Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №358/2190/25 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/2190/25 Провадження № 2/358/255/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Романенко К.С.,

за участі секретаря судового засідання Шпак К.М.,

представника позивача адвоката Лушкіна Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богуслав у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

21 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лушкін Ю.П. звернувся до суду з позовом до Миронівської міської ради Обухівського району Київської області та ОСОБА_2 , у якому просив визнати за позивачем право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої, крім земельних ділянок, увійшов житловий будинок загальною площею 69,8 кв. м із господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 як спадкоємець за законом першої черги прийняв спадщину після смерті матері та отримав свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частки земельних ділянок. Водночас постановою державного нотаріуса Богуславської державної нотаріальної контори Чамати І.В. від 01 жовтня 2025 року № 02-31/611 йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину житлового будинку у зв`язку з відсутністю доказів належності цього нерухомого майна спадкодавиці. Зазначає, що належність будинку спадкодавиці підтверджується довідкою Іванівського старостинського округу № 5 Миронівської міської ради від 17 листопада 2025 року, складеною на підставі погосподарської книги № 3 за 2016-2020 роки, записом про реєстрацію права власності в погосподарському обліку та технічним паспортом на будинок від 20 липня 2023 року. Неможливість оформити спадкові права в нотаріальному порядку зумовила звернення до суду.

Крім того, представник позивача просив витребувати з Богуславської державної нотаріальної контори спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , судові витрати зі сплати судового збору залишити за ним.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 листопада 2025 року справу передано на розгляд судді ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 23 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_4 на підставі відповідного розпорядження від 23 лютого 2026 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого 25 лютого 2026 року справу передано на розгляд судді Романенко К.С.

Ухвалою суду від 02 квітня 2026 року справу прийнято до провадження судді Романенко К.С. Ухвалою від 09 червня 2026 року призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 28 липня 2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Лушкін Ю.П. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Миронівської міської ради Обухівського району Київської області Савенко В.М. подав заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що позовні вимоги визнає.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник адвокат Божок М.І. у судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи без їхньої участі, у якій зазначили про визнання позовних вимог.

Відповідно до статей 211, 223 ЦПК України неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами за відсутності передбачених законом підстав для відкладення судового розгляду.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Іванівка Богуславського району Київської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 20 квітня 2017 року Богуславським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 24 від 16 листопада 2016 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входили, зокрема, земельні ділянки з кадастровими номерами 3220681801:01:001:0009 та 3220681801:01:001:0010, а також житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Житловий будинок має загальну площу 69,8 кв. м. До складу господарських будівель та споруд належать прибудови, ґанок, погріб, сараї, вбиральня, гараж, оглядова яма, питний колодязь, ворота, огорожа та хвіртка.

Після смерті ОСОБА_3 Богуславською районною державною нотаріальною конторою 26 квітня 2017 року заведено спадкову справу № 113/2017, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 15 жовтня 2025 року № 82895875.

Згідно з довідкою Іванівського старостинського округу № 5 Миронівської міської ради від 17 листопада 2025 року № 15/05-24/338, на день смерті спадкодавиці разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 , проживав її син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 15 жовтня 2025 року, зареєстрованих у реєстрі за № 2-1070 та № 2-1071, спадкоємцями ОСОБА_3 є її сини ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , кожен із яких успадкував по 1/2 частці спадкового майна.

На підставі зазначених свідоцтв за позивачем зареєстровано право власності на 1/2 частки земельних ділянок із кадастровими номерами 3220681801:01:001:0009 та 3220681801:01:001:0010, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 жовтня 2025 року № 447770463 та № 447779682.

З матеріалів спадкової справи № 113/2017 вбачається, що ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_5 також прийняв спадщину. Інший син спадкодавиці, ОСОБА_6 , відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_5 .

Постановою державного нотаріуса Богуславської державної нотаріальної контори Чамати І.В. від 01 жовтня 2025 року № 02-31/611 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю доказів належності цього майна спадкодавиці.

На підтвердження належності будинку спадкодавиці представник позивача надав довідку Іванівського старостинського округу № 5 Миронівської міської ради від 17 листопада 2025 року № 15/05-24/338/244, складену на підставі погосподарської книги № 3 за 2016-2020 роки, записом про реєстрацію права власності в погосподарському обліку ПГО 000193-1.

Згідно з матеріалами спадкової справи № 169/2018, заведеної після смерті ОСОБА_5 , останній помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . Спадщину після його смерті прийняли дружина ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_7 .

ОСОБА_5 на час смерті був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . За цією самою адресою проживала його мати ОСОБА_3

28 листопада 2019 року спадкоємиці ОСОБА_5 - ОСОБА_2 та ОСОБА_7 уклали договір про поділ спадщини, посвідчений тимчасово виконуючим обов`язки державного нотаріуса Богуславської районної державної нотаріальної контори Вашекою С.В. та зареєстрований у реєстрі за № 1-1766.

За умовами цього договору до ОСОБА_7 перейшла 1/2 частка житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого виконавчим комітетом Іванівської сільської ради, а спадкоємцем якої був її син ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, проте не оформив своїх спадкових прав.

Крім того, за цим договором до ОСОБА_7 перейшла 1/2 частка земельних ділянок площею 0,2257 га та 0,3922 га. До ОСОБА_2 перейшла земельна ділянка площею 2,0304 га з кадастровим номером 3220681800:06:001:0022. Частка у праві власності на житловий будинок до ОСОБА_2 за договором не переходила.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29 серпня 2023 року за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на 1/2 частки земельних ділянок із кадастровими номерами 3220681801:01:001:0009 та 3220681801:01:001:0010 на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Із матеріалів спадкової справи № 169/2018 також вбачається, що спадкоємцями ОСОБА_5 після його смерті були дружина ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_7 , які прийняли спадщину. Укладений між ними договір про поділ спадщини визначив, яке саме спадкове майно переходить до кожної зі спадкоємиць.

Згідно з листом державного нотаріуса Чамати І.В. від 15 серпня 2023 року, після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняли його дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно до договору про поділ спадщини від 28 листопада 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1766. Після смерті ОСОБА_3 заяви про прийняття спадщини подали її сини ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Відповідно до виписки з погосподарської книги № 3 за 2016-2020 роки, виданої 17 листопада 2025 року, головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , зазначена ОСОБА_3 , а серед членів домогосподарства - її син ОСОБА_5 , невістка ОСОБА_2 та онука ОСОБА_7 .

Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами, зокрема свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 , інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру, свідоцтвами про право на спадщину за законом від 15 жовтня 2025 року, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, постановою державного нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, матеріалами спадкових справ № 113/2017 та № 169/2018, договором про поділ спадщини від 28 листопада 2019 року, довідкою Іванівського старостинського округу № 5 Миронівської міської ради, випискою з погосподарської книги та технічним паспортом на житловий будинок.

Вирішуючи спір, судом застосовані такі норми права

За частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. За частиною п`ятою цієї статті незалежно від часу прийняття спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Суд установив, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв, зокрема, її син ОСОБА_5 , який проживав разом зі спадкодавицею. Права на належну йому частку спадкового майна увійшли до складу його власної спадщини та перейшли до його спадкоємців.

За договором про поділ спадщини від 28 листопада 2019 року 1/2 частка спірного житлового будинку перейшла до ОСОБА_7 .

За частинами першою, другою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач; відповідачем є особа, до якої пред`явлено позовну вимогу. Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом, тобто особа, щодо якої існує спірне матеріальне правовідношення і чиї права безпосередньо зачіпаються вимогою позивача.

У справах про визнання права власності в порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець або спадкоємці, які прийняли спадщину. Лише у разі їх відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Такий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 265/6868/16-ц (провадження № 61-34234св18), від 07 червня 2021 року у справі №939/2207/19 (провадження № 61-10654ск20), від 28 грудня 2022 року у справі № 315/236/21 (провадження № 61-782св22). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач просить визнати за ним право власності на 1/2 частину того самого житлового будинку, інша 1/2 частка якого в порядку спадкування перейшла до ОСОБА_7 . Вирішення цієї вимоги безпосередньо зачіпає її права як спадкоємиці та особи, за якою за договором про поділ спадщини визначено право на частку спірного майна, зокрема щодо визначення розміру часток у праві спільної часткової власності на будинок.

Отже, належною відповідачкою за заявленою вимогою є ОСОБА_7 , яку до участі у справі як відповідачку не залучено.

Миронівська міська рада Обухівського району Київської області є неналежним відповідачем. Спадщина після смерті ОСОБА_3 прийнята спадкоємцями та не є відумерлою в розумінні статті 1277 ЦК України. Міська рада не заявляє прав на спірний будинок і не оспорює спадкових прав позивача. Видача старостинським округом міської ради довідки з погосподарської книги не робить міську раду учасником спірних матеріальних правовідносин.

ОСОБА_2 також є неналежною відповідачкою. Хоча вона є спадкоємицею ОСОБА_5 , за договором про поділ спадщини від 28 листопада 2019 року частка у праві власності на спірний житловий будинок до неї не перейшла. За встановлених обставин заявлена вимога безпосередньо не стосується її прав на спірний будинок.

За частинами першою, другою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним. З власної ініціативи суд цих дій вчинити не може, що узгоджується з принципом диспозитивності, закріпленим у статті 13 ЦПК України.

Як установлено судом, до закінчення підготовчого провадження позивач не заявляв клопотань про заміну первісних відповідачів належним відповідачем або про залучення ОСОБА_7 до участі у справі як співвідповідачки.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц дійшла висновку, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову є обов`язком суду під час розгляду справи. За результатами розгляду суд відмовляє в позові до неналежного відповідача.

За відсутності належної відповідачки суд позбавлений можливості вирішити питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог по суті. За таких обставин суд не надає оцінки доводам позивача щодо прийняття ним спадщини, належності будинку спадкодавиці та розміру його частки, оскільки встановлення цих обставин не усуває процесуальної перешкоди, пов`язаної з пред`явленням позову до неналежних відповідачів.

Відповідачі Миронівська міська рада Обухівського району Київської області та ОСОБА_2 подали заяви про визнання позову. Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Оскільки відповідачі не є суб`єктами спірних правовідносин, їх визнання позову не має правового значення для вирішення спору. Крім того, прийняття такого визнання порушило б права ОСОБА_7 , якій належить частка у спірному житловому будинку і яку до участі у справі не залучено. За таких обставин підстав для ухвалення рішення про задоволення позову на підставі визнання його відповідачами немає.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити у зв`язку з його пред`явленням до неналежних відповідачів. Така відмова не позбавляє позивача права звернутися до суду з позовом до належного відповідача.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача. Отже, судовий збір, сплачений позивачем, слід залишити за ним.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 48, 51, 76–82, 141, 206, 258, 259, 263–265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення учасників справи, строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Миронівська міська рада Обухівського району Київської області, код місцезнаходження: вул. Соборності, 48, м. Миронівка, Обухівський район, Київська область, 08801.

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Головуючий: суддяК. С. Романенко