Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №293/860/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

Суд: Черняхівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №293/860/26

Суддя: Збаражський О. М.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/860/26

Провадження № 2/293/782/2026

13 жовтня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

12.06.2026 представник позивача ОСОБА_3 звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову представник позивача ОСОБА_3 зазначає, що шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не склався, зникло взаєморозуміння, розійшлися погляди на сімейні відносини, частіше стали виникати сварки. З 2025 року сторони не проживають як подружжя, не ведуть спільне господарство. Від шлюбу спільних дітей не мають.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 12.06.2026 справа передана на розгляд судді Збаражському О.М.

На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 16.06.2026 суд отримав відомості з Єдиного державного демографічного реєстру про місце реєстрації відповідача.

Ухвалою суду від 16.06.2026 відкрито провадження у справі № 293/860/26, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін. Розгляд справи по суті призначений на 14.07.2026.

Ухвалою суду від 14.07.2026, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 08.09.2026.

08.09.2026 судове засідання відкладено на 13.10.2026, у зв`язку із перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті.

13.10.2026 сторони та їх представники в судове засідання не прибули. Про розгляд справи повідомлялись встановленим порядком.

Представник позивача ОСОБА_3 , згідно поданої заяви від 13.10.2026 просив розглянути справу без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 повторно не прибула в судове засідання, про розгляд справи повідомлялась встановленим порядком (а.с.26, 29, 33).

Крім того, відповідач повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України, що було оприлюднено 15.09.2026.

Враховуючи норми ст. 128 ЦПК України, суд рахує, що відповідач належним чином повідомлялась про розгляд справи.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідно до ст.ст. 211, 280 ЦПК України, судом вирішено проведення заочного розгляду справи, про що 13.10.2026 постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов`язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

07.12.2024 відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Кошалін Західно-Поморського Воєводства Республіки Польща, зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №3261011/00/АМ/2024/729990, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.11,12).

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частиною першою статті 55 Сімейного кодексу України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Частинами третьою та четвертою статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною третьою статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб (частина другої статті 115 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ст.58 Закону України «Про міжнародне приватне право України» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

Згідно ст.63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків. Документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України (ст.13 цього Закону).

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

Між сторонами виникли правовідносини з приводу припинення шлюбних відносин.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач бажає розірвати шлюб, зареєстрований з відповідачем, посилаючись на те, що шлюбні відносини припинені з 2025 року, спільне господарство не ведуть, шлюб носить формальний характер, збереження шлюбу є неможливим.

Підстави недійсності шлюбу зареєстрованого 07.12.2024 відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Кошалін Західно-Поморського Воєводства Республіки Польща, актовий запис №3261011/00/АМ/2024/729990 - відсутні.

Питання правовідносин між Україною і Республікою Польща у справах цивільного та кримінального характеру врегульовані «Договором між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах» від 24 травня 1993 року, який був ратифікований 04 лютого 1994 року та набрав чинності 14 серпня 1994 року.

Відносини між Україною і Республікою Польща у спорах щодо розірвання шлюбу передбачені статтею 26 цього Договору, яка передбачає, що розірвання шлюбу проводиться згідно із законодавством тієї Договірної Сторони, громадянами якої є подружжя в момент порушення справи (пункт 1 статті 26 цього Договору). У справах про розірвання шлюбу, в випадку, передбаченому в пункті 1, компетентним є орган тієї договірної сторони, громадянами якої є подружжя в момент порушення справи (пункт 3 статті 26 цього Договору).

Згідно пункту 4 статті 26 цього Договору в справах про розірвання шлюбу, у випадку, передбаченому в пункті 2, компетентним є орган тієї Договірної Сторони, на території якої подружжя має місце проживання. Якщо один з подружжя має місце проживання на території однієї Договірної Сторони, а другий - на території іншої Договірної Сторони, компетентними є органи обох Договірних Сторін.

Із огляду на приписи відповідного міжнародного договору (Договір про правову допомогу між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах» від 24.05.1993) компетенція судів з вирішення справ про розірвання шлюбу в даному випадку є альтернативною, як це обумовлено статтею 26 цього Договору.

У той же час, право вибору суду однієї з Договірних держав фактично належить тому із подружжя, хто першим (раніше за іншого з подружжя) ініціював судовий процес щодо розлучення, що прямо встановлено у статті 20 цього Договору, а відтак дана справа підсудна судам загальної юрисдикції України.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Судом встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини, не проживають однією сім`єю, подружжя не бажає зберегти родинні стосунки, втратили почуття любові. Суд вважає, що за таких обставин надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно положень статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають спільні права та обов`язки.

Проаналізувавши встановлені обставини у справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, приймаючи до уваги взаємини між подружжям, причини розлучення, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, суд приходить до висновку, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б їх інтересам, а тому позов підлягає задоволенню.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивач не просив здійснити розподіл судових витрат, тому судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 1331,20грн. суд залишає за позивачем.

Керуючись статтями 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 07.12.2024 відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Кошалін Західно-Поморського Воєводства Республіки Польща, актовий запис №3261011/00/АМ/2024/729990.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили направити судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

СуддяОлег ЗБАРАЖСЬКИЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua