Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №543/867/26 — Оржицький районний суд Полтавської області

543/867/26

2/543/730/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13.10.2026 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Попадюка С.С., зв участю секретаря судового засідання Михалець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - Усенко М.І., за допомогою підсистеми «Електронний Суд», 19.08.2026 звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1726407 від 22.07.2024 в розмірі 67829 грн 90 коп. та понесені судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1726407 від 22.07.2024 року, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у сумі 14000 грн. Умовами договору було передбачено стандартну процентну ставку, що становить 1,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Крім того, договором було передбачено знижену процентну ставку 1,200% в день, що застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 21.08.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. Крім того, умовами договору встановлено відповідальність позичальника у вигляді штрафу за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

20.05.2025 року ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали Договір факторингу № 2005-25 від 20.05.2025 р. Згідно вищевказаного Договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Слон Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1726407 від 22.07.2024 року. На дату відступлення права вимоги розмір заборгованості Відповідача становить: заборгованість за тілом кредиту — 13999,97 грн; заборгованість за відсотками — 46829,93 грн; заборгованість за штрафом — 7000 грн.

За викладених обставин позивач вимушений звернутись до суду з даною позовною заявою за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою від 21.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 10 год. 00 хв. 14.09.2026 у приміщенні суду, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 14.2026 для здійснення повторного виклику відповідача відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 09 год. 15 хв. 13.10.2026. Крім того, у зв`язку із ненадходженням витребовуваних доказів, повторно витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» докази, визначені в ухвалі суду від 21.08.2026.

23.09.2026 на виконання ухвал суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла запитувана інформація.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду клопотання про підтримання позовних вимог, у якому просить розглядати справу за відсутності представника позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення в даній справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

22.07.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» №1726407. Відповідно до умов договору Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 14000,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Стандартна процентна ставка, що становить 1,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту. Знижена процентна ставка 1,200% в день, що застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 21.08.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Відповідач підписав заяву-Анкету, Паспорт споживчого кредиту та даний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с.9-17).

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту №1726407 виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 14000,00 грн шляхом їх перерахування на картку позичальника НОМЕР_1 (а.с.17 звор.).

Крім того, 23.09.2026 на виконання ухвал суду, від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла інформація про те, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). По рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) було зарахування коштів на суму 14000 UAH за період 22.07.2024-27.07.2024 р. – 22.07.2024 (а.с.55-56).

З Розрахунку заборгованості за кредитним договором №1726407 від 22.078.2024, сформованого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», вбачається, що товариство надало кредит ОСОБА_1 , нарахувало проценти та штраф відповідно до умов договору, а відповідач ОСОБА_1 здійснював платежі на погашення заборгованості, сплачена сума 15540,03 грн. Загальна сума заборгованості на дату відступлення – 20.05.2025 становить 67829,90 грн, з яких: за кредитом – 13999,97; по відсотках – 46829,93 грн; по штрафам/пені – 7000 грн. (а.с.18).

20.05.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (Фактор) укладено Договір факторингу №2005-25, у відповідності до умов якого Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна договору) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель заборгованості). Згідно витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №2005-25 від 20.05.2025 до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №1726407 від 22.07.2024 на загальну суму 67829,9 грн, з яких: 13999,97 грн – залишок по тілу кредиту; 46829,93 грн – залишок по відсотках; 7000 грн – заборгованість по штрафах/пені (а.с.18 звор.-25).

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

Висновки стосовно правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, зокрема, Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Суд наголошує, що відповідачем зі своєї сторони та у встановленому цивільним процесуальним законом порядку (статті 81, 83 ЦПК України) не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним кредитних зобов`язань або спростовували суму заборгованості перед позивачем або позовні вимоги взагалі.

З досліджених доказів по справі судом встановлено, що позивач правомірно набув права вимоги за кредитним договором № 1726407 від 22.07.2024, боржником за якими є відповідач.

Водночас, визначаючи розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, суд дійшов таких висновків.

Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися з нормами Закону.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» (далі - Закон № 1734-VIII) споживчий кредит (кредит) - це грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно п. 1.2 Договору №1726407 від 22.07.2024, на умовах, встановлених договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Пунктом 1.6 Договору визначено, що мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Отже, до вказаних правовідносин застосовуються вимоги Закону № 1734-VIII, яким визначаються загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом №3498-IX від 22.11.2023.

Закон України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.

Згідно з частиною п`ятою статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набирає чинності 24.12.2023, а кредитний договір було укладено 17.08.2024, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Пункт 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Частина 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Відтак до кредитних договорів, що укладені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», з урахуванням п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», підлягає застосуванню такий розмір денної процентної ставки: протягом перших 120 днів (з 24.12.2023 по 21.04.2024) - 2,5 %; протягом наступних 120 днів (з 22.04.2024 по 19.08.2024) - 1,5 %, починаючи з 20.08.2024 – 1%.

Суд констатує, що договір про споживчий кредит №1726407 укладено 22.07.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення фіксованої денної процентної ставки на рівні 1,5% чи 1,2%, яка застосовується протягом усього строку кредитування, є нікчемною в силу положень частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналізуючи умови укладеного між сторонами кредитного договору та розрахунку заборгованості в частині нарахування процентів за користування кредитом, суд вважає, що нараховані відповідачу проценти з 20.08.2024 по 20.05.2025 суперечать вимогам п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», відтак підлягають перерахунку.

Суд звертає увагу, що розмір нарахованої первісним кредитором щоденної процентної ставки 1,2% за період з 22.07.2024 по 19.08.2024 включно (22 днів) відповідає умовам договору та узгоджується з Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону України «Про споживче кредитування».

За період з 22.07.2024 по 17.08.2024 розмір відсотків за користування кредитом становить 4536,01 грн (14000,00 грн *1,2%*17 днів)

Суд враховує що відповідачем 17.08.2024 було сплачено первісному кредитору 4536,01 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем (а.с.18),

За період з 18.08.2024 по 19.08.2024 включно (2 дні), з урахуванням тіла кредиту 13999,99 грн., проценти за користування становитимуть 336,00 грн. (13999,99 грн*1,2%*2 дні)

За період з 20.08.2024 по 13.09.2024 включно (25 днів) з урахуванням тіла кредиту 13999,99 грн., проценти за користування становитимуть 3500,00 грн. (13999,99 грн*1%*25 днів).

Всього за період з 18.08.2024 по 13.09.2024 включно (27 днів) розмір відсотків становитиме 3836,00 грн (336,00 грн + 3500,00 грн).

Відповідачем 13.09.2024 було сплачено первісному кредитору 5544,01 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем (а.с.18).

Суд звертає увагу, що відповідно до п.3.3 Договору, у випадку направлення Споживачем коштів на дострокове повне або часткове повернення кредиту, Споживач зобов`язаний сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом, нараховані на дату (включно) направлення споживачем коштів на таке повернення. Тобто в даному випадку у Споживача виникає обов`язок, перед таким поверненням сплатити поточні проценти (у поточних процентів наступає дата платежу), але після сплати штрафів за Договором (за наявності), з урахуванням п.5.2 Договору. При цьому, після здійснення такого часткового повернення кредиту здійснюється перерахунок зобов`язань Споживача зі сплати процентів, розмір яких вказаний в Графіку платежів у бік зменшення, на умовах та в порядку, передбачених в п.5.2 цього Договору. Після здійснення коригування зобов`язань Споживача новий Графік платежів, що складається за формою визначеною в п.5.2 Договору, розміщується Товариством в Особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу Споживача, що вказана в цьому Договорі. Вказані положення Договору повністю узгоджується із ч 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якою передбачено, що Споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів. Договором про споживчий кредит може бути передбачено обов`язок повідомлення кредитодавця про намір дострокового повернення споживчого кредиту з оформленням відповідного документа. Якщо споживач скористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збільшення суми періодичних платежів, кредитодавець зобов`язаний здійснити відповідне коригування зобов`язань споживача у бік їх зменшення та на вимогу споживача надати йому новий графік платежів. Договором про споживчий кредит може встановлюватися порядок дострокового повернення споживчого кредиту з урахуванням положень частини третьої цієї статті.

З урахуванням вказаних вище положень Договору, сплачена відповідачем 13.09.2024 сума 5544,01 грн, яка перевищує визначений вище судом розмір відсотків (3836,00 грн) підлягає зарахуванню в погашення заборгованості відповідача у таких розмірах: 3836,00 грн – на погашення відсотків, 1708,01 грн на погашення тіла кредиту. Залишок тіла кредиту станом на 14.09.2024 складе – 12291,98 грн (13999,99 грн – 1708,01 грн).

Відповідачем 09.10.2024 було сплачено первісному кредитору 5460,01 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем (а.с.18).

За період з 14.09.2024 по 09.10.2025 включно (26 днів), з урахуванням тіла кредиту 12291,98 грн., проценти за користування становитимуть 3195,92 грн. (12291,98 грн*1%*26 днів).

З урахуванням вказаних вище положень Договору, сплачена відповідачем 09.10.2024 сума 5460,01 грн, яка перевищує визначений вище судом розмір відсотків (3195,92 грн) підлягає зарахуванню в погашення заборгованості відповідача у таких розмірах: 3195,92 грн – на погашення відсотків, 2264,09 грн на погашення тіла кредиту. Залишок тіла кредиту станом на 10.10.2024 складе – 10027,89 грн (12291,98 грн – 2264,09 грн).

За період з 10.10.2024 по 20.05.2025 включно (221 день), з урахуванням тіла кредиту 10027,89 грн., проценти за користування становитимуть 22161,88 грн. (10027,89 грн*1%*221 день).

За вказаних вище обставин, оскільки загальний розмір заборгованості з урахуванням нарахованих процентів становитиме 32189,77 грн (10027,89 грн. (залишок тіла кредиту) + 22161,88 грн. (залишок процентів за користування кредитом)), в той час як позивач просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати тіла кредиту та процентів у розмірі 60829,90 грн, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими.

З огляду на викладене, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача за кредитним договором №1726407 від 22.07.2024 підлягає стягненню 10027 грн 89 коп. - заборгованість за сумою кредиту та 22161 грн 88 коп. - заборгованість за відсотками, а в загальній сумі 32189 грн 77 коп.

Водночас суд доходить висновку про безпідставність вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього заборгованості за штрафом, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, який триває донині.

Позивачем (первісним кредитором) нарахований штраф в розмірі 7000 грн, що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7000 грн є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог на 47,46 %, виходячи із змісту вище зазначеної норми, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1263,58 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом у позовній заяві ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу в сумі 8000 грн 00 коп.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, Акт №646 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 07.08.2026, Детальний опис наданих послуг до Акту №646, згідно з якими вартість наданих послуг з правової допомоги становить 8000,00 грн.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з принципів співмірності, розумності судових витрат та враховує характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, яка визнана судом як незначної складності та розглядалась у спрощеному провадженні з викликом сторін, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, подання заяви про розгляд справи без участі представника позивача, та дійшов висновку що витрати на професійну правничу допомогу підлягають зменшенню до розміру 3000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

Можливість суду за власною ініціативою здійснювати розподіл судових витрат із врахуванням зазначених вище та інших критеріїв підтверджується судовою практикою суду касаційної інстанції, що випливає, зокрема, із постанов Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц, від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20, від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц, від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20.

З урахуванням того, що позовні вимоги задоволені на 47,46 %, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 1423 грн 80 коп. (3000,00 грн х 47,46%).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-268, 280, 284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1726407 від 22.07.2024 в загальному розмірі 32189 грн 77 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати: сплачений судовий збір у розмірі 1263 грн 58 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 1423 грн 80 коп.

За ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

За ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, ЄДРПОУ 35234236;

- відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 13.10.2026.

Суддя Попадюк С.С.