Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №358/2072/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/2072/26 Провадження № 3/358/687/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 (м. Богуслав) Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (м. Богуслав) про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №977728, складеного 01.10.2026 ст. ДОП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області Козленком В.В., 05.09.2026 приблизно о 13 год. 50 хв. в м. Богуславі по вул. Ярослава Мудрого, ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою та образами у бік ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій останньої.

Поліцейським дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.

Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення – ОСОБА_1 у судовому засіданні викладене у протоколі заперечував, свою вину не визнав. Пояснив, що за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться його магазин «Меблі». Магазин межує з будинком, в якому проживає ОСОБА_2 . Вже протягом тривалого часу в магазині сиріє та псується стіна, і він найняв працівника, щоб зробити ремонт. Для того, щоб потрапити у двір пішов до сусідки попросити ключ від воріт та впустити його всередину. У цей час у дворі в альтанці сиділа її мати ОСОБА_3 , ОСОБА_2 того дня у дворі він взагалі не бачив. Ключі ОСОБА_3 йому не дала, у двір не впустила. Пояснив, що ОСОБА_3 не ображав, а вона його так. Про те, що сусідка викликала на нього поліцію дізнався вже аж 01.10.2026, коли працівник поліції до нього зателефонував і повідомив, що відносно нього складено протокол. Додав, що жодного скандалу не влаштовував і сусідку не ображав, навпаки це вона перешкоджає йому у доступі до житла, відтак просив закрити провадження, оскільки в його діях немає складу адміністративного правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що із ОСОБА_1 вони є сусідами, поруч із її будинком знаходиться його магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Того дня, 05.09.2026, вона перебувала у будинку, а її матір ОСОБА_3 була у дворі, в альтанці, чистила яблука. Згодом матір її погукала та сказала, що сусід перекидає їм через паркан сміття. Вона вийшла на вулицю, зробила йому зауваження щодо сміття, на що він почав дуже бурхливо реагувати, став її ображати нецензурними словами: обзивав «рашисткою», «кацапкою», вимагав дати йому ключі від воріт та впустити у двір, бив ногами у ворота, погрожував фізичною розправою, вона злякалася і ключі не віддала. Мати викликала поліцію, однак ОСОБА_1 поліцію не став чекати і втік. Скандал, який він влаштував, чули інші люди, сусіди. Додала, що отримала значне моральне потрясіння, так як працює у виконавчому комітеті у відділі культури, і така поведінка сусіда для неї є неприйнятною, вона сильно злякалася.

Допитана свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що проживає по АДРЕСА_2 зі своєю дочкою та зятем, ОСОБА_4 є сусідом, так як поряд стоїть його магазин. Раніше жодних конфліктів із ним вони не мали. Того дня, 05.09.2026, вона перебувала у дворі в альтанці, чистила яблука, дочка була у будинку, займалася своїми справами. В цей час почула, як сусід із кимсь розмовляє, не звернула на це увагу. Також чула, як він підмітав по двору в себе, аж раптом ОСОБА_5 совком перекинув їй через паркан сміття, згодом ще раз. Вона пішла погукала свою дочку ОСОБА_2 , аби вирішити, що робити. Дочка вийшла на двір з будинку, вони трішки постояли, коли знову впало сміття із совка. Згодом у щілині воріт з`явилося обличчя ОСОБА_5 , і коли вони запитали, що він хоче, він став обзивати їх «рашистками», «кацапками». Коли вже дочка зробила йому зауваження, він почав поводитися агресивно, вимагав відчинити йому ворота, бив ногами у браму, ображав нецензурними словами, погрожував фізичною розправою та «відірвати голову». Зі слів дочки це все почули інші люди, але вона ( ОСОБА_3 ) особисто їх не бачила. У подальшому вона пішла за будинок і стала викликати поліцію. Він поліцію не дочекався і поїхав, через декілька хвилин приїхала поліція. З чого виник конфлікт не знає, зауважила, що він їм так і не сказав, що саме хотів.

Працівник поліції ДОП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 у судовому засіданні на запитання судді пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення складено 01.10.2026, в той час, як сама подія сталася 05.09.2026, оскільки у зв`язку зі значною завантаженістю на роботі не було можливості вчасно опитати всіх учасників події. У зв`язку з цим і не був опитаний сам ОСОБА_1 .

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілу, свідка, пояснення працівника поліції, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази в їх сукупності, суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст. 280 КУпАП під час розгляду справи суддя зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Отже, для кваліфікації дій за ст. 173 КУпАП необхідно встановити не лише факт використання нецензурної лайки, образливих висловлювань чи вчинення інших подібних дій, а й те, що такі дії за своїм характером та обставинами вчинення порушували громадський порядок і спокій громадян.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство» роз`яснено, що дії, вчинені щодо членів сім`ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, кваліфікуються як хуліганство лише тоді, коли вони поєднані з очевидним для винного порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.

Таким чином, під час вирішення питання про наявність у діях особи складу дрібного хуліганства необхідно враховувати спрямованість її умислу, мотиви та мету поведінки, а також конкретні обставини події.

Як убачається з матеріалів справи, подія 05 вересня 2026 року відбулася між сусідами, господарства яких межують між собою. Зі змісту пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що безпосереднім приводом для конфлікту стали побутові суперечності, пов`язані з доступом до території домоволодіння, отриманням ключів від воріт та викиданням сміття через огорожу.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що після її зауваження щодо сміття ОСОБА_1 почав ображати її нецензурними словами, вимагав надати ключі від воріт, бив ногами у ворота та погрожував фізичною розправою.

Свідок ОСОБА_3 підтвердила наявність конфлікту, повідомила про образливі висловлювання, погрози та удари ногами у ворота.

Суддя враховує наведені показання та не ставить під сумнів можливість виникнення між учасниками події гострого конфлікту. Разом із тим наявність конфлікту, навіть супроводжуваного образливими висловлюваннями, сама по собі не є достатньою для висновку про вчинення дрібного хуліганства. Для цього необхідно встановити всі ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, зокрема характер порушення громадського порядку та спрямованість умислу особи.

У цьому випадку зібрані матеріали свідчать про виникнення суперечки між конкретними особами з приводу сусідських побутових питань. Водночас сам по собі факт такої суперечки не дає підстав без додаткової оцінки всіх обставин вважати доведеним, що дії ОСОБА_1 були зумовлені саме мотивом явної неповаги до суспільства та утворювали склад дрібного хуліганства.

Оцінюючи докази, суддя також бере до уваги обставини оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.

Як установлено під час судового розгляду, подія, зазначена у протоколі, мала місце 05 вересня 2026 року, тоді як протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №977728 складено 01 жовтня 2026 року, тобто через 26 днів після події.

Допитаний у судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_6 пояснив, що протокол складено із запізненням у зв`язку зі значною завантаженістю на роботі, через що своєчасно опитати всіх учасників події не вдалося. Він також повідомив, що пояснення ОСОБА_1 під час оформлення матеріалів не відбиралися, свідки у протокол не вносилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Отже, для оцінки дотримання зазначеного строку має значення момент виявлення особи, а не лише дата вчинення події. Разом із тим наведені працівником поліції пояснення щодо значної завантаженості на роботі самі по собі не спростовують необхідності дотримання встановлених законом процесуальних вимог.

Крім того, відповідно до пунктів 11, 13 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376, під час складання протоколу особі роз`яснюються передбачені законом права, а також пропонується надати письмові пояснення по суті правопорушення.

Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та користуватися іншими передбаченими законом процесуальними правами.

У матеріалах справи відсутні пояснення ОСОБА_1 , надані під час оформлення адміністративного матеріалу. При цьому працівник поліції в судовому засіданні підтвердив, що такі пояснення не відбиралися.

Зазначене має значення для оцінки повноти зібраних матеріалів, оскільки до направлення справи до суду органом поліції не було зафіксовано позицію особи щодо обставин події та не забезпечено належної перевірки її пояснень у межах оформлення адміністративного матеріалу.

Суддя також ураховує, що під час судового розгляду витребовувався диск із відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, однак витребуваний відеозапис до суду не надано. Унаслідок цього суд був позбавлений можливості безпосередньо дослідити зазначений матеріал та перевірити, чи містить він відомості, які мають значення для встановлення обставин події, зокрема щодо поведінки її учасників, характеру конфлікту та інших обставин, зафіксованих працівниками поліції. Відсутність відеозапису не свідчить автоматично на користь будь-якої зі сторін, однак його ненадання унеможливлює використання цього джерела доказів для підтвердження чи спростування обставин, викладених у протоколі та поясненнях учасників події.

При цьому обов`язок збирання доказів, необхідних для підтвердження обставин адміністративного правопорушення, покладається на уповноважених осіб, які складають протокол. Суд, своєю чергою, повинен забезпечити об`єктивне дослідження наявних доказів і не може підміняти орган, який здійснює оформлення адміністративного матеріалу, у виконанні його функцій.

Сукупність наведених обставин - значний проміжок часу між подією та складанням протоколу, відсутність пояснень особи в матеріалах адміністративного провадження, а також ненадання витребуваного відеозапису - підлягає врахуванню під час оцінки повноти та достатності доказів у справі.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення карального характеру охоплюється гарантіями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у її кримінально-правовому аспекті. З огляду на це особі мають бути забезпечені гарантії справедливого розгляду, а суд не вправі перебирати на себе функцію обвинувачення та самостійно усувати недоліки доказування замість уповноваженого органу.

Оцінивши докази в їх сукупності, суддя доходить висновку, що наявні матеріали підтверджують факт конфлікту між сусідами, однак не дають достатніх підстав для висновку про доведеність усіх необхідних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

За таких обставин суддя дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 доведеного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 173, 245, 247, 251, 252, 254, 256, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: суддяК. С. Романенко