Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №538/744/26 — Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/744/26

Провадження по справі № 2/538/763/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання – Горілей Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лохвицького районного суду Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» Сахарова О.І. звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 405424197 від 07.04.2029 у розмірі 40622 грн 43 коп, а також судовий збір в сумі 2662 грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 07.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 405424197 на суму 10000 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора URM478U9. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок: перерахував відповідачу, грошові кошти в сумі 10000 грн. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 18500 грн. Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, не здійснив повернення суми наданого йому кредиту і процентів, нарахованих в строк користування кредитом, в повному обсязі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості на загальну суму 40622 грн 43 коп, яка складається з: 17209 грн 90 коп – заборгованість по тілу кредиту; 23412 грн 53 коп – заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. В подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача, шляхом укладення наступних договорів факторингу. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01. На виконання умов договору, 15.07.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» підписали Реєстр прав вимоги № 89, за яким від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним та передано ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого право вимоги до відповідача перейшло ТОВ «ФК «Онлайн фінанс. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до договору факторингу від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до відповідача. 11.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру боржників № б/н від 14.07.2025 за Договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 40622 грн 43 коп. З огляду на неналежне виконання відповідачем взятих зобов`язань, та наявність заборгованості, позивач вимушений звернутись до суду та просить вказаний борг стягнути із відповідача на користь позивача в примусовому порядку.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Безсмертний С.М. подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого М. просить повністю відмовити у задоволенні позову ТОВ «ФК «Ейс» про стягнення заборгованості у розмірі 40622 грн 43 коп. З наступних підстав, незаконність нарахування відсотків поза межами строку кредитування. Кредит надавався строком на 30 днів. Позивач безпідставно нарахував відсотки за базовою ставкою (1,70% на день) за межами цього строку, посилаючись на автоматичну пролонгацію. З урахуванням внесених відповідачем 3625 грн, сума боргу в межах договору має становити 17194 грн 90 коп (замість заявлених 40622 грн 43 коп). Кредитний договір із первісним кредитором відповідач уклав 07.04.2020. Водночас позивач посилається на перший договір факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», який був укладений 28.11.2018 — тобто майже на 2 роки раніше, ніж взагалі з`явився сам кредит. Неможливо відступити право вимоги, якого ще не існувало. Позивач не надав суду доказів здійснення оплати за договором факторингу, що є обов`язковим для підтвердження реального переходу прав. Відтак, ТОВ «ФК «Ейс» є неналежним позивачем. Завищені та недоведені витрати на правову допомогу позивача. Відсутність повноважень, позивач просить стягнути 7000 грн на правову допомогу. Однак у матеріалах справи є лише договір з адвокатським бюро, але відсутній ордер або інший документ, що підтверджує повноваження конкретного адвоката в суді. Також немає доказів того, хто саме виконував роботу і чи має ця особа статус адвоката.

Представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» Сахарова О.І. подала відповідь на відзив, відповідно до якої зазначила, що заперечення представника відповідача є необґрунтованими.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Безсмертний С.М. подав заперечення (на відповідь на відзив), відповідно до яких заперечував щодо доводів та пояснень, що викладені у відповіді на відзив та позовній заяві.

Представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» Сахарова О.І. подала додаткові пояснення по справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 07.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 405424197 на суму 10000 грн.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало відповідачу грошові кошти в сумі 10000 грн. Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 18500 грн.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01. На виконання умов договору, 15.07.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» підписали Витягу з Реєстр прав вимоги № 89, за яким від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним та передано ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого право вимоги до відповідача перейшло ТОВ «ФК «Онлайн фінанс. Відповідно до Виятгу з Реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до договору факторингу від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.

11.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № б/н від 14.07.2025 за Договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 40622 грн 43 коп.

ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 405424197 від 07.04.2020 становить 40622 грн 43 коп, яка складається з:

- заборгованість по тілу кредиту – 17209 грн 90 коп;

- заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом –23412 грн 53 коп.

Відповідно п. 1.1. договору, за цим договором товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 10000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього договору.

Відповідно 1.2. договору, кредит надається (договір укладається) строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником.

Відповідно 1.3. договору, на період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,57 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Відповідно 1.4. договору, у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення).

Відповідно 1.5. договору, базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку користування кредитом вказаного в п. 1.2. договору, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 0,57 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього договору.

Відповідно 1.6. договору, позичальник зобов`язаний повернути товариству кредит, нараховані проценти згідно п. 1.3. цього договору не пізніше строку вказаного в п. 1.2. цього договору.

Відповідно 1.7. договору, розрахунок сукупної вартості кредиту за дисконтною процентною ставкою та термін платежу згідно строку передбаченого п. 1.2. цього договору, зазначені в графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 1 до договору).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 405424197 від 07.04.2020, сукупна вартість кредиту за дисконтною ставкою складає 117,10% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 11710 грн (одинадцять тисяч сімсот десять гривень) (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування кредитом у розмірі 17,10% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 1710 грн (у грошовому виразі); 2) суму кредиту у розмірі 10000 грн (у грошовому вираженні).

В долученій позивачем заяву на отримання грошових коштів в кредит від 07.04.2020 також вказано строк кредиту: 30.

Первісний кредитор та відповідач уклали Додаткову угоду від 17.04.2020 до Договору № 405424197 від 07.04.2020, якою сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 2000 грн (дві тисячі гривень нуль копійок) з 17.04.2020 на строк дії Договору № 405424197 від 07.04.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору.

Сукупна вартість кредиту складає 116,15% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 13938 грн (тринадцять тисяч дев`ятсот тридцять вісім гривень) (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування кредитом у розмірі 16,15% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 1938 грн (у грошовому виразі); 2) суму кредиту у розмірі 12000 грн (у грошовому вираженні).

Первісний кредитор та відповідач уклали Додаткову угоду від 23.04.2020 до Договору № 405424197 від 07.04.2020, якою сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 2500 грн (дві тисячі п`ятсот гривень) з 23.04.2020 на строк дії Договору № 405424197 від 07.04.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору.

Сукупна вартість кредиту складає 114,74% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 16637 грн 50 коп (шістнадцять тисяч шістсот тридцять сім гривень п`ятдесят коп) (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування кредитом у розмірі 14,74% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 2137 грн 50 коп (у грошовому виразі); 2) суму кредиту у розмірі 14500 грн (у грошовому вираженні).

Первісний кредитор та відповідач уклали Додаткову угоду від 25.04.2020 до Договору № 405424197 від 07.04.2020, якою сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 1000 грн 00 коп (одна тисяча гривень нуль копійок) з 25.04.2020 на строк дії договору № 405424197 від 07.04.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору.

Сукупна вартість кредиту складає 114,23% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 17705 грн 90 коп (сімнадцять тисяч сімсот п`ять гривень дев`яносто коп) (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування кредитом у розмірі 14,23% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 2205 грн 90 коп (у грошовому виразі); 2) суму кредиту у розмірі 15500 грн (у грошовому вираженні).

Первісний кредитор та відповідач уклали Додаткову угоду від 28.04.2020 до Договору № 405424197 від 07.04.2020, якою сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 1000 гр. (одна тисяча гривень) з 28.04.2020 на строк дії Договору № 405424197 від 07.04.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору.

Сукупна вартість кредиту складає 113,68% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 18757 грн 20 коп (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят сім гривень двадцять коп) (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування кредитом у розмірі 13,68% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 2257 грн 20 коп (у грошовому виразі); 2) суму кредиту у розмірі 16500 грн (у грошовому вираженні).

Первісний кредитор та відповідач уклали Додаткову угоду від 30.04.2020 до Договору № 405424197 від 07.04.2020, якою сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 1000 грн (одна тисяча гривень) з 30.04.2020 на строк дії Договору № 405424197 від 07.04.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору.

Сукупна вартість кредиту складає 113,12% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 19797 грн 10 коп (дев`ятнадцять тисяч сімсот дев`яносто сім гривень десять коп) (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування кредитом у розмірі 13,12% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 2297 грн 10 коп (у грошовому виразі); 2) суму кредиту у розмірі 17500 грн (у грошовому вираженні).

Первісний кредитор та відповідач уклали Додаткову угоду від 02.05.2020 до Договору № 405424197 від 07.04.2020, якою сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 500 грн. (п`ятсот гривень) з 02.05.2020 на строк дії Договору № 405424197 від 07.04.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору.

Сукупна вартість кредиту складає 112,84% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 20311 грн 35 ко. (двадцять тисяч триста одинадцять гривень тридцять п`ять коп) (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування кредитом у розмірі 12,84% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 2311 грн 35 коп (у грошовому виразі); 2) суму кредиту у розмірі 18000 грн (у грошовому вираженні).

Первісний кредитор та відповідач уклали Додаткову угоду від 04.05.2020 до Договору № 405424197 від 07.04.2020, якою сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 500 грн (п`ятсот гривень) з 04.05.2020 на строк дії Договору № 405424197 від 07.04.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору.

Сукупна вартість Кредиту складає 112,54% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 20819 грн 90 коп (двадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять гривень дев`яносто коп) (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування кредитом у розмірі 12,54% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 2319 грн 90 коп (у грошовому виразі); 2) суму кредиту у розмірі 18500 грн (у грошовому вираженні).

Таким чином, після останньої додаткової угоди сукупна вартість кредиту складала 20819 грн 90 коп (двадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять грн дев`яносто коп) (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування кредитом у розмірі 12,54% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 2319 грн 90 коп (у грошовому виразі); 2) суму кредиту у розмірі 18500 грн (у грошовому вираженні).

Матеріали справи не містять доказів зміни умов договору в частині строку надання кредиту, після закінчення 30 денного строку дії додаткової угоду до договору № 405424197 від 07.04.2020.

Заявляючи вимоги про стягнення з відповідача відсотків, нарахованих за межами 30 дня кредитування, позивач посилався на факт пролонгації договору.

При цьому, не повернення кредиту у визначений додатковою угодою строк, в даному випадку після спливу 30 денного строку кредитування, свідчить не про продовження строку договору, а про неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань.

За таких обставин, не повернення позичальником кредитних коштів у визначених умовах додаткової угоди до Договору № 405424197 від 07.04.2020 строк, за відсутності активних дій відповідача, визначених п. 2.2.1.3 договору, є неправомірною поведінкою, а саме неповерненням кредиту у визначений договором строк, що виключає право кредитодавця нараховувати після спливу 30-денного періоду кредитування проценти, визначені за користування кредитними коштами у розмірі встановленому додатковою угодою.

З наданого розрахунку заборгованості, підготовленого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідачем було внесено грошові кошти в розмірі 3625 грн в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Вказані кошти було зараховано в рахунок погашення тіла кредиту та відсотків за кредитним договором.

Таким чином, після останньої додаткової угоди сукупна вартість кредиту складала 20819 грн 90 коп (двадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять грн. дев`яносто коп) (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування кредитом у розмірі 12,54% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 2319 грн 90 коп (у грошовому виразі); 2) суму кредиту у розмірі 18500 грн (у грошовому вираженні).

Однак, враховуючи внесені відповідачем кошти в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, загальний розмір заборгованості повинен становити 17194 грн 90 коп, 20819 грн 90 коп (сукупна вартість кредиту) – 3625 грн (розмір коштів, внесених відповідачем) = 17194 грн 90 коп.

Отже, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, чинне законодавство України надає можливість укладати кредитні договори у формі електронного документу з використанням електронних підписів сторонами.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

При заповненні Заявки на кредит відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. З урахуванням наведеного, встановивши, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та за відсутності належних доказів про те, що договори укладено іншою особою, можна дійти обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання відповідних договорів недійсними. Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22).

Таким чином позов ТОВ «ФК «Ейс» підлягає задоволенню частково.

За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1126 грн 96 коп.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. Судом встановлено, що у позовній заяві представником позивача було заявлено вимогу про стягнення із відповідача на користь позивача 7000 грн витрат на правову допомогу.

Вирішуючи питання щодо задоволення позову в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною 1 статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині 4 статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин 3 та 5 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Згідно з частиною 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 141 ЦПК України).

Відповідно до частин 4-6 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137, частина 8 статті 141 ЦПК України).

Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Зазначена правова позиціє є незмінною, вона безпосередньо передбачена положеннями пункту 1 частини 2 статті 137, частини 8 статті 141 ЦПК України.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини 3 статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав суду: копію договору правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025; копію додаткової угоди № 25770914308 від 01.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025; копію акту прийому-передач наданих послуг від 29.12.2025 до Договору надання правничої допомоги.

Оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об`єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 7000 грн є необґрунтованою та неспівмірною з реальним обсягом правової допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, а також не відповідає критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду в суді, яка обмежується виключно консультацією та складанням позовної заяви).

За таких обставин, беручи до уваги зміст позовних вимог, складність справи, сутність спірних правовідносин, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, процесуальну поведінку учасників справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми 2000 грн, оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, об`єм справи, ціні позову, а також результат розгляду справи судом, зміст і значення остаточного рішення суду для сторін.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором № 405424197 від 07.04.2020 в розмірі 17194 грн 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 1126 грн 96 коп та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Бондарь