Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №363/6516/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"12" жовтня 2026 р. Справа № 363/6516/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею було визначено суддю Рукас О.В.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 976241 від 26.08.2026 року вбачається, 11.08.2026 року приблизно о 07 год. 25 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 під час вигулу собак порушила правила утримання собак, що призвело до заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_3 .

Таким чином, ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП – провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП – адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно положень ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про часі місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

КУпАП визначає форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення і рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. У них, зокрема, мають бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених у ст. 255 цього Кодексу.

При підготовці справи до розгляду судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Матеріали справи не містять посилання на те, що особу, яка вчинила правопорушення, було виявлено лише через 15 днів після його вчинення, з посиланням на певні обставини, які це підтверджують.

Стаття 154 КУпАП є бланкетною нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 154 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.

Відтак, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, особа, яка складає протокол, повинна викласти суть правопорушення виходячи із частини першої даної статті з посиланням на конкретний пункт Правил утримання собак і котів, який вважається порушенням, чи інших нормативно-правових актів, що встановлюють вимоги до утримання та поводження з домашніми тваринами, та виключно після цього зазначити наслідки у виді заподіяння шкоди, як це передбачено частиною третьою ст. 154 КУпАП України.

У протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які посилання на нормативно-правові акти, які встановлюють вимоги до утримання домашніх тварин, які були порушені особою, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а також не зазначено, в чому це порушення полягає.

Тобто, в протоколі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП не розкрито об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею.

Відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення посилання на порушення положень конкретного нормативно-правового акту фактично унеможливлює притягнення особи до відповідальності.

Та обставина, що під час вигулу ОСОБА_1 собаки, остання покусала громадянина ОСОБА_3 , завдавши шкоду його здоров`ю, не утворює само по собі складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП.

Зазначені обставині виключають можливість притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.154 КУпАП.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд немає права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.

Таким чином, під час ознайомлення з матеріалами справи судом встановлено, що суть адміністративного правопорушення, вказана у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає положенням диспозиції статті 154 КУпАП, яка разом зі статтею 256 цього Кодексу вимагає від посадової особи, що складає протокол, обов`язок чітко та зрозуміло сформулювати суть вчиненого правопорушення, тобто висунутого проти особи обвинувачення.

Статтею 265-5 КУпАП визначені особливості тимчасового вилучення тварини.

Як вбачається з вимог ст. 265-5 КУпАП, за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідно ст. 154 КУпАП, тимчасово вилучає тварину до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Про тимчасове вилучення тварини складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Порядок тимчасового вилучення тварини визначається Кабінетом Міністрів України. До тимчасового вилучення тварини застосовуються положення цього Кодексу щодо тимчасового вилучення речей та документів з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.

Положення щодо вилучення речей та документів закріплені ст. 265 КУпАП.

В ч. 1 ст. 265 КУпАП зазначено, що речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 263 і 264 КУпАП. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

Як передбачено частиною другою вищевказаної статті, про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

В порушення вищевказаних вимог ПОГ Вишгородського РУП ГУНП України в Київській області Петренком В.В. в протоколі серії ВАД № 976241 зазначено, що речі не вилучались.

При розгляді справи суд повинен, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, з`ясувати всі конкретні обставини справи і з урахуванням досліджених доказів, що мають значення для правильного вирішення справи, постановити належне рішення.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 02.09.2021 року у справі № 11-97сап20 зробила висновок, що немає процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього.

На додаток до цього відповідно до положень п. 24 ППВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» Верховний Суд України визнав правильною практику тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення. Таким чином, Верховний Суд України визнав неприпустимість спрощеного підходу до розгляду і вирішення справ про адміністративне правопорушення.

Отже, з огляду на допущену неповноту при складанні адміністративного матеріалу, що в свою чергу унеможливлює повний, всебічний та об`єктивний розгляд справи в судовому засіданні, оскільки при розгляді справи суд повинен з`ясувати всі конкретні обставини справи і з урахуванням досліджених доказів постановити в справі належне рішення, суд приходить до висновку про необхідність повернення вказаного матеріалу для належного оформлення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 276 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 154 КУпАП – повернути до Вишгородського районного управління поліції ГУНП у Київській області для усунення зазначених недоліків.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Рукас