Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №373/2003/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/2003/26

Провадження № 2/373/1638/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м.Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області

під головуванням судді Свояка Д.В.

розглянув у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

Представник позивача звернувся до суду з вимогами: стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №102438005 від 19.09.2025 у розмірі 33538,00 грн; стягнути з відповідачки понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.09.2025 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем був укладений в електронній формі кредитний договір №9105298, за умовами якого відповідачці були надані грошові кошти у безготівковій формі, шляхом їх перерахування за реквізитами наданої ним платіжної карти.

24.02.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №24022026, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до відповідачки за цим кредитним договором.

Відповідачка не виконала належним чином кредитні зобов`язання за вказаним договором, внаслідок чого станом на 24.02.2026 утворилася заборгованість у розмірі 33538,00 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 12000,00 грн, заборгованості за процентами у розмірі 7546,00 грн, заборгованості за комісією за обслуговування кредиту у розмірі 7992,00 грн, заборгованості за штрафом у розмірі 6000,00 грн.

У відзиві на позов відповідачка просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив на позов мотивує тим, що представником позивача не подано належних доказів перерахування кредитних коштів на виконання умов договору. Подане платіжне доручення не є документом, на ньому відсутній підпис відповідальної особи, відбиток печатки фінансової установи. Вказане доручення не є доказом в розумінні ЦПК України.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що укладення кредитного договору без активних дій з боку відповідача було б неможливим. Укладення договору відбувається з ініціативи клієнта шляхом заповнення ним анкети на сайті товариств, з одночасним наданням згоди на передачу та обробку його персональних даних. На підставі зазначених у заявці даних інформаційна система товариства здійснює реєстрацію заявника та формує його особистий кабінет. Підписавши договір одноразовим ідентифікатором, позичальник засвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами. Вважає, що подання копії електронного договору, підписаного одноразовим ідентифікатором, є достатнім доказом прийняття оферти відповідачем. Перерахування кредитних коштів було здійснене небанківською фінансовою установою, яка надає платіжні послуги з переказу коштів, тому видатковий касовий ордер на таку платіжну операцію виданий не був. Крім того, внесення відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості за договором є фактично визнанням факту укладення договору та отримання коштів на його виконання. Зазначає, що кредитний договір діє до повного його виконання та не обмежується кінцевою датою строку кредитування. Також вважає, що ним були подані всі необхідні докази на підтвердження набуття позивачем права вимоги до відповідача за цим кредитним договором.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:

Ухвалою суду від 08.06.2026 відкрито провадження в цій справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

19.06.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

23.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Судом встановлено наступні обставини:

19.09.2025 між відповідачкою та ТОВ «Мілоан» було укладено кредитний договір №102438005, за умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 12000,00 грн на строк 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 36% річних протягом першого розрахункового періоду (30 днів), у розмірі 180% річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду; комісії за надання кредиту у розмірі 1080,00 грн.

Договір засвідчений електронним підписом відповідача.

У пункті 1.5.2 договору вказано, що за обслуговування кредиту нараховується комісія за ставкою 7.40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду).

Відповідно до п.4.1 договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання)зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

У п.2.1 кредитного договору зазначено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

На підтвердження перерахування кредитних коштів подана копія платіжного доручення №109513188 від 19.09.2025.

На підставі договору факторингу №24022026, укладеного 24.02.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», позивач набув право вимоги до відповідача за цим кредитним договором.

До позову додані копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу, акту прийому-передачі реєстру боржників, платіжної інструкції №45 від 26.02.2026.

Відповідно до складеної ТОВ «Мілоан» копії відомості про щоденні нарахування та погашення станом на 24.02.2026 утворилася заборгованість у розмірі 33538,00 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням – 12000,00 грн, заборгованість за процентами – 7546,00 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредиту – 7992,00 грн, штраф – 6000,00 грн.

Крім того, з вказаної відомості вбачається, що відповідачкою частково погашалася заборгованість за кредитним договором, зокрема 20.10.2025 – за комісією за видачу кредиту на суму 1080.00 грн, 20.10.2025 – за процентами на суму 355.20 грн).

Норми права, застосовані судом:

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст. 513 ЦК України зазначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до норм ст. 526, 527, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Законом України «Про платіжні послуги» визначаються поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Відповідно до п.53 ст.1 цього Закону переказ коштів без відкриття рахунку- платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.

Згідно з п.54 ст.1 цього Закону, платіжна інструкція – розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.

Як зазначено в п.6 ч.1 ст.5 цього Закону, до фінансових платіжних послуг належать послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 46 цього Закону надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників. Надавачі платіжних послуг виконують платіжні інструкції відповідно до черговості їх надходження (крім випадків, установлених законом) та виключно в межах залишку коштів на рахунку платника, крім випадків виконання платіжної операції за рахунок наданого платнику кредиту.

Згідно з ч.8 ст.46 цього Закону надавач платіжних послуг вважається таким, що виконав належним чином платіжну операцію, якщо така операція виконана на користь отримувача відповідно до унікального ідентифікатора, зазначеного ініціатором у платіжній інструкції.

Як зазначено в ч.1 ст.49-1 цього Закону надавачі платіжних послуг виконують миттєвий кредитовий переказ відповідно до вимог, встановлених цим Законом. Національний банк України має право встановлювати додаткові вимоги та обмеження щодо виконання миттєвого кредитового переказу.

Відповідно до чч.3, 4 ст.49-1 цього Закону надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку після отримання платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу зобов`язаний перевірити дотримання всіх необхідних умов для виконання такої платіжної інструкції та наявність і доступність коштів на рахунку платника. Надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку після вчинення всіх дій щодо перевірки блокує суму коштів платіжної операції, необхідну для виконання миттєвого кредитового переказу, або списує суму коштів платіжної операції з рахунку платника.

Моментом прийняття платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу є зафіксований в операційно-обліковій системі надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку час надходження до нього такої платіжної інструкції від платника, незалежно від години або календарного дня її прийняття.

Згідно з ч.5 ст. 49-1 цього Закону надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний протягом 10 секунд з моменту прийняття платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу забезпечити зарахування суми коштів за платіжною операцією на рахунок отримувача, доступність для отримувача зарахованих коштів та повідомити надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку про завершення платіжної операції.

Надавач платіжних послуг отримувача після зарахування на рахунок отримувача суми коштів за платіжною операцією з виконання миттєвого кредитового переказу зобов`язаний невідкладно безкоштовно повідомити отримувача про таке зарахування коштів у спосіб, передбачений договором між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з п.18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як передбачено ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінка аргументів сторін, доказів.

Судом встановлено, що акцептуючи угоду про укладення кредитного договору №102438005 від 19.09.2025, відповідачка прийняла умови надання послуг, зокрема, строк кредитування, плату за кредит, порядок погашення кредиту, відповідальність.

Позивачем надано достатньо доказів на підтвердження укладення кредитного договору та неналежного невиконання відповідачкою зобов`язань за договором щодо повернення суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

Відповідачка, частково погашаючи заборгованість за кредитним договором, визнала факт його укладення та отримання коштів на його виконання.

Однак, відповідно до висновку Верховного Суду України, що викладений у постанові від 06.09.2017 у справі № 531/648/15-ц, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21 дійшов висновку про те, що, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обовф`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Пуктом 1.5.2 договору передбачена комісія за обслуговування кредиту, яка нараховується за ставкою 7,40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період.

Разом з тим, доказів того, що зазначена комісія спрямована на оплату будь-яких послуг позивача у зв`язку з укладеним між сторонами кредитним договором, не надано, умови кредитного договору щодо сплати відповідачкою комісії за обслуговування кредиту, не відповідають вимогам чинного законодавства.

За таких обставин вимога про стягнення з відповідачки комісії за обслуговування кредиту у розмірі 7992,00 грн не підлягає задоволенню.

Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідачки на користь позивача штраф у розмірі 6000,00 грн.

Разом з тим, п.4.1 договору щодо обов`язку позичальника сплатити штраф у розмірі 1000,00 грн за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання)зобов`язання, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX у зв`язку з військовою агресією проти України в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який продовжувався відповідними указами, у тому числі №596/2026 від 13.07.2026, затвердженими відповідними законами України.

Кредитний договір між сторонами укладено 19.09.2025, під час дії воєнного стану, отже дія п. 18 Прикінцевих положень ЦК України розповсюджується на ці кредитні зобов`язання.

За таких обставин вимога про стягнення з відповідачки штрафу у розмірі 6000,00 грн не підлягає задоволенню.

За результатом оцінки доказів суд дійшов висновку, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження укладення кредитного договору №102438005 від 19.09.2025, загальна вартість кредиту становить 19546,00 грн, з яких: 12000,00 грн сума кредиту за договором, 7546,00 грн проценти за користування кредитом.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, як передбачено ст.4 ЗУ «Про судовий збір».

Ціна позову, визначена позивачем сумою стягнення 33538,00 грн.

Оскільки, суд частково задовольняє вимоги на суму 19546,00 грн, що становить 58,28% від ціни позову, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 1551,65 грн (2662,40:100 х 58,28%) судових витрат.

Керуючись ст. 263 – 265 ЦПК України, суд

ухвалив

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №102438005 від 19.09.2025 у розмірі 19546 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот сорок шість) гривень 00 копійок, з яких: основний борг у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок, відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 7546 (сім тисяч п`ятсот сорок шість) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1551 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят одна) гривня 65 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул.Лісова, буд.2, м.Бровари, Київська область, 07400;

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Д. В. Свояк