Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №542/1543/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Суд: Новосанжарський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №542/1543/26

Суддя: Шарова-Айдаєва О. О.

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1543/26

Провадження № 2/542/964/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженої відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» про зняття арешту,

В С Т А Н О В И В :

30 липня 2026 року представник позивача, адвокат Калафута Дарія Володимирівна, через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд», звернулась до Новосанжарського районного суду Полтавської області в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», за змістом, якої просила: зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , накладений постановою Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 31290077 від 12 квітня 2012 року, винесеною старшим державним виконавцем Вертелецькою Л.А., у межах виконавчого провадження № 31290077, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про обтяження 2508960 та перенесений із Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 12390481).

Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с. 27).

29 вересня 2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті (а.с. 37).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 5323482200:00:004:0453, розташованої в адміністративних межах колишньої Кунцівської сільської ради, що в даний час відноситься до території Новосанжарської селищної територіальної громади Полтавського району Полтавської області.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про обтяження у вигляді арешту на майно, що належить позивачу ОСОБА_1 , внесений на підставі постанови Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12 квітня 2012 року у виконавчому провадженні № 31290077, виконавчий лист № 2-855/09 від 20 липня 2009 року.

Вказаний арешт, що накладений у 2012 році, продовжує існувати і на даний час, що створює тривале та безпідставне обмеження права приватної власності позивача, позбавляє можливості вільно володіти, користуватись та розпоряджатись належним їй майном.

Зазначено, що запис про обтяження був сформований у межах виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості на користь ПАТ «Банк Фінанси та Кредит», яке на момент накладення арешту виступало стягувачем, однак цей банк ліквідований, і право вимоги за відповідним кредитним договором відступлено ТОВ «ФК «Кредит- Капітал», яке в свою чергу не вчинило жодних дій, спрямованих на реалізацію права вимоги.

Акцентовано увагу, що виконавче провадження № 31290077, у межах якого винесено постанову про арешт, у Шевченківському ВДВС у м. Полтаві, відсутнє.

Згідно з відповіддю Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, виконавче провадження № 31290077 закінчено 22 травня 2012 року на підставі пункту 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби. Матеріали виконавчого провадження знищені після закінчення строку їх зберігання і жодні виконавчі провадження про стягнення коштів з позивача у відділі на виконанні не перебувають. Жодної інформації про те, що виконавчий лист № 2-855/09 після завершення виконавчого провадження № 31290077 був прийнятий іншим органом ВДВС, що за ним відкрито чинне виконавче провадження, здійснено заміну стягувача або що арешт на цей час забезпечує реальне примусове виконання, немає.

Попри це, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно продовжує існувати запис про обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, що належить позивачу ОСОБА_1 .

Оскільки у реєстрі залишаються відомості про арешт, пов`язаний із виконавчим провадженням, яке нібито перебуває на виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Полтаві, представник позивача звернулась до суду із позовною вимогою про зняття арешту з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного постановою Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12 квітня 2012 року у виконавчому провадженні № 31290077, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про обтяження 2508960 та перенесений із Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 12390481).

Відповідна обставина позбавляє позивача можливості вільно реалізовувати її право власності на належне майно.

У судове засідання позивач та її представник не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце судового засідання в силу приписів пункту 2 частини 8 статті 128 ЦПК України та частини 5 статті 130 ЦПК України. Зокрема, судова повістка на 12 жовтня 2026 року та копія ухвали суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 29.09.2026 року були доставлені до електронного кабінету представника позивача (а.с. 41, 44). Заяв про відкладення розгляду справи від позивача та її представника до суду не надходило.

Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не забезпечив явку свого уповноваженого представника, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 42), клопотань про відкладення не надсилав, про причини неявки не повідомляв. Відзиву на позов від такого відповідача до суду не надходило.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в судове засідання не забезпечило явку свого уповноваженого представника, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлене належним чином (а.с. 43), клопотань про відкладення не надсилало, про причини неявки не повідомляло. Відзиву на позов від зазначеного відповідача до суду не надходило.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, судове засідання проведено за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать земельна ділянка площею 2,5645 га, кадастровий номер 5323482200:00:004:0453, що розташована на території Кунцівської сільської ради, Полтавський (Новосанжарський) район, Полтавська область.

Відповідні відомості підтверджується наявною в матеріалах копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 9465935 (а.с. 10) та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки 487935528 від 29.07.2026 (а.с. 13-14).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки 487935528 від 29.07.2026 (а.с. 13-14), встановлено, що на нерухоме майно ОСОБА_1 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 31290077, виданий 12.04.2012, видавник: Октябрський ВДВС Полтавського МУЮ, відповідно до виконавчого листа № 2-855/09 від 20.07.2009, виданого Октябрським районним судом м. Полтави, накладено арешт.

З інформації, наданої Шевченківським відділом ДВС у м. Полтаві у листі від 09.04.2024 № 51521, встановлено, що у відділі перебувало на виконанні, зокрема, виконавче провадження № 31290077 з примусового виконання виконавчого листа від 20.07.2009 № 2-855/09, виданого Полтавським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» боргу в розмірі 12524 грн 40 коп., однак 22.05.2012 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10. ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу ДВС, при цьому виявлено обтяження майна позивача (а.с. 15).

Відповідно до довідки Новосанжарського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області від 06.02.2026 № 1419 вбачається, що на примусовому виконанні Новосанжарського ВДВС станом на 06.02.2026 не перебуває виконавче провадження № 15675759. Дане виконавче провадження перебувало на виконанні у період з 05.11.2009 по 09.04.2010 включно. 19.03.2024 ОСОБА_1 сплатила заборгованість згідно даного виконавчого провадження, внаслідок чого виконавче провадження було відновлено, та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з всього нерухомого майна (а.с. 16).

Така інформація також підтверджується наявною у матеріалах справи копією постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 15675759 від 19.03.2024, відповідно до якої вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-855 від 20.07.2009 закінчено, заборгованість сплачена боржником в повному обсязі, арешт нерухомого майна припинено (а.с. 17).

З огляду на те, що позивач на даний час позбавлена можливості реалізовувати своє право власності на належне їх нерухоме майно через наявність накладеного арешту на майно, вона звернулась до суду із відповідним позовом про зняття арешту з майна.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до вимог статті 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За правилами статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника накладається державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

У разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження (абзац 1 частини 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»).

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна (частина 2 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Висновки щодо правозастосування

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,5645 га, кадастровий номер 5323482200:00:004:0453, що розташована на території Кунцівської сільської ради, Полтавський (Новосанжарський) район, Полтавська область.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки 487935528 від 29.07.2026, встановлено, що на нерухоме майно ОСОБА_1 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 31290077, виданий 12.04.2012, видавник: Октябрський ВДВС Полтавського МУЮ, відповідно до виконавчого листа № 2-855/09 від 20.07.2009, виданого Октябрським районним судом м. Полтави, накладено арешт (а.с. 13-14).

З інформації, наданої Шевченківським відділом ДВС у м. Полтаві у листі від 09.04.2024 № 51521, встановлено, що у відділі перебувало на виконанні, зокрема, виконавче провадження № 31290077 з примусового виконання виконавчого листа від 20.07.2009 № 2-855/09, виданого Полтавським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» боргу в розмірі 12524 грн 40 коп., однак 22.05.2012 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10. ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу ДВС, при цьому виявлено обтяження майна позивача (а.с. 15).

З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні Новосанжарського ВДВС станом на 06.02.2026 не перебуває виконавче провадження № 15675759. 19.03.2024 ОСОБА_1 сплатила заборгованість згідно даного виконавчого провадження, внаслідок чого винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з всього нерухомого майна (а.с. 16, 17).

Отже, на даний час продовжує існувати лише арешт на майно боржника, накладений саме постановою Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 31290077 від 12.04.2012, відповідно до виконавчого листа № 2-855 від 20.07.2009, виданого Октябрським районним судом м. Полтави.

За відсутності на теперішній час будь-яких виконавчих проваджень, арешт на належне ОСОБА_1 майно порушує її права власника.

В даному випадку, судом встановлено, що виконавче провадження, в рамках якого було накладено арешт на майно ОСОБА_1 знищено. Відомостей про триваючі виконавчі провадження відсутні.

З урахуванням наведеного, державний виконавець позбавлений можливості вирішити питання звільнення майна з-під арешту в позасудовому порядку відповідно до статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, враховуючи, що на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяження) накладеного на майно порушується право власності позивачки, внаслідок чого вона позбавлена можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд та оскільки підстав для продовження арешту та обтяження на майно на даний час не вбачається, так як боргові зобов`язання у ОСОБА_1 , в межах яких був накладений арешт, відсутні, неможливість зняття арешту в позасудовому порядку через знищення матеріалів виконавчого провадження, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом зняття арешту.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1064 грн 96 коп.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, з відповідачів має бути стягнута сума судового збору в розмірі по 532 грн 48 коп. з кожного.

В мотивувальній частині позовної заяви зазначено про понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11000 грн.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 3 статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно з статтею 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд зазначає, що наведені процесуальні вимоги застосовуються і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, в яких судові дебати не проводяться, що відповідає практиці Верховного Суду (постанова від 16.04.2019 № 817/1889/17).

Згідно зі статтею 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Суд зазначає, що належних доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу, таких як договір про правничу допомогу, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги, квитанції до прибуткового касового ордеру до суду надано не було.

Судом встановлено, що позивачем (його представником) і жодної заяви в порядку частини 8 статті 141 ЦПК України до закінчення розгляду справи не подавалось.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 260, 263-265, 268 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженої відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» про зняття арешту – задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , накладений постановою Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 31290077 від 12 квітня 2012 року, винесеною старшим державним виконавцем Вертелецькою Л.А., у межах виконавчого провадження № 31290077, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про обтяження 2508960, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційний номер обтяження 12390481.

Стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 34963066, пров. Стешенка, 6, м. Полтава, Полтавська область) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 532 грн 48 коп. (п`ятсот тридцять дві гривні сорок вісім копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 532 грн 48 коп. (п`ятсот тридцять дві гривні сорок вісім копійок).

У стягненні витрат на правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ;

представник позивача: адвокат Калафута Дарія Володимирівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3066 від 20 квітня 2021 року;

відповідач-1: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 34963066, пров. Стешенка, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36023;

відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область, 79018.

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua