Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №363/2722/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"12" жовтня 2026 р. Справа № 363/2722/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Баличевої М.Б.,

за участі секретаря Темченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

30.04.2026 року представник ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з вказаним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №434164 від 21.07.2024 року у розмірі 17 259,00 грн., а також судові витрати, що складаються з витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.07.2024 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №434164 та Відповідачу передані грошові кошти, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, у розмірі 5 500,00 грн. Відповідачем не виконані належним чином взяті зобов`язання за договором позики, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин, внаслідок чого, керуючись нормами ст. ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 29.11.2024 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №29112024. Згідно даного Договору факторингу 29.11.2024 року відбулося відступлення права вимоги за договором позики №434164 від 21.07.2024 року. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 17 259,00 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу становить 5 500,00 грн., сума заборгованості за відсотками становить 759 грн.; сума заборгованості по штрафним санкціям становить 11 000,00 грн.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 22.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи.

Представник позивача, у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи, повідомлений належним чином, поважності причин неявки не повідомив.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, крім того повідомлялась через офіційний портал «Судова влада України» веб-сторінку Вишгородського районного суду Київської області, причини неявки суду невідомі, а тому суд, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів

12.10.2026 року відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Судом встановлено, що 21.07.2024 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_2 укладено договір позики №434164 (з фіксованою процентною ставкою).

Відповідно до п. 1 Договору За цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі – «Строк Позики»), для придбання товарів та/або робіт та/або послуг (на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики.

Пунктом 2 Договору визначені 2. Параметри та умови Позики, параметри, її повернення та сплати Процентів: Сума Позики – 5 500,00 грн., Строк Позики/Строк Договору (первісний строк кредитування) – 10 днів, Процентна ставка – 1,38% день, дата надання позики – 21.07.2024 року, дата повернення позики (наступний день за останнім днем користування) – 31.07.2024 року, Інші платежі: Проценти за понадстрокове користування Позикою/ залишком Позики за день, % - 3.00, Пеня, %/день – 3.00, Орієнтовна реальна річна процентна ставка, % - 11099.34, Орієнтовна загальна вартість позики, у грн. - 6259.00.

Відповідно до п. 18 Договору 18. У разі невиконання Позичальником умов цього Договору (неповернення у встановлені умовами Договору строки суми Позики), у випадку коли Сума Позики, зазначена в п. 2 Договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами Позики понад встановлений Договором строк Позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2 Договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства. У разі невиконання Позичальником умов цього Договору (неповернення у встановлені умовами Договору строки суми Позики), у випадку коли Сума Позики, зазначена в п. 2 Договору, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами Позики понад встановлений Договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за ставкою, визначеною п. 2 Договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства

Факт перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 5 500,00 грн. підтверджується платіжною інструкцією №6ес226а9-с721-4сс2-9а94-2е8ba12bc7fa від 21.07.2024 року.

З долученого до матеріалів справи розрахунку вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за договором №434164 від 21.07.2024 року становить 17 259,00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 5 500,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 759 грн.; сума заборгованості по штрафним санкціям - 11 000,00 грн.

29.11.2024 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №29112024 відповідно до умов якого право вимоги до ОСОБА_1 за договором №434164 від 21.07.2024 року перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

На час розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення зазначеної вище простроченої заборгованості.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.1046 вказаного Кодексу за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За вимогами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наведеного суд дійшов висновку, що 21.07.2024 року між відповідачем та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» в електронній формі укладено договір №434164, та відповідач була ознайомлений з усіма його істотними умовами та прийняла їх.

Вказане узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду викладеними, як приклад у постанові від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18.

В матеріалах справи відсутні докази оспорення ОСОБА_1 кредитного договору чи окремих його умов.

Відтак, оскільки відповідач взяте на себе зобов`язання, належним чином в установлений договором строк не виконала, за розрахунком позивача, на час звернення до суду, за нею рахується заборгованість за договором №434164 від 21.07.2024 року становить 17 259,00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 5 500,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 759 грн.; сума заборгованості по штрафним санкціям - 11 000,00 грн.

Звертаючись із позовом до суду, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» посилалося на те, що воно набуло права вимоги до відповідача на підставі договору факторингу №29112024 від 29.11.2024 року.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Згідно зі ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Разом з тим, 17.03.2022 набрав чинності Закон України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, наведені положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України стосуються правовідносин, що виникли з договору позики та/або кредитного договору, за умовами яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновідомо, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022, який неодноразово продовжувався й діє дотепер.

З огляду на це та враховуючи, що відповідачу було нараховано неустойку за договором, що, відповідно, підлягав виконанню у період дії воєнного стану, тому такі кошти підлягають списанню кредитодавцем/позикодавцем на підставі імперативної вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому позовні вимоги у частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 11 000,00 грн., не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушила умови договору, не повернула отримані в борг грошові кошти та не сплатила проценти за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернулась до суду за захистом порушеного права, а отже і про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за договором №434164 від 21.07.2024 року становить 6 259,00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 5 500,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 759 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 965,50 грн., виходячи з розрахунку: розмір задоволених позовних вимог 6 259,00 грн. * 2 662,40 грн. сума сплаченого судового збору / 17 259,00 грн. розмір заявлених позовних вимог.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Згідно з правовим висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2026 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ФОП ОСОБА_3 укладено договір про надання правової допомоги №42649746, відповідно до умов якого адвокат на підставі звернень клієнта приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах передбачених договором.

Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних ФОП ОСОБА_3 необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості адвокатом було виконано такі роботи: письмова консультація, що вартує 1 000,00 грн., правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій, що вартує 1 500,00 грн., складання позовної заяви, що вартує 3 000,00 грн. та формування додатків до позовної заяви, що вартує 500,00 грн.

Суд вважає, що вартість правничих послуг є завищеною, оскільки дана справа незначної складності, наявна стала судова практика щодо вирішення спорів пов`язаних зі стягненням кредитної заборгованості, тому її складання не вимагає значного часу.

Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, а також розумності їхнього розміру, беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до суми 2000 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Керуючись ст. 11, 207, 526, 610, 611, 612, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 76, 81, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 265, 268, 274-279, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №434164 від 21.07.2024 року у розмірі 6 259,00 грн., а також судові витрати, що складаються з витрат зі сплати судового збору у розмірі 965,50 грн. та витрат професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя Баличева М.Б.