Суд: Таращанський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №379/1554/26
Суддя: Невгад О. В.
Єдиний унікальний номер: 379/1554/26
Провадження № 3/379/555/26
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2026 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області у складі судді Невгада О.В. розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції НП України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фізичну особу-підприємця, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
08.08.2026 о 15 год. 30 хв. за адресою: Київська область, Білоцерківський р-н, м. Тараща, Р-04, громадянин ОСОБА_1 не виконав законну вимогу працівників поліції, а саме на вимогу надати посвідчення водія або інший документ, що посвідчує особу відмовився.
За указаним фактом працівником поліції на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 152309 від 08.08.2026 за ст. 185 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав, заперечував проти фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та надав пояснення, що 08.08.2026, близько 15 год. він рухався по трасі Р-04, де його зупинили працівники полівці. Вказував, що злісної непокори вимогам поліцейського не вчиняв, на вимогу працівників поліції ним було надано для ознайомлення цифрове посвідчення в за стосунку «Дії», яке повноцінно замінює фізичний документ, однак воно було проігнороване, після чого, поліцейський склав відповідний протокол про адміністративне правопорушення, щодо злісної непокори працівникам поліції.
Суд, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, оглянувши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП, виходячи з наступного.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 152309 від 08.08.2026 встановлено, що 08.08.2026 о 15 год. 30 хв. за адресою: Київська область, Білоцерківський р-н, м. Тараща, Р-04, громадянин ОСОБА_1 не виконав законну вимогу працівників поліції, а саме не виконав вимогу надати посвідчення водія або інший документ, що посвідчує особу.
За злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку, передбачена відповідальність за ст. 185 КУпАП.
Згідно за ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
У судовому засіданні оглянуто 3 відеозаписи: clip-0, clip-1 та clip-2 які долучені до матеріалів справи на оптичному DVD-R диску та на яких відображено зупинку працівниками поліції транспортного засобу ОСОБА_1 та зафіксовано їх спілкування після зупинки.
Відтак, в наявному в матеріалах справи файлі clip-1 міститься відеозапис з бодікамери поліцейського № 476766 від 08.08.2026 початок запису о 15:12:48, кінець запису о 15:58:20, з якого вбачається неодноразове озвучення працівниками поліції вимоги до ОСОБА_1 надати для ознайомлення посвідчення водія чи інший документ для встановлення особи. Після чого ОСОБА_1 на власному телефоні продемонстрував працівникам поліції в застосунку "Дія" наявні у ньому документи, але при цьому показав застосунок "Дія" на дуже короткий проміжок часу (кілька секунд), що зробило неможливим повноцінне ознайомлення працівників поліції зі змістом пред`явлених документів.
Пунктом 2.4 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій на вимогу поліцейського повинен зупинитися з дотриманням вимог цих правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 правил, зокрема посвідчення водія відповідної категорії.
Поведінка та дії ОСОБА_1 на місці події, на переконання судді, свідчить, що останній зрозумів вимогу працівників поліції, однак свідомо її ігнорував.
Так, суб`єктивна сторона ст. 185 КУпАП характеризується лише прямим умислом.
Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, а також у сфері державного управління. Об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків. Правопорушення вважається закінченим з моменту виникнення злісної непокори законним розпорядженням або вимогам поліцейського. Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 року за №10-рп/2011 надав тлумачення визначенню непокори: «Слово непокора означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги». Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» № 8 від 26.06.1992 року, злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Відмінність опору від злісної непокори полягає в тому, що опір це активна фізична протидія законній діяльності потерпілих, а злісна непокора це пасивна поведінка.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться у провину невиконання законних вимог поліцейського, а саме: відмова надати документи, що засвідчують особу, що за своїм змістом є тотожним поняттю «злісна непокора».
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Аналізуючи докази у справі, суддя вважає, що захисна позиція ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки повністю спростовується даними відеозапису, з яких вбачається, що ОСОБА_1 на місці пригоди своїми умисними діями вчинив відмову від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог працівника поліції, яка полягала в необхідності надати для ознайомлення посвідчення водія.
Правилами ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Окрім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами адміністративної справ, а саме:
– копією постанови серії ЕНА № 7689278 від 08.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 126 КУпАП;
– рапортом від 08.08.2026 року;
– відеозаписами із нагрудних боді-камер, що міститься на одному диску
Обставин, які пом`якшують відповідальність не встановлено.
Обставин, які обтяжують відповідальність не встановлено.
З наведеного вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП – злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Виходячи з викладеного, вважаю необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ст. 185 КУпАП, оскільки його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 38, 185, 268, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ПОСТАНОВИВ :
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 8 (восьми) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 (сто тридцять шість) гривень 00 копійок (отримувач коштів – ГУК у Київ.обл/м. Київ/21081300 ЄДРПОУ – 37955989, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), рахунок IBAN – UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів бюджету – 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.В. Невгад
Оригінал: reyestr.court.gov.ua