Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №939/548/26 — Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/548/26

РІШЕННЯ

Іменем України

18 вересня 2026 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої судді - Герасименко М.М.,

за участю секретаря - Боярської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Бородянка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання та додаткових витрат,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з 13 листопада 2007 року перебувала у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу вони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року шлюб між нею і відповідачем було розірвано та стягнуто аліменти на утримання сина до досягнення ним повноліття. З 01 вересня 2025 року син зарахований на денну форму навчання до Національної академії Служби безпеки України для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра за спеціальністю «Національна безпека» і на даний час є студентом 1 курсу Навчально-наукового інституту інформаційної безпеки та стратегічної комунікації Національної академії Служби безпеки України, навчається на умовах договору з фізичними та юридичними особами, термін навчання з 01 вересня 2025 року по 01 серпня 2029 року. Після досягнення сином повноліття стягнення аліментів за рішенням суду припинено. Син власного доходу не має, стипендію не отримує та потребує матеріальної допомоги, оскільки продовжує навчання за денною формою. Вона не має можливості самостійно утримувати сина, оскільки має невисокий дохід. Крім того, син навчається на платній основі, і відповідно до договору № 409/1 від 11 серпня 2025 року загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 170 560 грн, вартість за 2025-2026 навчальний рік - 42 640 грн. Вона сплатила за навчання сина за 2025-2026 навчальний рік 42 640 грн. Вважала, що оскільки на її утриманні перебуває дитина, яка навчається на платній основі у закладі вищої освіти, вона має право на стягнення з відповідача половини вартості понесених нею додаткових витрат на оплату навчання. Відповідач працює, інших дітей та непрацездатних осіб, яких він був би зобов`язаний утримувати відповідно до закону, не має. З огляду на вказані обставини просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом і до закінчення сином навчання - 01 серпня 2029 року, але не більше ніж до досягнення ним 23 років, а також стягнути з відповідача на відшкодування витрат на оплату навчання сина 21 320 грн.

Ухвалою суду від 10 березня 2026 року було відкрито провадження у даній справі та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

21 липня 2026 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Сапсай М.Ю. надійшли пояснення по справі, у яких зазначено, що відповідач не заперечує проти обов`язку брати участь в утриманні повнолітнього сина, який продовжує навчання, однак не погоджується із заявленим розміром аліментів та вимогою про стягнення додаткових витрат. Вказала, що матеріальне становище відповідача істотно змінилося: він проходить військову службу та бере безпосередню участь у бойових діях; 11 жовтня 2022 року переніс оперативне втручання на колінному суглобі, 20 квітня 2024 року - повторне оперативне втручання, після чого перебував на лікуванні; 10 січня 2024 року отримав травму внаслідок вибухової травми за обставин, пов`язаних із захистом Батьківщини, після чого проходив дороговартісне тривале лікування, а тому значна частина його доходів спрямовується на лікування та відновлення здоров`я. Крім того, 24 вересня 2022 року відповідач уклав шлюб із ОСОБА_4 , яка є особою з інвалідністю ІІІ групи та потребує матеріальної підтримки, а також фактично утримує дітей дружини, які проживають разом з ними однією сім`єю. Щодо вимоги про стягнення 21 320 грн витрат на навчання представник відповідача зазначила, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 701/1299/16-ц, правовідносини щодо утримання повнолітніх дочки, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України та реалізуються у спосіб сплати аліментів. Навчання дитини у закладі вищої освіти, у тому числі за контрактною формою, саме по собі не є особливою обставиною у розумінні ст. 185 СК України, а окреме стягнення вартості навчання одночасно зі стягненням аліментів фактично означатиме подвійне покладення на відповідача витрат, які мають одну правову підставу - потребу повнолітньої дитини в матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням. З урахуванням викладеного просила відмовити у задоволенні вимоги про стягнення 21 320 грн витрат на навчання, вимогу про стягнення аліментів задовольнити частково та визначити аліменти розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача.

28 липня 2026 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшли заперечення на пояснення відповідача, у яких вона зазначила, що оплата за навчання сина була здійснена, коли син ще не був повнолітнім, а тому до вимоги про стягнення половини вартості навчання слід застосовувати ст. 185 СК України, що узгоджується з постановою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 545/819/18. Щодо доводів відповідача про утримання дітей його дружини позивач зазначила, що діти відповідачем не усиновлені, доказів перебування їх на його утриманні також не надано, а з батька дітей за рішенням суду стягуються аліменти на їх утримання. Відповідачем не надано доказів того, що його дружина потребує стороннього догляду та не може працювати. До досягнення сином повноліття, а саме до листопада 2025 року, аліменти з відповідача стягувалися, при цьому з позовом про зменшення їх розміру через погіршення матеріального становища чи стану здоров`я він не звертався, а надані ним медичні документи датовані 2022 та 2024 роками і не підтверджують, що станом на 2026 рік він має значні порушення стану здоров`я та потребує лікування. Зауважила, що після досягнення сином повноліття вона самостійно сплачує за його навчання, відповідач відмовляється брати у цьому участь, тому при визначенні розміру аліментів суд повинен врахувати вартість навчання, проїзду до навчального закладу, одягу, харчування та інші щоденні витрати.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Сапсай М.Ю. у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відповідач не повідомив про причини своєї неявки, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили, у суду наявні відомості про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце цього засідання, тому причин для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд не вбачає і вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 6).

З листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вбачається, що на виконанні у Бородянському відділі державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебував виконавчий лист № 939/2394/20, виданий 05 квітня 2021 року Бородянським районним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 75-76).

Станом на день звернення позивача до суду з даним позовом син сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнув повноліття.

Як вбачається з довідки Національної академії Служби безпеки України від 19 травня 2026 року № 1337, а також з виписки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи, ОСОБА_3 навчається у Навчально-науковому інституті інформаційної безпеки та стратегічних комунікацій Національної академії Служби безпеки України (наказ про зарахування від 11 серпня 2025 року № 65-ос) на першому курсі, рівень вищої освіти - бакалавр, денна форма навчання, спеціальність «Національна безпека», за кошти фізичних (юридичних) осіб, без отримання стипендії; дата початку та закінчення навчання - з 01 вересня 2025 року по 01 серпня 2029 року (а.с. 16-17, 36).

Відповідно до договору № 409/1 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців у Національній академії Служби безпеки України від 11 серпня 2025 року, укладеного між Національною академією Служби безпеки України та ОСОБА_1 як замовником освітньої послуги для здобувача ОСОБА_3 , загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 170 560,00 грн, вартість за 2025-2026 навчальний рік - 42 640,00 грн (а.с. 9-12).

Позивачем надано копію платіжної інструкції № 0.0.4516572317.1 від 25 серпня 2025 року про оплату нею послуг за навчання ОСОБА_3 у Національній академії Служби безпеки України в розмірі 42 640,00 грн (а.с. 14).

Як вбачається з акта обстеження від 19 травня 2026 року, складеного депутатом Пісківської селищної ради Рудніченко Н.В., ОСОБА_1 проживає разом із сином ОСОБА_3 з дня його народження і по теперішній час (а.с. 37).

З відповіді № 3058367 від 21 липня 2026 року з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, за період з 1 кварталу 2025 року по 3 квартал 2026 року вбачається, що відповідач проходить військову службу та отримує грошове забезпечення; загальна сума його доходу за 2025 рік становить 871 978,59 грн, за січень - травень 2026 року - 467 567,33 грн, зокрема за лютий 2026 року - 75 438,76 грн, за березень 2026 року - 126 277,46 грн, за квітень 2026 року - 99 890,38 грн, за травень 2026 року - 91 073,17 грн (а.с. 65-66).

Заперечуючи проти позову, відповідач надав суду копії свідоцтва про шлюб, довідки про склад сім`ї, довідки-виписки з історії хвороби стаціонарного хворого № 583604 від 14 жовтня 2022 року, виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 5996 від 22 травня 2024 року, довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 25 лютого 2024 року, довідки МСЕК та пенсійного посвідчення ОСОБА_4 , з яких вбачається, що 24 вересня 2022 року відповідач уклав шлюб із ОСОБА_4 , яка є особою з інвалідністю ІІІ групи та отримує пенсію; разом із відповідачем у житловому приміщенні зареєстровані його дружина та її діти - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; у період з 07 жовтня 2022 по 14 жовтня 2022 року та з 14 травня 2024 по 22 травня 2024 року відповідач перебував на стаціонарному лікуванні, під час якого йому проведено операцію на лівому колінному суглобі; 10 січня 2024 року відповідач отримав ВТ (цефалгічний синдром) за обставин, пов`язаних із захистом Батьківщини, внаслідок вибухової травми під час артилерійського обстрілу (а.с. 53, 54, 55, 56-57, 58, 59-60).

Згідно зі ст. 199 СК України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і в зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Статтею 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 СК України непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

З огляду на викладене, враховуючи, що син сторін продовжує навчання за денною формою за кошти фізичних (юридичних) осіб, стипендії не отримує і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач проходить військову службу та має стабільний і достатній дохід, що дозволяє йому надавати таку допомогу, беручи до уваги сімейний стан відповідача, зокрема те, що його дружина є особою з інвалідністю ІІІ групи, суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 16 лютого 2026 року на час навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не довше ніж до досягнення ним 23-х років, за умови, що він продовжуватиме навчання.

При цьому судом враховано, що після сплати аліментів у визначеному судом розмірі у відповідача залишатиметься сума, достатня для забезпечення власних потреб та потреб його сім`ї.

Доводи відповідача про утримання ним дітей дружини суд не бере до уваги як підставу для зменшення розміру аліментів на власного сина, оскільки відповідно до ст. 180 СК України обов`язок утримувати дитину покладається на її батьків. Відповідач не є батьком дітей своєї дружини, доказів їх усиновлення ним або виникнення в нього обов`язку їх утримувати з інших передбачених законом підстав суду не надано.

Також суд не бере до уваги доводи відповідача про погіршення його матеріального становища у зв`язку з лікуванням та відновленням здоров`я, оскільки надані ним медичні документи стосуються лікування у 2022 та 2024 роках, а доказів того, що на час розгляду справи він потребує лікування та несе пов`язані з цим витрати, суду не надано. З відповіді з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків вбачається, що протягом 2025-2026 років відповідач регулярно отримував грошове забезпечення.

Згідно зі ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Щодо позовних вимог про стягнення додаткових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Аналіз відповідних приписів закону свідчить про те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Ці правила стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставин підлягає доведенню в судовому засіданні.

У постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 320/383/19, від 08 травня 2023 року у справі № 756/9882/19 Верховний Суд виснував, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують, зокрема, витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування.

Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька видів виконання обов`язку батьків щодо утримання, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (статті 198, 199).

Верховний Суд у постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 521/4397/17 дійшов висновку, що на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах, правовідносини обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Водночас, судом встановлено, що договір про надання платної освітньої послуги № 409/1 укладено позивачем як замовником 11 серпня 2025 року, а оплату вартості навчання сина за 2025-2026 навчальний рік у розмірі 42 640,00 грн позивач здійснила 25 серпня 2025 року, тобто до досягнення ОСОБА_3 повноліття ІНФОРМАЦІЯ_4 . Отже, на час понесення цих витрат ОСОБА_3 мав правовий статус дитини, а тому правовідносини щодо участі відповідача у таких витратах регулюються ст. 185 СК України, а не главою 16 цього Кодексу.

З огляду на викладене доводи представника відповідача з посиланням на постанову Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 701/1299/16-ц суд відхиляє, оскільки у вказаній справі вирішувалося питання про стягнення додаткових витрат на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, тобто правовідносини не є подібними. Доводи представника відповідача про подвійне покладення на відповідача одних і тих самих витрат також є безпідставними, оскільки аліменти на утримання повнолітнього сина присуджуються з дня пред`явлення позову - 16 лютого 2026 року, а додаткові витрати, понесені позивачем у серпні 2025 року, аліментами не покриваються.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17, від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18.

Дослідивши надані сторонами докази, враховуючи наведені вище норми законодавства, а також з огляду на те, що батьки мають рівні права та обов`язки, в тому числі щодо утримання дітей, а матеріальне становище відповідача дозволяє йому взяти участь у цих витратах, суд вважає доведеними понесені додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 42 640,00 грн, половина з яких підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, суд, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 21 320,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід бюджету судовий збір у розмірі 1 331 гривня 20 копійок.

Керуючись ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання та додаткових витрат, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 16 лютого 2026 року на час навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не довше ніж до досягнення ним 23-х років, за умови, що він продовжуватиме навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 21 320 (двадцять одна тисяча триста двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід бюджету судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

В іншій частині в позові відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 13 жовтня 2026 року.

СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО