Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №377/1239/26 — Славутицький міський суд Київської області

П О С Т А Н О В А

іменем України

Справа №377/1239/26

Провадження №3/377/313/26

12 жовтня 2026 року суддя Славутицького міського суду Київської області Теремецька Н.Ф., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП, що надійшла з Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого в КП «ДЕУ» на посаді дорожнього робітника, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , -

У С Т А Н О В И Л А:

26 вересня 2026 року, о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_2 , з якою проживає однією сім`єю, а саме умисні дії психологічного характеру, які виразились в образах, висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою. Внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 ..

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не заперечував, з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, погодився.

Факт вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП та вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 971740 від 30.09.2026, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, в якому викладені обставини і суть правопорушення;

- рапортом старшого інспектора-чергового Відділення поліції № 2 (Славутич) Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Очканя Ю.В. від 26.09.2026;

- письмовою заявою ОСОБА_2 від 26.09.2026 та письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 26.09.2026, з яких вбачається, що за адресою спільного проживання: АДРЕСА_2 , 26.09.2026 близько 20 години її співмешканець ОСОБА_1 вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, кричав, виражався нецензурною лексикою, ображав її;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 26.09.2026, з яких вбачається, що вона є рідною сестрою ОСОБА_2 , яка проживає спільно однією сім`єю з ОСОБА_4 . Останній регулярно вчиняє відносно ОСОБА_5 домашнє насильство. Так, зі слів ОСОБА_6 їй відомо, що 26.09.2026, близько 20 години, він вчинив сварку, ображав ОСОБА_7 , принижував її. Вона сама неодноразово була свідком подібних ситуацій і заспокоювала ОСОБА_8 ;

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 30.09.2026, яким визначено низький рівень ризику небезпеки ОСОБА_1 ;

- паспортом громадянина України НОМЕР_2 ОСОБА_2 , копія якого долучена до матеріалів справи;

- паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 , копія якого долучена до матеріалів справи, на підставі якого встановлено його особу.

Відповідальність за частиною 1 статті 173-1 КУпАП передбачена за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 частини 1 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 3 вказаного Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема, особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, доведена повністю і сумніву не викликає.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність відповідно до статей 17-20 КУпАП, не встановлено.

Обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачених статтею 247 КУпАП, також не встановлено.

При накладенні стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховується характер вчинених правопорушень, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що відповідно до статей 34 і 35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність за правопорушення, не встановлено.

За таких обставин, враховуючи характер правопорушень, особу порушника, його майновий стан, вважаю, що необхідно ОСОБА_1 призначити покарання у виді штрафу в межах санкції частини 1 статті 173-2 КУпАП.

Крім того, стягненню з особи на користь держави при накладенні на неї адміністративного стягнення підлягає судовий збір відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 283-284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, та піддати стягненню у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Якщо правопорушником не сплачено штраф у строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, у відповідності до частини 1 статті 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною 1 статті 307 КУпАП, стягнути із ОСОБА_1 штраф у подвійному розмірі відповідно до частини 2 статті 308 КУпАП, в сумі 680 гривень.

Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Суддя Н. Ф. Теремецька