Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №948/526/26 — Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/526/26

Номер провадження 2/948/529/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Косик С.М.,

за участю секретаря Сизоненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

у травні 2025 року до Машівського районного суду Полтавської області через систему ЄСІТС «Електронний суд», надійшла зазначена позовна заява, яка мотивована тим, що 21.09.2021 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №88349195, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.

За даним кредитним договором кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплати проценти за користування кредитом, відповідно до умов визначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику.

Відповідачці були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 3 300,00 грн.

01.09.2025 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу №01092025/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «Позика» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги, зокрема і за даним кредитним договором.

Відповідачка належним чином не виконала кредитні зобов`язання за кредитним договором, а тому утворилася заборгованість у розмірі 11 880,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту – 3 300,00 грн та заборгованості за відсотками у сумі 8 580,00 грн, яку позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн (а.с.1-7).

Ухвалою від 01.06.2026 Машівський районний суд Полтавської області відкрив провадження у справі за цим позовом за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті (а.с. 57).

У судове засідання сторони вдруге та повторно не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно, зокрема, позивач та його представник шляхом направлення електронних листів до їх електронного кабінету (а.с.60-63,68,69,97,98), відповідачка рекомендованими листами з повідомленням за зареєстрованим місцем проживання, які не були вручені та повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с.64,65,72,73,85,86,99,100).

Представник позивача в позовній заяві та окремій заяві провести розгляд даної справи без участі представника позивача, на підставі наявних доказів позов задовольнити в повному обсязі, а у разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача провести заочний розгляд справи без участі представника позивача та ухвалити заочне рішення (а.с.6,70).

Відповідачка причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала.

Ураховуючи викладене, суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності сторін, відповідно до ст. 281 ЦПК України - в заочному порядку та, дослідивши надані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 21.09.2021 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «ФК «ІРБІС» договір про надання фінансового кредиту №88349195, за умовами якого товариство надає кредит клієнту у розмірі 3 300,00 грн, для задоволення власних потреб, з оплатою по процентній ставці, що вираховується згідно графіку п.3.2 договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим договором проценти у строки та на умовах даного договору (п.3.1,3.4 договору) (а.с.18 на зв.).

З користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3 %, яка застосовується у межах строку, визначеного у п.4.2 цього договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою клієнта. При цьому клієнт може скористатись пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п.3.2.1, 3.2.2, п.3.2 договору: строк кредитування – 30 календарних днів з 21.09.2021 по 21.10.2021 – пільгова процентна ставка складає 2,5 %; строк кредитування – 60 календарних днів з 22.10.2021 по 20.12.2021 – стандартна процентна ставка складає 3 % (п.3.2 договору) (а.с.18 на зв.).

Пунктом 4.2 договору визначено, що клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 20.12.2021 року, шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок товариства (а.с.19).

Клієнт має право скористатись пільговою процентною ставкою повторно, якщо він сплатив проценти за користування кредитом не пізніше 3-х днів після останнього дня попереднього пільгового періоду. У такому випадку клієнт на сайті товариства обирає наступний пільговий період, у зазначенні від 1 до 30 днів. Після чого, між товариством і клієнтом підписується додатковий договір до цього договору, в якому зазначають строк наступного Пільгового періоду та оновлений загальний строк кредитування. У цьому випадку зміни істотних умов договору набирають чинності з моменту підписання сторонами додаткового договору до цього договору та Додатку №1 до цього договору в новій редакції. На наступний Пільговий період розповсюджуються ті самі правила, що і на Пільговий період, визначений в п.3.2.1 п.3.2 цього договору. Після закінчення строку Пільгового періоду – нараховується стандартна процентна ставка, зазначена у п.3.2.2 цього договору (п.п.4.4 договору).

Відповідно до п.5.1 договору визначено, що клієнт зобов`язаний сплачувати товариству проценти за користування кредитом, за процентною ставкою, зазначеною у пунктах 3.1, 3.2 цього договору, але з урахуванням положень, передбачених п.3.2 договору (а.с.19 на зв.).

Нарахування процентів за кредитом провадиться кожного календарного дня на суму залишку кредиту. При частковому (неповному) поверненні кредиту, проценти за кредитом продовжують нараховуватись на залишок суми кредиту (пп.5.8,5.9 договору) (а.с.19 на зв.).

Даний кредитний договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 20.12.2021 року, але у будь-якому випадку до повного виконання клієнтом зобов`язань за цим договором (п.11.1 договору) (а.с.21 на зв.).

У разі закінчення строку кредитування клієнт може подати до товариства заявку щодо продовження строку кредитування. Товариство у разі наявності вільних коштів та інших факторів може розглянути дану заявку клієнта та надати згоду шляхом укладення Додаткового договору (п.11.4 договору) (а.с.22).

Додатком №1 до Договору про надання фінансового кредиту є Графік погашення боргу, у якому наведена таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, де вказана дата видачі кредиту, дати платежів, види платежів за кредитом, реальна річна процентна ставка 1034 %, загальна вартість кредиту – 11 715,00 грн (а.с.23 на зв.).

21.10.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ІРБІС» укладено додатковий договір №1 до договору про надання фінансового кредиту №88349195 від 21.09.2021 року, відповідно до якого строк обраного клієнтом Пільгового періоду складає: 10 календарних днів з 21.10.2021 по 31.10.2021 року (п.2.1 додаткового договору).

З урахуванням п.4.4 договору та п.2.1 додаткового договору сторони вирішили внести такі зміни до договору, зокрема у п.3.2 договору: за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3 %, яка застосовується у межах строку, визначеного у п.4.2 договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулося продовження строку кредитування за ініціативою клієнта. При цьому клієнт може скористатись пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п.3.2.1, 3.2.2 п.3.21: строк кредитування – 40 календарних днів з 21.09.2021 по 31.10.2021 – пільгова процентна ставка складає 2,5 %; строк кредитування – 50 календарних днів з 01.11.2021 по 19.01.2022 – стандартна процентна ставка 3 %.

Також були внесені зміни до основного договору зокрема і у п.4.2 договору, за яким клієнт зобов`язаний повністю повернути кредит та сплатити проценти, що були нараховані за кредитом до 19.01.2022 року (а.с.24 на зв.).

Додатком №1 до Договору про надання фінансового кредиту є Графік погашення боргу, у якому наведена таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, де вказана дата видачі кредиту, дати платежів, види платежів за кредитом, реальна річна процентна ставка 1014 %, загальна вартість кредиту – 11 550,00 грн (а.с.25).

31.10.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ІРБІС» укладено додатковий договір №1 до договору про надання фінансового кредиту №88349195 від 21.09.2021 року, відповідно до якого строк обраного клієнтом наступного Пільгового періоду складає: 20 календарних днів з 31.10.2021 по 20.11.2021 року (п.2.1 додаткового договору).

З урахуванням п.4.4 договору та п.2.1 додаткового договору сторони вирішили внести такі зміни до договору, зокрема у п.3.2 договору: за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3 %, яка застосовується у межах строку, визначеного у п.4.2 договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулося продовження строку кредитування за ініціативою клієнта. При цьому клієнт може скористатись пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п.3.2.1, 3.2.2 п.3.21: строк кредитування – 60 календарних днів з 21.09.2021 по 20.11.2021 – пільгова процентна ставка складає 2,5 %; строк кредитування – 30 календарних днів з 21.11.2021 по 19.01.2022 – стандартна процентна ставка 3 %.

Також були внесені зміни до основного договору зокрема і у п.4.2 договору, за яким клієнт зобов`язаний повністю повернути кредит та сплатити проценти, що були нараховані за кредитом до 19.01.2022 року (а.с.26 на зв.).

Додатком №1 до Договору про надання фінансового кредиту є Графік погашення боргу, у якому наведена таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, де вказана дата видачі кредиту, дати платежів, види платежів за кредитом, реальна річна процентна ставка 973 %, загальна вартість кредиту – 11 220,00 грн (а.с.27).

Довідкою про ідентифікацію ТОВ «ФК «ІРБІС» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з якою укладений договір №1234173413469 від 21.09.2021, ідентифікована ТОВ «ФК «ІРБІС». Одноразовий ідентифікатор 521628. Номер телефону на який було відправлено персональний ідентифікатор – 0958922681. Номер карти/маска карти: НОМЕР_2 (а.с.14).

Факт перерахування відповідачці кредитних коштів підтверджується інформацією ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 23.10.2025 року про здійснення успішного переказу коштів на платіжну картку клієнта: 21.09.2021 року 16 год. 20 хв. на суму 3 300,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер трансакції у системі iPay.ua- НОМЕР_3 (а.с.34).

За повідомленням АТ «Державний ощадний банк України» №46/12-11/119656/2026/БТ від 31.08.2026 року відомо, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відкрито рахунок № НОМЕР_4 , до якого було емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_5 (а.с.89).

У наданій АТ «Ощадбанк» виписці зокрема і по рахунку № НОМЕР_4 за період 21.09.2021 по 27.09.2021 року відкритого на ім`я ОСОБА_1 зазначені дати та деталі операцій по вказаному рахунку (а.с.90-92).

Згідно з розрахунком заборгованості наданої ТОВ "ІРБІС» заборгованість ОСОБА_1 станом на 29.01.2022 складає 11 880,00 грн, в тім числі: 3 300,00 – основний борг, 8 580,00 грн – відсотки за кредитом (а.с.41,42).

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «Позика» та ТОВ «ФК «ІРБІС» було укладено договір факторингу №01092025/01, у відповідності до умов якого останній відступило позивачу за плату права грошової вимоги зазначені у Реєстрі прав вимоги (а.с.28-32).

Згідно з витягом із додатку №1 до договору факторингу №010092025/1 від 01.09.2025 року, до ТОВ «ФК «Позика» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 88349195 від 21.09.2021 на загальну суму 11 880,00 грн (а.с. 12).

Відповідно до платіжної інструкції №6054383 від 02.09.2025 ТОВ «ФК «Позика» сплачено ТОВ «ФК «ІРБІС» грошові кошти згідно договору факторингу (а.с.37).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Отже, між відповідачкою та ТОВ «ФК «ІРБІС»» укладено кредитний договір та додаткові угоди до нього у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідачка ознайомилася та погодилася з ними, відповідачці перераховані кредитні кошти, які вона використовувала.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Навіть неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань, та не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц.

Так, за змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Досліджуючи умови укладеного договору, додаткових договорів та докази на підтвердження розміру заборгованості суд звертає увагу на те, що у п. 3.2 договору про надання фінансового кредиту зазначено, що за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3 %, яка застосовується у межах строку, визначеного у п.4.2 цього договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбувалося продовження строку кредитування за ініціативою клієнта. При цьому, Клієнт може скористуватись Пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п. 3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього Договору.

Так, відповідно до п.4.2 договору передбачено, що клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 20.12.2021 року.

Разом з цим, після укладення додаткових договорів від 21.10.2021 та 31.10.2021 року були внесені зміни до основного договору зокрема і у п.4.2 договору, за яким клієнт зобов`язаний повністю повернути кредит та сплатити проценти, що були нараховані за кредитом до 19.01.2022 року, тобто строк кредитування за даним кредитним договором закінчився 19.01.2022 року, але доказів продовження строку дії договору після 19.01.2022 року суду не надано, а тому нарахування процентів товариством після спливу строку дії договору є необґрунтованим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

Таким чином, враховуючи, що відповідачка не виконала свої зобов`язання щодо погашення заборгованості в установлені договором строки, кредитні кошти вчасно не повернула, суд уважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №88349195 від 21.09.2021 року у загальному розмірі 10 890,00 грн, з яких: 3 300,00 грн - основний борг, за відсотками за період з 21.09.2021 року по 19.01.2022 року у розмірі 7 590,00 грн, та позов в цій частині задовольнити.

В іншій частині позову потрібно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 440,53 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідачки витрати, понесені на правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав: договір про надання правової допомоги №39493634/01 від 02.01.2026, укладений між ТОВ «ФК «Позика» та ФОП ОСОБА_2 ; додаткову угоду №88349195 від 08.05.2026 до договору про надання правової допомоги від 02.01.2026 року укладений між тими ж сторонами, акт наданих послуг від 08.05.2026 року на суму 5 500,00 грн, детальний опис наданих послуг від 08.05.2026 року, з якого вбачається, що на письмову консультацію клієнта щодо спірних правовідносин, правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових консультацій щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Позика», складення позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, формування додатків до позовної заяви (письмові докази) було затрачено 4 год. на загальну суму 5 500,00 грн (а.с.10,13,15-17,33).

Також надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю видане на ім`я Міньковської А.В. (а.с.9).

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ураховуючи критерії реальності адвокатських витрат, а також критерії розумності їхнього розміру та обставини цієї справи, що зазначені вище, складність та категорію справи, відсутність заперечень з боку сторони відповідача щодо розміру витрат, часткове задоволення позову, а також практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд уважає розмір витрат позивача завищеним, тому до стягнення підлягають такі витрати у розмірі 3000,00 грн, що і буде становити співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість договором про надання фінансового кредиту №88349195 від 21.09.2021 у розмірі 10 890,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2 440,53 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ПОЗИКА», місцезнаходження юридичної особи: вул. Глибочицька,17 Б, м. Київ, код ЄДРПОУ – 39493634.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя С. М. Косик