Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №497/2439/26 — Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.10.2026

Справа №497/2439/26

Провадження №2/497/1997/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Мунтянової В.Р.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором №2001830666101 від 06.03.2021 року в загальному розмірі 18 489.37 гривень, судовий збір в сумі 2662.40 гривень та 10 000.00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Свої вимоги мотивує тим, що 06 березня 2021 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до первісного кредитора АТ «ПУМБ» з метою отримання кредитних послуг, підписавши Заяву на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб за №2001830666101.

Тобто, між указаними сторонами по справі укладено Кредитний договір №2001830666101 від 06.03.2021, згідно якого відповідач ОСОБА_1 отримав в позивача АТ «ПУМБ» кредит у вигляді кредитного ліміту на карту № НОМЕР_1 в розмірі 10 000,00 грн., строком кредитування на 12 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 47,88% річних, про що слідує із матеріалів справи (Заяви №2001830666101 від 06.03.2021та Виписки АТ «ПУМБ» за період 06.03.2021 по 25.06.2026).

Кредитний договір було укладено шляхом власноручного підписання Позичальником заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: www. pumb. ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані клієнту в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, зокрема, і через Дистанційні канали обслуговування.

Відповідно до п. 5.1.6, 5.1.7 розділу І Публічної пропозиції, клієнт зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати банку вартість послуг, які надані банком та договором та інші платежі, відповідно до умов договору та встановлених тарифів. Сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.

Згідно п.5.1.4. Розділу І Публічної пропозиції, клієнт зобов`язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти. Відповідно до змісту Заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яку Відповідач підписав власноручно, розмір річної процентної ставки складає 47,88%. Відповідач довготривалий строк не виконував належним чином свої кредитні зобов`язання перед банком.

Згідно розрахунку заборгованість відповідача станом на 26 червня 2026 р. становить 18 489,37 гривень, з яких: 10 444,91 грн. - заборгованість за кредитом; 8 044,46 грн. - заборгованість по процентам.

26 червня 2026 року між АТ «ПУМБ» та позивачем ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» укладено Договір факторингу №1 із Реєстром боржників №1 від 26.06.2026 року, внаслідок якого первісним кредитором відступлено право вимоги за вищевказаним Кредитним договором №2001830666101 від 06.03.2021року на користь позивача ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ», який відповідно набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на підставі Реєстру боржників №1 до цього Договору від 26.06.2026 року (порядковий номер відповідача у реєстрі боржників - 71934).

Згідно реєстру боржників, загальна сума заборгованості, Відповідача станом на дату укладання договору факторингу, за Кредитним договором склала 18 489,37 гривень.

Вказана сума боргу була нарахована банком та не змінювалась Позивачем з дати відступлення права вимоги за договором факторингу №1 від 26.06.2026 року.

Оскільки по теперішній час відповідач не сплатив заборгованість за кредитним договором не сплатив, а ні первісному кредитору, а ні позивачу по справі, зазначене стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою від 07.09.2026 року було відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду 13.10.2026 року о 10:30 годині (а.с.25), про що повідомлено сторін по справі (а.с.26).

Відповідачу надіслано копію позовної заяви з доданими документами, та роз`яснено про необхідність подання в п`ятнадцятиденний строк письмового відзиву разом з наявними у нього доказами.

В судове засідання призначене на 13.10.2026 року:

- представник позивача не прибув, про час та місце проведення розгляду повідомлений згідно вимог чинного законодавства (а.с.26). В позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи без участі представника та не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с.4);

- відповідач також не прибув, про час та місце проведення судового розгляду повідомлявся згідно вимог чинного законодавства за адресою постійного місця реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.24, 26, 27). До суду повернулось поштове повідомлення з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.28-30).

Згідно ст.128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою (ч.2).

У випадку, якщо зазначено, що «Адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст.128 ЦПК, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.

Що відповідає висновку, який викладено в постанові КЦС ВС від 01.12.2023 № 591/4832/22 (61-10261св23): «Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки».

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач по справі повідомлений належним чином про час та місце розгляду даної справи. Будь-яких заяв, заперечень, відзиву щодо спростування доводів, викладених в позовній заяві, до суду наданих ним не було.

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.

Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Зі згоди позивача, зазначеній у позовній заяві (а.с.4), суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 ст.2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до норм пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що 06 березня 2021 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до первісного кредитора АТ «ПУМБ» з метою отримання кредитних послуг, підписавши Заяву на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб за №2001830666101.

Тобто, між указаними сторонами по справі укладено Кредитний договір №2001830666101 від 06.03.2021, згідно якого відповідач ОСОБА_1 отримав в позивача АТ «ПУМБ» кредит у вигляді кредитного ліміту на карту № НОМЕР_1 в розмірі 10 000,00 грн., строком кредитування на 12 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 47,88% річних, про що слідує із матеріалів справи (Заяви №2001830666101 від 06.03.2021та Виписки АТ «ПУМБ» за період 06.03.2021 по 25.06.2026)(а.с.9, 10-11).

Кредитний договір було укладено шляхом власноручного підписання Позичальником заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: www. pumb. ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані клієнту в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, зокрема, і через Дистанційні канали обслуговування.

Крім того, як убачається із матеріалів справи, що вказаний кредитний договір між його сторонами продовжувався шляхом збільшення/зменшення кредитного ліміту, що вбачається із довідки про збільшення кредитного ліміту по Договору №2001830666101 від 06.03.2021року, а саме:

17.06.2021 - 20 000.00 UAH Збільшення кредитного ліміту

27.02.2022 - 10 445.00 UAH Зменшення кредитного ліміту

03.03.2022 - 15 445.00UAH Збільшення кредитного ліміту (а.с.6).

Однак, взятих на себе кредитних зобов`язань за цим договором відповідач ОСОБА_1 не виконала, допустивши виникнення заборгованості перед первісним кредитором.

Відповідно до п. 5.1.6, 5.1.7 розділу І Публічної пропозиції, клієнт зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати банку вартість послуг, які надані банком та договором та інші платежі, відповідно до умов договору та встановлених тарифів. Сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.

Згідно п.5.1.4. Розділу І Публічної пропозиції, клієнт зобов`язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти. Відповідно до змісту Заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яку Відповідач підписав власноручно, розмір річної процентної ставки складає 47,88%. Відповідач довготривалий строк не виконував належним чином свої кредитні зобов`язання перед банком.

Зокрема, як вбачається з розрахунку заборгованості за договором станом на 26 червня 2026 р. заборгованість відповідача становить 18 489,37 грн., з яких: 10444,91 грн. - заборгованість за кредитом; 8044,46 грн. - заборгованість за процентами.

Мотиви суду.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 ЦК України).

Нормою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Згідно частини першої статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч.1 ст.1046 ЦК України).

Нормою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1049, ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

В силу приписів статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Також Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про неможливість застосування до вказаних правовідносин правил частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.

Разом із тим, Велика Палата Верховного Суду, з огляду на укладеність договору й вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, вказала на те, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Крім того, в іншій справі №382/327/18-ц (провадження №61-21994св19), Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12 лютого 2020 року, застосовуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року, вказав на наявність правових підстав для стягнення з позичальника інших, окрім тіла кредиту, складових частин заборгованості, зокрема, заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, якщо, окрім анкети-заяви, пред`явлені до позичальника вимоги підтверджені довідкою про умови кредитування, підписаною позичальником, в якій зазначено розмір процентів за користування кредитними коштами, комісії, пені, розмір та порядок внесення щомісячного платежу тощо, оскільки Тарифи Банку та Умови і правила надання банківських послуг, на які посилається банк, не є складовою кредитного договору.

Крім того, за змістом статей 525, 611, 612, 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Згідно частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України).

Так, як убачається із матеріалів справи, що 26 червня 2026 року між АТ «ПУМБ» та позивачем ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» укладено Договір факторингу №1 із Реєстром боржників №1 від 26.06.2026 року, внаслідок якого первісним кредитором відступлено право вимоги за вищевказаним Кредитним договором №2001830666101 від 06.03.2021року на користь позивача ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ», який відповідно набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на підставі Реєстру боржників №1 до цього Договору від 26.06.2026 року (порядковий номер відповідача у реєстрі боржників - 71934) у розмірі грн.(а.с.8)

Згідно реєстру боржників, загальна сума заборгованості, Відповідача станом на дату укладання договору факторингу, за Кредитним договором склала 18 489,37 гривень, з яких: 10 444,91 грн. -заборгованість за кредитом; 8 044,46 грн. - заборгованість по процентам.

Вказана сума боргу була нарахована банком та не змінювалась Позивачем з дати відступлення права вимоги за договором факторингу №1 від 26.06.2026 року (а.с.23).

При цьому, відповідачем не надано до суду доказів, які спростовували би наданий розрахунок заборгованості перед позивачем ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ», як новим кредитором у грошовому зобов`язанні відповідача, яким також не доведено належними доказами про відсутність такої заборгованості перед позивачем чи попереднім кредитором АТ «ПУМБ», як і не надходило від нього контррозрахунку спірної заборгованості.

Отже, за відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, погашення ним такої заборгованості, відсутність будь-яких заперечень відповідача з приводу предмету цього спору та контррозрахунку спірної заборгованості, суд вважає доведеним факт наявності заборгованості останнього перед позивачем на загальну суму в розмірі 16074,36 грн., чого відповідачем не спростовано, що є заборгованістю за простроченим тілом кредиту та нарахованими відсотками на прострочений кредит, що підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

Відтак, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо судових витрат:

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Представником позивача в позовній заяві заявлено вимоги про стягнення із відповідача витрат зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн., а також витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Так, приписами частини першої статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем при поданні цього позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а тому враховуючи повне задоволення цього позову, такий збір слід стягнути із відповідачки на користь позивача.

Крім того, суд вважає, що до часткового задоволення підлягають заявлені представником позивача до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн., виходячи із таких мотивів.

Зокрема, частиною другою статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року в справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як убачається із матеріалів справи, що 26 березня 2026 року між позивачем ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» та адвокатом Рудзей Юрієм Володимировичем укладено Договір про надання правничої допомоги.

Відповідно до Акту наданих послуг правничої допомоги від 30.06.2026 року позивач ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» отримав від адвоката Рудзея Ю.В. такі послуги: правовий аналіз та консультація, вартістю 2000 грн.; підготовка позовної заяви, вартістю 6000 грн.; супровід цивільної справи під час судового розгляду, вартістю 2000 грн., де загальна сума витрат становить 10000 грн.

Разом із тим, суд констатує, що розмір витрат на правничу допомогу повинен бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт чи наданих послуг; витраченим адвокатом часом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони чи публічним інтересом до справи.

Натомість, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правничу допомогу шляхом складення позовної заяви та формуванням додатків до неї, а відтак заявлений до відшкодування представником позивача розмір витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн. є, на думку суду, неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаної адвокатом роботи, а заявлений розмір витрат виглядає необґрунтованим та завищеним, оскільки також справа належить до категорії нескладних справ, розгляд якої проводився в спрощеному провадженні без участі представника позивача, спір пов`язаний зі стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять значної кількості документів для дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час, а вирішення спірних правовідносин має сталу судову практику та релевантне законодавство.

Крім того, відповідно до Додаткової постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2020 року в справі №201/14495/16-ц фактично констатовано право суду самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу. Зокрема, розподіляючи витрати особи на професійну правничу допомогу, Верховний Суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. При цьому, колегія суддів самостійно визначила їх розмір, що підлягає відшкодуванню, виходячи з критерію їх розумної необхідності. Зокрема, ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи (аналіз касаційної скарги, складання та оформлення відзиву на касаційну скаргу, аналіз судової практики), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи (підготовка відзиву), критерію необхідності подання відзивів на касаційну скаргу та значимості таких дій у справі, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн, а на користь третьої особи - 1500 грн.

Відтак, аналізуючи вищенаведені фактичні обставини справи, релевантне законодавство та судову практику його застосування, із огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи із ціни позову, конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи у вигляді підготовки позовної заяви, а також те, що розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу (10000 грн.) видається очевидно необґрунтованим, а справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін у справі, отже суд приходить до переконання про часткове стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Враховуючи викладене, та керуючись статтями ст. ст. 2, 4, 10, 12, 76-80, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 259, 260, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 279, 280, 354 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ»: 01042, місто Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303, ідентифікаційний код юридичної особи 43696954, рахунок НОМЕР_3 , МФО 300528, відкритий у АТ «ОТП БАНК»

заборгованість за кредитним договором №2001830666101 від 06.03.2021 станом на 26 червня 2026 року у розмірі 18 489,37 гривень (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят дев`ять гривень 37 копійок), з яких:

-10444,91 гривень - заборгованість за кредитом;

-8044,46 гривень - заборгованість по процентам;

та

-2662,40 гривень (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судовий збір,

-5000,00 гривень (п`ять тисяч гривень 00 копійок) витрати на правову допомогу.

Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач ТОВ " ФК "СМАРТ ПЕЙ": 01042, місто Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус А, офіс 303, ел. пошта: info@fcsmartpay.com.ua, тел. 380730571663

Представник позивача Рудзей Юрій Володимирович: Житомирська область, м. Житомир-30, а/с 25, ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_4

Відповідач ОСОБА_1 : АДРЕСА_1

Суддя С.В.Кодінцева