Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №381/5670/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2-о/381/136/26

381/5670/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участі секретаря Омельчук С.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2026 року адвокат Дьячук Н.В., яка діє в інтересах заявника звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявника – ОСОБА_3 , після якого відкрилася спадщина на 1/4 (одну четверту) частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Право на спадкування за законом отримали - заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 (сини спадкодавця). На час відкриття спадщини, станом на 2 лютого 2007 року, заявник постійно проживав разом із спадкодавцем а тому, відповідно вважається таким, що спадщину прийняв. Заявник звернувся до приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Чернишової О.А. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак 9 липня 2026 року нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю документального підтвердження реєстрації заявника разом із спадкодавцем на день його смерті. ОСОБА_1 станом на 2 лютого 2007 року навчався у м. Києві і у зв`язку з цим був зареєстрований у гуртожитку, але фактично він постійно проживав разом із батьком однією сім`єю у м. Фастові, вони вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом. Враховуючи викладене, заявник просить суд встановити факт спільного проживання в судовому порядку.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2026 матеріали цивільної справи надійшли в провадження судді Ковалевської Л.М.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 7 вересня 2026 року прийнято заяву до розгляду і відкрите окреме провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, призначено розгляд справи по суті.

05.10.2026 через канцелярію суду від представника заінтересованої особи ОСОБА_2 надійшла заяв про розгляд справи у його відсутність. В заяві ОСОБА_2 підтвердив факт проживання заявника на час смерті батька за однією адресою та просив заяву ОСОБА_1 задовольнити.

В судовому засіданні представник заявника – адвокат Дьячук Н.В. підтримала доводи, викладені в заяві ОСОБА_1 , повідомила суду, що заявник не був зареєстрований в одній квартирі разом із спадкодавцем станом на 2 лютого 2007 року, але постійно (без реєстрації) проживав разом зі своїм батьком і це підтверджується актом про фактичне проживання від 30 червня 2026 року та довідкою № 280 від 30.06.2026 року, виданою Головою правління ОСББ "Співдружність-1". Представник заявника наполягала на тому, що встановлення місця постійного проживання заявника ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини має суттєве значення для реалізації заявником права на спадкування після смерті батька, і іншого шляху встановлення вказаного факту, ніж встановлення його судом, немає.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно й повно з`ясувавши обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що 3 лютого 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області складено відповідний актовий запис № 90 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.28). Після смерті ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 1220 ЦК України, відкрилася спадщина на 1/4 (одну четверту) частку квартири загальною площею 65,2 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належала померлому на праві власності, відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, виданого Фондом комунального майна Фастівської міської ради 05.12.1995 року. За життя ОСОБА_3 заповіт не складав, а тому в силу приписів ст. 1261 ЦК України право на спадкування за законом отримали його сини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - спадкоємці першої черги. На час відкриття спадщини, станом на 2 лютого 2007 року, заявник не був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але відповідно до поданої заяви та наданих письмових доказів, фактично проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Оглянутими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме актом про фактичне проживання від 30 червня 2026 року, складеним комісією у складі мешканців (сусідів) будинку та довідкою № 280 від 30.06.2026 року, виданою Головою правління ОСББ "Співдружність-1" підтверджується факт спільного проживання ОСОБА_1 з батьком на час відкриття спадщини, станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дослідженими в судовому засіданні, матеріалами спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 , які були надані на вимогу суду приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Чернишовою О.А. (а.с. 49-71) встановлено, що з метою реалізації свого права на спадщину після смерті батька, заявник через свого представника звернувся до приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Чернишової О.А. із заявою про відкриття спадкової справи та про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (інші спадкоємці з заявою не звертались), однак 9 липня 2026 року нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, мотивувавши свою відмову тим, що заявником не надано письмового підтвердження реєстрації заявника разом із спадкодавцем на день його смерті.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомила суду, що вона є сусідкою родини ОСОБА_5 , добре знає всіх членів сім`ї, оскільки по-перше проживає поряд, в по-друге працювала на одному підприємстві з ОСОБА_3 та його колишньою дружиною. Свідок підтвердила, що ОСОБА_1 станом на 2 лютого 2007 року навчався у м. Києві і у зв`язку з цим був зареєстрований у гуртожитку, але фактично він постійно проживав разом із батьком однією сім`єю у м. Фастові, вони вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом. В квартирі також проживала колишня дружина спадкодавця ОСОБА_6 .

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини тощо.

Встановлення місця постійного проживання заявника ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини має суттєве значення для реалізації заявником права на спадкування після смерті батька, і іншого шляху встановлення вказаного факту, ніж встановлення його судом, немає.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі № 484/747/17 від 10 січня 2019 року дійшов висновку про те, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно статтею 95 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту встановлення місця постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини доведеними та обґрунтованими, а відтак такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 223, 258-259, 264-265 ЦПК України, ст. ст. 1 ч. 2 ст. 16, 1216, 1218, 1223, 1225, 1258, 1261, 1268, 1296 ЦК України, ст. ст. 4, 316-319 ЦПК України постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008 року, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12.10.2026.

Суддя Леся КОВАЛЕВСЬКА