Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №361/1568/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1568/26

Провадження № 2/361/662/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.26

25 вересня 2026 р. м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

при секретарі – Михальова М.В.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Мозгового О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бровари у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про припинення стягнення аліментів у зв`язку зі зміною місця проживання дитини та збільшення розміру аліментів, –

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана цивільна справа. В обгрунтування позовних вимог, представником позивача адвокатом Кравченко О.М. зазначено, що за період перебування сторін у шлюбі – з 11.10.2007 року по 27.03.2023 року – у них народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судовим наказом, виданим Броварським міськрайонним судом 28.09.2022 року, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 09.08.2022 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Після чого, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 04.04.2025р. було вирішено припинити стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на дочку ОСОБА_4 , що стягуються з нього на підставі вищевказаного судового наказу. Зменшений розмір аліментів, що стягуються із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі частки його заробітку (доходу), щомісячно. А також вирішено стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на дочку ОСОБА_4 у розмірі частки її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.09.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі виданого виконавчого листа №361/9271/24, державним виконавцем Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області 15.07.2025р. ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження №78624368. Станом на 01.02.2026р. заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_3 по сплаті аліментів відсутня.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, представником позивача зазначено, що 03.09.2025р. дочка ОСОБА_4 повернулась з України у республіку Польща, що підтверджується відміткою у паспорті, де проживає разом із матір`ю ОСОБА_2 та знаходиться на її утриманні. Син ОСОБА_5 також проживає з матір`ю у Польщі, де отримав статус дитини-інваліда, та позивач несе додаткові витрати на ліки та процедури.

Враховуючи наведене, представник позивача просить суд припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на дочку ОСОБА_4 , починаючи з 18.09.2024р. та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 13.02.2026р. і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 04.03.2026р. було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Представником відповідача ОСОБА_3 адвокатом Мозговим О.О. 12.04.2026р. подано відзив на позовну заяву за змістом якого зазначено, що підстави позову не доведені належними та допустимими доказами, оскільки факту припинення перебування на утриманні батька доньки ОСОБА_4 та початку перебування на утриманні матері ОСОБА_2 позовна заява та додатки не містять. Так само вважає недоведеними підстави збільшення розміру аліментів на сина ОСОБА_5 , оскільки посилання позивачки на додаткові витрати на утримання сина у зв`язку з його хворобою та отриманням статусу інваліда, можуть бути предметом іншого позову, та не охоплюються предметом збільшення розміру аліментів, що вже стягуються за судовим рішенням.

18.04.2026р. представником позивача ОСОБА_2 адвокатом Кравченко О.М. подано відповідь на відзив, за змістом якого наполягає на задоволенні позовних вимог, обумовлює вимоги позивача щодо стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини доходів відповідача фактом проживання разом із нею вже двох неповнолітніх дітей та не вважає такі вимоги додатковими витратами на молодшу дитину.

Присутній у судовому засіданні представник позивача адвокат Кравченко О.М. підтримав зміст позовних вимог, просив суд врахувати долучені докази перетину кордону донькою ОСОБА_4 03.09.2025р. та отримання нею у Польщі 07.07.2026р. свідоцтва про реєстрацію тимчасового проживання за однією адресою з матір`ю ОСОБА_2 .

Присутній у судовому засіданні представник відповідача адвокат Мозговий О.О. позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні, посилався на відсутність доказів перебування на утриманні позивачки доньки ОСОБА_4 .

Сповіщена належним чином про час та дату розгляду справи третя особа без самостійних вимог на предмет спору Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України свого представника до зали суду не направила.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачкою ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 є відносини, які пов`язані із припиненням стягнення аліментів на утримання дитини із матері дитини (сімейні правовідносини).

Стаття 15 ЦК України, закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Зважаючи на викладене розмір аліментів суд визначає з урахуванням, що батьки спільно зобов`язанні утримувати дітей до їх повноліття та інших обставин, що мають істотне значення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

При цьому, відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

З аналізу статей убачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матір дитини. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів. Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті можливість скасування їх присудження.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення у справі, зокрема, з одержувачем аліментів чи з їх платником.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Окрім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №596/826/21-ц щодо звільнення від сплати аліментів, з урахуванням предмета цієї категорії спорів (припинення стягнення аліментів на утримання дитини, звільнення від сплати заборгованості), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з батьком, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.

Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 Сімейного кодексу України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.

Висновки щодо застосування указаних норм матеріального права викладені у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 477/1165/20, від 03 лютого 2021 року у справі № 125/2525/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 219/6287/17, від 26 вересня 2019 року у справі № 760/32225/18, від 27 лютого 2019 року у справі № 307/1186/17.

У судовому засіданні встановлено, що за період перебування сторін у шлюбі – з 11.10.2007 року по 27.03.2023 року – у них народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судовим наказом, виданим Броварським міськрайонним судом 28.09.2022 року, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 09.08.2022 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Після чого, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 04.04.2025р. було вирішено припинити стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на дочку ОСОБА_4 , що стягуються з нього на підставі вищевказаного судового наказу. Зменшений розмір аліментів, що стягуються із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі частки його заробітку (доходу), щомісячно. А також вирішено стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на дочку ОСОБА_4 у розмірі частки її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.09.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі виданого виконавчого листа №361/9271/24, державним виконавцем Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області 15.07.2025р. ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження №78624368. Станом на 01.02.2026р. заборгованість у сторін по сплаті аліментів відсутня.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження позовних вимог щодо необхідності припинення стягнення аліментів з неї, позивач зазначає декілька підстав, які змінює під час судового розгляду, а саме: у позовній заяві спочатку зазначає дату 03.09.2025 року = дату перетину донькою ОСОБА_4 кордону України з Польщею, як момент припинення перебування дитини на утриманні батька, після чого, у резолютивній частині позову зазначає про необхідність стягнення аліментів вже на двох дітей, які проживають з нею та перебувають на її утриманні з дня подачі позовної заяви = 13.02.2026р. Після чого, 08.06.2026р. представником позивача долучені нові письмові докази на підтвердження спільного проживання та перебування на утриманні позивача: свідоцтва від 15.05.2026р. про реєстрацію тимчасового проживання дитини ОСОБА_4 за адресою у АДРЕСА_1 , зі строком дії до 30.06.2026р., а потім аналогічне свідоцтво від 07.07.2026р. зі строком дії до 31.12.2026р. було долучено представником позивача 14.09.2026р. При цьому, ОСОБА_4 досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд зазначає, що тимчасова реєстрація дитини за однією адресою з матір`ю не є тотожним перебуванню дитини на її утриманні, оскільки належних та допустимих доказів цим обставинам, суду надано не було. Підстава, зазначена позивачем у позовній заяві = перетин донькою 03.09.2026р. кордону України також не є беззаперечною обставиною її перебуванню, з цього моменту, на утриманні матері, а є лише реалізацією права людини на вільне пересування.

Враховуючи наведене, суд не находить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсягу, оскільки припинення стягнення аліментів є основною вимогою, підставність якої не доведена перед судом, а стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання двох дітей похідною, яка також задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 141, 180-184, 185,191 Сімейного кодексу України, ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про припинення стягнення аліментів у зв`язку зі зміною місця проживання дитини та збільшення розміру аліментів.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Писанець Н.В.