Суд: Чуднівський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №294/1247/26
Суддя: БІЛЕРА І. В.
провадження № 3/294/2017/26
справа № 294/1247/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року м. Чуднів
Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
10.07.2026 о 15 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 , ображав словами нецензурної лайки та погрожував фізичною розправою своїй бабі ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє психологічне насильство, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП про що складено протокол серії ВБА №195327 від 11.07.2026.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила.
Крім того, дата судового засідання відображалась на веб-сайті Чуднівського районного суду Житомирської області в рубриці список справ, призначених до розгляду.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини ОСОБА_1 мав у розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження.
У зв`язку з тим, що судом вживалися заходи щодо виклику ОСОБА_1 , однак останній в судове засідання не з`явився та клопотань про відкладення розгляду справи не направив, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за його відсутності.
Відповідно до вимог ст. 268КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у цій категорії справ не є обов`язковою.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VШ домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч.1 ст.1 цього ж Закону визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Суд дослідив наступні докази, долучені на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №195327 від 11.07.2026, де викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 11.07.2026, в яких остання вказала, що 10.07.2026 з 15:00 години в неї з гр. ОСОБА_1 стався конфлікт про те, що він її ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, вибив вікно у будинку, чим здійснював фізичне та психологічне насильство. Після чого 11.07.2026 знову, будучи в алкогольному сп`янінні, ображав;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 11.07.2026, в яких останній вказав, що вчора в нього виник конфлікт з ОСОБА_2 , 1939 р.н., про те що він її образив словом нецензурної лайки, так як вони його виганяли з місця проживання, а він не хотів йти, і ображав її 10.07.2026 близько 15:00 год. бо почали виганяти з будинку, тому він погрожував фізичною розправою. Зобов`язується більше так не робити.
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та подію від 11.07.2026, згідно з яким 10.07.2026 о 15:00 год. в АДРЕСА_1 в заявниці ОСОБА_2 її внук ОСОБА_1 ображав її словами нецензурної лайки та погрожував фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство;
- форма оцінки ризиків від 11.07.2026, відповідно до якого рівень небезпеки визначено як низький.
Аналізуючи вищевказані норми Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», слід вважати, що під домашнім насильством, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та міжнародних стандартів у цій сфері, держава гарантує підвищений рівень захисту особам, які через свій вік чи стан здоров`я не здатні самостійно захистити себе.
Досліджені у судовому засіданні докази у цій справі свідчать, що дії правопорушника мали характер відносно особи похилого віку, а саме бабусі ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яка досягла 87 - річного віку.
Досліджуючи надані сторонами усправі пояснення, суд також звертає увагу на те, що вплив психологічного тиску на потерпілу розпочався з 10.07.2026 та продовжився 11.07.2026, внаслідок чого остання викликала працівників поліції.
Оцінюючи докази у цій справі, суд приходить до висновку, що тривала дія негативних факторів будь - якого характеру на людину похилого віку, яка перебуває у природній віковій вразливості, створює реальну загрозу погіршення її загального клінічного та психічного стану, що є неприпустимим у демократичному суспільстві.
Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При обранні виду адміністративного стягнення відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховується характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення відносно особи похилого віку, особу порушника, ступінь його вини, відсутність відомостей про його майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, прихожу до висновку про необхідність накладення на правопорушника стягнення, достатнього для його виправлення та в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 173-2 КупАП, у виді громадських робіт ближче до найнижчої межі.
У силу ст. 40-1 КУпАП із правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн. дохід держави.
Керуючись ст. ст. 13, 38, 245, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 30 (тридцять) годин.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. (рахунок для сплати: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106/22030106, ЄДРПОУ 37993783).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Скарга на постанову може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Чуднівський районний суд Житомирської області.
Суддя Ірина БІЛЕРА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua