Суд: Диканський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №529/1058/26
Суддя: Петренко Л. Є.
Справа № 529/1058/26
Провадження № 1-кп/529/136/26
ВИРОК
іменем України
12 жовтня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
з участю:
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026170440000627 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с.Чернечий Яр Полтавської області, з вищою освітою, проживаючої в АДРЕСА_1 , працюючої на посаді начальника відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
встановив:
13 липня 2026 року ОСОБА_6 , перебуваючи у службовому кабінеті начальника відділу освіти, сім?ї, молоді та спорту Диканської селищної ради ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , у ході спілкування з останньою, близько 11 год. 30 хв. 13.07.2026, висунув вимогу щодо надання йому неправомірної вигоди у розмірі 25 000 грн.
Зазначені грошові кошти ОСОБА_6 вимагав надати за невжиття заходів реагування та не відображення в акті ревізії відомостей про виявлені ним порушення фінансово-господарської діяльності відділу освіти, сім?ї, молоді та спорту Диканської селищної ради на загальну суму близько 300 000 грн.
Усвідомлюючи, що результати ревізії можуть спричинити для очолюваного нею відділу негативні правові та фінансові наслідки, начальник відділу освіти, сім?ї, молоді та спорту Диканської селищної ради ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою схилити головного державного аудитора відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області ОСОБА_6 до протиправного використання наданих йому службових повноважень та пов?язаних із цим можливостей, погодилася надати йому неправомірну вигоду у розмірі 25 000 грн.
Усвідомлюючи призначення грошових коштів, 15 липня 2026 року об 11 год 56 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у власному службовому кабінеті за адресою: Полтавська область, Полтавский район, сел. Диканька, вул. Незалежності, 117 передала 25 000 грн, у якості неправомірної вигоди, головному державному аудитору відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області ОСОБА_6 за невідображення в акті ревізії відомостей про виявлені ним порушення фінансово-господарської діяльності відділу освіти, сім?ї, молоді та спорту Диканської селищної ради.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, а саме надання службовій особі неправомірної вигоди, за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, передбаченому визнала повністю, кваліфікацію своїх дій не оспорювала та надала показання, які за змістом аналогічні обставинам, що зазначені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро кається. Також обвинувачена підтвердила обставини та спосіб надання неправомірної вигоди, зазначені в обвинувальному акті, не заперечувала її розмір, а також зазначила, що усвідомлює протиправність своєї поведінки. Просила суд врахувати визнання нею вини, щире каяття та критичне ставлення до вчиненого, те що вона пенсійного віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Прокурор ОСОБА_3 під час судового розгляду просив обмежитись допитом обвинуваченої і дослідженням документів, що характеризують її особу, документів, що стосуються вирішення долі речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження, та, відповідно до вимог статті 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
В судових дебатах прокурор просив призначити ОСОБА_5 покарання у виді штрафа в розмірі 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів та додаткове покарання на підставі ч.2 ст.55 КК України, а саме позбавлення права обіймати посади в державних органах на строк 2 роки.
Захисник ОСОБА_4 не заперечив щодо застосування положень ч.3 ст.349 КПК України, з урахуванням того, що обвинувачена вину визнає, не заперечує фактичні обставини вчиненого злочину та розкаюється у вчиненому.
В судових дебатах захисник просив урахувати, що обвинувачена вину визнала, розкаялась у вчиненому, позитивно характеризується за місцем роботи, позитивний висновок органу пробації, внесення обвинуваченою благодійного внеску на ЗСУ та у зв?язку із цим просив не застосовувати положення ст.55 КК України та призначити покарання нижче за нижню межу санкції ч.1 ст.369 КК України.
Отже, за згодою учасників судового провадження, які під час судового розгляду не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, правильно розуміють зміст обставин даного провадження, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченої, а також дослідженням документів, що характеризують його особу, документів, що стосуються вирішення долі речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження.
При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає доведеним пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 369 КК України, як надання службовій особі неправомірної вигоди, за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, а саме виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.
Обставиною, що пом?якшує покарання ОСОБА_5 є визнання вини.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 відсутні.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченій, суд враховує такі обставини:
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином;
- особу обвинуваченої ОСОБА_5 , яка має вік 65 років, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває; заміжня, раніше несудима; працездатна, має позитивну службову характеристику; внесла благодійний внесок на ЗСУ;
- визнання вини в інкримінованому їй діянні, яку ОСОБА_5 визнала саме під час перебування кримінального провадження в суді.
При призначенні покарання суд також враховує конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, зокрема спосіб його вчинення, розмір неправомірної вигоди, характер та спрямованість умислу обвинуваченої, а також її поведінку після вчинення кримінального правопорушення.
Згідно висновку органу пробації, ризик повторного вчинення кримінального правопорушення середній, виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства.
Враховуючи викладене та те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню обвинуваченою нових кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про особу обвинуваченої та позицію прокурора, який вважав, що виправлення ОСОБА_5 може бути досягнуто без ізоляції від суспільства, суд приходить до висновку про можливість призначення обвинуваченій покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 369 КК України, а саме у виді штрафу.
Санкція ч. 1 ст. 369 КК не передбачає додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 55 КК України, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього кодексу за умови, що з урахуванням характеру кримінального правопорушення, вчиненого за посадою або у зв`язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
На час вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_5 перебувала на посаді начальника відділу освіти, сім?ї, молоді та спорту Диканської селищної ради Полтавської області, тобто перебувала на посаді в органах місцевого самоврядування.
Суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченій додаткового покарання на підставі ч.2 ст. 55 КК України у виді позбавлення права обіймати посади в державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 2 роки враховуючи, що кримінальне правопорушення, яке вчинила ОСОБА_5 пов`язане з її службовою діяльністю, є корупційним кримінальним правопорушення, а також посягало на авторитет органу місцевого самоврядування, тому збереження за ОСОБА_5 займаної нею посади є неможливим.
Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів.
При цьому доводи захисника про не застосування додаткового покарання є необгрунтованими, оскільки злочин вчинено з використання службового становища, є корупційним, тому застосування такого покарання є необхідним.
Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченої.
Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.
Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, залишити особисте зобов`язання з покладенням обов`язків: прибувати за кожною вимогою до суду, не виїзжати за межі Полтавської області без дозволу суду, строком не більше як на 2 місяці.
Захід забезпечення кримінального провадження - відсторонення ОСОБА_5 від посади начальника відділу освіти, сім?ї, молоді та спорту Диканської селищної ради Полтавської області слід залишити до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 2 місяці, по 12.12.2026 включно.
Керуючись статтями 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі одна тисяча п?ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 (двадцять п?ять тисяч п?ятсот) грн. 00 коп., із застосуванням додаткового покарання на підставі ч.2 ст. 55 КК України у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування на строк 2 (два) роки.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 3 850 грн 88 коп.
Запобіжний захід ОСОБА_5 , до набрання вироком законної сили, залишити особисте зобов`язання з покладенням обов`язків - прибувати за кожною вимогою до суду, не виїзжати за межі Полтавської області без дозволу суду, але не більше ніж на строк 2 місяці, по 12.12.2026 включно.
Захід забезпечення кримінального провадження - відсторонення ОСОБА_5 від посади начальника відділу освіти, сім?ї, молоді та спорту Диканської селищної ради Полтавської області залишити до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 2 місяці, по 12.12.2026 включно.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 07.08.2026 (справа № 554/11057/26), а саме на мобільний телефон марки «Samsung», в корпусі чорного кольору, моделі «Galaxy S24FE» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 разом із СІМ карткою мобільного зв?язку ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_3 »; мобільний телефон в корпусі чорного кольору марки «Sigma» з IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 разом із SIM-картою оператора мобільного зв?язку ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером « НОМЕР_6 ».
Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung», в корпусі чорного кольору, моделі «Galaxy S24FE» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 разом із СІМ карткою мобільного зв?язку ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_3 »; мобільний телефон в корпусі чорного кольору марки «Sigma» з IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 разом із SIM-картою оператора мобільного зв?язку ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером « НОМЕР_6 » - повернути ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуюча ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua