Суд: Ананьївський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №491/1228/26
Суддя: Желясков О. О.
УКРАЇНА
АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №491/1228/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 рокум.Ананьїв
Ананьївський районний суд Одеської області у складі головуючого у справі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026167180000032, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 березня 2026 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ананьїв Одеської області, українця, громадянина України, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за контрактом на посаді стрільця 1-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 18-ї стрілецької роти НОМЕР_1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 , раніше судимого: 16 лютого 2026 року вироком ІНФОРМАЦІЯ_2 за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 гривень,
захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_4 ,
потерпілі від кримінального правопорушення - відсутні,
прокурори у кримінальному провадженні: прокурори Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ; начальник Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_22 ; прокурори Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону: ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ,
ВСТАНОВИВ:
На адресу Ананьївського районного суду Одеської області 08 жовтня 2026 року з Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026167180000032, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 березня 2026 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_3 .
Матеріали справи за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12026167180000032, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 березня 2026 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_3 , містили, передбачене ч.ч.1, 3 ст.302 КПК України, клопотання прокурора про здійснення розгляду обвинувального акту щодо кримінального проступку в спрощеному провадженні.
Ухвалою суду від 08 жовтня 2026 року зазначене клопотання прокурора задоволено та прийнято рішення про здійснення розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_3 в порядку спрощеного провадження, а саме вивчення його та доданих до нього матеріалів і ухвалення вироку.
У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивченням обвинувального акту встановлено, що в ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцю військової служби за контрактом, на посаді стрільця 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 18 стрілецької роти 6 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 у військовому звані «старший солдат», у невстановлені досудовим розслідуванням день та час, у серпні 2025 року, перебуваючи на території домоволодіння за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , зі сторони городу, помітив на землі дикорослий кущ рослини конопель, після чого у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту. У невстановлені у ході досудового розслідування день та час у серпні 2025 року ОСОБА_3 , реалізуючи свій умисел на незаконне придбання наркотичного засобу, перебуваючи за місцем свого проживання на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно та незаконно, без передбаченого законом права на придбання такої рослини, зірвав дикорослу рослину роду конопель із листям та суцвіттями, таким чином незаконно придбавши її для подальшого виготовлення з неї наркотичного засобу – канабісу. У подальшому ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого умислу, спрямованого на незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, у невстановлені у ході досудового розслідування день та час у серпні 2025 року переніс зірвану рослину до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де відокремив від неї листя та суцвіття. Після цього шляхом висушування та подрібнення листя і суцвіть рослини незаконно виготовив наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс, точна маса якого на момент незаконного виготовлення під час досудового розслідування не встановлена, однак становила не менше 26,61 г у перерахунку на висушену речовину, який ОСОБА_3 почав незаконно зберігати без мети збуту для власного вживання у кімнаті будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до 20 травня 2026 року, коли під час санкціонованого обшуку працівниками поліції за вказаною адресою зазначений наркотичний засіб загальною масою 26,61 г у перерахунку на висушену речовину було виявлено та вилучено.
За наведених обставин стороною обвинувачення ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, а саме незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
У відповідності до ч.2 ст.382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Органом досудового розслідування встановлено наступні обставини, які підтверджують обставини встановлені судом.
Так, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцю військової служби за контрактом, на посаді стрільця 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 18 стрілецької роти 6 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 у військовому звані «старший солдат», у невстановлені досудовим розслідуванням день та час, у серпні 2025 року, перебуваючи на території домоволодіння за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , зі сторони городу, помітив на землі дикорослий кущ рослини конопель, після чого у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту. У невстановлені у ході досудового розслідування день та час у серпні 2025 року ОСОБА_3 , реалізуючи свій умисел на незаконне придбання наркотичного засобу, перебуваючи за місцем свого проживання на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно та незаконно, без передбаченого законом права на придбання такої рослини, зірвав дикорослу рослину роду конопель із листям та суцвіттями, таким чином незаконно придбавши її для подальшого виготовлення з неї наркотичного засобу – канабісу. У подальшому ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого умислу, спрямованого на незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, у невстановлені у ході досудового розслідування день та час у серпні 2025 року переніс зірвану рослину до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де відокремив від неї листя та суцвіття. Після цього шляхом висушування та подрібнення листя і суцвіть рослини незаконно виготовив наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс, точна маса якого на момент незаконного виготовлення під час досудового розслідування не встановлена, однак становила не менше 26,61 г у перерахунку на висушену речовину, який ОСОБА_3 почав незаконно зберігати без мети збуту для власного вживання у кімнаті будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до 20 травня 2026 року, коли під час санкціонованого обшуку працівниками поліції за вказаною адресою зазначений наркотичний засіб загальною масою 26,61 г у перерахунку на висушену речовину було виявлено та вилучено.
Як вбачається з заяви ОСОБА_3 , складеної в присутності його захисника – адвоката ОСОБА_4 , ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, висловлює згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, повідомляє про ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно частини другої статті 302 КПК України та висловлює згоду з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні.
У зв`язку з характером вчиненого кримінального правопорушення, потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, встановив, що під час вивчення обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
Частиною 1 ст.50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Частиною 1 ст.65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1) в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.
До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно статті 67 КК України, відсутні.
Санкцією ч.1 ст.309 КК України передбачено застосування до винної особи покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк.
Відповідно до ч.1 ст.53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст.53 КК України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Частиною 1 ст.57 КК України визначено, що покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.
Відповідно до ч.1 ст.591 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Суд з врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого вважає, що з метою досягнення мети кримінального покарання, визначеної ст.50 КК України, достатнім для виправлення ОСОБА_3 буде призначення йому покарання за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, у вигляді пробаційного нагляду з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.2 ст. 591 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що кримінальне правопорушення за ч.1 ст.309 КК України згідно ст.12 КК України, є кримінальним проступком, ОСОБА_3 раніше судимий, за місцем проходження військової служби характеризується негативно, за місцем проживання характеризується задовільно, одружений, не є депутатом ІНФОРМАЦІЯ_3 , на «Д» (диспансерному) обліку в кабінетах у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено, тому суд робить висновок про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за вчинений проступок у виді пробаційного нагляду в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.309 КК України, оскільки вважає, що саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання порушенням ним закону у майбутньому.
Згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 червня 2020 року, що міститься в постанові (справа №766/39/17), під час визначення того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, необхідно керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили: 1) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст.70 КК України (за сукупністю злочинів); 2) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст.71 КК України (за сукупністю вироків).
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення у даному кримінальному провадженні у травні 2025 року, тобто до постановлення вироку ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16 лютого 2026 року, яким ОСОБА_3 був визнаний винним за ч.1 ст.309 КК України та йому було призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (справа 521/2020/26), остаточне покарання у даному провадженні ОСОБА_3 слід призначити з урахуванням правил, визначених ч.4 ст.70, ч.3 ст.72 КК України.
Згідно ч.ч.1-2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
З матеріалів справи вбачається, що у кримінальному провадженні наявні витрати на залучення експерта для проведення експертизи в сумі 7701 гривня 76 копійок, що підтверджується довідкою про витрати на проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів з експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від 19 червня 2026 року № СЕ-19/116-26/13312-НЗПРАП.
Вказані витрати мають бути стягнуті з ОСОБА_3 в дохід держави.
З матеріалів справи вбачається, що у кримінальному провадженні наявні речові докази:
- поліетиленовий пакет жовтого кольору із подрібненою речовиною зеленого кольору зі специфічним запахом, зовні схожою на рослину роду коноплі, який поміщено та опечатано до сейф пакету - WAR1267352;
- поліетиленовий прозорий пакет зі шматком паперу, в якому знаходилась подрібнена кристалічна речовина білого кольору, яку поміщено та опечатано до сейф пакету - BУM 2009956;
- пристрій для куріння по типу «Бульбулятор», а саме зрізана пляшка ємкістю 1,5 л. з нашаруванням темного кольору зі специфічним запахом, яку поміщено та опечатано до сейф пакету - ВУМ 2009949.
Зазначені речові докази, згідно постанови дізнавача СД відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 20 травня 2026 року, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області.
Згідно висновку експерта від 19 червня 2026 року №СЕ-19/116-26/13312-НЗПРАП: 1) речовина рослинного походження темно-зеленого кольору масою 30,0 г у полімерному пакеті жовтого кольору у спеціальному полімерному пакеті Національної поліції України №WAR1267352, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом. Маса канабісу у висушеному стані становить 26,61 г. Насіння сірого та сіро-зеленого кольорів масою 4,92 г у полімерному пакеті жовтого кольору у спеціальному полімерному пакеті Національної поліції України №WAR1267352, є дозрілим насінням рослини роду коноплі та до наркотичних засобів не відноситься; 2) кристалічна речовина світло-бежевого кольору масою 0,105 г у фрагменті паперу, який знаходився у полімерному згортку у спеціальному полімерному пакеті №ВУМ2009956, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Кількісний вміст PVP у речовині становить 0,073 г; 3) нашарування речовини коричневого кольору у фрагменті полімерної пляшки (верхня частина) у спеціальному полімерному пакеті №ВУМ2009949, згідно постанови про призначення експертизи пристрої для куріння по типу «Бульбулятор», а саме зрізаній пляшці ємністю 1.5 л, містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено – екстракт канабісу. Маса екстракту канабісу в перерахунку на суху речовину становить 0,031 г.
Відповідно до п.3 ч.9 ст.100 КПК України майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.
Пунктом 4 ч.9 ст.100 КПК України визначено, що майно, яке не майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності – передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання.
Відповідно до Таблиці І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770, канабіс, смола канабісу, екстракти і настойки канабісу, віднесені до списку №1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено» і їх обіг, відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», на території України заборонено, за винятком їх обігу лише в цілях та на підставах, передбачених статтями 15, 19 і 20 цього Закону.
Рослини роду коноплі (Cannabis) внесені до списку №3 «Рослини, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей» Таблиці І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770.
З наведеного вбачається, що речові докази у кримінальному провадженні є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з його незаконним обігом, та вилучені з обігу, а також майном, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, у зв`язку з чим подальше їх використання є недоцільним та вони підлягають знищенню.
Згідно ч.2 ст.131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, дізнавачем, прокурором, судовий виклик і привід; 2)накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 4-1) тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 5)тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 21 травня 2026 року було накладено арешт на: поліетиленовий пакет жовтого кольору із подрібненою речовиною зеленого кольору зі специфічним запахом, зовні схожою на рослину роду коноплі, який поміщено та опечатано до сейф пакету - WAR1267352, поліетиленовий прозорий пакет зі шматком паперу, в якому знаходилась подрібнена кристалічна речовина білого кольору, яку поміщено та опечатано до сейф пакету - BУM 2009956, пристрій для куріння по типу «Бульбулятор», а саме зрізана пляшка ємкістю 1,5 л. з нашаруванням темного кольору зі специфічним запахом, яку поміщено та опечатано до сейф пакету - ВУМ 2009949.
Частиною 4 ст.174 КПК України визначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
З урахуванням рішення щодо долі речових доказів, на які накладено арешт ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_5 від 21 травня 2026 року, суд приходить до висновку про те, що вказаний арешт майна підлягає скасуванню.
Цивільний позов під час досудового розслідування та судового розгляду не пред`явлено.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 366-371, 373, 374, 376, 381, 382, 395, 532 КПК України,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, тобто незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання покарань, призначених цим вироком та вироком ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16 лютого 2026 року за ч.1 ст.309 КК України, призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік та штрафу у розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Згідно ч.3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок згідно вироку ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16 лютого 2026 року, яким засуджено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати самостійно.
Відповідно до ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період пробаційного нагляду наступні обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч.3 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період пробаційного нагляду наступні обов`язки:
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою
Відповідно до положень ч.1 ст.49-2 КВК України строк відбуття покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з дня його постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації, після набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судової експертизи матеріалів, речовин і виробів з експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від 19 червня 2026 року №СЕ-19/116-26/13312-НЗПРАП ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , отримувач: ІНФОРМАЦІЯ_8 /м. Ананьїв/24060300, код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , банк отримувача: ІНФОРМАЦІЯ_9 (ЕАП), р/р UA608999980313070115000015634, код банку: 899998, за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження» (державний бюджет) в розмірі 7701 (сім тисяч сімсот одна) гривня 76 копійок.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 21 травня 2026 року на: поліетиленовий пакет жовтого кольору із подрібненою речовиною зеленого кольору зі специфічним запахом, зовні схожою на рослину роду коноплі, який поміщено та опечатано до сейф пакету - WAR1267352, поліетиленовий прозорий пакет зі шматком паперу, в якому знаходилась подрібнена кристалічна речовина білого кольору, яку поміщено та опечатано до сейф пакету - BУM 2009956, пристрій для куріння по типу «Бульбулятор», а саме зрізана пляшка ємкістю 1,5 л. з нашаруванням темного кольору зі специфічним запахом, яку поміщено та опечатано до сейф пакету - ВУМ 2009949 – скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: поліетиленовий пакет жовтого кольору із подрібненою речовиною зеленого кольору зі специфічним запахом, зовні схожою на рослину роду коноплі, який поміщено та опечатано до сейф пакету - WAR1267352, поліетиленовий прозорий пакет зі шматком паперу, в якому знаходилась подрібнена кристалічна речовина білого кольору, яку поміщено та опечатано до сейф пакету - BУM 2009956, пристрій для куріння по типу «Бульбулятор», а саме зрізана пляшка ємкістю 1,5 л. з нашаруванням темного кольору зі специфічним запахом, яку поміщено та опечатано до сейф пакету - ВУМ 2009949 – знищити.
Цивільний позов прокурором під час досудового розслідування та судового розгляду не пред`явлено.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Інші, заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ананьївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Копію вироку після набрання ним законної сили надіслати до ІНФОРМАЦІЯ_4 для виконання покарання у виді пробаційного нагляду.
Копію вироку після набрання ним законної сили надіслати до Відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області для виконання в частині знищення речових доказів.
Суддя: ОСОБА_26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua