Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №371/1740/25 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 371/1740/25 Провадження № 1-кп/358/143/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025111220000274 від 27.08.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Ярок, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, немаючого на утриманні неповнолітніх дітей, працюючого механізатором в ПОСП «Іванівське», військовозобов`язаного, з середньотехнічною освітою, раніше несудимого, НОМЕР_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, -

УСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1. ОСОБА_5 достовірно знав, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан та який продовжено відповідно до Указу Президента України №478/2025 від 14.07.2025.

2.27.08.2025, близько 01 год 00 хв, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння на території подвір`я за адресою: АДРЕСА_1 , з причини різко виниклих неприязних відносин, вступив у словесний конфлікт із знайомим ОСОБА_7 , якому він вирішив заподіяти тілесні ушкодження.

3.Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, ОСОБА_5 , взявши своєю лівою рукою зі столу кухонний ніж, його вістрям наніс ОСОБА_7 , котрий стояв з правого боку від ОСОБА_5 , один удар в ділянку передньої поверхні грудної клітки в середній третині по правій білягрудинній лінії, завдавши останньому фізичного болю та заподіявши тілесні ушкодження.

4.Внаслідок здійснення ОСОБА_5 удару ножем у грудну клітину потерпілого ОСОБА_7 , останній отримав тілесні ушкодження у виді відкритої рани передньої стінки грудної клітки, ножового проникаючого поранення правої половини грудної клітки з ушкодженням перикарду, правобічним гемопневмотораксом, гемоперикардом, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, що є небезпечним для життя в момент заподіяння.

5.Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними протиправними діями заподіяв ОСОБА_7 умисне тяжке тілесне ушкодження, а саме умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

6.У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорював їх і щиро розкаявся у вчиненому.

7.Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 пояснив, що він був запрошений до своїх родичів на день народження племінника, яке святкували 27.08.2025 на території подвір`я за адресою: АДРЕСА_1 . Під час святкування у нього виникла сварка з ОСОБА_7 , під час якої він схопив зі столу лівою рукою ніж та завдав ножем один удар в ділянку передньої поверхні грудної клітки ОСОБА_7 , який потім впав на землю. В подальшому ОСОБА_7 хтось з присутніх повіз на автомобілі до лікарні, проте по дорозі його забрала швидка допомога, яку були викликали відразу. Пояснив, що не мав наміру вчиняти зазначені дії, однак, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та під дією тиску ОСОБА_7 , вчинив такий вчинок. Просив суворо його не карати, врахувати щире каяття, позитивну характеристику, відсутність судимостей та призначити покарання, не пов`язане з його реальним відбуванням.

8.Показання обвинуваченого є послідовними, логічними та узгоджуються з фактичними обставинами кримінального провадження, викладеними в обвинувальному акті, а також іншими матеріалами, дослідженими судом, у зв`язку з чим суд бере їх до уваги.

9.Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 зазначив, що його підзахисний ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненому, не має судимості, повністю відшкодував потерпілому майнову та моральну шкоду, а потерпілий претензій до нього не має. Просив призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

10.Потерпілий ОСОБА_7 , належно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не з`явився та подав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі. У заяві зазначив, що примирився з ОСОБА_5 , майнову та моральну шкоду йому відшкодовано повністю, претензій до обвинуваченого він не має. Просив не позбавляти ОСОБА_5 волі та застосувати до нього звільнення від відбування покарання з випробуванням.

11.З огляду на заяву потерпілого та думку інших учасників судового провадження суд провів судовий розгляд без участі потерпілого.

12.Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, прокурор не оспорював зазначених фактичних обставин, суд пересвідчився, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, їхня позиція є добровільною та істинною. Після роз`яснення обвинуваченому положень ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема, того, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини кримінального провадження в апеляційному порядку, та за відсутності заперечень учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорювалися.

13.З урахуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, досудовою доповіддю, відомостями щодо процесуальних витрат, речовими доказами та арештом майна.

14.При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

15.Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

16.Враховуючи викладене, оцінивши показання обвинуваченого у сукупності з дослідженими під час судового розгляду матеріалами кримінального провадження, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті.

17.Оцінивши зібрані у кримінальному провадженні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, —заподіяння ОСОБА_7 умисного тяжкого тілесного ушкодження, а саме умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

18.Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданої потерпілому шкоди.

19.Відповідно до обвинувального акта стороною обвинувачення наведено обставини, які обтяжують покарання (ст. 67 КК України), зокрема, вчинення злочину з використанням умов воєнного стану; вчинення кримінального правопорушення, особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

20.Перелік обставин, що обтяжують покарання, визначений частиною першою статті 67 КК України та є вичерпним. Відповідно до частини третьої цієї статті суд не може визнати такими, що обтяжують покарання, обставини, не передбачені частиною першою статті 67 КК України. Не допускається також розширювальне тлумачення змісту таких обставин, оскільки це може призвести до погіршення становища обвинуваченого з підстав, не встановлених законом.

21.Згідно з пунктом 11 частини першої статті 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій. Отже, для застосування цієї норми недостатньо самого факту вчинення кримінального правопорушення в період дії воєнного стану. Необхідно встановити, що обвинувачений свідомо використав обмеження, обстановку або інші особливості цього правового режиму для вчинення кримінального правопорушення чи полегшення реалізації свого умислу.

22.У постанові від 19 лютого 2026 року у справі № 163/790/24 (провадження № 51-1825км24) Верховний Суд зазначив, що для застосування пункту 11 частини першої статті 67 КК України необхідно встановити: факт дії воєнного стану; причинний зв`язок між умовами такого стану та способом учинення кримінального правопорушення; використання винним об`єктивних обмежень або особливостей правового режиму для полегшення реалізації злочинного умислу. Висновок про те, що вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану та його вчинення з використанням умов воєнного стану не є тотожними поняттями, викладено також у постанові Верховного Суду у справі № 346/1286/23.

23.Суд установив, що на час учинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення на території України діяв воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, строк дії якого надалі неодноразово продовжувався.

24.Водночас обвинувальний акт не містить опису конкретних обставин, які б свідчили про використання ОСОБА_5 умов воєнного стану для вчинення кримінального правопорушення або полегшення його вчинення. Таких обставин не встановлено й під час судового розгляду. Встановлені судом обставини свідчать, що кримінальне правопорушення було вчинене внаслідок раптово виниклого побутового конфлікту та не мало причинного зв`язку з обмеженнями або іншими особливостями правового режиму воєнного стану.

25.Таким чином, у цьому кримінальному провадженні встановлено лише факт вчинення кримінального правопорушення під час дії воєнного стану. Сам по собі цей факт не підтверджує використання обвинуваченим умов воєнного стану в розумінні пункту 11 частини першої статті 67 КК України. Тому суд не визнає вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 .

26.Разом із тим, судом установлено, що під час учинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Тому відповідно до пункту 13 частини першої статті 67 КК України, суд визнає цю обставину такою, що обтяжує його покарання.

Мотиви призначення покарання

27.Суд зазначає, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

28.У правовій державі покарання насамперед є засобом виправлення особи та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, при цьому мають застосовуватися не надмірні, а лише необхідні та зумовлені його метою заходи державного примусу.

29.На реалізацію принципу, встановленого частиною другою статті 61 Конституції України, відповідно до якого юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, спрямовані положення статті 65 КК України. Зазначений принцип конкретизовано положеннями Кримінального кодексу України щодо призначення покарання з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про вид і розмір покарання.

30.Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд призначає покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи його.

31.Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню тяжкості кримінального правопорушення, обставинам його вчинення, даним про особу винного та бути необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

32.Окремим проявом принципу справедливості є відповідність покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що передбачає домірність покарання характеру і ступеню суспільної небезпечності вчиненого.

33.Виходячи з мети покарання та принципів справедливості, співмірності й індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчиненого кримінального правопорушення, ступеню його суспільної небезпечності, а також даним про особу винного.

34.Отже, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає у тому, що покарання, яке застосовується до особи, повинно відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним обставинам його вчинення та даним про особу винного.

35.Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 травня 2023 року у справі № 135/563/22.

36.Вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином.

37.Під час судового розгляду не встановлено обставин, які відповідно до статей 36–43 КК України виключають кримінальну протиправність діяння, а також підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, передбачених статтями 44–49 КК України.

38.Підстав для застосування положень ст. 69 КК України, суд не вбачає, оскільки відсутні виняткові обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

39.Обираючи ОСОБА_5 вид та розмір покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, спосіб, обстановку, місце та час його вчинення, форму вини, мотиви та мету, а також дані про особу обвинуваченого, його поведінку до та після вчинення кримінального правопорушення. Суд також бере до уваги, що ОСОБА_5 раніше несудимий, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому та сприяв швидкому судовому розгляду кримінального провадження, відшкодував потерпілому майнову та моральну шкоду.

40.Згідно з досудовою доповіддю Обухівського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області ризик учинення ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення оцінено як середній, а ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, — як високий. Орган пробації дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі можливе у винятковому випадку за умови здійснення інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, зокрема проходження пробаційної програми «Зміна прокримінального мислення».

41.Умови, підстави та порядок звільнення особи від покарання та його відбування визначені розділом XII Загальної частини КК України. Одним із таких випадків є звільнення від відбування покарання з випробуванням, передбачене ст. 75 КК України.

42.Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбаченого частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

43.Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , його щире каяття, повне визнання вини, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також висновок органу пробації про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, суд доходить висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування призначеного покарання. З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75 КК України та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

44.Зокрема, за ч. 1 ст. 121 КК України слід призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строком п`ять років, зі звільненням від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши іспитовий строк три роки.

45.Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд покладає на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, а також про обов`язок, передбачений п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою: «Зміна прокримінального мислення».

46.На переконання суду, призначення ОСОБА_5 покарання у виді п`яти років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання.

47.Суд вважає, що таке покарання забезпечить досягнення мети, визначеної ст. 50 КК України, сприятиме виправленню обвинуваченого, формуванню у нього стійкої правослухняної поведінки та водночас забезпечить розумний баланс між інтересами суспільства й правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

48.Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

49.Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовано.

50.Цивільний позов у межах цього кримінального провадження не заявлено.

51. Процесуальні витрати, у тому числі на залучення експертів, відсутні.

52.Відповідно до ст. 174 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 28 серпня 2025 року.

53.На підставі викладеного, керуючись статтями 50, 65–67, 75, 76, ч. 1 ст. 121 КК України, статтями 100, 174, 349, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

1.На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

2. На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою: «Зміна прокримінального мислення».

3. Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ст. 165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення цього вироку, тобто з 12 жовтня 2026 року.

4. Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 до набрання цим вироком законної сили не обирати.

5. Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 12025111220000274 від 27.08.2025, накладений на футболку коричневого кольору з слідами речовини бурого кольору схожу на кров яку поміщено до номерного поліетиленового пакету WAR 1522704; штани карго кольору хакі з слідами речовини бурого кольору схожої на кров поміщено до номерного поліетиленового пакету WAR 1522/05, ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 28.08.2025 (Справа №371/1374/25, провадження №1-кс/371/285/25).

6. Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 12025111220000274 від 27.08.2025, накладений на футболку білого кольору, яка була виявлена під час огляду місця події, з слідами речовини бурого кольору схожу на кров яку поміщено до паперового конверту з пояснювальним написом; марлеву тканину білого кольору з слідами речовини бурого кольору схожу на кров яку поміщено до паперового конверту з пояснювальним написом; предмет ззовні схожий на ніж, який поміщено до паперового конверту з пояснювальним написом, ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 28.08.2025 (Справа №371/1374/25, провадження №1-кс/371/286/25).

7. Речові докази по справі:

- футболку білого кольору, яка була виявлена під час огляду місця події, з слідами речовини бурого кольору схожу на кров яку поміщено до паперового конверту з пояснювальним написом; марлеву тканину білого кольору з слідами речовини бурого кольору схожу на кров яку поміщено до паперового конверту з пояснювальним написом; предмет ззовні схожий на ніж, який поміщено до паперового конверту з пояснювальним написом; футболку коричневого кольору з слідами речовини бурого кольору схожу на кров яку поміщено до номерного поліетиленового пакету WAR 1522704; штани карго кольору хакі з слідами речовини бурого кольору схожої на кров поміщено до номерного поліетиленового пакету WAR 1522/05, які передано для тимчасового зберігання до камери речових доказів розташованої за адресою: вул. Квіткова, 20 м. Миронівка, Київська область – знищити.

8. Матеріали кримінального провадження № 12025111220000274 від 27.08.2025 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі № 371/1740/25, провадження №1-кп/358/143/26.

9. Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

10. Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду та дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

11. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

12. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому. Учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після його ухвалення в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

СуддяОСОБА_1