грн0 у період з 30.01.2025 по 19.12.2025 (а.с.106-109).

Відповідно до ст. ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ст. ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, 19.12.2025 за договором факторингу № 19/12/2025 позивач отримав право грошової вимоги до відповідача на суму 55 842,62 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненому первісним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» станом на 19.12.2025, загальна сума боргу ОСОБА_1 становила 55842,62 грн, що складається з заборгованості за основною сумою боргу - 14999,96 грн, заборгованості за відсотками - 33342,66 грн, заборгованості за пенею - 7500,00. Відповідно до даного розрахунку відповідачем здійснювалися сплати заборгованості на загальну суму 17316,64 грн, з яких 1500,00 грн - зараховано на оплату комісії за надання кредиту, 0,04 грн - на оплату тіла кредиту, 15816,60 грн - на оплату процентів за користування кредитом. Нарахування відсотків здійснювалося в межах строку кредитування за відсотковими ставками: Зниженою 0,6650 % в день (по 99,75 грн) у період з 31.12.2025 по 29.01.2025 та Стандартною 0,95 % в день (по 142,49 грн0 у період з 30.01.2025 по 19.12.2025 (а.с.106-109).

З матеріалів справи також слідує, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, строк кредитування, дані обставини не заперечуються відповідачем.

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016, в редакції змін, які набули чинності з 24.12.2023 визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно умов договору та розрахунку заборгованості нарахування здійснювалися за денними відсотковими ставками 0,6650 та 0,95%.

Отже, нарахування відсотків здійснювалося за ставкою, що відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до умов договору № 5216129 від 31.12.2025 його строк був визначеним - 25.12.2025.

Так, відповідно до наданого розрахунку заборгованості відсотки нараховувалися первісним кредитором та позивачем в межах строку кредитування.

Водночас, що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7500,00 грн, суд зважає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних ЦК України положень установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

У п.75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17 (провадження №14-188цс20) зроблено правовий висновок, якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять одно предметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а не п.6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки (штрафів) - за безпідставністю.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5216129 від 31.12.2024 у загальному розмірі 48342,62 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі - 14999,96 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 33342,66 грн - сума заборгованості за відсотками (14999,96+33342,66=48342,62).

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.

Оскільки відповідач доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості за кредитним договором суду не представив, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання ОСОБА_1 умов договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5216129 від 31.12.2024, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 48 342,62 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі - 14 999,96 грн та 3суми заборгованості за відсотками -33 342,66 грн.

В іншій частині позовні вимоги, щодо стягнення заборгованості за штрафними санкціями, не підлягають задоволенню у зв`язку з безпідставністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4063 від 27.04.2026 (а.с.1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.69).

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній 55 842,62 грн.

Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 48 342,62 грн.

Таким чином, пропорційність задоволених вимог становить 87 % (48 342,62 х 100: 55 842,62 = 87%).

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 87 %, то сплачений судовий збір за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню на користь позивача в сумі 2316,28 грн (2662,40 х 87 % = 2316,28).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, суд зазначає наступне.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідний висновок викладено в постанові КЦС ВС від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, а саме, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Схожі за змістом висновки також містяться в постановах КГС ВС від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19, ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, ВС від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20, від 25 травня 2023 року у справі № 824/41/22, від 19 серпня 2024 року у справі № 713/1116/22, постановах КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, КЦС ВС від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Отже, у розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Відповідач заперечень щодо витрат на правову допомогу суду не подав.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 10000,00 грн, що підтверджується договором про надання юридичних послуг № 02/08/2024 від 02.08.2024 (а.с. 60-61), свідоцтвом на право заняття адвокатською діяльністю Рузенка К.В. (а.с.63), акт прийому-передачі наданих послуг № 144 до договору про надання правової допомоги № 02/08/2024 (а.с. 64), витягом з реєстру № 1 до акту прийому-передачі наданих послуг № 144 до договору про надання правової допомоги № 02/08/2024 (а.с. 65).

Враховуючи обсяг наданих представником позивача - адвокатом Руденко К.В., послуг, співмірність наданих адвокатом послуг та суми виплаченого гонорару, те що позов задоволено, а також те, що відповідач не надав заперечень та не просив зменшити розмір витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що сума витрат на правничу допомогу, відповідає критеріям, що наведені вище, зокрема є дійсними, необхідними та розумними в частині їх розміру, відповідають складності справи та підтверджені належними та допустимими доказами.

Оскільки вимоги позивача задоволено на 87 %, то витрати на правову допомогу підлягають стягненню на користь позивача в сумі 8700,00 грн (10 000 х 87 % = 8700).

На підставі ст. ст. 512,514,526,530,549,610-612,629,1048,1050,1054 ЦК України та керуючись ст. ст.7,12,13,81,141,263,265,279,280-282 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 41915308, рахунок IBAN: НОМЕР_5 , банк отримувач: АТ «Сенс Банк») суму заборгованості за договором № 5216129 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 31.12.2024, станом на 19.12.2025, у загальному розмірі 48 342,62 грн (сорок вісім тисяч триста сорок дві гривні 62 копійки), яка складається із:

- 14 999,96 грн - заборгованість за тілом кредиту;

- 33 342,66 грн - заборгованості за відсотками .

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за штрафними санкціями - відмовити за безпідставністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 41915308, рахунок IBAN: НОМЕР_5 , банк отримувач: АТ «Сенс Банк») понесені судові витрати за сплати судового збору у розмірі 2316,28 грн (дві тисячі триста шістнадцять гривень 28 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 41915308, рахунок IBAN: НОМЕР_5 , банк отримувач: АТ «Сенс Банк») судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8700,00 грн (вісім тисяч сімсот гривень 00 копійок).

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Повний текст заочного рішення суду складено 13 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», код ЄДРПОУ 41915308, адреса місцезнаходження: бульвар Вацлава Галева, буд. 4, м. Київ, 03124, ел.пошта: legal@ukrglobal-finance.com.ua, телефон: +38 (044) 344-90-19, наявний електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;

представник позивача - адвокат Руденко Костянтин Васильович, РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , телефон: НОМЕР_7 , наявний електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС відсутній.

Суддя О.О. Романенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua