Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №534/554/23 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа№534/554/23

Провадження №1-кп/534/46/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 рокум.Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднані матеріали кримінальних проваджень № 12022170520000703 від 07.12.2022 та № 12022170520000695 від 05.12.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольська Полтавської області, не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , учасника бойових дій, раніше судимого:

-11.11.2009 вироком Комсомольського міського суду Полтавської області за ч.1 ст.309 КК України арешт строком на 1 місяць;

-28.03.2012 вироком Комсомольського міського суду Полтавської області за ч.3 ст.185, ст.304 КК України 3 роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік;

-23.04.2013 вироком Комсомольського міського суду Полтавської області за ч.2 ст.190, ст.71 КК України 3 роки 6 місяців позбавлення волі ;

-09.07.2015 вироком Комсомольського міського суду Полтавської області за ч.3 ст.185 КК України 3 роки позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково з невідбутим строком покарання 6 місяців 28 днів;

- 01.04.2021 вироком Комсомольського міського суду Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України 3 роки 1 місяць позбавлення волі;

- 05.10.2022 вироком Комсомольського міського суду Полтавської області за ч. 1 ст. 309 КК України 2 роки обмеження волі, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

-за ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

І. 06.12.2022 близько 12 год 30 хв, ОСОБА_4 перебуваючи на І поверсі 4 під`їздубудинку № 3 по вул. Гірників в м. Горішні Плавні Полтавської області, помітив велосипед «Iron Track» чорно-червоного кольору, котрий був пристебнутим за трос до труби, належний потерпілому ОСОБА_6 . Після цього у ОСОБА_4 , виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану введеного на території України на підставі Закону України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні».

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів за допомогою металевих щипців, котрі приніс із собою заздалегідь, пошкодив трос, яким був пристебнутий велосипед, після чого заволодів велосипедом «Iron Track» чорно-червоного кольору, вартістю 4050 грн.

В подальшому, ОСОБА_4 , з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 4050 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

ІІ. 17.12.2022 близько 04 год 00 хв, ОСОБА_4 перебуваючи на 6 поверсі 1 під`їзду будинку АДРЕСА_2 , помітив велосипед «Berkut Formula» чорно-синього кольору та велосипед «Nork Dik» чорно-синього кольору, котрі належали потерпілій ОСОБА_7 . Після цього у ОСОБА_4 , виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану введеного на території України на підставі Закону України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні».

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів викрав велосипед «Berkut Formula» чорно-синього кольору та велосипед «Nork Dik» чорно-синього кольору, вартістю 4275 грн.

В подальшому, ОСОБА_4 , з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 матеріального збитку на суму 8450 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

ІІІ. 05.01.2023 близько 06 год 00 хв, ОСОБА_4 перебуваючи на 7 поверсі 1 під`їзду будинку № 13 по проспекту Героїв Дніпра в м. Горішні Плавні Полтавської області, помітив велосипед «Ardis» модель Brave чорно-червоного кольору котрий був пристебнутим за металевий ланцюг до іншого велосипеду, належний потерпілому ОСОБА_8 . Після цього у ОСОБА_4 , виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану введеного на території України на підставі Закону України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні».

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів викрав пошкодив металевий ланцюг, після чого заволодів велосипедом «Ardis» модель Brave чорно-червоного кольору, вартістю 7000 грн.

В подальшому, ОСОБА_4 , з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_8 матеріального збитку на суму 7000 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

ІV. 31.01.2023 у нічний час доби, ОСОБА_4 перебуваючи у підвальному приміщенні 1 під`їзді будинку №17/10 по просп. Героїв Дніпра, в м. Горішні Плавні Полтавської області, помітив вузол обліку теплоенергії інвентаризаційний номер 430429500, котрий належить КВП «Теплоенерго» м. Горішні Плавні. Після цього у ОСОБА_4 , виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану введеного на території України на підставі Закону України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні».

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів за допомогою металевого гайкового ключа, котрий приніс з собою заздалегідь, відкрутив вузол обліку теплоенергії інвентаризаційний номер 430429500, після чого викрав його, тим самим завдав матеріального збитку КВП «Теплоенерго» в м. Горішні Плавні на суму 22021,16 грн.

В подальшому, ОСОБА_4 , з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив КВП «Теплоенерго» м. Горішні Плавні матеріального збитку на вказану суму.

V.Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.12.2022 близько 08 год.

00 хв. (точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилося за можливе), ОСОБА_4 , зайшов до 1-го під?їзду буд. N? 53, по просп. Героїв Дніпра, м. Горішні Плавні, Горішньоплавнівської територіальної громади, Кременчуцького р-ну, Полтавської області, де в приміщенні незачиненого тамбуру розташованого на 7-му поверсі виявив велосипед марки «Ardis kaliber», чорного кольору з діаметром коліс 26 дюймів, зрозумівши, що за його діями ніхто не спостерігає, у останнього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_9 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю, при цьому не оспорював фактичних обставин та доказів по справі за скоєному щиро кається, просив його суворо не карати.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та представник потерпілої сторони КВП «Теплоенерго» м. Горішні Плавні в Полтавській області в судове засідання не з?явилися, направили до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 думку прокурора, обвинуваченого, який пояснив, що бажає закінчити судовий розгляд без дослідження доказів, що маються в матеріалах справи, в частині підтвердження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним дослідження вказаних доказів.

Суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням матеріалів, що характеризують його особистість.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації N? 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

З урахуванням викладеного та наданих в суді обвинуваченою показань, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні умисних правопорушень проти власності.

Дії ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, так як він вчинив таємне

викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені в умовах воєнного стану, з кваліфікуючою ознакою повторність.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до призначення покарання, визначених ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним правопорушень, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік і стан здоров?я, обставини, які обтяжують та пом?якшують покарання.

Як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відносить вказане в обвинувальному акті щире каяття, активне розкриття злочинів, поведінку обвинуваченого, який засудив свої дії та висловив намір змінити свою поведінку, а також добровільне відшкодування завданих збитків, шляхом повернення потерпілим частини викраденого майна та службою за мобілізацією в ЗСУ після вчинених кримінальних правопорушень, що має особливо важливе значення під час воєнного стану в державі.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.

Враховуючи всі обставини справи, характер і ступінь тяжкості вчинених правопорушень, а також особу обвинуваченого, його вік і стан здоров?я, обставини, що пом?якшують покарання, маючи на меті досягнення цілей, визначених ч.2 ст. 50 КК України, суд вважає, що для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів необхідно призначення покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, не працює, зареєстрований в Кременчуцькій філії Полтавського обласного центру зайнятості, як безробітній, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Вироком Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 05.10.2022 ОСОБА_9 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309,75,76 КК України і йому призначено покарання у виді 2 років обмеження волі з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців.

У відповідності до вимог ч. 1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом?якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання,

нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу або перейти до іншого, більш м?якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливо частини цього кодексу за це кримінальне правопорушення.

Зокрема, визначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд бере до уваги не лише характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, а й сукупність обставин, що стосуються його особи, життєвого шляху, стану здоров`я та поведінки після вчинення інкримінованих діянь.

Судом установлено, що з 22 лютого 2023 року ОСОБА_4 проходив військову службу у лавах Збройних Сил України за мобілізацією, виконуючи свій військовий обов`язок у складний для держави час. Особливого значення в контексті індивідуалізації покарання набуває та обставина, що проходження військової служби ОСОБА_4 супроводжувалося отриманням поранень, пов`язаних із захистом Батьківщини, наслідком яких стала частково втрата професійної працездатності. Зазначене підтверджується відповідними медичними документами, дослідженими судом.

Водночас суд наголошує, що проходження військової служби, отримання поранень і пов`язана з ними втрата професійної працездатності самі по собі не звільняють особу від відповідальності за вчинене та не нівелюють суспільної небезпеки кримінальних правопорушень. Однак такі обставини заслуговують на належну увагу під час визначення справедливого покарання, оскільки саме індивідуалізація покарання передбачає врахування не лише характеру протиправної поведінки, а й особливостей особи, її життєвої ситуації та можливості подальшого виправлення без надмірного обмеження її прав.

Окремо суд ураховує, що з часу вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень минуло понад три роки. Протягом цього часу змінилися обставини його життя, зокрема стан здоров`я та можливості професійної діяльності, працевлаштування. Попри наслідки отриманих поранень і втрату професійної працездатності, обвинувачений вживає заходів для працевлаштування, що свідчить про намагання адаптуватися до нових життєвих умов, відновити соціальні зв`язки та знайти можливість для подальшої самостійної трудової діяльності.

У сукупності з іншими відомостями про особу обвинуваченого, його ставленням до вчиненого, характером кримінальних правопорушень та обставинами, установленими під час судового розгляду, наведене дає суду підстави для висновку про необхідність призначення покарання, яке, з одного боку, забезпечуватиме реалізацію завдань кримінального закону, а з іншого відповідатиме вимогам справедливості, розумності та співмірності.

Вирішуючи питання про можливість застосування положень ст. 69 КК України, суд виходить із того, що призначення покарання не повинно зводитися виключно до формального визначення санкції відповідної статті. Покарання має бути індивідуальним, відповідати конкретним обставинам справи та бути достатнім для досягнення мети виправлення особи й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

У цьому випадку суд ураховує сукупність обставин, які характеризують ОСОБА_4 , зокрема проходження ним військової служби за мобілізацією, отримання поранень, пов`язаних із захистом Батьківщини, втрату професійної працездатності, тривалий проміжок часу, що минув із моменту вчинення інкримінованих діянь, а також вжиття ним заходів для подальшого працевлаштування. Оцінюючи ці обставини не ізольовано, а в їх взаємозв`язку, суд доходить висновку про наявність підстав для призначення покарання, більш м`якого, ніж передбачено санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України.

Разом із тим суд не залишає поза увагою, що після постановлення попереднього вироку ОСОБА_4 вчинив нові кримінальні правопорушення, а призначене попереднім вироком покарання на момент постановлення цього вироку залишилося невідбутим повністю. Ця обставина має самостійне правове значення та підлягає врахуванню під час визначення остаточного покарання. Вона свідчить про необхідність застосування передбаченого законом механізму призначення покарання за сукупністю вироків, який забезпечує належну правову оцінку як нового кримінального правопорушення, так і факту невідбуття покарання за попереднім вироком.

За таких обставин суд вважає необхідним застосувати положення ст. 71 КК України та частково приєднати до покарання, призначеного цим вироком, невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Визначаючи обсяг такого приєднання, суд виходить із необхідності дотримання балансу між принципом невідворотності кримінальної відповідальності, вимогами закону щодо призначення покарання за сукупністю вироків та індивідуальними обставинами, що характеризують обвинуваченого.

Визначаючи остаточне покарання за сукупністю вироків, суд також ураховує положення ст. 72 КК України щодо співвідношення різних видів покарань та правил їх складання і зарахування. Застосування зазначених положень має забезпечити правильне визначення остаточного покарання з дотриманням установлених законом вимог, недопущенням необґрунтованого посилення відповідальності та забезпеченням відповідності остаточного покарання обставинам справи.

Оцінюючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд виходить із того, що справедливість покарання полягає не в його суворості як такій, а у відповідності між характером і тяжкістю вчиненого, даними про особу винного, обставинами справи та необхідністю досягнення мети покарання. Надмірна суворість, яка не зумовлена потребами виправлення особи та запобігання новим кримінальним правопорушенням, так само не відповідала б засадам індивідуалізації кримінальної відповідальності, як і покарання, недостатнє для забезпечення належної правової реакції на вчинене.

Отже, з огляду на встановлені обставини, характер вчинених кримінальних правопорушень, відомості про особу обвинуваченого, проходження ним військової служби, отримані поранення, втрату професійної працездатності, вжиття заходів для працевлаштування, а також необхідність урахування невідбутої частини покарання за попереднім вироком, суд доходить висновку, що призначення покарання за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України та визначення остаточного покарання за правилами ст. 71, 72 КК України забезпечить необхідний баланс між цілями кримінальної відповідальності й вимогами справедливості.

Цивільні позови справі та процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу не обирався.

Питання про речові докази вирішено судом у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71, 72 КК України за сукупінстю вироків, до вказаного покарання частково приєднати покарання, призначене вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 05.10.2022 перевівши два роки обмеження волі в один рік позбавлення волі та остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирати.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

Речові докази:

-3 латунні деталі, металевий трос із зеленим покриттям – знищити;

-велосипед марки «Ardis kaliber», сидіння від велосипеду чорного кольору з коричневими вставками – залишити потерпілому ОСОБА_10 , як йому належний;

-велосипед марки «Iron Track» чорно-червоного кольору – залишити потерпілому ОСОБА_6 , як йому належний.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження теж мають право отримати копію вироку.

Суддя ОСОБА_1