Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №357/11686/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11686/25

Провадження № 2/357/1039/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Сомок О.А., за участю секретаря судового засідання Пугач В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про припинення дії актового запису про смерть та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду з позовом, у якому просив зобов`язати відповідача припинити дію, скасувати актовий запис про смерть №2502 від 30 вересня 2021 року, складений Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , анулювати свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 та вилучити з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відомості про його смерть, внесені на підставі зазначеного актового запису.

Позов мотивовано тим, що у жовтні 2022 року позивач дізнався про анулювання його реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв`язку з наявністю державної реєстрації його смерті. Після звернення до органів державної влади він встановив, що 30 вересня 2021 року щодо нього складено актовий запис про смерть №2502, у якому датою смерті зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що він не помирав, є живим, має чинні документи, після зазначеної в актовому записі дати смерті уклав шлюб, став батьком двох дітей, працював на державній службі та продовжував реалізовувати свої цивільні права. Існування актового запису про його смерть перешкоджає реалізації його прав та правосуб`єктності.

Позивач самостійно звертався до відповідача з питання анулювання актового запису про смерть, проте йому було відмовлено у задоволенні заяви та роз`яснено, що відповідно до чинного законодавства припинення актового запису можливо виключно на підставі рішення суду.

Ухвалою суду від 04 серпня 2025 року відкрито провадження у справі. 26 листопада 2025 року справу прийнято до провадження судді Сомок О.А.

В судовому засіданні 06.03.2026 позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Додатково суду пояснив, що уже під час війни приблизно у жовтні 2022 року дізнався, що відносно нього складено актовий запис про смерть. Спочатку у нього заблокувалась «Дія» і він дізнався, що його податковий номер закрито у зв`язку зі смертю. Вважає, що така ситуація з реєстрацією його смерті виникла через те, що стороння особа, яка йому не відома, скористалась паспортом, що видавався на його ім`я ще в 1996 році. Даний паспорт у 2021 році був недійсним, оскільки він був викрадений у заявника ще у 2000 році. Зауважив, що народився у місті Кривому Розі і проживав там до 2000 року, поки не переїхав до м.Києва. З 2006 року зареєстрований у м.Борисполі Київської області, а на даний час фактично проживає у м.Києві. Протягом життя уже декілька разів йому заміняли паспорт через те, що у нього цей документ викрадали, а також він був загублений та зіпсований собакою. Позивач наголосив, що він не має жодного відношення до померлої особи, а реєстрація його смерті є помилковою.

11.06.2026 у судове засідання учасники провадження не з`явились.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач надіслав до суду заяву у якій просив розглянути справу згідно чинного законодавства, без участі представника відділу.

Враховуючи заяви учасників справи, суд розглянув справу за їх відсутності за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з принципом диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Кривий Ріг Центрально-Міського району Дніпропетровської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 16.09.1971 року зроблено актовий запис №1604 Центрально-Міським райбюро ЗАГС. Зазначене підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 .

З Витягу з реєстру територіальної громади від 26 червня 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 з 23 травня 2006 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть встановлено, що 30 вересня 2021 року Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зареєстровано актовий запис №2502 про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У записі зазначено, що смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Біла Церква Київської області, вік померлого 50 років, місце народження та місце проживання - місто Кривий Ріг Дніпропетровської області. У цьому ж витягу зазначено, що документом, який підтверджує факт смерті є лікарське свідоцтво про смерть №287 від 30 вересня 2021 року, видане Білоцерківським міським патологоанатомічним бюро Київської області. Відомості про вилучені документи містять паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 19 листопада 1996 року Центрадьно-Міським РВ Криворізького МУ ГУ МВС України у Дніпропетровській області.

З актового запису про смерть №2502 вбачається, що заявником при державній реєстрації смерті був ОСОБА_3 , який пред`явив паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 . У цьому актовому записі також міститься відмітка про вилучення паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 .

Листом Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 10 вересня 2025 року суду повідомлено, що державну реєстрацію смерті за актовим записом №2502 проведено на підставі лікарського свідоцтва про смерть №287 від 30 вересня 2021 року. Вказаним листом також підтверджено, що паспорт померлого серії НОМЕР_3 після проведення державної реєстрації смерті передано до Державної міграційної служби з подальшим терміном зберігання відповідно до вимог законодавства.

З копії лікарського свідоцтва про смерть №287 від 30 вересня 2021 року вбачається, що у ньому померлим зазначено ОСОБА_1 , чоловіка, ІНФОРМАЦІЯ_1 , датою смерті зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті місто Біла Церква. Свідоцтво оформлено Білоцерківським міським патологоанатомічним бюро.

Листом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 09 вересня 2025 року підтверджено, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 19 листопада 1996 року Центрально-Міським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області, оформлено саме на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі паспорта громадянина колишнього СРСР серії НОМЕР_5 , виданого 23 грудня 1987 року Дзержинським РВВС міста Кривий Ріг. Тотожні відомості містяться у листі Відділу №8 у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 23 жовтня 2025 року.

Поряд з тим, з довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №1302380 2023 від 07 лютого 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має унікальний номер запису в Реєстрі 19710818-05895. З даної довідки також вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 11 листопада 2011 року Бориспільським МВ ГУ МВС України в Київській області видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 . Строк дії паспорта зазначено як необмежений. Стан документа у довідці визначено як втрачений. Паспорт громадянина України № НОМЕР_7 , виданий 27 січня 2020 року та чинний до 27 січня 2030 року, стан зазначено, як діючий, орган що видав паспорт – Бориспільський відділ ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області.

Отже, дійсним документом, що посвідчував особу позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на час внесення 30.09.2021 спірного актового запису про смерть ОСОБА_1 , був паспорт громадянина України № НОМЕР_7 , виданий 27 січня 2020 року органом 3222, у якому зазначено також його реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Із трудової книжки серії НОМЕР_9 та наказу Державного агентства розвитку туризму України № 237 к від 01 грудня 2023 року встановлено, що свою трудову діяльність ОСОБА_1 розпочав з 1989 року і після 28 вересня 2021 року вона продовжувалась. 12 липня 2022 року його прийнято на посаду головного спеціаліста Сектору зв`язків з громадськістю Державного агентства розвитку туризму України, цього ж дня він прийняв присягу державного службовця, надалі йому присвоєно ранг державного службовця, а з 06 грудня 2023 року його звільнено з посади за угодою сторін. Оригінал трудової книжки наявний у позивача і був наданий ним суду для дослідження під час судового засідання.

30 червня 2022 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (повторне) серія НОМЕР_10 .

ОСОБА_1 є батьком двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_11 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_12 .

Крім того, протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису підтверджено, що 01 липня 2025 року електронний документ підписано ОСОБА_1 із використанням кваліфікованого сертифіката, у якому зазначено його реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Наведені письмові докази узгоджуються між собою, походять від різних державних органів та офіційних реєстрів і підтверджують безперервну участь позивача ОСОБА_1 вже після 28 вересня 2021 року у цивільних, сімейних, трудових та публічних правовідносинах.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 55 Конституції України гарантовано судовий захист прав і свобод людини і громадянина.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 9 цього Закону державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені та смерті. Державна реєстрація проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться, зокрема, на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово медичною установою.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» дія актового запису цивільного стану може бути припинена у випадках та порядку, визначених законом, зокрема на підставі рішення суду.

Пунктом 1.4 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, передбачено, що припинення дії, визнання недійсним або скасування актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його складання на підставі рішення суду.

За пунктом 4.4 зазначених Правил дію актового запису цивільного стану може бути припинено, визнано його недійсним або скасовано на підставі рішення суду. Відповідно до пункту 4.5 припинення дії, скасування актового запису цивільного стану на підставі рішення суду проводиться без складання висновку.

Верховний Суд у постанові від 01 грудня 2025 року у справі № 381/938/25 звернув увагу, що коли об`єктом судової перевірки є не дотримання органом державної реєстрації процедури розгляду звернення, а встановлення обставин, які підтверджують або спростовують факт смерті, спір пов`язаний із захистом особистого немайнового права фізичної особи і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , поданий при державній реєстрації смерті, як документ померлої особи, був оформлений на ім`я ОСОБА_1 . Водночас ще 27 січня 2020 року на ім`я позивача оформлено паспорт громадянина України № НОМЕР_7 , який станом на час після дати, зазначеної в актовому записі, як дата смерті, залишався чинним. Сам по собі факт використання при реєстрації смерті іншого паспорта, раніше оформленого на ім`я позивача, не підтверджує смерть саме ОСОБА_1 та не спростовує сукупність доказів, які підтверджують, що він продовжує свою життєдіяльність і на сьогодні.

Державна реєстрація актів цивільного стану має відображати достовірні відомості про юридично значимі події та дії, пов`язані з конкретною фізичною особою. Збереження чинності запису про смерть живої особи суперечить меті державної реєстрації, не відповідає фактичним обставинам та створює для позивача триваючі перешкоди у реалізації ним конституційних прав та здійсненні цивільної правоздатності.

Суд також враховує, що матеріали справи не дозволяють достовірно встановити персональні дані особи, смерть якої фактично констатовано у медичному закладі. За таких умов, зміна актового запису шляхом виключення лише окремих персональних даних позивача не усуває первинної юридичної вади запису, оскільки підставою для його складання є лікарське свідоцтво про смерть №287, яке також оформлено на ім`я ОСОБА_1 .

Збереження такого актового запису після встановлення судом відсутності факту смерті особи, щодо якої він складений, не відповідало б принципам достовірності державної реєстрації та ефективності судового захисту.

Визначаючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить зі змісту заявлених вимог та характеру порушеного права. Звертаючись до суду, позивач просив усунути правові наслідки існування актового запису про його смерть шляхом покладення на відповідача обов`язку припинити дію такого запису. Водночас правильна юридична кваліфікація спірних правовідносин та визначення норми права, яка підлягає застосуванню, належать до повноважень суду та не становлять зміни предмета позову. Враховуючи передбачений законом порядок припинення дії актового запису цивільного стану, суд дійшов висновку, що ефективне відновлення порушеного права позивача забезпечується припиненням дії спірного актового запису шляхом його скасування. Такий спосіб захисту відповідає змісту заявлених вимог, характеру порушеного права та не виходить за межі предмета спору.

При цьому, окреме зобов`язання відповідача скасувати актовий запис та вчинити пов`язані з цим дії у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян є зайвим, оскільки припинення дії актового запису шляхом його скасування відбувається на підставі рішення суду, а виконання такого рішення в частині внесення відповідних відомостей до Реєстру належить до повноважень органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Разом з тим, оскільки свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане органом ДРАЦС на підставі актового запису про смерть №2502, дія якого підлягає припиненню шляхом скасування, таке свідоцтво необхідно анулювати.

Враховуючи зазначене, надавши оцінку встановленим обставинам та наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Припинити дію актового запису про смерть №2502 від 30 вересня 2021 року, складеного Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом його скасування.

Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на підставі актового запису про смерть №2502 від 30 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 - анулювати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або справу розглянуто без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяО. А. Сомок