Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №367/8244/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Суд: Ірпінський міський суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №367/8244/25

Суддя: Білогруд О. О.

Справа № 367/8244/25

Провадження №2/367/2208/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

12 жовтня 2026 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючої судді Білогруд О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» (надалі - ТОВ «ФК АЙКОНС») через підсистему «Електронний суд» подано до суду вказаний позов, який обґрунтовано таким. 28.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №3521811256/526156, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 2500,00 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,5 % на добу. Позивач зазначає, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, перерахувавши відповідачу кредитні кошти на платіжну картку. Відповідач порушив умови договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, у зв`язку з чим, за розрахунком позивача, станом на 28.03.2025 утворилася заборгованість у розмірі 10625,00 грн, з яких 2500,00 грн -заборгованість за основною сумою кредиту, 8 125,00 грн - за процентами. 20.08.2021 між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-20/08/2021, за яким останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Надалі, 25.08.2021 між ТОВ «ФК СІТІ ФІНАНС ГРУП» та ТОВ «ФК АЙКОНС» укладено договір відступлення права вимоги №1-25/08/2021, відповідно до якого право вимоги до відповідача перейшло до позивача. У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК АЙКОНС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 625,00 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн, витрати на правничу допомогу і пов`язані з нею витрати в загальному розмірі 10 500,00 грн.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 01.08.2025 відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, разом з копією позовної заяви з доданими документами направлялися відповідачу 07.08.2025 та 03.09.2025 (повторно) за адресою зареєстрованого місця проживання. Указані поштове повідомлення повернуто до суду з відмітками «адресат відсутній за указаною адресою».

Станом на 12.10.2026 відзиву чи клопотання про подовження строку на надання відзиву та/або будь-яких інших від відповідача до суду не надходило, заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін чи відзив на позов суду не подав.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близькі за змістом висновку містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмових відзивів на позов, клопотань про продовження строку подання відзиву подано було, тому справа вирішується за наявними матеріалами відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

За частиною четвертою статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

28.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Кредитна установа «Європейська кредитна група», з однієї сторони та ОСОБА_2 (далі – «Клієнт»), з іншої сторони укладено договір про надання фінансового кредиту №3521811256/526156.

Відповідно до пункту 1.1 індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту №3521811256/526156 від 28.06.2020 товариство надало клієнту фінансовий кредит в розмірі 2 500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності (далі – кредит), а клієнт зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 1.2 кредит надався строком на 30 днів, тобто до 27.07.2020. Строк дії договору 30 днів, але в будь-якому рази цей договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором.

За користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунок 2,5% (процентів) на добу. Тип процентної ставки – фіксована (пункт 1.3 індивідуальної частини договору).

Відповідно до пункту 3.1.4 індивідуальної частини договору товариство має право без згоди клієнта поступитися своїм. Правом вимоги за даним договором третій особі, в зв`язку, з чім відбувається заміна сторони – кредитодавця за цим договором.

Зазначений договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора R65063. Відповідно до довідки про ідентифікацію цей ідентифікатор направлено 28.06.2020 на номер телефону, зазначений у договорі як номер позичальника.

Пунктом 4.3 індивідуальної частини договору передбачено подальше нарахування процентів у разі неповернення кредиту в погоджений строк, але не більше ніж за 90 календарних днів від дня укладення договору. Документів, які підтверджують погоджене сторонами продовження строку кредитування, у наданих матеріалах немає.

Відповідно до додатку №1 до Договору про надання фінансового кредиту №3521811256/526156 від 28.06.2020 графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту: строк, на який надано кредит, кількість днів – 30, сума кредиту – 2 500,00 грн, фіксована процентна ставка день користування - 2,5%, сума нарахованих процентів за користування кредитом – 1875,00 грн, до сплати (всього) – 4375,00 грн.

Первісний кредитор виконав зобов`язання щодо надання відповідачу кредитних коштів у сумі 2 500,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «Платежі онлайн» від 01.07.2025 та доданими відомостями про платіжну операцію. Зазначені документи містять дані про успішний переказ 28.06.2020 о 05:35:08 UTC суми 2 500,00 грн на платіжну картку з маскованим номером НОМЕР_1 , який відповідає реквізитам картки, зазначеним у кредитному договорі. Операцію ідентифіковано за RRN 002235534412 та Transaction ID НОМЕР_2 .

20.08.2021 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-20/08/2021, за яким первісний кредитор відступив право грошової вимоги до боржників, визначених у відповідному реєстрі. Витяг із реєстру боржників до цього договору містить відомості про ОСОБА_2 та кредитний договір №3521811256/526156 від 28.06.2020.

25.08.2021 між ТОВ «ФК СІТІ ФІНАНС ГРУП» та ТОВ «ФК АЙКОНС» укладено договір відступлення права вимоги №1-25/08/2021, відповідно до якого право вимоги за зазначеним кредитним договором передано позивачу. Включення зобов`язання відповідача до складу відступлених вимог підтверджується витягом із реєстру боржників до цього договору. Матеріали також містять платіжну інструкцію щодо оплати за договором відступлення права вимоги.

Таким чином, подані договори та витяги з реєстрів боржників підтверджують послідовний перехід права вимоги за кредитним договором №3521811256/526156 від 28.06.2020 від первісного кредитора до ТОВ «ФК СІТІ ФІНАНС ГРУП», а надалі до ТОВ «ФК АЙКОНС».

За випискою, складеною позивачем станом на 28.03.2025, заборгованість відповідача визначена в розмірі 10 625,00 грн, з яких 2 500,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 8 125,00 грн - за процентами. Виписка містить підсумкові суми без деталізації щоденних нарахувань. Даних про погашення основної суми кредиту в досліджених документах немає.

IV. Норми права, які застосував суд, мотивована оцінка і висновки суду.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон №675-VIII) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Судом установлено, що 28.06.2020 між первісним кредитором ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ОСОБА_2 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту №3521811256/526156. Відповідач підписав зазначений договір електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «R65063», направленого кредитодавцем на номер телефону відповідача, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Відтак ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та відповідач у письмовій формі досягли згоди щодо істотних умов кредитного договору, зокрема розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, розміру процентної ставки, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін.

На виконання умов договору первісний кредитор надав відповідачу кредит у сумі 2 500,00 грн, шляхом перерахування коштів на платіжну картку з маскованим номером НОМЕР_1 , зазначену в кредитному договорі. Факт успішного переказу коштів 28.06.2020 підтверджується листом ТОВ «Платежі онлайн» від 01.07.2025 та доданими відомостями про платіжну операцію.

Таким чином, досліджені судом докази у своїй сукупності підтверджують укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів.

За умовами договору відповідач зобов`язався повернути кредит протягом 30 днів, а саме: до 27.07.2020, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 2,5% на добу. Відповідно до графіка розрахунків сума процентів за погоджений строк кредитування становить 1 875,00 грн, а загальна сума платежу - 4 375,00 грн.

Після закінчення погодженого строку кредитування відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав. Доказів погашення зазначеної заборгованості досліджені матеріали справи не містять.

На підставі договору факторингу №1-20/08/2021 від 20.08.2021 право вимоги за кредитним договором відповідача перейшло від первісного кредитора до ТОВ «ФК СІТІ ФІНАНС ГРУП», а надалі, за договором відступлення права вимоги №1-25/08/2021 від 25.08.2021, - до ТОВ «ФК АЙКОНС». Перехід права вимоги підтверджується відповідними договорами та витягами з реєстрів боржників.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «ФК АЙКОНС» як нового кредитора підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором.

Щодо розміру кредитної заборгованості, суд зазначає таке.

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Із положень частини другої статті 625 ЦК України слідує, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц, яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточнюючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 у справі №910/17048/17, щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

У зобов`язальних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання.

Первісний кредитор та ОСОБА_2 встановили строк кредитування за кредитним договором 30 днів, а саме до 27.07.2020.

Новий кредитор просить стягнути з ОСОБА_2 за кредитним договором №3521811256/526156 проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку.

Доказів щодо пролонгації строку кредитування за взаємною згодою сторін матеріали справи не містять.

На день закінчення строку кредитування 27.07.2020 розмір заборгованості становив 4 375,00 грн, з яких 2 500,00 грн - за тілом кредиту та 1 875,00 грн - проценти за користування кредитом (2 500,00 грн ? 2,5 % ? 30 днів).

З огляду на зазначене, суд вважає, що, зважаючи на погоджений строк кредитування за кредитним договором 30 днів (до 27.07.2020 року), відповідно до пункту 1.2 кредитного договору №3521811256/526156, із відповідача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту 2500,00 грн та проценти в сумі 1875,00 грн, а всього на суму 4375,00 грн. Відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VI. Вирішення питання про розподіл судових витрат.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частина третя статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина перша та друга статті 133 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Згідно з положеннями частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною другою статті 137 ЦПК України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

ТОВ «ФК АЙКОНС» за подачу позову сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.06.2025 №11544.

Також на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500,00 грн ТОВ «ФК АЙКОНС» представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат, до якої долучено: акт про отримання правової допомоги від 22.08.2025, платіжну інструкцію від 22.08.2025 №11952 про оплату позивачем адвокату таких послуг, рахунок від 22.08.2025-7.

Отже, з огляду на те, що позов задоволено частково у розмірі 4 375,00 грн із заявлених 10 625,00 грн, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме зі сплати судового збору у розмірі 993,00 грн (2422,40*1%), витрат на правничу допомогу у розмірі 4 305,00грн (10 500*41%).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС», ідентифікаційний код юридичної особи 44334170, заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 375 (чотири тисячі триста сімдесят п`ять) гривень 00 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 305 (чотири тисячі триста п`ять) гривень 00 копійок, витрати зі сплати судового збору у розмірі 993 (дев`ятсот дев`яносто три) гривні 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 12.10.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС», ідентифікаційний код 44334170, адреса місцезнаходження: 01042, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок 12, нежитлове приміщення 1008).

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Білогруд

Оригінал: reyestr.court.gov.ua