Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №372/2891/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2891/26

Провадження 2-2276/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Висоцької Г.В., за участю секретаря Куник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації, в якому просив стягнути із відповідачки страхове відшкодування в порядку суброгації в сумі 47904,64 грн, витрати на професійну правову допомогу в сумі 7000,00 грн та судовий збір в сумі 2662,40 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначав, що між ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА" та ОСОБА_2 укладено договір № 245002/4098/0003769 від 22.07.2020, предметом якого є передача Страхувальником за плату ризику, пов`язаного з Об`єктом страхування, Страховику на умовах, визначених Договором. Об`єктом страхування є транспортний засіб «Volkswagen Golf Life LE» реєстраційний номер НОМЕР_1 . 14 червня 2025 року о 14 годині 05 хвилин в с. Трипілля Обухівського району Київської області по вул. Риболовецькій, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу «Volkswagen Golf Life LE» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «SSANG YONG KYRON» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановами суду обох правопорушниць визнано винними. ПрАТ «СК "Уніка"» склало страховий акт № 29626902280 від 25.06.2025, яким кваліфікувало подію як страховий випадок та прийняло рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 95809,28 грн, яке було перераховане згідно платіжної інструкції № 047083 від 27.06.2025 на суму 95 809,28 грн. Таким чином ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА" виконало свої зобов`язання перед страхувальником згідно умов Договору. Станом на 14.06.2025 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована жодним полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Зважаючи на викладене, відповідач як винуватець ДТП, зобов`язаний відшкодувати позивачеві 1/2 суми страхового відшкодування у порядку суброгації у розмірі 47904,64 грн.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 14.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

15.06.2026 відповідачкою подано до суду відзив, в якому вона зазначила наступне. Так дійсно, 14 червня 2025 року о 14 год. 05 хвилин в с. Трипілля Обухівського району Київської області по вулиці Риболовецькій сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Volkswagen Golf Life Le» з державним номерним знаком НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , чий транспортний засіб був застрахований позивачем, та автомобіля «SSANG YONG KYRON» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням відповідача. Дані обставини встановлені постановами Обухівського районного суду Київської області по справі №372/3280/25 та №372/3283/25, а тому доказуванню при розгляді даної справи, відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України не потребує. Відповідно до даних постанов встановлено, що пригода виникла по обоюдній вині двох учасник пригоди - ОСОБА_3 та відповідача. Позивачем не було визначено прямої шкоди заподіяної даному транспортному засобу. Виплата була проведена виходячи з рахунку технічного обслуговування №2200677 від 24 червня 2025 року. Виходячи з даного рахунку було встановлено, що вартість встановлених запчастин складає 41636, 40 грн., вартість виконаних робіт 81765,60 грн., а всього 98829,60 грн. Дана сума не відповідає загальній вартості, якщо сумувати вартість робіт та запчастин, що ставить під сумнів даний рахунок. Позивач відповідно до страхового акту 29626902280 встановив, що: Вартість відновлюваного ремонту складає 98829,60 грн.; - Вартість запчастин 34109,12 грн., що не відповідає рахунку; - Вартість суми страхового відшкодування 95809,28 грн. Таким чином розмір прямої шкоди нічим не підтверджений, а позивач бажає стягнути 50% від суми сплаченого страхового відшкодування. Відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме те, що він зобов`язаний відшкодувати відповідний збиток, який на даний час ні позовною заявою та додатком до неї не підтверджений. При цьому заперечив проти стягнення правничої допомоги, так як її розмір є завищеним.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові, щодо винесення заочного рішення не заперечив.

Представник відповідачки у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, просив прийняти до уваги відзив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив такі обставини та відповідні ним правовідносини.

Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

У судовому засіданні встановлено, що між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та ОСОБА_2 (далі - Страхувальник) укладено договір № 245002/4098/0003769 від 22.07.2020, предметом якого є передача Страхувальником за плату ризику, пов`язаного з Об`єктом страхування, Страховику на умовах, визначених Договором.

Об`єктом страхування є транспортний засіб «Volkswagen Golf Life LE» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

14 червня 2025 року о 14 годині 05 хвилин в с. Трипілля Обухівського району Київської області по вул. Риболовецькій, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу «Volkswagen Golf Life LE» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «SSANG YONG KYRON» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 25.06.2025 у справі №372/3280/25 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 25.06.2025 у справі №372/3283/25 ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно рахунку ФОП ОСОБА_4 №2200677 від 24.06.2025 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen Golf Life LE» реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 98829,60 грн.

ПрАТ «СК "Уніка"» склало страховий акт № 29626902280 від 25.06.2025, яким кваліфікувало подію як страховий випадок та прийняло рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 95809,28 грн, яке було перераховане згідно платіжної інструкції № 047083 від 27.06.2025 на суму 95809,28 грн.

Таким чином Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" виконало свої зобов`язання перед страхувальником згідно умов Договору.

Станом на 14.06.2025 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована жодним полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується інформацією з МТСБУ.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі статтею 108 Закону України "Про страхування" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

За умовами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 1 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Положенням частини 1 статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року №4, особи, які спільно завдали шкоди, тобто завдали неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими (статті 543, 1190 ЦК). У такому самому порядку відповідають особи, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Спір про відшкодування шкоди, завданої при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 ЦК, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.

Суброгація - це перехід до страховика на підставі відповідного акту права вимоги, яке страхувальник має щодо особи, винної у збитках. Це правило поширюється на страховика лише на суму фактично виплаченого ним страхового відшкодування (передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми).

Суброгація випливає безпосередньо із закону і не потребує підтвердження договором страхування. Доказами наявності у страховика права вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди, є договір страхування і документ, який підтверджує виплату страхового відшкодування. Основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов`язання, яке виникло із заподіяння шкоди та у зв`язку з яким було виплачено страхове відшкодування і заміну в ньому кредитора. Право суброгації виникає із страхових відносин, які є договірними.

Суд зауважує, що у відзиві датою дорожньо-транспортної пригоди помилково зазначено 14 травня 2025 року. Матеріалами справи підтверджується, що пригода сталася 14 червня 2025 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Постановами Обухівського районного суду Київської області від 25.06.2025 у справах № 372/3280/25 та № 372/3283/25 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано винними обох водіїв – учасників дорожньо-транспортної пригоди: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Отже, шкоду транспортному засобу «Volkswagen Golf Life LE» завдано внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки за наявності вини обох їх володільців, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України зумовлює визначення розміру відшкодування у відповідній частці залежно від ступеня вини кожного з них.

Ступінь вини кожного з водіїв постановами у справах про адміністративні правопорушення не визначено, а сторони не надали доказів, які б свідчили про переважну вину когось із них. За таких обставин суд виходить з рівного ступеня вини учасників дорожньо-транспортної пригоди, а тому частка відповідачки у відшкодуванні шкоди становить 1/2, що відповідає розміру заявлених позовних вимог.

Оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідачки не була застрахована, вона відповідає за завдану шкоду особисто на загальних підставах, визначених ст. ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України. Правила визначення розміру страхового відшкодування страховиком, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу, до спірних правовідносин не застосовуються. Крім того, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, на який посилається відповідачка, втратив чинність з 01.01.2025 у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності щодо експлуатації наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 № 3720-IX.

Доводи відповідачки про недоведеність розміру шкоди та про невідповідність загальної суми рахунку його складовим суд вважає безпідставними. Згідно з рахунком ФОП ОСОБА_4 № 2200677 від 24.06.2025 вартість робіт становить 81 765,60 грн, вартість запчастин – 41 636,40 грн, а загальний бонус (знижка) – 24 572,40 грн (16 245,12 грн на послуги та 8 327,28 грн на запчастини). Отже, вартість ремонту з урахуванням знижки становить 98 829,60 грн (81 765,60 + 41 636,40 – 24 572,40), що відповідає підсумковій сумі рахунку. Зазначена у страховому акті вартість запчастин (34 109,12 грн) не впливає на загальну вартість відновлювального ремонту, яка в рахунку та у страховому акті є однаковою – 98 829,60 грн.

Розмір виплаченого страхового відшкодування (95 809,28 грн) визначено як вартість відновлювального ремонту за вирахуванням безумовної франшизи у розмірі 0,5 % від страхової суми 604 064,00 грн, тобто 3 020,32 грн (98 829,60 – 3 020,32 = 95 809,28), що відповідає умовам договору страхування. Дорожньо-транспортна пригода сталася в межах строку дії договору страхування (з 24.07.2020 по 23.07.2025).

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування» до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, в межах фактично здійсненої страхової виплати, яка підтверджена страховим актом № 29626902280 від 25.06.2025 та платіжною інструкцією № 047083 від 27.06.2025. Відповідачка, заперечуючи розмір шкоди, доказів на спростування вартості відновлювального ремонту, зокрема висновку експерта, не надала, клопотання про призначення судової експертизи не заявила, обмежившись припущеннями щодо недостовірності рахунку. Водночас відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, за результатами розгляду справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними належними та допустимими доказами, яким дана правова оцінка, а тому відповідачка, з вини якої частково сталася ДТП, зобов`язана відшкодувати позивачеві 1/2 суми страхового відшкодування у порядку суброгації у розмірі 47904,64 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2662,40 грн. сплачений ним при подачі позову.

Пунктом 1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

31.12.2020 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» (клієнт) та Адвокатським бюро “Адвокатське бюро Олександра Лисова “Еквіт"", назву якого змінено на Адвокатське бюро “Лисов2856 “Еквіт" (Бюро) було укладено договір про надання правової допомоги №1/20ю.

Додатковою угодою № 5 від 02.01.2026, дія договору № 1/20ю від 31.12.2020 припиняється 31.12.2026.

Так, згідно з п. 4.1. Договору ціна договору складається з вартості юридичних послуг, що зазначаються в додатковій угоді до цього договору. Така угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

Додатком №1 від 26.01.2026 до Договору про надання правової допомоги №1/20ю сторони визначили, що клієнт доручає АБ "Лисов2856 "Еквіт"", в особі керуючого бюро, адвоката Білоконь І.В., надати послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржників клієнта за цивільним та господарським судочинством, сума страхового відшкодування 95 809,28 грн.

За надання бюро клієнтові правової (правничої) допомоги клієнт платить фіксовану суму гонорару адвоката у розмірі 7 000,00 грн за надання правової допомоги в суді першої інстанції по кожній справі з переліку, фіксована сума гонорару адвоката сплачується на підставі виставленого бюро клієнту рахунку, оплата гонорару здійснюється протягом 5 (п`яти) робочих днів на рахунок Адвокатського бюро "Лисов2856 "Еквіт"" у безготівковій формі, яке в свою чергу має надати правову допомогу в суді першої інстанції по кожній справі з переліку, про що в подальшому звітує клієнту та надсилає (надає) на його поштову (юридичну) адресу підтверджуючі документи та звіт про виконану роботу.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір №1/20ю про надання правової допомоги від 31.12.2020, Додаткову угоду №5 від 02.01.2026 до Договору про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020, виписку з ЄДР, Додаток №1 від 26.01.2026 до Договору про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020, рахунок № 21 від 26.01.2026, акт надання послуг № 21 від 12.05.2026 на суму 7000 грн., платіжну інструкцію № 936 від 28.01.2026.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 95, 133, 137, 141, 258, 263 - 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" страхове відшкодування в порядку суброгації в сумі 47 904,64 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн та судовий збір в сумі 2662,40 грн, а всього 9662,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Суддя Г.В.Висоцька