Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №545/2601/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2601/26

Провадження № 2/545/2364/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді: Стрюк Л.І.,

за участю секретаря: Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, просили стягнути з ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5365154 від 06.03.2025 заборгованість в розмірі 29009,10 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала. Згідно з п. 2 ч.7, ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається такою, що повідомлена належним чином.

За таких обставин, за згодою представника позивача, проводиться заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 06.03.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 5365154 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За умовами договору товариство зобов`язалося надати Клієнту грошові кошти в сумі 5000 грн строком на 360 днів (з 06.03.2025 по 01.03.2026) з періодичністю сплати процентів кожні 20 днів, а відповідач – повернути кредит та сплатити проценти. Кредит було надано в безготівковій формі шляхом перерахування 5000 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджено довідкою платіжного провайдера ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення».

Крім того, 06.03.2025 року між сторонами було укладено Додатковий договір до вказаного кредитного договору, відповідно до якого сума кредиту була збільшена на 2000 грн. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало свої зобов`язання та зарахувало додаткові кошти на ту саму платіжну картку відповідача, що підтверджено довідкою платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК». З урахуванням внесених змін загальна сума кредиту склала 7000 грн.

Обидва договори укладалися в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства через вебсайт або мобільний застосунок «Credit7». Процедура укладання включала реєстрацію відповідача, верифікацію мобільного номера за допомогою смс-коду, заповнення електронної анкети та акцепт публічної оферти шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Всі ці дії відповідали внутрішній волі особи, відповідають вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

За інформацією в листі ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення», відповідно до зазначеного договору № 5365154 від 06.03.2025 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 5000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 .

Також, відповідно до інформації, зазначеної в листі ТОВ «ПЕЙТЕК», 06.03.2025 року було успішно перераховано грошові кошти у сумі 2000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 , яку під час укладання Додаткового договору було особисто зазначено відповідачем.

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через платіжну систему PAYTECH, на підставі укладеного Договору № 03012024-1 про організацію переказу коштів від 03.01.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ПЕЙТЕК».

Умовами договору № 5365154 передбачено, що відповідно до п. 5.1.3 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта, але з обов`язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення. Первісний кредитор є фінансовою установою на підставі Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК № 1177 від 19.03.2019 та має відповідну ліцензію на надання коштів у кредит, видану Національним банком України 21.03.2024. Новий кредитор, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», також є фінансовою установою (Свідоцтво ФК № В0000495 від 21.01.2022) та має ліцензію Національного банку України від 03.04.2024 на надання коштів у кредит і послуги факторингу, що надає йому право укладати договори факторингу.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 28.11.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 28/11/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача. Відповідно до п. 1.3 договору факторингу, первісний кредитор зобов`язувався протягом 10 робочих днів повідомити боржників про відступлення права вимоги та передачу персональних даних через особистий кабінет або смс-повідомлення. Таким чином, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором.

Після укладення договору факторингу та переходу права вимоги відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісного кредитора. Відповідно до розрахунків, заборгованість відповідача складається з тіла кредиту в сумі 6999,98 грн, заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором у період з 06.03.2025 по 28.11.2025, у розмірі 15824,62 грн, а також процентів, правомірно нарахованих новим кредитором ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у межах строку дії договору (з 29.11.2025 по 01.03.2026 за 93 календарні дні) за стандартною процентною ставкою у сумі 6184,50 грн (6999,98 грн * 0,95% * 93 дні).

Загальна сума заборгованості за договором № 5365154 від 06.03.2025 року, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 29009,10 грн (з урахуванням тіла кредиту 6999,98 грн та загальної суми нарахованих процентів 22009,12 грн).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Отже, факт укладення договору про надання споживчого кредиту між сторонами та отримання відповідачем коштів є доведеним.

З матеріалів справи вбачається, що позичальником умови кредитного договору належним чином не виконувались внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до картки обліку договору (розрахунку заборгованості) за договором № 5365154 від 06.03.2025 року, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 29009,10 грн (з урахуванням тіла кредиту 6999,98 грн та загальної суми нарахованих процентів 22009,12 грн).

У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом - ч.1 ст.527 ЦК України.

Якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно ч.1 ст.530 ЦК України.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними в судовому порядку та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 37 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Враховуючи наведене та визначені, зокрема, частиною ч. 4 ст. 137 ЦПК України критерії для здійснення розподілу судових витрат, безпосередньо та причино пов`язаних з розглядом справи, беручи до уваги те, що справа не є складною, малозначною та розглядається в спрощеному позовному провадженні, є типовою, в якій сформована усталена судова практика, суд приходить до висновку, що розумним та справедливим у даному випадку буде стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Крім того, з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі – 2662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2) заборгованість за договором № 5365154 від 06.03.2025 у розмірі 29009,10 грн, судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн , що разом становить 34671,50 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня йогопроголошенняшляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Л. І. Стрюк