Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №554/7891/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 07.10.2026Справа № 554/7891/26

Провадження № 2/554/4145/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.

за участю секретаря судового засідання – Снігура В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:Управління майном комунальної власності міста, Служба у справах дітей Полтавської міської радипро визнання права користування житловим приміщенням, вселення, зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

В травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління майном комунальної власності міста, Служба у справах дітей Полтавської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням, вселення, зобов`язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , а також їхні спільні діти є користувачами житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .У березні 2026 року ОСОБА_1 стало відомо, що ОСОБА_2 самовільно змінив замки у вказаному житловому приміщенні, у зв`язку з чим вона була фактично позбавлена доступу до житла та можливості користуватися своїм майном.Крім того, без її відома та згоди частину її особистих речей було вивезено з вказаного житла до іншого місця проживання.Нею було виявлено зникнення належних їй документів, які перебували у житловому приміщенні. Станом на теперішній час місцезнаходження зазначених документів не встановлено, вони не знайдені та можуть вважатися втраченими або такими, що знаходяться у володінні ОСОБА_2 .Житлове приміщення за вказаною адресою було надане на підставі ордера на жиле приміщення № 20 від 17.05.2018 року, виданого Виконавчим комітетом Полтавської міської ради на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення МВК від 11.05.2018р. № 91. Ордер № 20 від 17.05.2018 року недійсним не визнаний, не скасований та залишається чинним, а тому право користування позивача спірним житлом продовжує існувати та підлягає судовому захисту; з урахуванням вказаного просила суд: визнати за нею, право на користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 43 кв.м.; зобов`язати ОСОБА_2 ,не чинити перешкоди у користуванні квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та безперешкодного доступу до неї; вселити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .Зобов`язати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ), передати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), ключі від квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 43 кв.м. Судові витрати, включаючи витрати на професійну правничу допомогу, покласти на відповідача.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Шевченківського районного суду м. Полтави справу передано до провадження судді Материнко М.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 22.07.2026р. було відкрито провадження по справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

21.08.2026р. представником позивача було подано клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодопредмета - Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ».

Управління майном комунальної власності міста 31.08.2026р. подало додаткові пояснення у справі, у яких зазначили, що залучення у цивільній справі № 554/7891/26 в якості третьої особи, якане заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АТ «Укртрансгаз», якбалансоутримувача квартири АДРЕСА_2 , є цілкомобґрунтованим, не заперечували щодо задоволення клопотання адвоката Остапенко І.О.

Позивач в особі свого представника 14.09.2026р. подав клопотання про долучення доказів по справі, яким прохали долучити до матеріалів справи копію платіжної інструкції від 09.09.2026 року, код документа 8426-9292-1101-5226. В клопотанні вказували, 09 вересня 2026 року ОСОБА_1 зі свого банківськогорахунку здійснила на користь Філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд`платіж у сумі 2 251,17 грн із призначенням платежу: «Сплата за послуги утриманнябудинку та прибудинкової території в АДРЕСА_1 », Зазначена платіжна інструкція безпосередньо стосується предметаспору, оскільки містить точну адресу спірного житлового приміщення, ідентифікуєпозивача як платника та підтверджує фактичне понесення нею витрат, пов`язаних зутриманням цього житла.

Позивач та його представник – адвокат Остапенко І.О. в судове засіданняне з`явилися. Подали до суду заяву, якою позов просили задовольнити з підстав, викладених в позові.

Представник відповідача адвокат Крекотень О.А. подав до суду заяву про визнання позову, в якій зазначив, що відповідач визнає вищевказаний позов та не заперечує проти його задоволення , однакзаперечує проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вважає їх необґрунтованими та занадто завищеними.Розгляд справи відповідач просив здійснюватибез його участі та без участі його представника.

Управління майном комунальної власності міста подали до суду пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, в якій заперечували проти задоволення позову, зауважуючи про те, що наразі акти-приймання передачі не підписані, реєстрація права комунальноївласності не проведена, а тому будинок по АДРЕСА_3 , в тому числі іквартира № 57 цього будинку, не перебуває в комунальній власності Полтавськоїміської територіальної громади; рішення у цій цивільній справі жодним чином не впливає на праваабо обов`язки Управління майном комунальної власності міста щодо жодної зі сторін

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:Управління майном комунальної власності міста, Служба у справах дітей Полтавської міської ради в судове засідання не з`явилися. Про дату, час, місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Судом встановлені наступні обставини:

30.07.2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, актовий запис № 898.

У шлюбі сторони мають двох спільних дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21.05.2021 року у справі № 554/2735/21 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано .

ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , а також їхні спільні діти є користувачами житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сімї від 20.03.2026р.

Житлове приміщення за вказаною адресою було надане на підставі ордера на жиле приміщення № 20 від 17.05.2018 року, виданого Виконавчим комітетом Полтавської міської ради на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення МВК від 11.05.2018р. № 91 .

При цьому ОСОБА_1 зазначена у вказаному ордері як член сім`ї (дружина), що підтверджує її право користування зазначеним житловим приміщенням.

Відповідно, суд погоджується з доводами сторони позивача, що ОСОБА_1 є законним користувачем житла за вказаною адресою та має право на безперешкодне користування ним.

Згідно іздовідкоюпро склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданою БМФ «Укргазпромбуд» від 20.03.2026 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та зазначена як дружина ОСОБА_2 , який визначений уповноваженим наймачем житлового приміщення .

Суд погоджується і з доводами позовної заяви, що розірвання шлюбу не припиняє права користування позивача спірним житловим приміщенням, оскільки таке право виникло на підставі ордера на жиле приміщення та статусу позивача як члена сім`ї особи, на ім`я якої було видано ордер.

В позовній заяві позивач зазначила, що у березні 2026 року ОСОБА_1 стало відомо, що ОСОБА_2 самовільно змінив замки у вказаному житловому приміщенні, у зв`язку з чим вона була фактично позбавлена доступу до житла та можливості користуватися своїм майном.Крім того, без її відома та згоди частину її особистих речей було вивезено з вказаного житла до іншого місця проживання.

На підтвердження факту самовільного вивезення особистих речей ОСОБА_1 до матеріалів справи були долучені скріншоти листування з ОСОБА_2 , в яких останній прямо підтверджує факт вивезення її речей із квартири .

ОСОБА_1 неодноразово зверталася до органів Національної поліції, зокрема до Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві, із заявами та повідомленнями про недопуск до житлового приміщення, самовільну зміну замків, перешкоджання у користуванні житлом та вивезення частини її особистого майна проти її волі.Такі звернення були зумовлені неможливістю самостійно відновити доступ до житла та необхідністю фіксації протиправних дій іншої особи, що підтверджується копією заяви від 26.03.2026 року .

Як вбачається з відповіді Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві на адвокатський запит,звернення ОСОБА_1 було зареєстровано в Єдиному обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 23158 від 27.03.2026 та розглянуто в межах компетенції. В ході перевірки матеріали звернення були передані за територіальністю до Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області за вхідним № СЕД-138712 від 27.03.2026, відповідно до положень пункту 9 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України № 100 від 08.02.2019 року. У зв`язку з цим Шевченківське УП ГУНП у м. Києві рекомендувало звернутися безпосередньо до Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області для отримання подальшої інформації.

У відповіді на адвокатський запит Полтавське РУП ГУНП в Полтавській області повідомоло, що компрометуючою інформацією, щодо надання копії звернення на лінію «102»/заяви у березні 2026 року, від гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно неправомірних дій її колишнього чоловіка гр. ОСОБА_2 , зокрема перешкоджанні у доступі до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а також зникнення належних документів за обставин вивезення частини особистих речей гр. ОСОБА_1 — Полтавське РУП ГУНП в Полтавській області володіє. Звернення/виклики/заяви від гр. ОСОБА_1 , стосовно неправомірних дій її колишнього чоловіка гр. ОСОБА_2 , відповідно до інформації із інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі — система ІПНП) Положення про яку затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 серпня 2017 року № 676, до Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області — надходили, які у відповідності до положень Наказу МВС «Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події» від 08.02.2019 № 100 — зареєстровані до єдиного обліку за №10963 від 25.03.2026, №11027 від 23.03.2026, №13454 від 10.04.2026 (надійшло від Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області) та №16806 від 08.05.2026 (надійшло до відділу поліції №1 з Шевченківського УП в м. Києві, після чого перенаправлено до Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області). Разом з цим, дані повідомлення від гр. ОСОБА_1 , а саме: ЖЄО №10963, 11027 та 13454 — було розглянуто в порядку встановленого «Порядком розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України затвердженого Наказом МВС України від 15.11.2017 № 930 та було прийнято рішення про списання до справи Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області. Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносились. Також, повідомлено, що направлене звернення з Шевченківського УП в м. Києві належним чином зареєстроване до Полтавського РУП за № 16806 від 08.05.2026 - наразі перебуває на розгляді відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та в порядку встановленого «Порядком розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України» затвердженого Наказом МВС України від 15.11.2017 № 930.

Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради № 01-05-01.1-10/731-260 надало відповідь на адвокатський запит від 23.04.2026 року, якою повідомило про те, що ОСОБА_2 та члени його сім`ї, зокрема ОСОБА_1 , перебували на квартирному обліку за місцем роботи ОСОБА_2 . На квартирному обліку при Виконавчому Комітеті Полтавської міської ради сім`я ОСОБА_2 не перебувала. Рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 11.05.2018 № 91 ОСОБА_2 на склад сім`ї 4 особи, в тому числі і ОСОБА_1 , надана 3-кімнатна квартира АДРЕСА_4 , яка побудована за рахунок власного прибутку ПАТ «Укртрансгаз», із зняттям з квартирного обліку за місцем роботи. Ордер № 20 на квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_2 отримав 17.05.2018. Рішенням сімдесят дев`ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 21.04.2026 було прийнято рішення «Про прийняття об`єктів державного житлового фонду у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади», яким передбачено прийняття, зокрема, багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , що перебував на балансі АТ «Укртрансгаз». Наразі акти приймання-передачі вищевказаних об`єктів не підписані, будинки у комунальній власності Полтавської міської територіальної громади не перебувають.

Філією «Будівельно-монтажна фірма«Укргазпромбуд» АТ «Укртрансгаз» було надано відповідь від 25.05.2026 №3101ВИХ-26-513 на адвокатський запит від 07.05.2026.У зазначеній відповіді повідомлено, що згідно з протокольним рішенням№ 8 спільного засідання адміністрації та цехового комітету БМУ-2 філії БМФ«Укргазпромбуд» ПАТ «Укртрансгаз» від 26.10.2017 ОСОБА_2 ,який перебував на квартирному обліку з 2007 року, а з 2009 року — на позачерговомуобліку як громадянин, який має статус постраждалого внаслідок Чорнобильськоїкатастрофи категорії 2, було розподілено трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідна квартира була розподілена ОСОБА_2 насім`ю у складі чотирьох осіб: ОСОБА_2 — заявник; ОСОБА_1 — дружина; ОСОБА_3 — дочка; ОСОБА_4 — дочка.

За змістом статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно зі статтею 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про основні засади житлової політики» одним із основних принципів житлової політики є принцип непорушності права на житло та недоторканності житла, згідно з яким власники та користувачі безперешкодно реалізують свої права щодо володіння та користування житлом, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про основні засади житлової політики», особа має право побудувати, набути у власність, орендувати житло або отримати його в користування. Особа може набувати права на житло також з інших підстав, визначених законом.

Житловий Кодекс України втратив чинність крім статей 31-42, 43-46, 47-49, 51-53, 57-60, 71, 72, 127-132-2 на підставі Закону № 4751-IX від 13.01.2026.

Відповідно до статті 37 Житлового кодексу України,облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв`язку з виходом на пенсію.

Громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов: за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті; за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншого громадського об`єднання і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення про взяття громадян на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради (ст. 39 Житлового Кодексу України).

Жилі приміщення надаються громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, що підтверджує законність надання спірного житлового приміщення сім`ї позивача (стаття 42 Житлового Кодексу України).

Відповідно до статті 58 Житлового кодексу України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Форма ордера встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. У разі наявності поважних причин цей строк може бути продовжено, а в разі спору - вирішується судом.

Відповідно до положень стаття 28 Закону України «Про основні засади житлової політики», відповідно до яких особами, які не мають фактичної можливості користуватися житлом, визнаються, зокрема, особи у разі недопуску до житла з боку третіх осіб, що перешкоджають законному володінню, користуванню чи розпоряджанню житлом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Як вбачається з матеріалів справи, на даний час квартира не приватизована. Відповідно, позивачка має право на отримання відповідної частки в приватизації квартири.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 352, 354 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління майном комунальної власності міста, Служба у справах дітей Полтавської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням, вселення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), право на користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 43 кв.м.

Зобов`язати ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ), не чинити перешкоди у користуванні квартирою , розташованою за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) та безперешкодного доступу до неї.

Вселити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ), передати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), ключі від квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 43 кв.м.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи :

Позивач:

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 .

Відповідач:

ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Управління майном комунальної власності міста (юридична адреса: 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ: 13967034.

Служба у справах дітей Полтавської міської ради (юридична адреса:36014, м. Полтава, вул. Кісельова Володимира Капітана, 5,код ЄДРПОУ: 45920809).

Повний текст рішення виготовлено 12 жовтня 2026 року.

Суддя М.О. Материнко