Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №545/2697/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2697/26

Провадження № 2/545/2424/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді: Стрюк Л.І.,

за участю секретаря: Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерне товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, просили стягнути з ОСОБА_1 за кредитним договором №М32.00502.011740188 заборгованість у розмірі 196368,09 грн, що складається з простроченого боргу у розмірі 147059,02 грн та суми прострочених процентів у розмірі 49309,07 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала. Згідно з п. 2 ч.7, ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається такою, що повідомлена належним чином.

За таких обставин, за згодою представника позивача, проводиться заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 01.04.2025 року між Банком та громадянином ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № M32.00502.011740188. Пунктом 2.1 кредитного договору визначено, що нанесенням власноручного підпису позичальник погоджується з тим, що Договор про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО), тарифи, які є його невіддільною частиною, а також графік щомісячних платежів (додаток №1) є невіддільними складовими цього договору. Позичальник зобов`язався виконувати їх умови та підтвердив, що в день укладення договору за його вибором йому було надано ДКБОФО та тарифи, вони йому зрозумілі, не потребують додаткового тлумачення та розміщені на офіційному вебсайті Банку в розділі архіву публічних договорів.

Згідно з умовами кредитного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 150000 грн зі сплатою 79,99% річних, з поверненням кредиту та сплатою інших платежів, у тому числі процентів, у терміни, передбачені графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов`язання з видачі кредиту, що підтверджується належним чином засвідченими копіями доказів. Проте станом на дату подання заяви відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений термін та не сплатив нараховані інші платежі й проценти.

Остання плата або зарахування за кредитним договором була здійснена 10.10.2025 року. У зв`язку з невиконанням умов договору, 04.03.2026 року на адресу відповідача було направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань із вимогою достроково повернути кредит та сплатити заборгованість протягом 30 календарних днів, проте в добровільному порядку заборгованість погашено не було.

Станом на 22.04.2026 року загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 196368,09 грн і складається з: простроченого боргу за тілом кредиту — 147059,02 грн; прострочених процентів — 49309,07 грн.

Заборгованість також підтверджується випискою по рахунку та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 22.04.2026 року, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

04.03.2026 АТ «ІдеяБанк» Дацун О.С. направлено вимогу про усунення порушень кредитних зобов`язань (а.с.38), однак остання залишилась невиконаною.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Згідно з ч. 2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1).

Вказаний договір кредиту у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.

Відповідно до позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), а також від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно з ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, перерахувавши на рахунок позичальника суму кредиту розмірі 150 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №135831 (а.с. 34).

Однак, всупереч умов Угоди відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно з наданим представником позивача розрахунком заборгованості станом на 22.04.2026 за кредитним договором № №М32.00502.011740188 від 01.04.2025 становить 196368,09 грн. та складається з: прострочений борг – 147059,02 грн., прострочені проценти – 49309,07 грн.( а.с. 37).

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч.1,3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стороною відповідача не надано доказів в розумінні положень ст.ст.76-81 ЦПК України на спростування позовних вимог.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 196368,09 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819, адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Валова, 11) №М32.00502.011740188 від 01.04.2025 у розмірі 196368,09 грн., а також судовий збір 2662,40 грн, що разом становить 199030,49 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня йогопроголошенняшляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Л. І. Стрюк