Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №363/6514/25 — Вишгородський районний суд Київської області

Суд: Вишгородський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №363/6514/25

Суддя: Свєтушкіна Д. А.

02.10.2026 Справа № 363/6514/25

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючого – судді Свєтушкіної Д.А., за участю секретаря Галай О.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Гудзь О.В., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача адвоката Працюка В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Вишгородська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,-

УСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Вишгородська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, в якій просить визначити йому додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в один місяць з часу набрання рішенням законної сили. Свої вимоги обґрунтовує тим, що його батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім нього, до кола спадкоємців після смерті входить також його брат ОСОБА_6 , місцезнаходження якого йому не відомо. Також після розлучення з їх матір`ю, батько ОСОБА_5 одружився вдруге. Із новою сім`єю батька, ні з дружиною ОСОБА_2 , ні з їх спільною донькою ОСОБА_4 спілкування не підтримував. Зазначив, що про смерть батька дізнався практично випадково від сторонніх людей. Відповідач у справі - дружина батька постійно перебувала з ним у неприязних стосунках. При цьому в колі їх спільних знайомих і родичів постійно зазначала, що усе своє майно його батько заповів на користь їх спільної доньки ОСОБА_4 , залишивши його ні з чим. Він був введений в оману заявами відповідача, розуміючи право батька розпорядитись належним йому майном на свій розсуд, та не звертався до нотаріуса. Після чого, у вересні 2025 року він звернувся до відповідача, яка повідомила його, що ніякого заповіту батька на майно немає. 01.10.2025 року він звернувся до Вишгородської державної нотаріальної контори із наміром оформити свої спадкові права після смерті батька. Йому було повідомлено, що спадкову справу після смерті батька відкрито, спадковим майном є квартира АДРЕСА_1 , проте у вчинені нотаріальної дії йому було відмовлено з огляду пропуск строку для подачі заяви про прийняття спадщини та роз`яснено можливість звернутись до суду з вимогою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. Оскільки вважає, що встановлений законодавством строк для прийняття спадщини пропущений ним з поважних причин, а саме через введення його в оману щодо відсутності спадкового майна, вимушений звернутись до суду з вказаною позовною заявою.

Ухвалою судді від 26.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 04.02.2026 року задоволено клопотання позивача та витребувано з Вишгородської державної нотаріальної контори завірену належним чином копію спадкової справи № 92/2025 до майна ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконання ухвали суду від 04.02.2026 року до суду 18.02.2026 року від Вишгородської державної нотаріальної контори надійшли витребувані документи, а саме завірена належним чином копія спадкової справи № 92/2025 до майна ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

19.03.2026 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання зазначила, що позивач є сином її покійного чоловіка ОСОБА_5 від його першого шлюбу. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Про смерть батька позивач знав ще в день смерті, йому про це по телефону повідомила невістка ОСОБА_7 .. А 29.11.2024 року позивач був в присутній на похоронах батька. Ніхто ніяким чином не чинив перепон позивачу у зверненні ним до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, тому ніяких поважних підстав для поновлення строку подачі такої заяви позивач не мав і не має, у зв`язку з чим позов не визнає та поросить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

22.04.2026 року від третьої особи ОСОБА_4 до суду надійшли пояснення щодо позову, в яких остання зазначила, що ОСОБА_1 достовірно знав про смерть батька, ще в день її настання, також був присутнім на похоронах. Причини з яких позивач своєчасно не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька їй не відомі. Тож просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Також 03.06.2026 року від третьої особи ОСОБА_3 до суду надійшла заява, в якій зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог його брата ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті їх батька ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 05.06.2026 року підготовче провадження у цивільній справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити з викладених у позовній заяві підстав. При цьому позивач пояснив, що дійсно дізнався за смерть батька в день його смерті від колишньої дружини брата ОСОБА_7 та був присутній на похоронах на наступний день. До нотаріуса вчасно із заявою про прийняття спадщини не звернувся, оскільки повірив чуткам, що все батько заповів чи переписав на користь третьої особи ОСОБА_4 . Перший раз почув таку інформацію від матері, а їй сказала сусідка, яка спілкувалась з двоюрідною сестрою батька. Також йому казала сусідка, що відповідач якось в розмові казала, що все майно на ОСОБА_4 . На похоронах відповідач сказала, що машину дарує брату, тож подумав, що машину переписали на відповідача. Зазначену інформацію вчасно не перевірив, оскільки повірив у почуте. З відповідачем особисто за спадкове майно не розмовляв, така розмова вперше відбулась між ними вже у вересні 2025 року, де відповідач на його пряме запитання повідомила про відсутність заповіту та наявність спадкового майна.

В судовому засіданні відповідач та її представник просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позов. При цьому відповідач зауважила, що нікому ніколи не казала, що її чоловік ОСОБА_5 за життя заповів все своє майно їх спільній донці ОСОБА_4 .

Інші учасники справи не з`явилися у судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від завідувача Вишгородської державної нотаріальної контори Шила О. до суду надійшла заява, у якій останній просить розгляд справи проводити за відсутності їхнього представника. Від третьої особи ОСОБА_3 до суду надійшла заява, у якій останній просить проводити розгляд справи без його участі, а також не заперечує щодо задоволення позовних вимог. Від третьої особи ОСОБА_4 до суду надійшли пояснення щодо позовної заяви, в яких остання, окрім іншого, зазначила про неможливість особистої участі у судовому розгляді справи.

Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що померлий ОСОБА_5 був колишнім чоловіком її сестри ОСОБА_9 . Приблизно через три місяці після смерті ОСОБА_5 вона зустріла його сестру ОСОБА_10 , яка в розмові сказала, що ОСОБА_5 все майно переписав на ОСОБА_4 . Вона повірила та переказала цю інформацію сестрі.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що є матір`ю позивача та колишньою дружиною померлого ОСОБА_5 .. Про смерть останнього дізналась в листопаді 2024 року до його похорон від сестри ОСОБА_8 .. Син поїхав на похорони, а вона не змогла. Приблизно через три місці після смерті ОСОБА_5 її сестра повідомила їй, що зустріла сестру померлого ОСОБА_10 , яка сказала, що ОСОБА_5 все майно переписав на ОСОБА_4 .. Зазначеній інформації вона повірила, оскільки з нею в цій сім`ї теж повелись погано, та передала її сину.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона є колишньою дружиною брата позивача ОСОБА_3 . ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . В день його смерті, вона продзвонила позивачу та повідомила його про смерть батька, на що він сказав, що він вже знає. Також повідомила, що похорон відбудеться на наступний день. Позивач був присутнім на похоронах батька. Ніяких розмов щодо спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_5 вона не чула.

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків та дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що у період з 24.09.1983 року по 15.02.1994 року ОСОБА_5 та ОСОБА_11 перебували у зареєстровану шлюбі, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00054354572 від 23.10.2025 року.

Як вбачається з копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , в період шлюбу у ОСОБА_5 та ОСОБА_11 народились сини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

09.06.1995 року ОСОБА_5 уклав шлюб з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .

Під час шлюбу у ОСОБА_5 та ОСОБА_2 народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 )

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне йому майно.

Відповідно до копії спадкової справи № 92/2025 до спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 дружина померлого ОСОБА_2 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що залишилась на день його смерті.

Натомість донька померлого ОСОБА_4 23.05.2025 року звернулась до нотаріуса із заявою про відмову від спадщини, якою відмовилась від належної їй спадщини, що залишилась після смерті її батька ОСОБА_5 на користь дружини померлого ОСОБА_2 .

01.10.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Вишгородської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті його батька ОСОБА_5 ..

На що Завідувачем Вишгородської державної нотаріальної контори Шилом О. 01.10.2025 року було ухвалено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на спадкове майно, оскільки останній на час відкриття спадщини з спадкодавцем не проживав, протягом строку, встановленого ЦК України, відповідну заяву про прийняття спадщини за законом та інших документів, які підтверджують факт прийняття спадщини, в нотаріальну контору не подавав, а отже вважається таким, що пропустив строк для прийняття спадщини.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (частина 1 статті 1258 ЦК України)

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснено Верховним Судом України у п.26 постанови Пленуму від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» суди відкривають провадження у справі за позовом особи про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця за місцем відкриття спадщини, наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.

При цьому поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших. Практика суду касаційної інстанції у цій категорії справ є сталою та незмінною.

При цьому факт усвідомлення спадкоємцем першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом (у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування), наявності в нього права на спадкування та невчинення ним неодмінних активних дій щодо встановлення спадкової маси і прийняття спадщини не свідчить про виникнення в нього об`єктивних обставин, які унеможливили або істотно ускладнили йому своєчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у передбачений ЦК України строк. Після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття / відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв`язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (у зв`язку зі своєю спорідненістю зі спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність в нього права на спадкування. У цьому аспекті потрібно також враховувати, що право на прийняття спадщини є суб`єктивним цивільним правом, зміст якого полягає в тому, що спадкоємцю надано альтернативу: прийняти спадщину або відмовитися від неї. Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.

Натомість, як установлено судом, позивач знаючи про смерть батька, усвідомлюючи наявність в нього права на спадкування після смерті батька як спадкоємця першої черги, не вчинив жодних активних дій щодо встановлення спадкової маси і прийняття спадщини. При цьому інформація від сусідів чи родичів про відсутність спадкового майна, є суб`єктивним чинником, обставинами, які залежали від самого спадкоємця, оскільки позивач мав юридичну можливість та обов`язок перевірити цей факт у нотаріуса протягом шести місяців після смерті батька, однак останній такою можливістю не скористався, та зайняв пасивну поведінку. Тож така поведінка позивача не свідчить про виникнення в нього об`єктивних, непереборних обставин, які унеможливили або істотно ускладнили йому своєчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька у передбачений ЦК України строк.

Зважаючи на те, що позивач не довів існування об`єктивних, непереборних обставин, які унеможливлювали його своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, натомість безпідставне визначення додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента верховенства права та є незаконним втручанням у права відповідача як спадкоємця, який прийняв спадщину, суд прийшов до висновку про неповажність причин пропуску позивачем цього строку, що, у свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

У силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови позивачу у задоволенні його позову, останній не має права на компенсацію за рахунок відповідача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи судом.

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Вишгородська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини – відмовити.

Повне судове рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення судового рішення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа 1: Вишгородська районна державна нотаріальна контора, місцезнаходження: 07301, Київська обл., м. Вишгород, площа Шевченка, буд. 1, кім. 20, код ЄДРПОУ: 02884405.

Третя особа 2: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

Третя особа 3: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Д.А. Свєтушкіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua